Правова сутність концесійного договору

Ст. 22 закону України від 19.03.1996 р. № 93/ 96-ВР «Про режим іноземного інвестування», закони України від 16.07.1999 р. № 997-ХІУ «Про концесії», від 14.12.1999 р. № 1286-ХІУ «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг», глава 40 ГК.

Згідно зі ст. 1 закону України «Про концесії» концесією вважається надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб'єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії (строкове платне володіння), за умови взяття суб'єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов'язань по створенню (будівництву) та (або) управлінню (експлуатації) об'єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику.

Характеристика концесії

1. Метою концесії є задоволення громадських потреб. До переліку сфер господарської діяльності, в яких можливе застосування концесії відносяться (крім видів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства можуть здійснюватися виключно державними підприємствами і об'єднаннями): водопостачання, відведення та очищення стічних вод; надання послуг міським громадським транспортом; збирання та утилізація сміття; надання послуг, пов'язаних з постачанням споживачам тепла; будівництво та експлуатація автомобільних доріг, об'єктів дорожнього господарства, інших дорожніх споруд; будівництво та експлуатація шляхів сполучення; будівництво та експлуатація вантажних і пасажирських портів; будівництво та експлуатація аеропортів; надання послуг у сфері кабельного телебачення; надання послуг зв'язку та інші.

2. Сторонами концесійних відносин є концесієдавець і концесіонер.

Концесієдавцем є уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування. Концесіонерами можуть бути юридичні особи та фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності.

3. Відповідно до умов концесії концесієдавець надає концесіонеру права, а останній відповідно бере на себе зобов'язання на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про концесії" у концесію можуть надаватися лише певні об'єкти права державної чи комунальної власності: майно підприємств, які є цілісними майновими комплексами або системою цілісних майнових комплексів, що забезпечують комплексне надання послуг у зазначених вище сферах діяльності; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, які можуть бути добудовані з метою їх використання для надання послуг по задоволенню громадських потреб у сферах діяльності, зазначених вище; спеціально збудовані об'єкти відповідно до умов концесійного договору для задоволення громадських потреб у сферах діяльності, зазначених вище.

Рішення про надання концесії на об'єкт права державної власності приймає Кабінет Міністрів України або уповноважений ним орган виконавчої влади. Рішення про надання концесії на об'єкт права комунальної власності приймає уповноважений орган місцевого самоврядування.

4. Концесія надається на визначений строк і оформляється шляхом укладання відповідного договору (строк договору не менше 10 років та не більше 50 років). Концесіонер має право на продовження строку дії концесійного договору у разі виконання його умов.

5. Концесія передбачає оплатне використання об'єкта концесії. Концесійний платіж вноситься концесіонером відповідно до умов концесійного договору незалежно від наслідків господарської діяльності.

6. Вибір концесіонерів здійснюється переважно на конкурсній основі.

Інформація про оголошення концесійного конкурсу публікується в офіційних друкованих виданнях. Переможцем визнається претендент, який запропонував кращі умови здійснення концесії, відповідно до умов концесійного конкурсу. З переможцем концесійного конкурсу укладається концесійний договір після погодження всіх його умов.

7. Концесійний договір повинен укладатися в письмовій формі. Він вважається укладеним з дня досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору, тобто є консенсуальним.

8. Концесійні договори підлягають обов'язковій реєстрації в порядку. Оскільки концесійний договір набирає чинності з дня досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору, то договір набирає чинності незалежно від факту його реєстрації уповноваженими органами. Незареєстрований концесійний договір залишається чинним і має юридичну силу.

Дата добавления: 2014-01-06