Коли світом рухають великі мотиви, ми раптом починаємо розуміти, що ми люди, а не звірі…» У.Черчілль

ТЕМА 9. МОТИВАЦІЯ в ОРГАНІЗАЦІЇ

9.1. Загальна характеристика мотивації:

9.2. Теорії змісту мотивації:

- теорія ієрархії потреб по Маслоу;

- теорія ERG Альдерфера;

- теорія придбаних потреб Мак-Клелланда;

- теорія двох факторів Герцберга.

9.3. Теорії процесу мотивації:

- теорія чекання;

- теорія постановки цілей;

- теорія рівності;

- модель Портеру – Лоулера;

- концепція партісіпативного управління.

9.4. Інші теорії мотивації.

9.5. Економічна мотивація.

9.1.Готовність і бажання людини виконувати свою роботу є одними з ключових факторів успіху функціонування організації. Шлях до ефективного управління людиною лежить через розуміння його мотивації.

а) У самому загальному виді мотивація людини до діяльності розуміється як сукупність рушійних сил, що спонукують людину до здійснення визначених дій.

Мотивація – це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що спонукують людину до діяльності, задають границі і форми діяльності і віддають цієї діяльності спрямованість, орієнтовану на досягнення визначених цілей. Вплив мотивації на поведінку людини залежить від безлічі факторів, багато в чому індивідуально і може мінятися під впливом зворотного зв'язку з боку діяльності людини.

Потреби – це те, що виникає і знаходиться усередині людини, що досить загальне для різних людей, але в теж час має визначений індивідуальний прояв у кожної людини.

Мотив – це те, що викликає визначені дії людини.

Мотиваційна структура людини може розглядатися як основа здійснення їм визначених дій.

Мотивування – це процес впливу на людину з метою спонукання його до визначених дій шляхом пробудження в ньому визначених мотивів.

Мотивування складає основу управління людиною. Окремий прийом чи спосіб мотивування виступає у виді визначеного мотиватора. Мотиваторами є різні типи заохочення, покарання, примуса і навпаки.

Стимули – виконують роль важелів впливу чи носіїв «роздратувань», що викликають дії визначених мотивів.

Процес використання різних стимулів для мотивування людей називається процесом стимулювання. У практиці управління однією з найпоширеніших його форм є матеріальне стимулювання.

Однакову роботу людина може робити, затрачаючи різні зусилля.

Характеристики діяльності людини: наполегливість, сумлінність, спрямованість.

Мотивація – сукупність сил, що спонукують людину здійснювати діяльність з витратою визначених зусиль, на визначеному рівні старань і сумлінності з визначеним ступенем наполегливості в напрямку досягнення визначених цілей.

б) Мотивація, розглянута як процес, теоретично може бути представлена у виді 6 послідовних стадій:

1 стадія: виникнення потреби

2 стадія: пошук шляхів усунення потреб

3 стадія: визначення напрямку дії

4 стадія: здійснення дії

5 стадія: одержання винагород за здійсненні дії

6 стадія: усунення потреб

Рисунок 9.1. Стадії мотивації.

9.4. Процес мотивації дуже складний і неоднозначний. Існує досить велика кількість різних теорій мотивації. Розглянемо основні теорії мотивації, що концентруються на виявленні й аналізі змісту факторів мотивації. Ця група теорій звичайно називається групою теорій змісту мотивації. Значною мірою фокус цих теорій сконцентрований на аналізі потреб і їхнього впливу на мотивацію. Найбільш відомими теоріями мотивації цієї групи є:

· теорія ієрархії потреб, розроблена А.Маслоу;

· теорія ERG, К.Альдерфера;

· теорія придбаних потреб Мак-Клелланда;

· теорія двох факторів Ф.Герцберга.

а) Широко відома і визнана концепція розроблена Абрахамом Маслоу в 1970 році. Книга А. Маслоу «Мотивація й особистість» була написана ще у 1954 р. Відповідно до його теорії існує п'ять груп потреб (рис 9.2).

б) Так само як і А. Маслоу, Клейтон Альдерфер виходить у своїй теорії з того, що потреби людини можуть бути об'єднані в окремі групи. Однак, на відміну від теорії ієрархії потреб А. Маслоу він вважає, що таких груп потреб існує три: 1) потреби існування; 2) потреби зв'язку; 3) потреби росту.

Процес руху нагору по рівнях потреб К.Альдерфер називає процесом задоволення потреб, а процес руху вниз – процесом фрустрації, тобто поразки в прагненні задовольнити потреби.

Теорія К.Альдерфера відносно молода. Однак, знання цієї теорії корисно для практики управління, тому що воно відкриває для менеджерів перспективи пошуку ефективних форм мотивування, що співвідносяться з більш низьким рівнем потреб. Наприклад, якщо в організації немає достатніх можливостей у задоволенні потреб людини в рості, то розчарувавшись, він може з підвищеним інтересом переключитися на потреби зв'язку.(рис. 9.3).

Потреба розвитку

Потреба визнання

Соціальна потреба

Потреба у захищеності

Основні потреби

Рисунок 9.2. Ступіні мотивації (по А. Маслоу).

Потреби росту

Потреби зв'язку

Потреби існування

Рисунок 9.3 Групи потреб по теорії К. Альдерфера.

в) Широко розповсюдженою концепцією потреб, що визначають мотивацію людини до діяльності, є концепція Мак-Клелланда (1961г), зв'язана з вивченням і описом впливу на поводження людини: 1) потреби досягнення; 2) потреби співучасті; 3) потреби володарювання. Відповідно до ідей Мак-Клелланда ці потреби, якщо вони досить сильно розвинуті, впливають на поводження людини.

Потреба досягнення виявляється в прагненні людини досягати цілі, що стоїть перед ним, більш ефективно.

Потреба співучасті – виявляється у виді прагнення до дружніх відносин з навколишніми.

Потреба панувати – є третьою великою придбаною потребою, що розвивається на основі навчання, життєвого досвіду і полягає в тому, що людина прагне контролювати ресурси і процеси, що протікають у її оточенні.

Особи з високою мотивацією володарювання можуть бути підрозділені на дві взаємовиключні групи. Першу групу складають ті, хто прагне до влади заради володарювання. До другої групи відносяться ті лиця, що прагнуть до одержання влади заради того, щоб домогтися рішення групових задач.

Мак-Клелланд вважає, що з трьох розглянутих у його концепції потреб (досягнення, співучасть, володарювання) для успіху менеджера найбільше значення має розвита потреба володарювання другого типу.

Не можна робити однозначних висновків про те, у якому напрямку впливають один на одного три розглянутих потреби. Однак очевидно, що необхідно приймати до уваги їхній взаємовплив при аналізі мотивації людини і його поводжень, і при виробленні методів управління людиною.

г) На стику 50-60 років Ф. Герцберг разом з колегами (1959р.) провів дослідження, метою якого було виявлення того, які фактори, що роблять мотивуючий і демотивуючий вплив на поводження людини, викликають її задоволеність чи незадоволеність. Його теорія була створена на основі даних інтерв’ю, які були отримані на різних робочих місцях, у різних професійних групах та в різних країнах. Інтерв’юіруємих просили описати ситуації, в котрих вони почували повне задоволення або, навпаки, незадоволеність від роботи.

Мотивуючі фактори (внутрішні): досягнення, визнання, процес роботи, відповідальність, просування.

Фактори здоров'я: політика і управління; технічне керування, оплата праці, взаємини з керівництвом, умови роботи.

Внутрішні чи мотивуючі фактори зв'язані зі змістом роботи.

Зовнішні чи фактори здоров'я зв'язані з оточенням, у якому здійснюється робота.

Дата добавления: 2014-01-06