Поняття іміджу

ІМІДЖЕВІ ТЕХНОЛОГІЇ

Лекція 5

3. Поняття іміджу.

4. Робота іміджмейкера.

5. Типи іміджу. Технології побудови іміджу.

1. Функції й інструментарій іміджу
2. Кінетичний і вербальний іміджи

Література:

Блажнов Е.А. Паблик рилейшенз. М., 1994. С. 50.

Борисов Б.Л. Реклама и паблик рилейшнз. Алхимия власти. — Рига, 1997; М., 1998.

Браун Л. Имидж — путь к успеху. — СПб., 1996.

Викентъев И.Л. Приемы рекламы и public relations. — СПб., 1995.

Герцштпеш Р.Э. Война, которую выиграл Гитлер. — Смоленск, 1996.

Гордеева О.И. Политический имидж в избирательной кампании// Технологии и организация выборных кампаний. Зарубежный и отечественный опыт. М., 1993. С. 158.

Гринберг Т.Э. Политическая реклама: портрет лидера. — М., 1995.

Дейвис Ф. Ваш абсолютный имидж. — М., 1997.

Джеймс Дж. Эффективный самомаркетинг. Искусство создания положительного образа. — М., 1998.

Догш Д. Паблисити и паблик рилейшнз. — М., 1996.

Жмыриков А.Н. Как победить на выборах. — Обнинск, 1995.

Зяблюк Н.Г. Индустрия управляемой информации ("Паблик ри­лейшнз" — система пропаганды большого бизнеса США). — М., 1971.

Имидж лидера. Психологическое пособие для политиков. — М.,

Ионов И.Н. Историческое бессознательное и политический миф// Современная политическая мифология. Содержание и механизмы функционирования. М., 1996. С. 10.

Крылов И. Технологии популярности, или паблик рилейшнз. — Минск, 1999.

Лебедева Т.Ю. Искусство обольщения. Паблик рилейшнз по-фран­цузски. — М., 1996.

Лебедева Т.Ю. Путь к власти. Франция: выборы президента. — М.,

Лисовский С.Ф. Политическая реклама. М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000. С. 256.

Почепцов Г.Г. Имиджелогия. М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2001. С. 148–149.

Почещов Г.Г. Имидж от фараонов до президентов. — Киев, 1997. Почещов Г.Г. Имидж и выборы. — Киев, 1997.

Почещов Г.Г. Профессия: имиджмейкер. — Киев, 1998.

Почещов Г.Г. Символы в политической рекламе. — Киев, 1997. Почещов Г.Г. Теория и практика коммуникации. — М., 1998.

Шепелъ В.М. Іміджелогія. Секреты личного обаяния. — М., 1994.

Правильно підібраний імідж являє собою найбільш ефективний спосіб роботи з масовою свідомістю. Імідж відбиває ті ключові позиції, на які безпомилково реагує масова свідомість. Це спроба перекладу масової свідомості на автоматичні реакції.

Імідж покликаний заощадити наш час. Він задає апробовані шляхи ідентифікації об'єкта. Об'єкт у результаті стає пізнаваним і безпечним. Ми починаємо легко прогнозувати його дії. Назвемо цю функцію іміджу ідентифікацією.

Існує ще одна функція іміджу, що ми зобов'язані враховувати. Назвемо її ідеалізацією. У цьому випадку імідж намагається видати бажане за дійсне. І в тому, і іншому випадку імідж має функцію протиставлення, оскільки він будується системно, виходячи з уже наявних інших іміджей.

Злодія видно тільки на фоні доброї людини. Тільки так будуть видні його якості, тільки на контрасті. Або такий приклад: напій "Байкал" був розроблений, щоб протистояти "Пепсі" напередодні московської Олімпіади. Сумарно три вищевідзначені функції іміджу ми зобразимо в такий спосіб:

ІМІДЖ

функція ідентифікації

функція ідеалізації

функція протиставлення

Не слід також трактувати функцію ідеалізації як спрямовану на обман населення. Адже коли об'єкт перебудовується під мої власні бажання, подібна адаптація може носити тільки позитивний характер. Хоча б тому, що лідер починає думати про свого виборця. Саме, навпаки, на просторах СНД у нас ще мало прикладів такої адаптації, за винятком хіба що передвиборних кампаній.

Робота з іміджем робить із політика сучасного актора, оскільки саме актори найбільше ефективно впливають на свою публіку. Будь-яка подібна техніка ефективності природно переноситься на інший тип діяльності.

Імідж також полегшує життя політикові, задаючи для нього найбільш ефективні типи ролей. Він починає поводитися відповідно до них, а вже про ефективність тих або інших ролей думають фахівці. Політик повинен бути в цьому плані чітким і ясним для інших, у противному випадку його очікують серйозні "розборки".

Імідж взагалі будується на контрасті.

Імідж дозволяє показати лідера з різних боків: Ющенко, що пірнає, це не Ющенко за письмовим столом.

Приведемо ще приклади подібної деавтоматизації. Ющенко –бджоляр.

Цей динамічний аспект іміджу добре розумів Геббельс, що виступив у ролі автора іміджу фюрера. Як пише Р.Э. Герцштейн: "Імідж Гітлера, створюваний Геббельсом, не обмежувався одним лише героїчним аспектом його особистості. Портрет фюрера його роботи являв собою попурі з усього на світі. Студентам і інтелектуалам він представляв Гітлера як художника й архітектора, відірваного від свого навчання в 1914 році необхідністю служити нації. Для особливо сентиментальних у Геббельса був Гітлер, що випромінював любов до дітей. Робітником він подавав Гітлера-Робітника. Перед ветеранами Гітлер представлявся в образі Невідомого солдата Першої світової війни".

Імідж настільки багатогранний, наскільки багатогранна його цільова аудиторія. З іншого боку, у певні періоди потрібна зміна іміджу в поп-культурі. Зірки теж старіють і повинні переходити в іншу "вагову категорію". Імідж може будуватися на подоланні сформованого образа.

Як бачимо, імідж - це досить довільне утворення, що в той же час будується на твердих вимогах, висунутих цільовою аудиторією. Про нього, як і про сферу ПР, можна сказати словами Э. Бернейса, що це сполучення науки й мистецтва. Наука дає тверді вимоги, а мистецтво надає креативні можливості, які й повинні зробити імідж неповторним.

Дата добавления: 2014-01-06