Система забезпечення якості товару на виробничому та національному рівнях

Належну якість продукції забезпечують насамперед на внутрішньовиробничому рівні реалізацією різноманітних ме­тодів та засобів контролю. Компонентами цього контролю є маркетингові дослідження, НДДКР, сировина, матеріали, комплектуючі вироби, параметри організаційно-технічного рівня виробництва.

Внутрішньовиробничий контроль можна класифікувати за різними ознаками:

1) за стадіями життєвого циклу об'єкта — це контроль на
стадії маркетингу, НДДКР, виробництва, підготовки об'єкта
до функціонування, експлуатації, технічного обслуговування
та ремонтів;

2) за об'єктами контролю -- це контроль предметів праці,
засобів виробництва, технології, організації процесів, умов
праці, навколишнього природного середовища, параметрів
структури регіону, документів, інформації;

3) за стадіями виробничого процесу вхідний, опе­
раційний контроль, контроль готової продукції, транспорту­
вання та зберігання;

4) за виконавцями — самоконтроль, менеджер, контроль­
ний майстер, відділ технічного контролю, інспекційний кон­
троль, державний, міжнародний контроль;

5) за часом контролю — попередній, поточний, підсумко­
вий контроль;

6) за способом отримання та оброблення інформації -

розрахунково-аналітичний, статистичний, реєстраційний;

7) за мірою охоплення об'єкту контролю — суцільний і
вибірковий контроль тощо.

Серед різних методів та засобів забезпечення належної якості продукції чільне місце посідає внутрішньовиробничий технічний контроль.

Технічним контролем називається перевірка дотримання технічних вимог забезпечення якості продукції на всіх стадіях її виготовлення, а також виробничих умов та факторів, що виз­начають необхідну якість.

На підприємстві функції контролю якості складових час­тин і в цілому готових до споживання виробів виконує служба технічного контролю (СТК), яка може включати відділ технічного контролю (ВТК), центральну лабораторію, лабора­торії цехів, групи контролю та ін. Служба технічного контро­лю підпорядковується безпосередньо директору підприємства.

Головне завдання технічного контролю — постійно забез­печувати необхідний рівень якості, зафіксований у норматив­них документах, шляхом безпосередньої перевірки кожного виробу і цілеспрямованого впливу на умови, що формують йо­го. Успішне розв'язання цього завдання можливе за правиль­ного вибору об'єктів та методів контролю якості.

Об'єктами контролю можуть бути усі компоненти вироб­ничої системи: а) вхід (ресурси); б) сам виробничий процес; в) вихід (продукція).

"Вхідний" контроль зумовлений тим. що якість ресурсів значною мірою визначає конкурентоспроможність товару. Ви­користання у виробничому процесі бодай частини неякісних ресурсів може призвести до непродуктивних витрат добро­якісних ресурсів. Саме цей контроль має попереджувати і не допускати непродуктивних витрат. На вході системи (підприємства) чи її (його) окремих виробничих блоків (цехів, дільниць) об'єктами контролю мають бути:

1) якість вхідних основних та допоміжних матеріалів, за­готовок, напівфабрикатів, окремих деталей та вузлів;

2) справність устаткування, пристроїв, робочого інстру­
менту та контрольно-вимірювальних приладів, за допомогою
яких визначається якість продукції;

3) технічна документація, за якою здійснюється техно­
логічний процес;

4) відповідність рівня кваліфікації персоналу вимогам, що
забезпечують якісне виконання певних робіт.

Контроль виробничого процесу має забезпечити повне дотримання виробничо-трудової дисципліни, технологічних режимів оброблення та складання виробів, загальної культури виробництва.

При цьому контрольні операції здійснюються стосовно не лише якості, й кількості, бо порушення технологічної, вироб­ничої та трудової дисципліни може спричинити псування си­ровини, матеріалів, окремих деталей і навіть готових виробів.

Контроль на виході виробничої системи (підприємства і його підрозділів) має за основну мету попереджувати переда­чу бракованої продукції споживачеві або на наступну техно­логічну фазу (стадію) на тому ж підприємстві. Крім того, та­кий контроль дає можливість визначити міру виконання ви­робничих завдань та економічні результати виробництва.

Залежно від конкретних завдань, що стоять перед технічним контролем, розрізняють:

• профілактичний контроль, що має за мету попередження
появи браку в процесі виробництва продукції;

• приймальний контроль, який здійснюється з метою ви­
явлення та ізоляції браку;

• комплексний контроль, що одночасно розв'язує два за­
вдання — профілактики та приймання;

• спеціальний контроль, що розв'язує специфічні завдан­
ня, наприклад, інспекційний контроль, контроль ек­
сплуатації продукції тощо.

З точки зору організаційних форм виділяють такі методи

контролю: суцільний, вибірковий, статистичний, летючий, інспекційний.

За характером контрольних операцій розрізняють: візу­альний, геометричний, активний, пасивний контроль, лабора­торний аналіз, контрольно-здавальні випробування.

За місцем виконання контрольні операції поділяються на стаціонарні (здійснюються у спеціально обладнаних приміщеннях, лабораторіях) та змінні (здійснюються на робо­чих місцях самими працівниками або контролерами ВТК).

Отже, технічний контроль охоплює всі стадії вироб­ництва і має бути оперативним, точним, обов'язковим. При його організації необхідно визначити типи та методи контро­лю. Його частоту (періодичність), органи контролю, докумен­тацію з контролю та економічні санкції при недотриманні стандартів і норм.

Дата добавления: 2014-01-07