Класифікація рахунків за призначенням та структурою

Класифікації рахунків за призначенням та структурою виз­начається не об'єктом, який обліковується на даному рахунку, а обліковими якостями цього рахунку. Тобто, така класифікація дає можливість з'ясувати як саме обліковують активи, власний капітал, зобов'язання, господарські процеси, їх фінансові ре­зультати та що характеризує залишок відповідного рахунку.

Види бухгалтерських рахунків, які виділяються за цією класифікацією, представлені на рис.5.2.

Як бачимо, за призначенням та структурою балансові ра­хунки можна поділити на чотири групи: основні, регулюючі, операційні, фінансово-результативні. Кожна з цих груп ра­хунків виконує свої функції та характеризує ті чи інші показ­ники діяльності підприємства.

ч*

ТЕОРІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ___________________________

Основні рахунки використовуються з метою забезпечення контролю за наявністю та змінами активів підприємства, влас­ного капіталу та зобов'язань. їх називають основними, оскільки об'єкти, які на них обліковуються, є основою госпо­дарської діяльності і в своїй сукупності характеризують май­нове становище підприємства [8].

У деяких працях з бухгалтерського обліку, матеріальні та грошові рахунки називають інвентарними [22], а рахунки власного капіталу — фондовими. До складу основних рахунків належать: матеріальні, грошові, власного капіталу (фондові) та розрахункові.

Матеріальні рахунки призначені для обліку матеріальних цінностей підприємства. До таких рахунків належать "Ос­новні засоби", "Нематеріальні активи", "Виробничі запаси",

____________ 5, Класифікація та План рахунків бухгалтерського обліку

"Малоцінні та швидкозношуючі предмети", "Готова про­дукція", "Товари". Визначальною рисою матеріальних ра­хунків є те, що вони всі активні, а отже, можуть мати лише де­бетове сальдо, яке показує залишок даного виду матеріальних цінностей на звітну дату. Дебетові обороти характеризують надходження за даним рахунком, кредитові — вибуття. В аналітичному обліку записи в цих рахунках здійснюються не тільки в грошовому виразі, айв натуральному.

Грошові рахунки застосовуються для обліку й контролю за наявністю та рухом грошових коштів і грошових документів підприємства. До групи цих рахунків відносяться "Каса", "Ра­хунки в банках", "Інші кошти". Вони є активними, мають саль­до на початок та кінець звітного періоду лише дебетове, оборот по дебету призводить до збільшення їх сальдо початкового, оборот по кредиту — до зменшення.

Рахунки власного капіталу використовуються для обліку всіх складових власного капіталу та показують форми їх ство­рення і цільове призначення. Тому до їх складу входять рахун­ки, як "Статутний капітал", "Вилучений капітал", "Неоплаче-ний капітал", "Додатковий капітал", "Резервний капітал", "Не­розподілені прибутки (непокриті збитки)", "Цільове фінансу­вання і цільове надходження", "Забезпечення майбутніх вит­рат та платежів". Рахунки цієї групи завжди пасивні. Сальдо на початок та на кінець звітного періоду відображається по кредиту. Оборот по кредиту — означає збільшення сальдо по­чаткового, оборот по дебету — зменшення. Облік господарсь­ких операцій в цих рахунках здійснюється тільки в грошовому вимірнику.

Розрахункові рахунки застосовуються для обліку дебіторської та кредиторської заборгованостей юридичних і фізичних осіб. Вони поділяються на три типи: активні розра­хункові рахунки, пасивні розрахункові рахунки, активно-па­сивні розрахункові рахунки. В аналітичному обліку такі рахун­ки деталізуються по конкретному дебітору або кредитору.

Активні розрахункові рахунки призначені для обліку дебіторської заборгованості інших підприємств, організацій та

ТЕОРІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ___________________________

фізичних осіб. До таких рахунків належать "Розрахунки з по­купцями та замовниками", "Розрахунки з різними дебіторами", "Короткострокові векселі одержані" та ін. У рахунках даного типу сальдо на початок та кінець звітного періоду відобра­жається по дебету і характеризує залишок дебіторської забор­гованості відповідно на початок та кінець звітного періоду. Збільшення показників в жтивно розрахункових рахунках відображаються по дебету рахунку, а зменшення — по кредиту.

Пасивні розрахункові рахунки використовуються для обліку господарських операцій, в результаті здійснення яких у підприємства виникає кредиторська заборгованість. До їх складу включаються такі рахунки: "Розрахунки з постачаль­никами та підрядниками", "Розрахунки з оплати праці", "Роз­рахунки за страхуванням", "Короткострокові векселі видані", "Короткострокові позики", "Довгострокові позики" та ін.

Активно-пасивні розрахункові рахунки використовуються для обліку господарських операцій, внаслідок здійснення яких підприємство може опинитися в ролі дебітора або креди­тора. До таких рахунків належить "Розрахунки за податками й платежами", "Розрахунки за іншими операціями" та ін. Сальдо на початок та кінець звітного періоду по цих рахунках може бути як по дебету так і по кредиту. Тому при кредитовому за­лишку на початок звітного періоду оборот по кредиту буде оз­начати збільшення сальдо на початок звітного періоду, а обо­рот по дебету — зменшення. При дебетовому сальдо на поча­ток звітного періоду — оборот по дебету буде означати збільшення сальдо, а оборот по кредиту — зменшення.

Другою групою рахунків, враховуючи їх призначення та структуру, є регулюючі рахунки. Дані рахунки призначені для уточнення показників основних рахунків. Вони не мають са­мостійного значення і тому розглядаються тільки разом з тим рахунком, який вони регулюють. Залежно від того, збільшують чи зменшують регулюючі рахунки залишки основного, вони поділяються на: доповнюючі, контрарні, контрарно-доповнюючі.

Доповнюючі рахунки збільшують показники основного. Тобто якщо основний рахунок активний, то й додатковий ре-

____________ 5. Класифікація та План рахунків бухгалтерського обліку

гулюючий до нього також буде активним. І якщо основний ра­хунок пасивний, то додатковий регулюючий до нього буде па­сивним. Прикладом, доповнюючого регулюючого активного рахунка є субрахунок "Транспортно-заготівельні витрати" (до рахунку "Виробничі запаси").

Контрарні регулюючі рахунки зменшують показники ос­новних рахунків. У зв'язку з цим, вони поділяються на кон-трактивні та контрпасивні. Контрактивні (пасивні) рахунки зменшують залишки активних рахунків. Контрпасивні (ак­тивні) зменшують залишки пасивних рахунків. Прикладом контрактивних рахунків є "Знос основних засобів", "Знос не­матеріальних активів" та інші, контрпасивних — "Вилучений капітал", "Неоплачений капітал".

Третя група рахунків — операційні рахунки, призначенні для обліку поточних витрат, доходів, фінансових результатів діяльності підприємства. Ці рахунки надають інформацію про доходи та витрати від операційної, фінансової, інвестиційної діяльностей підприємства та фінансові результати від цих видів діяльності. Особливістю операційних рахунків є те, що в них відображається рух не одного, а всіх видів ресурсів, що бе­руть участь у господарській діяльності підприємства. Дані ра­хунки поділяють на: збірно-розподільчі, бюджетно-розподільчі, калькуляційні, номінальні, порівняльні.

Збірно-розподільчі рахунки призначені для обліку витрат пов'язаних з обслуговуванням та управлінням виробництвом (накладних витрат), які в момент їх здійснення не можуть бу­ти прямо віднесені на певний об'єкт. Наприклад, дані витрати протягом звітного періоду можуть накопичуються в дебеті та­кого збірно-розподільчого рахунку, як "Загальновиробничі витрати", а в кінці місяця списуватися з кредиту цього рахун­ка в дебет рахунка "Виробництво". Слід зазначити, що після списання із збірно-розподільчого рахунка витрат, він закри­вається, а тому не має залишку і в балансі не відображається. За структурою вони завжди активні.

Бюджетно-розподільчі рахунки дають можливість визна­чити витрати і доходи саме того звітного періоду, якого вони

ТЕОРІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ___________________________

стосуються, незалежно від дати фактичного здійснення витрат або отримання доходів. Вони можуть бути активними та па­сивними. Прикладом активного рахунка є рахунок "Витрати майбутніх періодів". На ньому обліковуються витрати, які ма­ють місце в даному або попередньому звітних періодах, але відносяться до наступних звітних періодів. Залишок на цьому рахунку може бути тільки дебетовим і характеризує суму вит­рат, які потрібно списати в наступні звітні періоди. Прикладом пасивного бюджетно-розподільчого рахунка є рахунок "Дохо­ди майбутніх періодів". Він призначений для обліку доходів, які підприємство одержує в поточному або попередніх звітних періодах, але які належать до наступних звітних періодів. На­приклад, орендна плата, отримана від орендарів авансом.

Калькуляційні рахунки призначені для обліку виробничих витрат та визначення фактичної собівартості виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг. Вони забезпечу­ють контроль за формуванням собівартості. По дебету кальку­ляційних рахунків відображаються всі витрати, пов'язані з ви­робництвом продукції, наданням послуг, виконанням робіт, а з кредиту цих рахунків списується фактична собівартість. До калькуляційних рахунків належать рахунки: "Виробництво", "Капітальні інвестиції" та ін. За структурою вони завжди ак­тивні.

Номінальні рахунки забезпечують відображення інфор­мації про витрати та доходи, пов'язані із звичайною (опе­раційною, фінансовою, інвестиційною) і надзвичайною діяльністю підприємства. Наприкінці звітного періоду вони закриваються списанням оборотів на фінансові результати. Прикладом таких рахунків є рахунки: "Собівартість ре­алізації", "Адміністративні витрати", "Витрати на збут", "Інші операційні витрати", "Фінансові витрати", "Втрати від участі в капіталі", "Доходи від реалізації", "Дохід від участі в капіталі", "Інші фінансові доходи", "Надзвичайні доходи". Витрати від операційної та інших видів діяльності відображаються протя­гом звітного періоду в дебеті рахунків витрат, а в кінці звітно­го періоду списуються з кредиту на фінансові результати. До-

____________ 5. Класифікація та План рахунків бухгалтерського обліку

ходи за звітний період відображаються в кредиті рахунків до­ходів, а в кінці звітного періоду списуються з дебету на фінан­сові результати діяльності підприємства.

Порівняльні рахунки використовуються для обліку певних господарських процесів та виявлення результатів по них. До таких рахунків відносяться рахунки "Фінансові результати" та "Втрати від браку". На даних рахунках здійснюється порівняння кредитового, дебетового оборотів та визначається результат. Наприклад, на рахунку "Фінансові результати" по кредиту відображаються доходи за звітний період, по дебету — витрати. Різниця між доходами та витратами становить чис­тий прибуток або збиток підприємства за звітний період та списується на рахунок "Нерозподілений прибуток (непокри­тий збиток)".

Четверту групу рахунків за призначенням та структурою становлять фінансово-результативні рахунки, які використо­вуються для узагальнення інформації про'фінансові результа­ти діяльності підприємства за звітний період. До таких ра­хунків належить активно-пасивний рахунок "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)".

Поряд з балансовими рахунками існують і позабалансові рахунки. Позабалансові рахунки призначені для узагальнення інформації про певні об'єкти, які за якихось причин не можуть бути відображені в бухгалтерському балансі. Інформація про них відображається в примітках до фінансової звітності підприємства. До таких об'єктів відносяться:

♦ цінності, які не належать підприємству, але тимчасово
перебувають у його користуванні у випадку опе­
раційної оренди;

♦ активи на відповідальному зберіганні у підприємства;

♦ умовні права та зобов'язання підприємства;

♦ бланки суворої звітності;

♦ списані з балансу активи на витрати підприємства.

Прикладом позабалансових рахунків є "Орендовані нео­боротні активи", "Списані активи", "Бланки суворого обліку" та ін.

ТЕОРІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ___________________________

Позабалансові рахунки мають таку ж будову як балансові рахунки. Мають дебет, кредит, можуть бути активні та па­сивні. Однак їх особливістю є те, що в них не застосовується подвійний запис, а отже вони не кореспондують ні один з од­ним, ні з балансовими рахунками. На таких рахунках госпо­дарські операції відображаються одинарним записом. Тобто при прийнятті об'єкта на облік, позабалансовий рахунок тільки дебетується (без кредитування іншого рахунку), а при списанні — кредитується (без кореспонденції з дебетом іншо­го рахунка) [8].

5.4. План рахунків бухгалтерського обліку та його значення

У процесі поточної діяльності кожне підприємство здійснює велику кількість господарських операцій, які за до­помогою подвійного запису обов'язково відображаються на рахунках бухгалтерського обліку. Кожна операція має визна­чений зміст. У зв'язку з цим суб'єкти господарювання викори­стовують велику кількість бухгалтерських рахунків.

Для забезпечення єдиного підходу до відображення госпо­дарських операцій на рахунках у певних сферах діяльності підприємств було розроблено План рахунків.

План рахунків бухгалтерського обліку — систематизова­ний перелік найменувань і шифрів синтетичних рахунків та субрахунків, що відображають групування необхідної інфор­мації про господарську діяльність підприємства.

В Україні застосовується п'ять Планів рахунків (табл. 5.2).

Найбільше використання має План рахунків бухгалтерсь­кого обліку активів, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Його застосовують підприємства, організації та інші юридичні особи (крім банків і бюджетних установ), а також виділені на окремий баланс філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб. До його скла­ду входять десять класів (Додаток Є).

Клас 1. Необоротні активи.

Він призначений для узагальнення інформації про на­явність і рух основних засобів, інших необоротних ма­теріальних активів, нематеріальних активів, довгостроко­вих фінансових інвестицій, капітальних інвестицій, довго­строкової дебіторської заборгованості та інших необорот­них активів, а також зносу необоротних активів.

ТЕОРІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ__________________________

Клас 2. Запаси.

У ньому узагальнюється інформація про наявність і рух, предметів праці, що належать підприємству, які призна­чені для обробки, переробки, використання у виробництві та для господарських потреб, а також засобів праці котрі підприємство включає до складу малоцінних швидкозно­шуваних предметів.

Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи.

Даний клас відображає інформацію про наявність та рух грошових коштів (в національній та іноземній валюті) в касах і на поточних рахунках підприємства, грошових до­кументів, короткострокових векселів отриманих, фінансо­вих інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів та витрат майбутніх періодів.

Клас 4. Власний капітал та забезпечення зобов'язань.

Цей клас забезпечує узагальнення інформації про стан і рух різновидів власного капіталу (статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого, а та­кож нерозподіленого прибутку (непокритих збитків), цільових надходжень, забезпечення майбутніх витрат і платежів, страхових резервів.

Клас 5. Довгострокові зобов'язання.

За допомогою цього класу рахунків здійснюється облік та узагальнення інформації про заборгованості підприємства банкам за отримані кредити, які не є поточними зо­бов'язаннями (не підлягають погашенню протягом 12 місяців або операційного циклу); витрати за зобов'язання­ми із залученням позик (крім банківських), на які нарахо­вуються відсотки; сума податку на прибуток, яку нале­жить сплатити в майбутніх періодах; витрати за виданими довгостроковими векселями та розповсюдженими облігаціями.

Клас 6. Поточні зобов'язання.

Він використовується для обліку та узагальнення інфор­мації про зобов'язання, які будуть погашені в звичайному ході операційного циклу або протягом 12 місяців. А саме: короткострокові позики; довгострокові позики, що стали

____________ 5. Класифікація та План рахунків бухгалтерського обліку

короткостроковими зі строком погашення до 12 місяців; розрахунки з постачальниками та підрядниками; розра­хунки за податками та платежами; розрахунки по зарплаті, страхуванню; розрахунки з учасниками тощо. Клас 7. Доходи і результати діяльності.

Рахунки цього класу призначені для узагальнення інфор­мації про доходи підприємства від звичайної (операційної, інвестиційної, фінансової) та надзвичайної діяльностей. Клас 8. Витрати за елементами.

Даний клас узагальнює інформацію про витрати протягом звітного періоду. Клас 9. Витрати діяльності.

Він призначений для узагальнення інформації про витра­ти операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та ви­трат на запобігання надзвичайних подій та ліквідацію їх наслідків. Клас 0. Позабалансові рахунки.

Останній клас плану рахунків призначений для групуван­ня бухгалтерських позабалансових рахунків, детальну ха­рактеристику яких ми розглядали вище. План рахунків складається з рахунків першого та другого порядку: синтетичних рахунків та субрахунків, кожному з яких присвоєно номер (код). У ньому міститься приблизно 90 синтетичних рахунків. Виробничі підприємства використову­ють близько 60 з них, а якщо вони, крім основної діяльності, здійснюють ще й капітальне будівництво або торговельну діяльність, то 63-66 рахунків. Передбачені в Плані рахунків субрахунки застосовуються підприємствами залежно від по­треб — для аналізу, контролю і складання звітності. Викорис­тання кодів рахунків значно прискорює і скорочує облікову роботу, а також є необхідною умовою при автоматичному оп­рацюванні облікової інформації на обчислювальних машинах (Грабова, с. 132)

У Плані рахунків шифри (коди, номери) рахунків можуть бути двоцифровими та трицифровими. Структуру коду рахун­ку можна представити наступним чином (рис. 5.3).

Наприклад, код 101 означає: 1 — клас "Необоротні акти­ви", 0 — номер синтетичного рахунка, 1 — номер субрахунка "Земельні ділянки".

Кожен рахунок та кожен клас рахунків має своє призна­чення і завдяки цьому задовольняє потреби всіх користувачів (як зовнішніх так і внутрішніх). Це відбувається завдяки скла­данню на їх основі форм фінансової звітності. У загальному вигляді зв'язок Плану рахунків з формами фінансової звітності підприємства показано на рис.5.4.

Так, балансові рахунки побудовані таким чином, що їх за­лишки відповідають сумам, які відображаються в балансі (ф.№1). Показники розділів 1-3 активу Балансу заповнюють­ся на підставі даних рахунків класів 1-3, показники розділів 1-5 пасиву Балансу — на підставі даних рахунків класів 4-6. Ра-

хунки класів 7-9 використовуються для заповнення показ­ників Звіту про фінансові результати (форми 2).

Дата добавления: 2014-01-07