Роздрібна торгівля, її види. Маркетингові рішення роздрібного торгівця

Роздрібна торгівля – це будь-яка діяльність по продажу товарів чи послуг безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. При цьому не має значення як саме (безпосередньо споживачеві, поштою, по телефону) і де (в магазині, на вулиці, вдома) продані товари чи надані послуги.

Роздрібна торгівля набуває особливого значення на “ринку покупців”, оскільки саме за допомогою роздрібної торгівлі товари доходять до кінцевого споживача в необхідному місці, в потрібній кількості і в зазначений строк.

Роздрібні торгові підприємства бувають дуже різноманітні, тому їх класифікують:

1. За широтою і насиченістю товарного асортименту виділяють такі основні типи магазинів:

· спеціалізовані магазини, які пропонують вузький асортимент товарів значної насиченості (одяг, спорттовари, меблі, книги, квіти). Вони бувають відокремленого повного асортименту (магазин одягу), обмеженого асортименту (магазин чоловічого одягу), вузькоспеціалізованого асортименту (магазин чоловічих сорочок);

· універмаги, які пропонують де – кілька асортиментних груп товарів, причому кожною асортиментною групою займається спеціалізований відділ універмагу;

· супермаркет (універсам) – це велике підприємство самообслуговування з низьким рівнем витрат, низькими націнками, великим обсягом продажу, розраховане на повне задоволення потреби покупців в продуктах харчування, прально – миючих засобах та товарах по догляду за житлом. Особливостями супермаркетів є самообслуговування, відкрита викладка товарів, централізація обслуговування покупців, широкий асортимент товарів, велика торгова площа;

· супермаркет широкого профілю більший ніж звичайний супермаркет і його асортимент значно ширший, зокрема крім тих товарів, що продаються в звичайних супермаркетах, тут є аптека, пральня, хімчистка, фотомайстерня, ремонт взуття, пункт оплати рахунків;

· роздрібні підприємства послуг – це різноманітні торгові підприємства, які реалізують послуги (готелі, ресторани, кінотеатри, перукарні, хімчистки, тощо).

2. За політикою цін роздрібні підприємства класифікують:

· магазини знижених цін, які торгують стандартними товарами по нижчих цінах за рахунок зниження норми прибутку і збільшення обсягу збуту;

· склади – магазини – роздрібні підприємства з дуже скромним інтер’єром, обмеженим обсягом послуг, метою яких є продаж великих обсягів товарів за низькими цінами;

· магазини – демонстраційні зали, що торгують за каталогами поєднують у собі принципи торгівлі за каталогами і торгівлі за зниженими цінами для реалізації ходових товарів широкого асортименту, які зазвичай продаються з високою націнкою (ювелірні вироби, механічні інструменти, фотообладнання);

· магазини високих цін пропонують товари і послуги високої якості по високій ціні та розраховані на багатих покупців.

3. За характером торгового приміщення роздрібні підприємства поділяються:

· продаж в магазинах;

· позамагазинна роздрібна торгівля.

Види позамагазинної торгівлі:

· роздрібна торгівля із замовленням товару поштою чи телефоном – це будь – яка діяльність по збуту з використанням поштових каналів чи телефонних ліній для збору замовлень чи допомоги в доставці товару;

· торгові автомати, які встановлюються в місцях масового скупчення покупців і забезпечують цілодобовий продаж товарів;

· служба замовлень зі знижкою обслуговує окремі групи клієнтів, що закуповують товари за цінами зі знижкою;

· торгівля врознос, тобто за принципом “у кожні двері” задовольняє потреби населення з точки зору зручності та вияву уваги до особистості покупця, але ціни при цьому значно вищі.

4. За формою власності і управління роздрібні підприємства класифікують:

· приватні магазини, які знаходяться у власності окремих осіб;

· корпоративні ланцюги – це два або більше торгових підприємства, які перебувають у спільній власності і під спільним контролем та продають товари одного асортименту, мають централізовану службу закупівель і продажу товарів;

· споживчі кооперативи – це роздрібні підприємства, що перебувають у власності споживачів;

· організації – власники привілеїв – це договірні об’єднання власників привілеїв чи незалежних підприємств, які придбали право володіння одним чи кількома магазинами, які функціонують на основі цих привілеїв;

· роздрібні конгломерати – це корпорація довільної форми, яка об’єднує де – кілька підприємств різного товарного асортименту і форм роздрібної торгівлі під єдиною власністю з частковою інтеграцією функцій розподілу і управління.

5. За рівнем концентрації магазинів роздрібні підприємства класифікують:

· регіональні торгові центри – це група торгових підприємств, запланованих, побудованих і керованих як одне ціле. За місцезнаходженням, розмірами і типами магазинів вони відповідають території, яку обслуговують (налічують до 100 магазинів і підприємств побуту і обслуговують від 100 тис. до 1 млн. чоловік);

· районні торгові центри налічують до 50 магазинів і підприємств по наданню послуг і обслуговують від 20 до 100 тис. осіб;

· торгові центри мікрорайонів включають в себе 5-15 магазинів і обслуговують до 20 тис. жителів.

Основні маркетингові рішення, які приймає роздрібний торгівець:

Рішення про цільовий ринок. Принципи і методи сегментування ринку роздрібний торгівець використовує такі ж як і виробник. Тільки прийнявши рішення про цільовий ринок роздрібний торгівець може прийняти рішення щодо товарного асортименту, оформлення магазину, реклами, рівня цін.

Рішення щодо товарного асортименту і якості. Дане рішення є ключовим фактором в конкурентній боротьбі між підприємствами роздрібної торгівлі. Свій асортимент роздрібний торгівець підбирає виходячи з загальних принципів, особливостей своєї галузі та вибраних цільових ринків.

Рішення щодо сервісу. Роздрібний торгівець розробляє комплекс послуг, які може запропонувати покупцям. При цьому він враховує конкретні можливості, умови конкуренції та потреби покупців. Послуги, які може надавати роздрібний торгівець бувають:

· передпродажні (прийом замовлень поштою, телефоном, кабінки для примірки, зручний для покупців режим роботи);

· післяпродажні (доставка покупки, пакування, установка);

· додаткові (інкасування чеків, довідкова служба, безплатна автостоянка, ремонтні послуги).

Рішення щодо загальної атмосфери магазину. Це оформлення внутрішнього інтер’єру та зовнішнього дизайну магазину (архітектурні форми, організація сервісу, освітлення, використання кольорів, оформлення вітрин).

Рішення щодо цін. Принципи ціноутворення в роздрібній торгівлі такі ж як і у виробника. Однак при встановленні цін роздрібному торгівцю слід враховувати дві особливості:

· треба гнучко використовувати форми модифікації цін (на одні товари високі націнки, на інші – низькі);

· слід володіти мистецтвом уцінки товарів, на які попит падає чи знижуються темпи продажу.

Рішення щодо методів стимулювання продажу. Роздрібні торгівці найчастіше використовують такі методи стимулювання як реклама, методи особистого продажу, стимулювання покупки (розігрування призів, вручення сувенірів).

Рішення щодо місця розташування магазину. Його прийняття ґрунтується на використання досконалих методів оцінки розміщення магазину, вивченні звичок покупців, аналізі конкурентної ситуації на цій території.

Дата добавления: 2014-01-07