В с т у п

Електронна цифрова система комутації 5ESS, розроблена фірмою АТ&Т, є універсальною за можливостями використання. В Україні вона застосовується досить широко і слід очікувати подальшого її впровадження на місцевих теле-фонних мережах та, можливо, на стільникових мережах рухомого зв’язку у стандартах GSM-900, DCS-1800 i CDMA-IS-95.

У навчальному посiбнику викладено архітектуру системи, головні її технiчнi характеристики, принципи побудови і функціонування обладнання, особливості програмного забезпечення, процедури встановлення телефонних з’єд-нань та з’єднань абонентів ISDN, принципи використання на мережах електрозв’язку та основи проектування.

Враховуючи англомовність системної документації та інших інформацій-них джерел, у тексті посібника наведені основні англійські терміни, що стосуються системи 5ESS, та розшифровано всі використані англійські абревіатури.

Посібник рекомендується для вивчення принципiв побудови і проекту-вання сучасних цифрових систем комутації і мереж електрозв’язку та для виконання курсових i дипломних проектiв відповідної тематики. Вiн призначений для студентiв, що навчаються за фахом “Автоматичний електрозв’язок”, але може бути корисним і студентам спеціальностей “Багатоканальний електро-зв’язок”, “Радiозв’язок, радiомовлення і телебачення”, а також фахівцям експлуатаційних та проектних організацій.

Автор вважає обов’язком висловити вдячність фірмі Lucent Technologies за люб’язно надані матеріали стосовно останньої версії системи 5ESS.

1. ФУНКЦІОНАЛЬНА СХЕМА 5ESS І ОСНОВНІ ПІДСИСТЕМИ

2. ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

1.1. Загальна архітектура і основні технічні параметри системи

Електронна цифрова система комутації 5ESS, розроблена фірмою АТ&Т, має гнучку розподілену структуру обладнáння та програмного забезпечення (ПЗ) і є універсальною за можливостями використання на існуючих і перспек-тивних мережах зв’язку. Архітектура 5ESS (рис. 1.1) базується на трьох голов-них елементах: комутаційних модулях SM (Switching Modules), модулі зв’язку СМ (Communication Module) та модулі керування і експлуатації АМ (Administ-rative Module).

Комутаційний модуль SM - основна одиниця нарощення ємності системи. Лише до SM підмикають абонентські (АЛ) та зовнішні відносно 5ESS з’єд-нувальні лінії (ЗЛ) і SM виконує більшість функцій з обслуговування ство-рюваних ними викликів, забезпечуючи як комутацію каналів, так, в разі необ-хідності, і комутацію пакетів. Внутрішнє навантаження замикається в SM, а з’єднання між АЛ і ЗЛ, ввімкненими в різні SM, встановлюються крізь модуль зв’язку СМ по внутрішньосистемних волоконно-оптичних лініях зв’язку, керу-вання та синхронізації, так званих лініях NCT (Network, Control and Timing links). Між СМ і кожним SM чотири двоволоконні лінії NCT (дві резервні) зі швидкістю передачі інформації в кожній 32,768 Мбіт/с, що відповідає 256 16-розрядним двобічним канальним інтервалам (КІ - time slot). Модуль SM комутує максимум 512´512 часових каналів, а між SM і СМ - 512 основних і 512 резервних каналів. Нова модифікація модуля (SM-2000) має просторово-часовий комутатор на 12288´12288 КІ (планується 30720´30720 КІ) і дозволяє використовувати як 256, так і 512-канальні лiнiї NCT.

Зазначимо, що використання оптичних внутрішньосистемних з’єднань сут-тєво зменшує потребу в кабельній продукції і спрощує заземлення обладнання, оскільки зникає вплив різниці потенціалів заземлень. До того ж оптичні кабелі не створюють електричного шуму і нечутливі до можливих електромагнітних впливів. Завдяки цьому припустимі відстані між SM і СМ досягають 300 м.

Модуль SM (але не SM-2000) може знаходитись і зовні приміщення опор-ного обладнання (ОпО) системи. Такий виносний комутаційний модуль (RSM - Remote SM) може мати прямі зв’язки з іншими RSM і на мережі зв’язку фактично виконує всі функції самостійної АТС.[1] В бік опорного обладнання (Host) RSM має до 16 стандартних 32-канальних лінійних трактів ІКМ зі швидкістю передачі 2048 кбіт/с (ЛТ 2048), організованих у будь-якому середо-вищі поширення (мідні, коаксіальні або волоконно-оптичні кабелі, радіо-релейні чи супутникові лінії зв’язку). Ці тракти вмикаються у локальний SM (або SM-2000) опорного обладнання. При оптичних лініях довжиною до 300 м RSM безпосередньо з’єднується з модулем зв’язку СМ.

До чотирьох RSM можуть об’єднуватись в багатомодульний виносний комутаційний модуль MMRSM (MultiModule RSM). Для цього в кожному RSM з лінійних трактів, наявних на боці опорного обладнання системи, кілька ЛТ використовуються під внутрішньогрупові міжмодульні зв’язки (не менше двох ЛТ між кожною парою RSM).

Абонентські лінії двопроводові, з припустимим опором шлейфу (з ура-хуванням ТА) до 2 кОм. Вони безпосередньо вмикаються в інтегральні блоки абонентських ліній ISLU[2] (Integrated Services Line Unit) або в інтерфейсні блоки доступу AIU (Access Interface Unit), що входять до складу SM. Ці блоки можуть бути і виносними (RISLU - Remote ISLU, RAIU - Remote AIU), розміщуваними в місцях концентрації абонентів. Замикання внутрішнього навантаження в них не передбачено. Між RISLU та SM (RSM) утворюється від 4 до 24 ЛТ 2048 кбіт/с в будь-якому середовищі поширення. Від ISLU (RISLU) за допомогою трактів 2048 кбіт/с можливе додаткове винесення групового обладнання 32 чи 64 аналогових або цифрових АЛ, так званої виносної абонентської групи RLG (Remote Line Group). Припустимі відстані між RISLU і SM (RSM) та між RSM і опорною станцією – до 160 км.

В кожний ISLU2 вмикається до 2048 індивідуальних аналогових (ААЛ) чи до 1024 цифрових АЛ (ЦАЛ). Можливе довільне співвідношення ААЛ і ЦАЛ з урахуванням кратності абонентських плат (8 ЦАЛ, 16 ААЛ)[3]. Для аналогових АЛ виконуються функції BORSCHT, для цифрових надається основний доступ (BRA - basic rate access) до цифрової мережі з інтеграцією служб (ЦМІС)[4], тобто канали 2B+D₁₆ (2´64+16=144 кбіт/с). Функції блоків АIU такі ж, як ISLU, але завдяки новій технології ємність абонентських плат збільшена до 32 ААЛ чи 12 ЦАЛ і тому загальна ємність блоку досягає 3584 ААЛ чи 1440 ЦАЛ.

В SM може бути до 8 ISLU (AIU) чи RISLU (RAIU), але при цьому загальна кількість АЛ для SM не повинна перевищувати 5120 аналогових або 2048 циф-рових. В цілому SM має шістнадцять 32-канальних групових трактів для підім-кнення ISLU (AIU), RISLU (RAIU) та зовнішних цифрових ЗЛ. Оскільки про-пускна спроможність модуля обмежена величиною 450 Ерл, то реально припус-тима кількість АЛ і ЗЛ відчутно менша за граничні значення й визначається при проектуванні в залежності від конкретних умов і прогнозованих інтенсивностей навантажень. Реальна ємність SM (RSM) становить 2000…4000 АЛ, а ємність чотирьохмодульного MMRSM не перевищує 14000 АЛ. Для SM-2000 припус-тима ємність зростає більш, ніж вдесятеро і становить, залежно від конкретних умов, від п’ятнадцяти до п’ятидесяти тисяч АЛ.

Модуль зв’язку СМ за допомогою блока просторової комутації TMS та комутатора повідомлень MSGS відповідно забезпечує комутацію каналів між SM і комутацію пакетів для обміну керівними повідомленнями між проце-сорами SM або SM і АМ. В залежності від кількості встановленого обладнання модуля зв’язку СМ можна мати від 30 до 190 SM або від 32 до 192 комутацій-них модулів в комбінації SM і RSM (з не менш, ніж двома RSM)[5].

В максимальній комплектації система 5ESS дозволяє обслуговувати до 350000 АЛ за відсутності зовнішних ЗЛ або до 90000 ЗЛ (каналів) за відсутності абонентів. Реальні граничні ємність і кількість ЗЛ залежать від конкретних умов роботи системи в мережі зв’язку і обмежуються її максимальною пропускною спроможністю 45000 Ерл та 1,5 міліонів викликів на годину найбільшого на-вантаження (ГНН). До 2000 року планується доведення потенційної ємності 5ESS до 750000 АЛ або 256000 ЗЛ (каналів). Для невеликих мереж ємністю до 25000 АЛ передбачено спрощений варіант системи з опорним обладнанням типу VCDX (Very Compact Digital eXchange – компактна цифрова станція), утвореним на базі одного SM-2000 без модулів СМ і АМ.

Розподілене програмне керування забезпечується потужними 32-розряд-ними мікропроцесорами. Функції керування, які економічно централізувати, виконує модуль керування і експлуатації АМ. Він вибірає шляхи з’єднань в модулі СМ, розподіляє спільні ресурси системи, зберігає повне програмне за-безпечення і спільні системні дані, збирає, зберігає та обробляє різноманітну статистичну інформацію (зокрема, аварійні й тарифікаційні дані), автоматично діагностує і реконфігурує обладнання та надає адміністративному і експлуата-ційному персоналу доступ до системи.

У складі програмного забезпечення (ПЗ) є багато програм діагностування та вимірювань, які суттєво полегшують експлуатацію системи. За їх допомогою автоматично виявляється більшість виникаючих пошкоджень, відновлюється працездатність обладнання шляхом його реконфігурування, діагностуються несправні пристрої та про результати цих дій інформується станційний пер-сонал. В розпорядженні персоналу є різноманітні пристрої введення і збері-гання інформації, які підмикаються до модуля АМ: накопичувачі на магнітній стрічці (НМС) та на жорстких магнітних дисках (НМД), принтери і відео-термінали з клавіатурою для введення керівних директив і даних. На їх основі утворюється головний центр керування системою МСС (Master Control Center), який може знаходитись у приміщенні опорної станції або бути виносним. Комп’ютер МСС, на відміну від відеотерміналів робочих місць персоналу, має безпосередній доступ до головного процесора модуля АМ, що в аварійних ситуаціях дозволяє безпосередньо керувати роботою системи.

Висока надійність функціонування 5ESS забезпечується як розвинутим ПЗ, що виконує зазначені функції, так і дублюванням тих вузлів і пристроїв, відмова яких впливає на понад 32 АЛ або ЗЛ. Повністю дубльовано системи комутації, керування і синхронізації, причому використовується режим “гаря-чого резерву”. В деяких випадках надійність забезпечується наявністю над-лишкового обладнання. В цілому гарантується, що за нормальних умов екс-плуатації (температура 0…45°С, відносна вологість 10…75%) загальний про-стрій системи внаслідок відмов обладнання і ПЗ не перевищить дві години за 40 років роботи. Для окремої АЛ тривалість відсутності обслуговування через системні пошкодження в середньому не більша 28 хвилин за рік. Імовірність випадкового з’єднання менша за 2´10^-5 в будь-якому хвилинному інтервалі.

В разі потреби ЦСК обладнується багатофункційною системою технічно-го обслуговування MFOS (MultiFunction Operations System), що являє собою комплекс обладнання (спеціалізовані за функціями комп’ютери та відеотермі-нали робочих місць персоналу, засоби акустичної та візуальної аварійної сигна-лізації, принтери, накопичувачі на магнітних дисках і стрічці, модеми для підімкнення винесених терміналів), з’єднаного локальною мережею передачі даних. На базі MFOS створюється центр технічної експлуатації OMC (Operations & Maintenance Center), що виконує функції технічного обслуговування, експлуатації і адміністративного керування (OA&M – Operations, Administration & Maintenance functions) всіма наявними на національній мережі системами 5ESS. Модулі АМ обслуговуваних ЦСК з’єднується з MFOS дискретним каналом зі стиком Х.25. Кожна з цих ЦСК може функціонувати без постійної присутності персоналу – тоді у разі потреби (пошкодження тощо) MFOS авто-матично викликає персонал в потрібне місце за допомогою засобів електронної пошти та пейджерного зв’язку.

Універсальність 5ESS, з точки зору використання на мережах зв’язку, забезпечується:

Ø модульною архітектурою обладнання і ПЗ;

Ø широким діапазоном ємностей - від кількох сотень до майже 300000 АЛ;

Ø широкою номенклатурою послуг, надаваних абонентам – як традиційних телефонних, так і послуг ЦМІС;

Ø можливостями комутації каналів і пакетів та квазіширокосмугової комутації 32-канальних трактів;

Ø можливістю безпосереднього доступу до транспортної мережі на рівні синхронного транспортного модуля STM₁ (Synchronous Transport Module), тобто на швидкості 155 Мбіт/с[6];

Ø здатністю утворювати стільникову мережу рухомого радіотелефонного зв’язку у стандартах GSM-900, DCS-1800 та CDMA-IS-95;

Ø наявністю різноманітних способів міжстанційної взаємодії, зокрема багато-частотного коду “два з шести”, системи сигналізації R2D, декадного коду, спільних каналів сигналізації СКС № 7.

Універсальність 5ESS дозволяє застосовувати її обладнання у якості: опорної (ОПС), транзитної (ТС) або опорно-транзитної (ОПТС) станції міської телефонної мережі (МТМ); міжміської або міжнародної АТС; центра комутації стільникової мережі радіотелефонного зв’язку з рухомими об’єктами; а також “шлюзової” (gateway) станції для взаємодії з різними спеціалізованими мере-жами - передачі даних з комутацією каналів або пакетів, локальними обчислю-вальними та іншими. На базі 5ESS можливе створення інтегральної (ISDN), а також інтелектуальної мережі зв’язку IN (Іntelligent Network). Можливе будь-яке сполучення вказаних застосувань системи. В разі потреби легко утво-рюються обхідні напрямки зв’язку (дозволено до 15 обходів). Завдяки винос-ному обладнанню (RLG, RISLU, RAIU, RSM, MMRSM) зона обслуговування 5ESS і всі її можливості можуть бути поширені на приміські та обслуговувані міською мережею прилеглі сільські райони.[7] Фірма Lucent Technologies планує розширити можливості 5ESS для пристосування до умов вітчизняних телефон-них мереж сільських адміністративних районів (ТМСАР), зокрема, передбачити лінійну сигналізацію часовим кодом та стики з малоканальними системами передачі і станціями К-50/200, які становлять більшість на таких мережах.

1.2. Типи абонентських і з’єднувальних ліній

Зовнішні ЗЛ будь-якого напрямку вмикають в один або в кілька SM, RSM (звичайно в найближчий) чи MMRSM. Цифрові ЗЛ утворюються 8-розрядними каналами ІКМ зі швидкістю передавання інформації 64 кбіт/с, що об’єднані в 32-канальні лінійні тракти (ЛТ 2048 кбіт/). Середовище поширення може бути будь-яким, а відстані практично не обмежені внаслідок поканального компен-сування нелінійних спотворень та ефективного лунопригнічення для напрямків з помітними затримками поширення сигналів. Лунопригнічення вмикається в залежності від типу інформації, що передається (мова або дані).

Припускається використання і аналогових ЗЛ: ущільнених системами передачі (СП) з частотним розділенням каналів (ЧРК)[8] та фізичних дво- і трипроводових. Для них SM має блоки ЗЛ, які забезпечують відповідні стики та виконують аналого-цифрове перетворення сигналів.

В системі 5ESS можливі двопроводові аналогові (ААЛ), а також дво- чи чотирипроводові цифрові АЛ (ЦАЛ) основного доступу 2B + D₁₆ до ISDN. Для ААЛ виконуються стандартні функції BORSCHT і, додатково, забезпечується програмне автоматичне регулювання підсилення, вибір одного з трьох наявних в абонентському комплекті (АК) балансних контурів дифсистеми і однієї з трьох можливих градацій струму живлення мікрофону. Це гарантує високу якість передавання мови. Аналогові АЛ використовуються індивідуальними абонентами, таксофонами (в тому числі міжміськими та міжнародними), лініями спецслужб і відомчих станцій з серійним пошуком. У абонентів можуть бути телефонні апарати (ТА) зі шлейфовим або частотним тастатурним на-бором, зі звичайним чи тональним надсиланням виклику, з індивідуальними тарифними лічильниками або без них. В залежності від типу лічильника і способу його ввімкнення в ТА або в таксофоні в АЛ надсилаються тарифні імпульси 50 Гц, 12 чи 16 кГц, або ж робота лічильника забезпечується перемиканням полярності АЛ.

Цифрові (інтегральні) АЛ використовуються груповими (підприємства, установи) та індивідуальними абонентами, цифровими таксофонами і систе-мою робочих місць операторів OSPS (Operator Services Position System). Система OSPS може утворюватись для допомоги абонентам при встановленні з’єднань і надання їм додаткової інформації, що важливо, якщо 5ESS є міжміською, міжнародною або “шлюзовою” станцією на стиці різнотипних мереж зв’язку. В кожній ЦАЛ можна водночас використовувати всі її канали - В1, В2 та D. У такого абонента встановлюється блок мережного закінчення NT (Network Termination) зі стиком S для ввімкнення 1…8 абонентських терміналів - як специфічних для ЦМІС, так і звичайних через відповідні адаптери.[9] Це можуть бути цифрові телефонні і відеотелефонні апарати, факсимільні апарати четвертої групи, багатофункційні термінали на базі персонального комп’ютера та інші термінали, розраховані на швидкість передавання інформації 64 кбіт/с. Для робочих місць OSPS на виході NT утворюється стик типу Т.

1.3. Номенклатура послуг, надáваних абонентам

Абоненти мають широкий вибір послуг. Їх асортимент визначається типом АЛ (ААЛ чи ЦАЛ) і конкретним призначенням 5ESS. Впровадження нових послуг зв’язку звичайно розпочинають з опорного обладнання системи, звідки вони надаються всім абонентам 5ESS. При зростанні попиту ці послуги більш економічно надавати від кожного SM (RSM). Для нових видів обслуговування, впроваджуваних в національних межах, тобто ширше, ніж в зоні станції, систе-ма 5ESS стає комутаційним вузлом інтелектуальної мережі, центральна база даних якої забезпечує ці послуги і функції керування відповідними викликами.

З широкого спектру додаткових видів обслуговування (ДВО) вкажемо лише основні. Всім абонентам 5ESS надається можливість замовлення стан-дартних ДВО:

Ø скорочений набір (1…3 цифри) часто використовуваних номерів (abbreviated dialling);

Ø з‘єднання без набору з наперед визначеною АЛ (hot line – “гаряча” лінія);

Ø переадресування вхідних викликів до абонента за його вказівкою на будь-яку АЛ, на автовідповідач або на робоче місце оператора в системі OSPS: в разі відсутності (unconditional call forwarding), в разі зайнятості (call forwarding on busy), чи в разі невідповіді абонента (call forwarding on no reply);

Ø встановлення виклику, що надійшов до зайнятого абонента, на очікування з відповідним інформуванням викликуваного абонента і можливістю для нього вести розмову з кожним партнером, при цьому після відбою авто-матично відновлюється з’єднання з другим партнером (call waiting);

Ø тимчасова заборона вхідного зв’язку, загальна або вибіркова для вказаних викликаючих номерів (incoming calls barring);

Ø трибічний конференц-зв’язок (conference call);

Ø “будильник”, тобто замова виклику на певний час (wake-up service);

Ø ідентифікування зловмисних викликів (malicious calls identification).

Ці ж послуги, але в розширеному асортименті можуть бути надані ви-діленій групі абонентів підприємства чи установи. Цим на підприємстві немов би створюється без капіталовкладень відомча АТС (ВАТС). Для абонентів такої віртуальної ВАТС можливі:

Þ спільний перелік скорочених номерів для внутрішньогрупового зв’язку;

Þ переадресування виклику в залежності від причини (абонент групи зайнятий чи не відповідає) і від джерела виклику (зовнішній чи внутрішньогруповий) з використанням, в разі потреби, списку номерів, що перебираються послі-довно;

Þ встановлення в чергу викликів до певної АЛ або ж до будь-якого абонента групи, якщо потрібна АЛ зайнята, а також використання різних сповіщу-вальних сигналів для внутрішньогрупових та зовнішніх викликів;

Þ шестибічний конференц-зв’язок;

Þ використання спеціального коду для відповіді на виклик, що надійшов до іншої АЛ групи з відсутнім біля ТА співробітником;

Þ утримання з’єднання для консультацій з третьою стороною і, в разі потреби, перемикання з’єднання на цього третього партнера (consultation hold);

Þ різні тональності надсилання виклику для вхідних зовнішніх і внутрішньо-групових викликів;

Þ полінійне реєстрування вартостей розмов, передáване керівнику групи;

Þ оплата вхідних викликів до певних виділених АЛ групи (freephone service).

Для абонентів, що використовують інтегральні АЛ з доступом 2В + D₁₆ до ЦМІC, на швидкості 64 кбіт/с надаються з поліпшеною якістю різноманітні види зв’язку: телефон, телефакс, передача даних, відеотекс, електронна пошта, доступ до мережі Internet тощо. Зокрема, ефективна смуга частот телефонного зв’язку при незмінній швидкості 64 кбіт/с може бути розширена до 7 кГц завдяки спеціальному кодуванню, а використання факсимільних апаратів 4-ї групи зменшує тривалість передавання сторінки від звичайних 0,5…3 хвилин (факс груп 2 і 3) до кількох секунд. Крім передачі мови і даних, що потребують комутації каналів, для цифрових абонентів можлива пакетна передача теле-метричної інформації каналом D і зв’язок зі спеціалізованою мережею передачі даних з комутацією пакетів (стик з нею системи 5ESS - через інтерфейс Х.25). Вищезазначені ДВО надаються абонентам ЦМІС в більш зручній для них формі. Крім того, є ДВО, специфічні для ЦМІС завдяки використанню сиг-нального каналу D. Зокрема, для цифрових абонентів можливі:

¨ отримання номера викликаючого абонента (calling line identification presen-tation) і, навпаки, заборона повідомлення свого номера викликаному або-ненту (calling line identification restriction);

¨ отримання ідентифікації партнера по з’єднанню під час сеансу зв’язку (con-nected line identification presentation) і, навпаки, заборона повідомлення своєї ідентифікації партнеру (connected line identification restriction);

¨ заміна терміналу іншим, сумісним для даного виклику, або перемикання терміналу в другу розетку основного доступу, а також перемикання встанов-леного з’єднання на інший вид зв’язку чи термінал без необхідності повтор-ного встановлення з’єднання (terminal portability)[10];

¨ утворення замкненої групи користувачів з обмеженим доступом для вхідних викликів, наприклад, для зв’язку з певними базами даних (closed user group);

¨ отримування інформації про записану вартість з’єднання під час активної фази виклику і по її закінченні (advice of charge);

¨ можливість субадресації, тобто використання абонентом додаткових цифр для розрізнення окремих терміналів основного доступу (subaddressing);

¨ обмін повідомленнями по каналу D (паралельно розмовному з’єднанню або незалежно) за допомогою клавіатури абонентського терміналу (user to user signalling).

Окремим абонентам може надаватися доступ до послуг ЦМІС на первинній швидкості 30В + D₆₄ (PRA – Primary Rate Access), що дозволяє їм використо-вувати високошвидкісні широкосмугові термінали (зі швидкістю передачі ін-формації користувача до 30 ´ 64 кбіт/с)[11]. Такий доступ застосовують також для підімкнення інтегральних ВАТС.

Якщо 5ESS є центром комутації стільникової мережі радіотелефонного зв’язку, то рухомим абонентам надаються практично всі вищезазначені ДВО, а також такі специфічні послуги, як зв’язок з центром служби коротких пові-домлень (SMS – Short Message Service) та з системою обміну мовними повідомленнями (VMS – Voice Messaging System). За допомогою служби SMS її адміністрація і окремі абоненти можуть передавати коротку інформацію (до 128 символів) одночасно всім рухомим абонентам, що знаходяться в певній чарунці стільникової мережі. Система обміну мовними повідомленнями у випадку, коли абонент, що замовив цю послугу, не відповідає, зайнятий чи недоступний, приймає на його номер виклики від інших абонентів, відповідає їм і записує прийняті мовні повідомлення в електронну “поштову скриньку”. Можлива індикація наявності цих записів на мобільному терміналі. Застосувавши відпо-відну процедуру, абонент може прослухати вміст своєї “поштової скриньки”.

1.4. Синхронізація, електроживлення та конструктивні особливості системи

Спосіб синхронізації конкретного обладнання 5ESS залежить від його при-значення, але у всіх випадках застосовується примусова синхронізація від веду-чого генератора вищого рівня ієрархії системи синхронізації. Для міжнародних станцій і синхронізування всієї національної мережі використовується високо-стабільний, двічі дубльований цезійовий атомний еталон частоти, який гарантує точність 10^-11 на протязі 20 років (10^-12 на протязі доби) і є тактовим генера-тором першого рівня (ТГ1).

Для міжміських і “шлюзових” станцій передбачені відносно дешеві ТГ другого рівня зі стабільністю 1,6 ´ 10^-8 на 20 років роботи (10^-9 на добу). Вони примусово синхронізуються національним еталоном частоти ТГ1 чи другим зовнішнім ТГ2, що вибраний ведучим. За відсутності або при тимчасовому зникненні опорного синхросигналу ТГ2 працює в незалежному режимі.

Станції місцевих мереж мають ТГ3 зі стабільністю 4,6´10^-6 на 20 років ро-боти (10^-8 на добу), які примусово сихронізуються від 1…8 джерел ТГ2 вищого рівня. Якщо в RSM (MMRSM) ввімкнуті зовнішні цифрові ЗЛ, то він теж облад-нується ТГ3. Інші SM, RSM, MMRSM мають ТГ4 зі стабільністю 3,2´10^-5 на добу. Обладнання SM, RSM, RISLU синхронізується тактовою послідовністю, виділеною з цифрових лінійних трактів від опорної станції. При зникненні опорного сигналу забезпечується незалежне синхронізування.

Живиться система 5ESS від джерела стуму –48 В з припустимими коли-ваннями в межах –40,5…–57 В. При щезанні напруги в мережі змінного струму автоматично запускається аварійний дизель-генератор. Для гарантованого жив-лення змінним струмом критично важливих елементів системи (дисплеїв і принтерів головного центру керування тощо) додатково використовуються інвертори, що перетворюють у змінний струм напругу –48 В. Виносні RSM та RISLU мають власні джерела –48 В та акумулятори закритого типу, розраховані на 10 годин роботи. Споживана від джерела –48 В потужність залежить від конкретних умов роботи і коливається в межах 0,8…1,4 Вт/номер.

Обладнання системи розміщується в стативах шафного типу[12]. Статив має до шести касет з устаткуванням та касету з вентиляторами, встановлену в його нижній або середній частині для примусового охолодження обладнання. Венти-лятори вмикаються автоматично у разі підвищення температури понад 27°С. Навантаження на підлогу становить 456 кг/м², а тепловиділення близько 550 Вт/м³. Кожна касета має власний вторинний блок електроживлення. З’єднання між модулями SM i CM виконуються оптичними, а всі інші станційні з’єднання – мідними кабелями. Кабелі прокладаються над стативами і споряджені роз’є-мами для спрощення і прискорення монтажу.

Дата добавления: 2014-01-07