Онтогенез вторинного жувального апарату

Лист регистрации изменений

Разработал

VII. Самостоятельная работа

34. Изучить квалификационные требования к государственным инспекторам по пожарному надзору (приложение 1 к приказу МЧС России от 16 января 2003 г. № 20 «Об аттестации сотрудников Государственной противопожарной службы МЧС России, выполняющих функции по осуществлению государственного пожарного надзора» (ред. от 22.06.2010).

.

VIII. Задание на самоподготовку

Подготовиться к проведению семинарского занятия по заданию.

Повторить ранее изученный материал по теме № 1.

IX. Вопросы для самоконтроля

1.	Виды государственных надзоров в сфере деятельности МЧС России.
2.	Органы, осуществляющие федеральный государственный пожарный надзор.
3.	Организация деятельности государственных инспекторов по пожарному надзору: права, обязанности, ответственность.
4.	Порядок организации и проведения аттестации государственных инспекторов по пожарному надзору.
5.	Планирование деятельности по осуществлению федерального государственного пожарного надзора.

Преподаватель в конце занятия подает команду на окончание занятия.

После окончания занятия оставляет дежурного.

Профессор кафедры НД А.В. Фомин

.

Номер измене­ния	Номера листов	Основание для внесения изменений	Подпись	Расшифровка подписи	Дата	Дата введения изменения
заменен­ных	новых	аннулиро­ванных

Протягом 6-7-го тижня ембріогенезу відбувається формування твердого і м'якого піднебіння та поділ первинної ротової порожнини на два відділи — вто­ринну ротову і носову порожнини. На внутрішній поверхні верхньощелепних відростків утворюються піднебінні відростки, краї яких спершу нахилені до­низу і розташовуються біля дна ротової порожнини по обидва боки від язика. З розвитком нижньої щелепи і збільшенням об'єму ротової порожнини язик по­ступово опускається вниз, а краї піднебінних відростків підіймаються угору, до передньої лінії. Зростання відростків починається від передньої частини і поступово поширюється до задньої.

За рахунок зростання піднебінних відростків утворюється більша частина твердого піднебіння. Передня частина твердого піднебіння формується у наслідок зростання піднебінних відростків з різцевою частиною верхньої щелепи. Перегородка, яка виникає внаслідок описаних процесів, є зачатком твердого і м'якого піднебіння, вона відокремлює вторинну ротову порожнину від носової порожнини.

За умови недостатнього розвитку і незростання піднебінних відростків виникає розщеплення твердого і м'якого піднебіння, так зва­на вовча паща. Інколи розщеплення утворюється лише у м'якому піднебінні. Вади щелепно-лицевої ділянки окрім естетичних дефектів зумов­люють порушення дихання і харчування дітей раннього віку.

Протягом 7-го тижня ембріогенезу вздовж верхнього і нижнього країв ро­тової ямки починається проліферація епітелію з поступовим уростанням його у формі пластинки у навколишню мезенхіму. За такої умови формується вес­тибулярна пластинка, по краю якої утворюється щілина, що відмежовує зачаток верхньої або нижньої щелепи від відповідної губи або щоки. Ця щілина дає початок формуванню присінка ротової порожнини. Спо­чатку рот зародка дуже широкий і досягає кутами зачатків зовнішнього вуха. Згодом, унаслідок зростання країв порожнини та утворення щік, ротова щіли­на істотно зменшується у розмірах.

Зачаток передньої частини язика уперше з'являється на 4-му тижні ембріогенезу у вигляді двох латеральних язикових підвищень та одного меді­ального підвищення (непарного горбка), які походять з І горлової дуги зарод­ка. Закладкою задньої частини язика є другий медіальний горбик, що має на­зву під'язикового підвищення, або скоби, і походить з II та III горло­вих дуг. Слід пам'ятати, що зачатки передньої частини язика вкриті ектодермальним епітелієм дна ротової ямки, тоді як зачаток задньої частини язика вкри­ває ентодермальний епітелій передньої кишки зародка. З ростом латеральні язикові підвищення обростають непарний горбик і разом з ним формують пе­редні 2/3, або тіло, язика. Проміжок між непарним горбком та під'язиковими підвищеннями перетворюється у межову борозну. Переважна більшість м'язо­вих волокон язика утворюється із міобластів, які походять з потиличних сомітів.

У разі порушень зростання латеральних язикових горбків утворюється роздвоєний язик. У разі неправильного розвитку непарного гор­бка формується подвійний язик, у разі короткої вуздечки вини­кає прирощення язика. Крім названих вад розвитку спостері­гається також повна відсутність язика, недорозвинений язик та надвеликий язик.

Каудальніше непарного горбка від дна ротової ямки у напрямку до зачат­ка трахеї росте епітеліальний дивертикул — щито-язикова протока, що є дже­релом розвитку щитоподібної залози. Закінчення цієї протоки, досягнувши до кінця 7-го тижня ембріогенезу свого остаточного положення спереду від тра­хеї, перетвориться у зачаток щитоподібної залози. Сліпий отвір язика доросло­го є залишком ембріональної щито-язикової протоки. На 8-9-му тижні ембріо­генезу починається формування сосочків язика. Розвиток смакових бруньок проходить паралельно з проростанням в епітелій язика нервових волокон. Диференціація клітинних елементів бруньок починається одночасно з появою скупчень безмієлінових нервових волокон без­посередньо під ділянкою розташування майбутньої смакової бруньки.

Протягом 9-го тижня ембріогенезу з II пари глоткових кишень починають формуватися піднебінні мигдалики. Утворення глоткового мигдалика відбу­вається протягом 4-го місяця, язикового — протягом 5-го місяця ембріогенезу.

Дата добавления: 2014-01-07