Рідкі лікарські засоби або аерозолі-розчини

Технологічний процес виготовлення лікарських засобів, що знаходяться під тиском

Виробництво включає наступні стадії:

1. Виробництво балонів

2. Виробництво клапано-розпилювальних систем

3. Підготовка пропелентів або їх сумішей

4. Приготування концентратів

5. Запаювання аерозольних балонів

6. Контроль якості

7. Маркування, упакування

В рідких лікарських засобах активна речовина розчинена або в пропеленті або в спів розчиннику, який добре змішується з пропелентом. Після видачі вмісту із балону пропелент випаровується, а активна речовина залишається у вигляді туману в чистому вигляді або розчиненим у спів розчиннику.

Виробництво рідких лікарських засобів, що знаходяться під тиском, складається з наступних стадій:

1.ДР (крім основних звичайних операцій, ця стадія включає виробництво балонів, виробництво клапано-розпилювальних систем, підготовку пропелентів або їх сумішей)

2. Приготування розчину активного компоненту (концентрату)

3. Очищення концентрату від нерозчинних домішок

4. Фасування в аерозольні балони

5. Герметизація балонів

6. Заповнення балонів пропелентом

7. Перевірка їх на міцність і герметичність

8. Стандартизація

9. Маркування, упакування

Концентрати-розчини приготовляють як і звичайні розчини ЛР, в реакторах з теплообмінниками і мішалками.

Очищення від домішок проводять шляхом – відстоювання, фільтрування або центрифугування.

Якщо концентрати одержують за допомогою в’язких розчинників (жирних олій), то розчинення проводять при нагріванні, а очищення – під тиском.

У випадку застосування летких розчинників (спирт етиловий) розчинення ЛР проводять в закритих реакторах, а фільтрування також проводять під тиском.

Рішаючий фактор в технології аерозолів-розчинів – тиск всередині балона, контролем якого може служити кількісна характеристика деяких фізико-хімічних властивостей:

- повнота видачі вмісту із балона;

- його дисперсність;

- розчинність пропеленту в концентраті.

Чим вище здатність аерозольного концентрату до розчинення пропеленту, тим нижчий тиск в аерозольному балоні.

Прикладом аерозолей-розчинів можуть служити препарати “Інгаліпт”, “Каметон”, “Камфомен”, “Ефатин” і ін.

Другий приклад двофазних систем – плівкоутворювальні лікарські засоби, що знаходяться під тиском.

Їх застосовують в гінекології, ветеринарії, педіатрії, отоларингології, дерматології.

В аерозольному балоні плівкоутворювального препарату звичайно знаходиться розчин полімеру, лікарської речовини, пластифікатору і пропеленту, при розпиленні яких на поверхні шкіри або тканин утворюється швидковисихаюча і щільно прилягаюча плівка.

Речовини, що застосовуються в якості плівкоутворювачів, не повинні подразнювати шкіру і бути токсичними.

Плівка, що утворюється, повинна бути непроникна для мікроорганізмів, еластичною, міцною, мати високу ступінь адгезії, володіти вираженими біологічними властивостями; не повинна володіти різким або неприємним запахом.

До переваг плівкоутворювальних складів відносяться:

- ізоляція ушкодженої поверхні від інфікування і тканин одягу постраждалого;

- економія часу при масовій обробці хворих;

зручність, простота і легкість застосування.

Дата добавления: 2014-01-07