Типи культурних ландшафтів: цілеспрямовано створені, природно сформовані (реліктовий та той, що розвивається) та асоціативний

Категорія «культурний ландшафт» використовується також для характеристики географічних зон, визнаних як всесвітня спадщина людства. Згідно типології, прийнятій в Керівних вказівках щодо застосування Конвенції ЮНЕСКО про Всесвітню спадщину (п. 39, Operational Guidelines...), всі культурні ландшафти поділяються на три основні категорії:

- цілеспрямовано створені (clearly defined landscape designed and created intentionally by man), яким в українській мові найбільш відповідає поняття «рукотворні»;

- природно сформовані ландшафти (organically evolved landscape), серед яких виділяються субкатегорії реліктових або «копалин» (relict or fossil landscape) і продовжують поступальний розвиток, або розвиваються ландшафтів (continuing landscape);

- асоціативні (associative) ландшафти.

Рукотворні ландшафти характеризуються чіткою просторовою організацією і в своєму розвитку підпорядковані цілям своїх творців. Вони, як правило, мають ландшафтостворюючий центр, в них багато штучних об'єктів, створених на основі перетворення або заміни природних комплексів. Рукотворні ландшафти представляють значний інтерес в культурологічному аспекті, оскільки їх зовнішність максимально підпорядкована творчому задуму. Суто функціональне призначення окремого елементу ландшафту завжди узгоджується з його загальною естетикою.

Це ландшафти поселень, різних природно-технічних систем, створені за проектами або відповідно до художньої або інженерної ідеї. Сюди відносять також садовий і парковий ландшафти, створені для естетичних цілей, які в багатьох (але не у всіх) випадках пов'язані з монументальними спорудами і ансамблями релігійного або іншого характеру.

Природно сформовані типи ландшафту виникли як результат потреби соціального, економічного, адміністративного та/або релігійного характеру і досягли своєї нинішньої форми у зв'язку і під впливом свого природного оточення. Цей процес еволюції відображений у формі і деталях ландшафтів. Вони поділяються на дві підкатегорії ландшафтів:

- реліктові ландшафти, в яких еволюційний процес вже зупинився, завершившись, відразу чи поступово, якийсь час назад; при цьому, однак у його фізичній формі все ще помітні його істотні відмінні риси;

- ландшафти, що розвиваються і зберегли свою активну соціальну роль і в яких продовжується еволюційний процес; в той же час вони демонструють значні матеріальні свідчення своєї еволюції в часі. Наприклад, можна говорити про французький або німецький культурні ландшафти, про культурний ландшафт африканських племен. Кожна народність формувала свій культурний ландшафт. Це і корінні народи Півночі, що живуть в Росії, і індіанці в Америці. Звичайно, ландшафт зберігся не повністю, але сліди ландшафту ще видно. І народ, який його створив, він теж живе там.

Асоціативний ландшафт. До асоціативних ландшафтів можуть бути віднесені природні ландшафти, що мають культурну цінність, а також освоєні ландшафти, в яких характер освоєння має вторинне значення, а первинне - зв'язок з історичними подіями, особистостями, художніми творами. У асоціативних ландшафтах культурна складова часто представлена не у матеріальній, а у ментальній формі, з асоціації природного об'єкта з певним феноменом культури. Таким чином, природні комплекси включаються в історико-культурний простір без зміни їх природної ритміки та еволюції, часто опосередковано, як пам'ятні місця, місця творчості, сакральні (тобто священні, культові, ритуальні) місцевості і т.д.

Асоціативний ландшафт - це ландшафт, пов'язаний з іменами відомих людей: Шевченка, Сковороди, Булгакова. Коли ми говоримо, що цей ландшафт цікавий і цінний, він цінний не сам по собі, а своїм зв'язком з творчістю цих людей. Коли говоримо про шевченківські місця, то це, звичайно, Черкащина, коли про Булгакова – то це київський Андріївський узвіз тощо.

Дата добавления: 2014-01-06