Про інформацію

Хто володіє інформацією – той править світом
Думаю не для кого не відкрию секрет, перефразуючи відомий афоризм, що інформація править світом.
На розгляд виноситься деякі частини законопроекту "Про інформацію", який був розроблений як альтернативний до проекту Закону "Про інформацію" підготовленого Кабінетом Міністрів України.

ПРАВО НА ІНФОРМАЦІЮ

Стаття 5. Право на інформацію
Кожен має право на інформацію, що означає право вільно збирати, одержувати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію та створювати систему (порядок) умов (режиму) захисту (охорони) інформації на основі своїх прав та обов'язків, в межах повноважень, у будь-який спосіб на свій вибір визначений у відповідності до Конституції України, Законів України, міжнародних договорів та угод, ратифікованих Україною.

Стаття 6. Право на вільне збирання інформації
Право на вільне збирання інформації означає право безперешкодного здійснення дій щодо її пошуку, доступу, придбання, накопичення тощо.

Стаття 7. Право на вільне одержання інформації
Право на вільне одержання інформації означає право безперешкодно ознайомлюватися з нею, набувати інформацію та включає право знати.

Стаття 8. Право на вільне зберігання інформації
Право на вільне зберігання інформації означає право вільно тримати та надавати інформацію на умовах спрямованих на запобігання спотворенню, руйнуванню, псуванню інформації та її матеріальних носіїв, здійснювати дії для передачі інформації та її матеріальних носіїв у незмінному вигляді у часі та просторі тощо.

Стаття 9. Право на вільне використання інформації
Право на вільне використання інформації означає право вільно користуватися, застосовувати, створювати та вживати з користю інформацію для задоволення інформаційних потреб.

Стаття 10. Право на вільне поширення інформації
Право на вільне поширення інформації означає право вільно передавати інформацію у просторі і часі (розповсюджувати, обнародувати, оприлюднювати, реалізовувати тощо) у будь-який спосіб на свій вибір.

Стаття 11. Право на захист (охорону) інформації
Право на захист (охорону) означає право створювати систему (порядок) умов (режиму) при збиранні, одержанні, зберіганні, використанні та поширенні інформації.

Стаття 12. Неприпустимість зловживання правом на інформацію
Реалізація права на інформацію суб'єктами інформаційних відносин не повинна порушувати державні, приватні, громадянські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших суб'єктів інформаційних відносин.
Інформація не може бути використана для посягання на права і свободи людини, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, закликів до незаконної зміни конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України.

Стаття 13. Гарантії та охорона права на інформацію
Право на інформацію гарантується та охороняється державою та забезпечується:
Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, міжнародними договорами та угодами, ратифікованих Україною;
створенням організаційно-правового механізму здійснення права на інформацію;
створенням рівних прав і умов реалізації інформаційних прав;
створенням системи інформаційної безпеки;
контролем за виконанням законодавства про інформацію;
гарантією правового захисту;
встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.
Ніхто не може обмежувати права суб'єктів інформаційних відносин у виборі форм та джерел збирати, одержувати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Законодавчі та інші нормативно-правові акти державних органів влади та органів місцевого самоврядування в сфері інформації, які суперечать Конституції України та цьому Закону, не мають юридичної сили.
При порушенні законодавства про інформацію держава гарантує безоплатну правову допомогу та право вибору захисника своїх прав при вирішенні справ у судах та інших державних органах.

Стаття 14. Обмеження права на інформацію
Право на інформацію може бути обмежено в інтересах безпеки держави, безпеки суспільства, безпеки прав і свобод людини.

Критерії обмеження права на інформацію встановлюються цим Законом.
Перелік критеріїв обмежень права на інформацію, передбачених цим Законом є вичерпним.

ІНФОРМАЦІЙНІ ВІДНОСИНИ

Стаття 25. Поняття інформаційні відносини
Інформаційні відносини – суспільні відносини, які виникають при збиранні, одержанні, зберіганні, використанні, поширенні та захисту (охороні) інформації.

Стаття 26. Суб'єкти інформаційних відносин
Суб'єктами інформаційних відносин є:
громадяни України;
іноземні громадяни;
особи без громадянства;
юридичні та не юридичні особи України, незалежно від їх форми власності та організаційно-правової форми;
іноземні юридичні та не юридичні особи, незалежно від їх форми власності та організаційно-правової форми
міжнародні організації;
держава.
Іноземні держави можуть бути суб'єктами інформаційних відносин у відповідності до цього Закону на основі міжнародних договорів, ратифікованих Україною.

Стаття 27. Об'єкти інформаційних відносин
Об'єктами інформаційних відносин є інформація.

Стаття 28. Основні принципи інформаційних відносин
Основними принципами інформаційних відносин є:
гарантування права на інформацію;
гарантування рівних умов суб'єктам інформаційних відносин;
гарантування інформаційної безпеки суб'єктів інформаційних відносин;
відкритість, загальнодоступність інформації та свобода її обміну;
істинність, вірогідність інформації;
повнота, вичерпність інформації;
законність збирання, одержання, зберігання, використання та поширення інформації;
свобода думки і слова, вільного вираження своїх поглядів і переконань;
гарантування правового захисту принципів інформаційних відносин.

Стаття 29. Права суб'єктів інформаційних відносин
Суб'єкти інформаційних відносин мають право:
збирати, одержувати, зберігати, використовувати, поширювати інформацію у будь-якій формі з використанням будь-яких засобів та створювати систему (порядок) умов (режиму) захисту (охорони) інформації, на основі своїх прав та обов'язків, в межах повноважень, у будь-який спосіб визначений у відповідності до Конституції України, Законів України, міжнародних договорів та угод, ратифікованих Україною;
вимагати усунення будь-яких порушень своїх інформаційних прав;
оскарження обмежень у доступі до інформації, якщо таке обмеження порушує законодавство в сфері інформації;
судового захисту права спростовувати не достовірну інформацію про себе та членів своєї сім'ї;
на відшкодовування матеріальної, моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням не достовірної інформації про себе та членів своєї сім'ї.

Стаття 30. Обов'язки суб'єктів інформаційних відносин
Суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані:
поважати та не порушувати інформаційні права інших суб'єктів інформаційних відносин;
забезпечувати додержання принципів інформаційних відносин, передбачених статтею 28 цього Закону;
невідкладно оприлюднювати шляхом публікацій, безпосередньо доводити до заінтересованих осіб (усно, письмово чи іншими способами), безпосереднього надання державним органам влади, органам місцевого самоврядування, об'єднанням громадян, підприємствам та організаціям незалежно від їх форми власності та організаційно-правової форми та особам або у інший будь-який доступний спосіб інформації, що знаходиться у їх розпорядженні, якщо поширення такої інформації може попередити загрозу державній та громадській безпеці, громадському порядку, здоров'ю та звичаям громадськості, правам та свободам інших громадян, навколишньому середовищу, власності особи;
збирати, одержувати, зберігати, використовувати, поширювати інформацію та створювати систему (порядок) умов (режиму) захисту (охорони) інформації на основі своїх прав та обов'язків, в межах повноважень, у спосіб визначений у відповідності до Конституції України, Законів України, міжнародних договорів та угод, ратифікованих Україною;
забезпечувати рівноправний доступ до інформації усім суб'єктам інформаційних відносин на умовах відповідно до цього Закону;
не надавати свідомо неповну чи не достовірну інформацію;
зберігати інформацію у належному стані;
компенсувати шкоду, заподіяну при порушенні законодавства про інформацію.

ІНФОРМАЦІЯ

Стаття 31. Поняття інформації

Інформація – відомості або/та дані у будь-якій формі та вигляді, на будь-яких носіях чи оголошені усно або у будь-який інший спосіб чи отримані у вигляді знань, що поширюються у просторі і часі, які відображають стан, властивості, якості, ознаки суб'єктів і об'єктів (предметів, технологій, засобів, ресурсів тощо), фактів, подій, дій, явищ, процесів, тощо у навколишньому світі, державі, суспільстві, тощо та які є об'єктами збирання, зберігання, використання та поширення.

Стаття 32. Види інформації
Основними видами інформації є:
особиста інформація;
службова інформація;
офіційна інформація.
Інформація, за умовами (режимом) захисту (охорони) при збиранні, одержанні, зберіганні, використанні та поширенні інформації, поділяється на публічну інформацію та конфіденційну інформацію.

Дата добавления: 2014-01-06