Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

КЛАСИФІКАЦІЯ, РОЗМІРИ, ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ Й МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ ЕЛЕКТРОДІВ ДЛЯ ЗВАРЮВАННЯ СТАЛЕЙ І НАПЛАВЛЕННЯ


ПОКРИТІ ЕЛЕКТРОДИ ДЛЯ РУЧНОГО ДУГОВОГО ЗВАРЮВАННЯ І НАПЛАВЛЕННЯ

ЛЕКЦІЯ 7

План лекції

Мета лекції – вивчення загальних відомостей про зварювальні електроди і їх класифікація по ГОСТ 9466, 9467.

ПОКРИТІ ЕЛЕКТРОДИ ДЛЯ РУЧНОГО ДУГОВОГО ЗВАРЮВАННЯ І НАПЛАВЛЕННЯ

ЛЕКЦІЯ 7

1. Електроди для зварювання плавленням.

2. Загальні відомості про електроди для зварювання і наплавки.

3. Класифікація електродів по ГОСТ 9466, 9467.

4. Електроди з різним складом покриття.

 

Рекомендована література

 

1. Петров Г.Л. Сварочние материалы.-Л.: Машиностроение. 1972.-279 с.

2. Давыденко И. Д. Справочник по сварочним материалам.-Ростовское книжное издательство. 1961.-230 с.

3. Тархов Н.А., Сидлин З.А., Рахманов А. . Производство металлических электродов.-М: “Высшая школа” 1986.-288 с.

4. Ерохин А.А. Основы сварки плавлением. – М: “Машиностроение”. 1973. – 448 с.

5. Петров Г.Л., Тумарев А.С. Теория сварочных процессов. – М: Высшая школа. 1977 – 390 с.

6. Сварка в машиностроении. Справочник. т. 2. Под редакцией д.т.н. Акулова А.И. М: Машиностроение 1978. – 462 с.

7. Крюковский Н.Н. Производство электродов для дуговой сварки. М: Машиностроение 1956. – 277 с.

8. Гарник И.И., Пиолунковский Г.М. Производство металлических электродов. – М: Металлургия. 1975. – 119 с.

ГОСТ 9466-75 «Електроди покриті металеві для ручного дугового зварювання сталей і наплавлення. Класифікація, розміри й загальні технічні вимоги» поширюється на електроди, виготовлені способом обпресування. Стандарт не поширюється на електроди для наплавлення шарів з кольорових металів.

Класифікація. По призначеннюелектроди підрозділяються:

У — для зварювання вуглецевих і низьколегованих конструкційних сталей з тимчасовим опором розриву до 60 кгс/мм2;

Л — для зварювання легованих конструкційних сталей з тимчасовим опором розриву понад 60 кгс/мм2;

Т - для зварювання легованих теплотривких сталей;

У - для зварювання високолегованих сталей з особливими властивостями;

Н - для наплавлення поверхневих шарів з особливими властивостями.



Підрозділ електродів на типи - за ГОСТ 9467-75, ГОСТ 10051-75 і ГОСТ 10052-75.

Електроди розділяють на марки по технічних умовах і паспортам. Кожному типу електродів можуть відповідати одна або кілька марок.

Електроди підрозділяють по товщині покриття залежно від відношення (див. мал. 3.1):

М — с тонким покриттям (≤ 1,20);

С — із середнім покриттям (1,20< ≤ 1,45);

Д — з товстим покриттям (1,45< ≤ 1,80);

Г — з особливо товстим покриттям (>1,80).

Залежно від вимог до точності виготовлення електродів, стану поверхні покриття, суцільності виконаного даними електродами металу шва й змісту сірки й фосфору в наплавленому металі електроди розділяють на групи 1, 2 і 3.

По видам покриття електроди підрозділяють:

А - з кислим покриттям; Б -і з основним покриттям; Ц - із целюлозним покриттям; Р - з рутиловим покриттям; П - з покриттям інших видів. При покритті змішаного виду використають відповідне подвійне позначення. При наявності в складі покриття залізного порошку в кількості більше 20% до позначення виду покриття електродів варто додавати букву Ж.

По припустимих просторових положеннях зварювання або наплавлення електроди підрозділяють: 1 — для всіх положень; 2 — для всіх положень, крім вертикального зверху вниз; 3 — для нижнього, горизонтального на вертикальній площині й вертикального знизу нагору; 4 — для нижнього й нижнього «у човник».

По роду й полярності застосовуваного при зварюванні або наплавленні струму, а також по номінальній напрузі холостого ходу використовуваного джерела живлення зварювальної дуги змінного струму частотою 50 Гц електроди позначають відповідно до табл. 1.

Розміри. Розміри електродів повинні відповідати зазначеним на мал. 3.1 і в табл. 3.2. Граничні відхилення довжини електродів не повинні перевищувати: 3 мм для електродів 1-й групи; 2 мм для електродів 2-й і 3-й груп.

Кривизнаелектродів не повинна перевищувати: 0,004L для електродів 1-й групи; 0,003L для електродів 2-й групи; 0,002L для електродів 3-й групи.

 
 

 


Малюнок 1- Покритий електрод:

1 - стрижень; 2 - ділянка переходу; 3 - покриття; 4 - контактний торець покриття

Таблиця 1- Позначення електродів по застосовуваному струмі й напрузі

Умовна позначка. Структура умовної позначки електродів наведена на мал. 2. Для електродів марок, що не ставляться до типів за ДСТ9467—75, ГОСТ 10051—75 або ГОСТ 10052—75, в умовній позначці тип електродів не приводять, а замість позначення стандарту на типи електродів указують технічні умови на електроди конкретної марки. В умовній позначці електродів для зварювання вуглецевих і низьколегованих сталей з тимчасовим опором розриву до 60 кгс/мм2 після букви Е тире не ставлять. Наведене на схемі умовна позначка повинне бути зазначене на етикетках або в маркуванні коробок, пачок і ящиків з електродами. У документації на електроди їхня умовна позначка повинне складатися з марки, діаметра, групи електродів і позначення стандарту (ГОСТ 9466-75).

Викладені вказівки по умовній позначці електродів не поширюються на конструкторську й технологічну документацію.

Приклади умовних позначок. Електроди типу Э46А за ГОСТ 9467-75, марки УОНИИ-13/45, діаметром 3,0 мм, для зварювання углеродистых і низьколегованих сталей В, з товстим покриттям Д, 2-й групи, із установленої по

 

 

Малюнок 2 - Структура умовної позначки електродів:

1 - тип; 2 - марка; 3 - діаметр, мм; 4 - позначення призначення електродів; 5 - позначення товщини покриття; 6 - група електродів; 7 - група індексів, що вказують характеристики наплавленого металу й металу шва за ДСТ 9467 - 75, ГОСТ 10051 - 75 або ГОСТ 10052 - 75; 8 - позначення виду покриття; 9 - позначення припустимих просторових положень зварювання або наплавлення; 10 - позначення роду застосовуваного при зварюванні або наплавленні струму, полярності постійного струму й номінальної напруги холостого ходу джерела живлення зварювальної дуги змінного струму частотою 50 Гц; // - позначення стандарту (ГОСТ 9466 - 75); 12 - позначення стандарту на типи електродів

ГОСТ 9467-75 групою індексів 43 2(5), що вказує характеристики наплавленого металу й металу шва, з основним покриттям Б, для зварювання у всіх просторових положеннях 1 на постійному струмі зворотної полярності 0:

на етикетках або в маркуванні коробок, пачок і ящиків з електродами;

Електроди УОНИИ-13/45-3,0-2 ГОСТ 9466-75 - у документації.

Примітки: 1. У позначенні електродів марки УОНИИ-13/45 (також УОНИИ-13/55, УОНИИ-13/65 і ін.) друге И часто опускають для скорочення кількості знаків маркування.

2. Багато підприємств, що виготовляють електроди марки УОНИИ-13/45, відносять їх до типу Э42А за ГОСТ 9467-75.

Таблиця 2 - Розміри електродів, мм

 
 

 

 


Технічні вимоги. Електроди повинні бути виготовлені відповідно до вимог ГОСТ 9466-75 і ГОСТ 9467-75, ГОСТ 10051-75 або ГОСТ 10052-75, а також паспортів або технічних умов на електроди конкретних марок.

Електроди марок, що не ставляться до типів за ГОСТ 9467-75, ГОСТ 10051-75 або ГОСТ 10052-75, повинні бути виготовлені відповідно до вимог ГОСТ 9466-75 і технічних умов на електроди конкретної марки.

Порядок узгодження, твердження й реєстрації технічних умов - за ГОСТ 2. 115-70. При цьому технічні умови повинні бути погоджені з організацією (підприємством) розроблювачем електродів конкретної марки й при відсутності паспорта повинні містити всі вимоги й даному, підлягаючому включенню в паспорт.

Стрижні електродів повинні бути зі сталевого зварювального дроту, призначеного для виготовлення електродів, за ГОСТ 2245-70 або по технічних умовах, що встановлює хімічний склад металу дроту й інших вимог за ГОСТ 2246-70.

Покриття електродів повинне бути однорідним, щільним, міцним, без здуттів, напливів, надривів і тріщин за винятком поверхневих волосних тріщин, що допускають у межах норм, зазначених нижче.

На поверхні покриття електродів 1-й і 2-й груп допускаються:

пори з максимальним зовнішнім розміром не більше 1,5 товщини покриття, але не більше 2 мм, і глибиною не більше 50% товщини покриття, якщо на 100 мм довжини електрода число пор не перевищує трьох для електродів 1-й групи й двох для електродів 2-й групи; поверхневі поздовжні волосяні тріщини й місцеві сітчасті розтріскування в сумарній кількості не більше двох на електрод при довжині кожної волосяної тріщини або ділянки розтріскування не більше 15 мм для електродів 1-й групи й не більше 10 мм для електродів 2-й групи, якщо для перевірки міцності покриття відбирають електроди з волосяними тріщинами й сітчастим розтріскуванням на поверхні покриття.

На поверхні покриття електродів допускаються окремі поздовжні риски глибиною не більше 25% товщини покриття, а також місцеві вм'ятини глибиною не більше 50% товщини покриття в кількості не більше чотирьох при сумарній довжині до 25 мм на одному електроді. Дві місцеві вм'ятини, розташовані із двох сторін в одному поперечному перерізі, можуть бути прийняті за одну» якщо їхня сумарна глибина не перевищує 50% товщини покриття.

Допускаються місцеві задири на поверхні покриття, якщо їхня глибина не перевищує 25% товщини покриття, а їхня кількість на одному електроді становить не більше трьох для електродів 1-й групи, не більше двох для електродів 2-й групи й не більше одного для електродів 3-й групи.

Параметри шорсткості поверхні покриття електродів, установлювані ГОСТ 2789-73, повинні бути: Rz < 320 мкм для електродів 1-й групи діаметром 4 мм .і більше; Rz < 160 мкм для електродів 1-й групи діаметром менш 4 мм і електродів 2-й і 3-й груп діаметром 4 мм і більше; Rz < 80 мкм для електродів 2-й і 3-й груп діаметром менш 4 мм.

Різниця е товщини покриття в діаметрально протилежних ділянках електрода не повинна перевищувати значень, зазначених у табл. 3.

Таблиця 3 - Необхідні значення е, мм

 


Покриття не повинне руйнуватися при вільному падінні електрода плашмя на гладку сталеву плиту з висоти: 1 м для електродів діаметром менш 4 мм; 0,5 м для електродів діаметром 4 мм і більше. За згодою між виготовлювачем і споживачем для електродів діаметром більше 5 мм допускається зниження висоти падіння до 0,3 м. Для електродів з особливо товстим покриттям висота падіння повинна встановлюватися паспортом або технічними умовами на електроди конкретних марок. При перевірці допускаються часткові відколювання покриття загальною довжиною до 5% довжини покритої частини електрода.

Зварювально-технологічні властивості електродів при дотриманні режимів і умов зварювання, установлених паспортом або технічними умовами на електроди конкретної марки, і при відсутності магнітного дуття повинні задовольняти наступним вимогам:

- дуга повинна легко збуджуватися й стабільно горіти;

- покриття повинне плавитися рівномірно, без надмірного розбризкування, відвалювання шматків і утворення чохла або козирка, що перешкоджають нормальному плавленню електрода при зварюванні у всіх просторових положеннях, рекомендованих для електродів даної марки відповідного діаметра;

- шлаки, що утвориться при зварюванні, повинен забезпечувати правильне формування валиків шва й легко віддалятися після охолодження;

- у металі шва, а також у металі, наплавленому призначеними для зварювання електродами, не повинне бути тріщин, надривів і поверхневих пор;

Поверхневі надриви в кратері, переплавляють повністю при наступному проході, бракувальною ознакою не є.

Якщо паспортом або технічними умовами на електроди конкретної марки передбачене видалення кратерів, надриви й тріщини в кратерах бракувальною ознакою не є.

Допустимість, розміри й кількість газових і жужільних включень, рихлот, надривів і тріщин у наплавленому металі, виконаному електродами для наплавлення поверхневих шарів з особливими властивостями, повинні відповідати вимогам паспорта або технічних умові на електроди конкретної марки.

Кожна партія повинна складатися з електродів однієї марки, одного діаметра й однієї групи. Всі вхідні в партію електроди повинні бути виготовлені по одному технологічному процесі, на однотипному встаткуванні, з постійним составом покриття з компонентів тих самих партій. Партія електродів зі стрижнями з легованого або високолегованого дроту повинна бути виготовлена з використанням дроту однієї партії.

Маса партії електродів залежно від їхнього призначення, діаметра й групи не повинна перевищувати величин, зазначених у табл. 4.

 

Таблиця 4 - Маса партії електродів

 
 

 


За згодою між виготовлювачем і споживачем допускається збільшення маси партії електродів 1-й групи не більш ніж в 3 рази й електродів 2-й групи не більш ніж в 2 рази.

Методи випробувань. Якість поверхні покриття електродів контролюють візуально без застосування збільшувальних приладів.

Довжину L електрода, довжину l зачищеного від покриття кінця, довжину ділянки переходу й довжина вм'ятин, волосних тріщин і ділянок сітчастого розтріскування на поверхні покриття вимірюють із погрішністю 1 мм.

Кривизну електродів, довжина оголеності стрижня, глибину рисок, вм'ятин, задирів і розміри пор на поверхні покриття вимірюють із погрішністю 0,1 мм.

Шорсткість поверхні покриття перевіряють порівнянням з еталонними зразками.

Різниця е товщини покриття визначають у трьох місцях електрода, зміщених відносно один одного на 50—100 мм по довжині й на 120° по окружності.

Виміру в кожному місці роблять мікрометром у відповідності зі схемою, наведеної на мал. 3.3, з погрішністю 0,005 мм.

 

Малюнок 3 - Схема виміру різниці товщини покриття електрода:

1 - покриття електрода; 2 - стрижень електрода

 

 

Величина (мм)

e = S-S1

Допускається перевірка різниці товщини покриття іншими методами й спеціальними приладами (магнітними, ємнісними й ін.), що забезпечують необхідну точність виміру.

Результати перевірки міцності покриття оцінюють зовнішнім оглядом випробуваних електродів і виміром виявлених відколів покриття з погрішністю 1 мм.

Зміст вологи в покритті визначають доведенням знятого з кожного контрольованого електрода покриття до постійної маси при наступних температурах: 400 ± 10°С для основного покриття; 180 ± 10° С для кислого й рутилового покриттів; 110± 5° С для целюлозного покриття. Для покриттів інших і змішаних видів, а також для кислого й рутилового покриттів, що містять целюлозу, температуру приймають відповідно до паспорта або технічних умов на електроди контрольованої марки.

Зміст вологи в покритті (%)обчислюють із погрішністю 0,1%:

де т1— вихідна маса покриття, м; т2 — постійна маса покриття, м.

Масу визначають зважуванням з погрішністю 0,01 р. Допускається визначати зміст вологи в покритті іншими методами, що забезпечують необхідну точність.

Коефіцієнт маси покриття (в %) обчислюють із погрішністю 0,1%:

де т1 — маса покритої частини електрода, м; т2 — маса стрижня цієї ж частини електрода, м.

Масу визначають зважуванням з погрішністю 0,1 р.

При перевірці зварювально-технологічних властивостей електродів, призначених для зварювання сталей, електродами контрольованої партії виконують один однобічний зварений тавровий зразок і один двосторонній зварений тавровий зразок. У випадках, установлених паспортом або технічними умовами на електроди конкретної марки, замість однобічного звареного таврового зразка виконують трубний зварений стиковий зразок. На двосторонніх зварених таврових зразках перевіряють схильність швів до утворення тріщин.

 

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Матеріали електродів для машин електричного контактного зварювання | ТИПИ ПОКРИТИХ ЕЛЕКТРОДІВ ДЛЯ РУЧНОГО ДУГОВОГО ЗВАРЮВАННЯ КОНСТРУКЦІЙНИХ І ТЕПЛОТРИВКИХ СТАЛЕЙ

Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 4217; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.053 сек.