Загальні відомості про дугове зварювання в захисних газах

ЗАХИСНІ ГАЗИ ДЛЯ ДУГОВОГО ЗВАРЮВАННЯ

ЛЕКЦІЯ 13

Мета лекції – вивчення загальних відомостей про неметалічні зварювальні матеріали, захисні інертні гази

ЗАХИСНІ ГАЗИ ДЛЯ ДУГОВОГО ЗВАРЮВАННЯ

ЛЕКЦІЯ 13

План лекції:

1. Загальні відомості про неметалічні зварювальні матеріали.

2. Захисні гази для дугового зварювання.

3. Інертні гази, їх властивості і способи отримання.

Рекомендована література

1. Петров Г.Л. Сварочние материалы.-Л.: Машиностроение. 1972.-279 с.

2. Сварочные материалы для дуговой сварки т. 1. Под редакцией Потапова Н.Н. – М: Машиностроение. 1989.- 544 с.

3. Ерохин А.А. Основы сварки плавлением. – М: “Машиностроение”. 1973. – 448 с.

4. Петров Г.Л., Тумарев А.С. Теория сварочных процессов. – М: Высшая школа. 1977 – 390 с.

5. Технология электрической сварки металлов и сплавов плавлением. Под редакцией акад. Б.Е. Патона. – М: Машиностроение 1974. – 768 с.

6. Сварка в машиностроении. Справочник. т. 2. Под редакцией д.т.н. Акулова А.И. М: Машиностроение 1978. – 462 с.

7. Петрунин И.Е., Лоцманов С.Н., Николаев Г.А. Пайка металлов. М: Металлургия. 1973 – 281 с.

8. Акулов А.И., Бельчук Г.А., Дем’янцевич В.П. Технология и оборудование сварки плавлением. М: Машиностроение 1977. – 432 с.

9. Фоминых В.П., Яковлев А.П. Ручная дуговая сварка. М. Высшая школа 1986. – 288 с.

В умовах дугового зварювання в результаті взаємодії з навколишньою атмосферою метал, що плавиться, може поглинати складову атмосферу гази, погіршувати свій состав і властивості. Для деяких металів найбільш несприятливими в цих умовах є окислювання й азотування рідкого металу у зварювальній ванні. При дуговому зварюванні в захисних газах необхідний захист металу, що плавиться, створюється стікаючої із сопла пальника досить потужним спрямованим струменем захисного газу, що забезпечує відтискування навколишнього повітря від металу, що плавиться.

Як захисні середовища (газів) широко застосовують інертні (Аг, Не) і активні (СО₂, О₂, N₂, Н₂) гази, а також їхньої суміші (Аг—СО₂-О₂, Аг—О₂, Аг—СО₂, СО₂— О₂ і ін.).

Ідея захисту металу, що переплавляє дугою, від повітря шляхом подачі в зону зварювання спеціально підібраного газу належить великому винахідникові Н. Н. Бенардосу, що запропонував ще в 1883 році зварювання в струмені газу.

Промислове застосування зварювання в захисних газах почалося після розробки в 40-х роках у США способу зварювання вольфрамовим електродом, що не плавиться, в інертному газі - аргоні й в 50-х роках у СРСР високопродуктивного способу зварювання електродом, що плавиться, в активному окисному вуглекислому газі.

Зварювання в захисних газах мають ряд переваг у порівнянні з іншими способами, з яких головні: наявність сприятливих умов для візуального, у тому числі й дистанційного, спостереження за процесом зварювання; широкий діапазон робочих параметрів режиму зварювання; можливість ведення процесу з періодичною зміною електричних параметрів (імпульсно-дугове зварювання); можливість здійснення процесу зварювання в будь-яких просторових положеннях; можливість варіювання состава захисного газу; більші можливості зварювання широкої номенклатури матеріалів, у тому числі кольорових металів і їхніх сплавів; доступність механізації й автоматизації процесу, у тому числі із застосуванням робототехніки; висока культура виробництва й гарні гігієнічні умови праці зварників.

Завдяки відзначеним перевагам зварювання в захисних газах стала одним із самих найбільше широко застосовуваних способів дугового зварювання. Цей спосіб зварювання має ряд різновидів, які в основному можна розділити на дві головні групи: зварювання що не плавиться й плавиться електродами.

Зварювання електродом, що не плавиться, відбувається без розплавлювання металу електрода. Як неплавящегося електрод звичайно використають вольфрамові прутки. Дуга горить між вольфрамовим електродом і крайками виробу, що зварює. Зварювання може вестися з додатковою подачею присадкового дроту в зону дуги.

При зварюванню електродом, що плавиться, дуга горить між електродним дротом, безупинно подаваної в дугу, і виробом. Дуга розплавляє дріт і крайки виробу, утворюючи загальну зварювальну ванну. В обох випадках у міру переміщення дуги зварювальна ванна затвердіває, утворюючи шов, що з'єднує крайки виробу.

Зазначені способи мають безліч різновидів, зв'язаних насамперед з видом захисного газу.

Дата добавления: 2014-01-07