Оцінка вартості і амортизація нематеріальних активів

Нематеріальні активи підприємства

Нематеріальні активи — це права власності і захист доступу до нематеріальних ресурсів підприємства та їх вико­ристання в господарській діяльності з метою одержання до­ходу.

До складу нематеріальних активів включаються:

1) права, що з'являються внаслідок володіння підприємством патентами на винаходи, корисні моделі, промислові зраз­ки, свідоцтвами на знаки на товари і послуги, фірмове найменування;

2) права, що виникають внаслідок володіння підприємством об'єктами авторського права та суміжних прав;

3) права на використання на підприємстві нетрадиційних об'єктів інтелектуальної власності;

4) права на користування земельними ділянками і природними ресурсами;

5) монопольні права на використання рідкісних ресурсів;

6) права, що з'являються внаслідок укладання з іншими суб'єктами ліцензійних угод на використання об'єктів інтелектуальної власності.

Юридичний захист об'єктів інтелектуальної власності по­лягає в забороні використання нематеріальних активів без дозволу їхнього власника або їх підробка.

Право власності на винаходи, корисні моделі та промис­лові зразки засвідчується патентами.

Патент — виданий державним органом (патентним відомством) охоронний документ, який підтверджує право його власника на відповідний об'єкт промислової власності.

Правова охорона знаків для товарів і послуг, фірмових найменувань здійснюється на підставі їх державної реєстрації, результатом якої є видача відповідного свідоцтва.

Ліцензія — це дозвіл на використання нематеріального ресурсу протягом певного терміну за обумовлену винагороду. На практиці використовуються кілька видів розрахунків за ліцензії, найбільш поширеними з них є:

• роялті — періодичні відрахування протягом дії ліцензійної угоди;

• паушальна виплата — фактична ціна ліцензії, одноразова винагорода за право користування об'єктом ліцензійної угоди.

Методологічною підставою оцінки нематеріальних активів є базові принципи ціноутворення:

1)комплексного обліку трьох груп чинників: витрат, корисності для споживача, впливу конкуренції;

2) обліку чинників, що визначають сприйнятливість покупця до ціни нематеріального активу;

3) адекватності методів виділення частки інтелектуальної власності в загальній вартості чи прибутку від використання майна підприємства.

Нематеріальні активи можуть бути оцінені в грошовій формі з використанням таких видів оцінок:

o за фактичною собівартістю (на основі первісної вартості під час їх придбання);

o за поточною відновною вартістю (на основі наявних цін та з врахуванням ринкової ситуації в процесі заміни відповідного об’єкта такої ж корисності);

o за поточною ринковою вартістю (на основі ціни продажу активу на ринку);

o за чистою вартістю реалізації (суми коштів, що може бути отримана під час конверсії нематеріального активу в національну чи іноземну валюту в ході господарської діяльності, за вирахуванням витрат на проведення операції).

Нематеріальні активи підприємства підлягають амортизації. Нарахування амортизації здійснюється портягом терміну їх корисного використання, який встановлюється підприємством самостійно, але не більше 20 років. Відповідно до цього терміну встановлюються норми амортизаційних відрахувань.

Дата добавления: 2014-01-07