Планування собівартості продукції пофакторним методом

Основними шляхами зниження собівартості продукції є скорочення тих витрат, які мають найбільшу питому вагу у її структурі.

Факторами зниження собівартості є підвищення тех­нічного рівня виробництва, вдосконалення організації вироб­ництва і праці, зміна структури та обсягу продукції, галузеві та інші фактори.

План по собівартості продукції на підприємстві включає такі елементи:

- планування зниження собівартості товарної продукції;

- складання кошторису витрат на виробництво;

складання планових калькуляцій окремих видів продукції.

Планування зниження собівартості товарної продукції здійснюють шляхом планування зниження затрат на 1 грн. товарної продукції. Всі фактори, що впливають на зміну цих витрат, можуть бути об'єднані у перелічені вище групи.

Розрахунок зниження собівартості продукції за факторами виконують в такій послідовності:

1. Визначають затрати на 1 грн. ТП в базовому році:

, коп/грн

2. Визначають вихідну собівартість ТП в плановому році (Свих.пл)

Свих.пл = В1грн.ТП.б. х Qтп.пл, грн.,

де Qтп.пл — плановий обсяг товарної продукції підпри­ємства, грн.

3. Визначають економію затрат за техніко-економічними факторами методом прямого розрахунку:

• підвищення технічного рівня виробництва може спричинити економію витрат за рахунок зниження норм витрат матеріалів (Ем):

Ем = (Но х Ц – Н1 х Ц) х N1, грн.,

де Но, Н1 — норма витрат матеріалів до і після здійснення заходу, в натур, один.;

Ц— ціна одиниці матеріального ресурсу, грн.;

N1 — обсяг випуску продукції після здійснення заходу, натур, один.;

• та росту продуктивності праці, тобто зниження тру­домісткості виготовлення продукції (Ет):

Ет= [(to х Сго – Сг1) х (1 + % дод/100) х (1 + % соц.зах/100)] х N1, грн.,

де to, t1 — трудомісткість одиниці продукції до і після здійснення заходу, н-год.;

Сго, Сг1 — середньогодинна тарифна ставка робітників до і після здійснення заходу, грн./год.;

% дод — середній процент додаткової заробітної плати для певної категорії робітників;

% соц.зах. — встановлений процент відрахувань на соці­альні заходи;

• удосконалення організації виробництва і праці спричиняє еко­номію витрат за рахунок поглиблення спеціалізації і розши­рення кооперування виробництва (Еск);

Еск = [С- (Цс + Тр)] х Nk, грн.,

де С — собівартість виробів, виробництво яких планують розмістити на спеціалізованих підприємствах, грн./од.;

Цс — гуртова ціна за виріб, виготовлений на спеціалізова­ному підприємстві, грн./од.;

Тр — транспортно-заготівельні витрати на одиницю виро­бу, грн./од.;

Nk — кількість виробів, що отримують по кооперації зі спеціалізованих підприємств з моменту проведення спеціа­лізації до кінця року, натур, один.;

• зміна структури і обсягу продукції спричиняє відносне зни­ження умовно-постійних витрат (Еу-п)

%, грн.

де Qпл — приріст обсягу випуску продукції в плановому році, %;

Пу-п— сума умовно-постійних витрат в базовому році, грн.

4. Визначають планову собівартість продукції (Стп.пл)

Стп.пл ⁼ Свих.пл. ± Есум, грн.,

де Есум — сума економії витрат по всіх техніко-економічних факторах, грн.

5. Визначають рівень затрат на 1 грн. ТП в плановому році (В1грн.ТП.пл)

, коп/грн

6. Розраховують процент зниження затрат на 1 грн. ТП в плановому році в порівнянні з базовим (γ):

.

Дата добавления: 2014-01-07