Облік процесу постачання

Процес постачання є невід'ємною складовою кругообороту капіталу підприємства і полягає в забезпеченні підприємства необхідними для його діяльності засобами — сировиною та матеріалами, паливом і запасними частинами, іншими матеріальними цінностями відповідно до укладених угод і договорів щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства.

Підприємство купує матеріальні цінності й сплачує їхню вартість. Крім того, воно сплачує вартість витрат за доставку матеріальних цінностей на підприємство, витрати зі страхування, транспортування, розвантаження тощо. Таким чином, фактична вартість придбаних матеріальних цінностей складається з купівельної вартості та транспортно-заготівельних витрат.
Основними завданнями бухгалтерського обліку придбання матеріальних цінностей є:

• правильне і своєчасне встановлення обсягів закупівлі;
• облік надходження матеріальних цінностей на підприємство;
• облік розрахунків з постачальниками за придбані засоби та підрядниками за транспортно-заготівельні витрати;
• визначення фактичної собівартості закуплених матеріальних ресурсів.

У результаті виконання цих завдань засобами бухгалтерського обліку формуються показники, необхідні для управління підприємством, а саме:

• кількість придбаних матеріальних ресурсів за номенклатурою;
• обсяг і структура придбаних матеріальних ресурсів;
• сума транспортно-заготівельних та інших витрат;
• оплата вартості придбання і транспортно-заготівельних витрат;
• загальна вартість (фактична собівартість) придбаних ресурсів.

До виробничих запасів з метою обліку відносять предмети праці, що призначені для обробки, переробки, використання у виробництві та для господарських потреб протягом операційного циклу. До них належать: сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара і тарні матеріали, будівельні матеріали, запасні частини, інші матеріали.

До запасів також відносять малоцінні та швидкозношувані предмети, товари та ін. Сутність господарського процесу, облікові завдання, необхідні для його відображення визначають модель бухгалтерського обліку процесу постачання (придбання) та необхідні рахунки бухгалтерського обліку.

Схематично це має такий вигляд (рис. 3.6.).

Рис. 3.6. Схема обліку процесу придбання

Для обліку процесу постачання використовують систему синтетичних та аналітичних рахунків. Операції з придбання матеріальних цінностей обліковують безпосередньо на рахунках обліку запасів: 20 "Виробничі запаси", 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 28 "Товари" та ін.

Облік розрахунків з постачальниками за отримані від них матеріальні цінності та іншими організаціями за надані послуги (транспортно-експедиторські, страхування тощо) здійснюють на рахунках: 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 62 "Короткострокові векселі видані" та ін. Одночасно з придбанням матеріальних цінностей відображають суму сплачених податків (податок на додану вартість, акцизний збір тощо) на рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами". Оплату розрахунково-платіжних документів постачальників відображають на рахунках: 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках", 33 "Інші кошти", 60 "Короткострокові позики" та ін.

Інформацію про кількість і вартість окремих видів придбаних матеріальних цінностей, а також розрахунки за них отримують за даними аналітичних рахунків, які відкривають до відповідних синтетичних рахунків.

Основними документами, які оформлюють процес придбання матеріальних засобів, є: договір купівлі-продажу, рахунок (рахунок-фактура), накладна, товарно-транспортна накладна, прибутковий ордер, довіреність, платіжне доручення, виписка банку та ін.

На складі підприємства здійснюється сортовий кількісний оперативно-технічний облік, який ведуть на картках або в книгах складського обліку завідувачі складом (комірники). Визнання та первинну оцінку запасів та інші питання обліку запасів в бухгалтерському обліку регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. № 246.

Оцінка придбаних виробничих запасів у бухгалтерському обліку здійснюється за первинною (фактичною) собівартістю, яка складається з таких фактичних витрат:

• сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;
• сум ввізного мита;
• сум непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
• транспортно-заготівельних витрат (оплата тарифів, фрахту, транспортування, страхування, вантажно-розвантажувальні роботи тощо);
• інших витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Облік придбаних виробничих запасів на підприємстві можна вести за фактичною собівартістю, за купівельними цінами з виділенням транспортно-заготівельних витрат, за обліковими цінами з виділенням відхилень.
Розглянемо більш детально особливості ведення обліку запасів за купівельними цінами з виділенням транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ).

Транспортно-заготівельні витрати включаються до собівартості придбаних запасів або загальною сумою відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.

Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів.

Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишків запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.

Порядок розподілу транспортно-заготівельних витрат на підприємствах, що застосовують окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат розглянемо на прикладі.

Приклад

№ пор.	Зміст запису	Вартість запасів (ВЗ), тис. грн (рахунки 20. 22, 28)	Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ), тис. грн (окремий субрахунок)
	Залишок на початок місяця	200 (ВЗП)	30 (ТЗВП)
	Надійшло за місяць (Зн)	450 (ВЗН)	70 (ТЗВН)
	Вибуло за місяць (витрачено, реалізовано тощо)		85*
	Залишок на кінець місяця (ряд. 1 + ряд. 2 - ряд. 3)

Відсоткове співвідношення транспортно-заготівельних витрат до купівельної вартості придбаних виробничих запасів (ВЗ) визначимо розрахунком

Сума транспортно-заготівельних витрат, що за розподілом припадає на запаси, які вибули у звітному місяці, становить

При відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості, середньозваженої собівартості, собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО), собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО), нормативних затрат, ціни продажу.

Оцінка за ідентифікованою собівартістю здійснюється щодо запасів, які відпускаються, та послуг, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запасів, які не замінюють одне одного.
Оцінка за середньозваженою собівартістю провадиться за кожною одиницею запасів:

де Сс — середньозважена собівартість;
Сп, Зп — відповідно собівартість і кількість запасів на початок періоду;
СН,3Н — відповідно собівартість і кількість запасів, що надійшли протягом періоду.

Оцінка запасів за методом ФІФО (англ. FIFO — First in, first out — "першим надійшов, першим проданий") базується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності відповідно до їх надходження на підприємство.

Оцінка запасів за методом ЛІФО (англ. LIFO - Last in, first out — "останнім надійшов, першим проданий") базується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності, протилежній їх надходженню на підприємство. Оцінка за нормативними затратами полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством.

Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торговельної націнки товарів.
Розглянемо порядок обліку процесу постачання та розрахунків, що виникають при цьому, на такому прикладі.

Операція 1. Акцепт рахунка постачальника за отримане від нього пальне (грн):

1. бензин А-95 — 10 т 15 000
2. дизпаливо — от 5 000

Сума ПДВ 4 000
Цю операцію відображають за дебетом субрахунка 203 "Паливо" (збільшилися виробничі запаси) і за кредитом рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" (збільшилася заборгованість постачальнику) на купівельну вартість 20 000 грн. Одночасно відображаємо і суму 4000 грн податку на додану вартість (ПДВ) за дебетом рахунка 64 "Розрахунки за податками і платежами" (належні до відшкодування з бюджету податки) та кредиту рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками".

Бухгалтерська проводка буде такою (грн):
Д-т 203 "Паливо" 20 000
Д-т 64 "Розрахунки за податками і платежами" 4 000
К-т 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" 24 000
Для визначення фактичної собівартості кожного виду придбаного палива до рахунка 203 "Паливо" відкриваємо відповідні аналітичні рахунки: "Бензин А-95" і "Дизпаливо" і записуємо їх купівельну вартість.

Операція 2. Прийнято до оплати рахунок транспортної організації за перевезення нафтопродуктів на суму 9600 грн, у тому числі ПДВ — 1600 грн.
Цю операцію відображають за дебетом рахунка 203 "Паливо" (оскільки витрати на транспортування включаються до собівартості палива) і кредита рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" (збільшилася заборгованість перед транспортною організацією. Одночасно відображається сума ПДВ.
Бухгалтерська проводка буде такою (грн):
Д-т 203 "Паливо" 8 000
Д-т 64 "Розрахунки за податками і платежами" 1 600
К-т 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" 9 600

Оскільки вартість перевезення обох видів пального відносять до транспортно-заготівельних витрат, тому вказану суму обліковують на окремому аналітичному рахунку "Транспортно-заготівельні витрати" за дебетом.

Операція 3. Оплачено готівкою з каси підприємства за експедиторське обслуговування при поставці нафтопродуктів на суму 150 грн.
Цю операцію відображають за дебетом рахунка 203 "Паливо" (так як експедиторське обслуговування включається до транспортно-заготівельних витрат) і кредитом рахунка 30 "Каса".
Д-т 203 "Паливо"
К-т30"Каса" 150
В аналітичному обліку цю суму записують на рахунку "Транспортно-заготівельні витрати".

Операція 4. Перераховано з поточного рахунка в банку як оплату заборгованості постачальникам за паливо 33 600 (24 000 + 9600) грн.
Цю операцію відображають за дебетом рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" (погашення заборгованості) і кредитом рахунка 31 "Рахунки в банках" (зменшення грошових коштів на рахунках).
Бухгалтерська проводка буде такою:
Д-т 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками"
К-т 31 "Рахунки в банках" 33 600

Операція 5. Списуються на витрати основного виробництва використані бензин А-95 (5 т) на суму 7500 грн, дизпаливо (3 т) на суму 3000 грн та відповідно до розрахунку частка транспортно-заготівельних витрат на суму 4279 грн.
Для відображення цієї операції на рахунках попередньо розрахуємо суму транспортно-заготівельних витрат, яку необхідно списати на витрати виробництва відповідно до витраченого палива на суму 10 500 (7500 + 3000) грн. За вказаною раніше формулою
[(4000 + 8150): (14 500 + 20 000)] • 10 500 = 3698 грн.
Цю операцію відображають за дебетом рахунка 23 "Виробництво" (збільшення витрат на виробництво) і кредитом рахунка 203 "Паливо" (зменшення запасів палива).

Бухгалтерська проводка буде такою:
Д-т 23 "Виробництво"
К-т 203 "Паливо" 14 198 грн
В аналітичному обліку цю суму буде відображено за кредитом на рахунках 2031 "Бензин А-95" — 7500 грн, рахунку 2032 "Дизпали-во" — 3000 грн, 2033 "Транспортно-заготівельні витрати" — 3690 грн.

Отже, фактична собівартість витраченого на виробництво пального становила 14 198 грн (10 500 грн за купівельною вартістю плюс 3698 грн — транспортно-заготівельні витрати). Фактична вартість залишку палива на кінець місяця становила 32 452 грн (24 000 за купівельною вартістю плюс 8452 грн — транспортно-заготівельні витрати). Сума транспортно-заготівельних витрат, що припадає на залишок, наприклад, рахунка 2032 "Дизпаливо", становить:
[8452: (12 000 + 12 000)]. 12 000 = 4226 грн.
Звідси фактична собівартість залишку за даним рахунком становитиме 16 226(12 000 + 4226) грн.
У системі синтетичних і аналітичних рахунків відображення п'яти операцій матиме такий вигляд:

Відомо, що поставки матеріальних цінностей відбуваються за певних умов відповідно до укладених угод чи контрактів. В умовах істотного розширення зовнішньоекономічної діяльності вітчизняні підприємства стають суб'єктами дії міжнародних правил здійснення купівлі-продажу товарів. У світі діють так звані міжнародні правила ШКОТЕРМС (у редакції 1990 p.), які регулюють обов'язки продавця та покупця щодо умов поставки, сплати вартості поставленого товару, його транспортування, страхування ризиків тощо.

Так, відправка товару на умовах "франко-завод" (EXW-EXWorks) означає, що зобов'язання продавця щодо поставки товару вважається виконаним після того, як він надав покупцеві товар на своєму підприємстві, передав відповідні документи та право власності на товар згідно з вимогами договору, про що одержав підтвердження відповідним свідоцтвом про поставку від покупця. Нині діють 13 умов ШКОТЕРМС щодо обов'язків продавця і покупця, які необхідно знати учасникам процесу постачання (придбання) товарів.

Кожна умова ШКОТЕРМС містить загальну частину, де дається загальне тлумачення умови, розділ А "Продавець зобов'язаний" та розділ Б "Покупець зобов'язаний". У розділі А перелічено зобов'язання продавця щодо умов поставки товару за договором, отримання ліцензії, дозволів, договору перевезення і страхування, поставки, переходу ризиків, поділу витрат, повідомлення покупця, доказ поставки, перевірки, упаковки, маркування та інших зобов'язань.

У роздлі Б перелічуються зобов'язання покупця щодо сплати ціни, одержання ліцензії, дозволу і формальності, договору перевезення, прийняття поставки, переходу ризиків, поділу витрат, повідомлення продавця, доказ поставки, перевірка товарів та інших зобов'язань.

Розрахунки з постачальниками та підрядниками здійснюються на основі укладених договорів. При отриманні товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) на складі постачальника представник підприємства-покупця зобов’язаний пред’явити довіреність та документ, що засвідчує його особу. Довіреність видається працівникові за розпорядженням директора. Складання і видачу цього документа здійснює спеціально призначена особа. Слід пам’ятати, що виписана довіреність дійсна на протязі 10 днів.

При відпуску цінностей із складу постачальником виписується накладна. У випадку, коли постачальник є платником ПДВ, він виписує покупцю ще й податкову накладну. Після відпуску матеріалів довіреність та другий примірник накладної здається в бухгалтерію постачальника. Доставлені довіреною особою матеріали на склад, оприбутковуються комірником прибутковим ордером (форми М-4). При розрахунках між суб’єктами підприємницької діяльності можуть використовуватися форми готівкових, або безготівкових розрахунків.

В бухгалтерському обліку розрахунки з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги ведуться на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". За кредитом рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом - її погашення, списання тощо.

Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та підрядником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату.

Бувають випадки, коли з різних причин розрахунки з постачальниками і підрядниками не здійснюються у термін, який зазначений в угоді. Тоді виникає заборгованість перед постачальниками і підрядниками, яка є найбільш поширеним видом кредиторської заборгованості.

Типові проведення по відображенню розрахунків із постачальниками і підрядниками будуть виглядати так:

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
	Списано кредиторську заборгованість внаслідок виявлення браку здійсненого з вини постачальника
	Погашено кредиторську заборгованість грошовими коштами		30,31
	Оплачено заборгованість передачею отриманого короткотермінового векселя
	Зарахування заборгованості за товари, послуги перед постачальниками в рахунок погашення їхньої заборгованості по внесках до статутного капіталу
	Погашена заборгованість перед постачальниками за рахунок цільового фінансування
	Видано довгостроковий вексель або облігацію в рахунок погашення кредиторської заборгованості		51,52
	Видано короткостроковий вексель в рахунок погашення кредиторської заборгованості
	Відображено курсову різницю при розрахунках з іноземними постачальниками (у випадку підвищення курсу іноземної валюти)
	Капіталовкладення виконані підрядним способом
	Оприбутковано матеріали, МШП, товари що надійшли від постачальників	20,22,28
	Виконані роботи, надані послуги підрядниками
	Виконані роботи, надані послуги загальновиробничого, · загальногосподарського характеру, пов’язані із збутом	91, 92,93
	Нараховано фінансові санкції — зобов’язання перед постачальниками і підрядниками.

Податки — це обов’язкові платежі фізичних і юридичних осіб до центрального і місцевого бюджетів, здійснювані у порядку і на умовах що визначаються законодавчими актами держави.

Визначальним при організації бухгалтерського обліку податків i зборів (обов'язкових платежiв) є податкове законодавство.

Для обліку податків то зборів у Плані рахунків виділено два синтетичних рахунки:

· 64 "Розрахунки за податками і платежами”.

· 65 “Розрахунки за страхуванням”.

У бухгалтерському обліку для розрахунків за податками і платежами з бюджетом застосовують рахунок 64 "Розрахунки за податками і платежами”. По кредиту цього рахунку відображають нараховані суми податків та платежів до бюджету, а по дебету — їх фактичне перерахування.

Рахунок 64 "Розрахунки за податками і платежами” має такі субрахунки:

· 641 “Розрахунки за податками”;

· 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами”;

· 643 “Податкові зобов’язання”;

· 644 “Податковий кредит”.

На субрахунку 641 “Розрахунки за податками” здійснюється облік податків (податку на додану вартість, податку на прибуток, прибуткового податку, акцизного збору, податку з власників транспортних засобів, комунального податку, податку з реклами, єдиного податку), які нараховуються та сплачуються відповідності з чинним податковим законодавством.

· Аналітичний облік розрахунків за податками ведеться за їх видами, тобто на кожен вид податків відкривається аналітичний субрахунок. Це дозволяє слідкувати за правильністю та своєчасністю розрахунків з бюджетом.

На субрахунку 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами” ведеться облік розрахунків за обов’язковими платежами (зборами), які нараховуються та сплачуються відповідності з чинним податковим законодавством та які не обліковуються на рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням”, а саме митний збір, податок на землю, збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, збір до інноваційного фонду, збір за спеціальне використання водних ресурсів та місцевих зборів (обов’язкові платежі).

По кредиту субрахунків 642 та 641 відображають нарахування податків та обов’язкових платежів, а по дебету — їх перерахування.

Рахунки 643 та 644 призначені для обліку податкового зобов’язання та податкового кредиту з податку на додану вартість відповідно.

Податкове зобов’язання — це загальна сума податку, отримана (нарахована) платником податків у звітному (податковому) періоді.

Податковий кредит — сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

На субрахунку 643 обліковують суми податку на додану вартість у разі оплати (авансу) постачальникам (підрядчикам) під майбутню поставку МЦ, виконання робіт (послуг). А на субрахунку 644 — у випадку надходження від покупців попередньої оплати (авансу) за продукцію, товари, послуги. Це зумовлено тим, що попередній оплаті активи ще не реалізовані і тому на рахунки класу 7 “Доходи і результати діяльності” податкові зобов’язання віднести не можна.

Якщо б першою подією було відвантаження продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг, то податкове зобов’язання можна було б відразу відобразити по дебету субрахунків 701 (702, 703) і кредиту субрахунку 641 “Облік розрахунків за податками і платежами”.

№ п/п	Розділ I Зміст операції	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
Перша подія — надходження товарів
	Відвантажені товари покупцеві
	Відображені податкові зобов'язання з ПДВ		641/1
	Списана собівартість товарів, визначена згідно з П(С)БО 9
	Списана на фінансовий результат сума доходів від реалізації товарів
	Списана на фінансовий результат собівартість реалізованого товару
	Отримана оплата за відвантажені товари

У випадку отримання попередньої оплати за продукцію, товари, роботи чи послуги, відразу відображають податкове зобов’язання по дебету 643 у кореспонденції з субрахунком 641, а переносять цю суму в дебет 701 (702, 703) і списують по кредиту 643 уже при відвантаженні продукції (товарів) чи підписанні акта виконаних робіт (надання послуг).

№ п/п	Розділ II Зміст операції	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
Перша подія — надходження попередньої оплати від покупця (авансу)
	Отримана передоплата за товар від покупця
	Відображені податкові зобов'язання з ПДВ		641/1
	Відвантажені товари в рахунок передоплати
	Списано суму раніше нарахованих податкових зобов'язань
	Списана собівартість товарів, визначена згідно з П(С)БО 9
	Списана на фінансовий результат сума доходів від реалізації товарів
	Списана на фінансовий результат собівартість реалізованого товару
	Відображено зарахування заборгованостей

Як бачимо, субрахунок 643 є транзитним. Сума ПДВ тут відображається тимчасово, при чому по дебету до того часу, поки не будуть проведені взаєморозрахунки з покупцями або замовниками (відвантажена продукція, товари, виконані роботи або надані послуги).

При придбанні продукції, товарів, робіт чи послуг у випадку післяоплати постачальнику, відразу відображають податкове зобов’язання по дебету 643 у кореспонденції з субрахунком 641.

№ п/п	Розділ III Зміст операції	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
Перша подія — надходження товарів
1.	Оприбуткований товар за купівельною вартістю
2.	Відображена сума податкового кредиту з ПДВ	641/1
3.	Оплачений отриманий товар

При попередній оплаті постачальникам (підрядчикам) за продукцію (товари), роботи (послуги) які надійдуть на підприємство пізніше, з початку відображають суму податкового кредиту по дебету 641 субрахунку і кредиту 644, а вже при отриманні раніше оплачених активів субрахунок 644 закривають у кориспонденціїз кредитом 63.

№ п/п	Розділ IV Зміст операції	Кореспонденція рахунків
Дебет	Кредит
Перша подія — попередня оплата постачальнику (аванс)
	Здійснена оплата за товар
	Відображена сума податкового кредиту з ПДВ	641/1
	Оприбуткований товар за купівельною вартістю
	Списано суму раніше нарахованого податкового кредиту
	Відображено зарахування заборгованостей

Субрахунок 644, так як і 643, також є транзитним. І суму ПДВ тут також відображають тимчасово, але уже по кредиту до того часу, поки не проведені взаєморозрахунки з постачальниками або підрядчиками (придбана продукція, товари, роботи або послуги).

Отже, за наявності сальдо по субрахунку 643 “Податкові зобов’язання” воно відображається в активі балансу, а по субрахунку 644 “Податковий кредит” — у пасиві. Ці суми вказують не як дебіторську і кредиторську заборгованість по розрахунках з бюджетом, а по рядку 250 у статті “Інші оборотні активи” — сальдо 643 субрахунку або ж по рядку 610 у статті “Інші поточні зобов’язання” — сальдо субрахунку 644.

Усі операції з руху виробничих запасів оформлюються первинними документами.

Форми цих документів затверджені наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 р. № 493.

Виробничі запаси, які надходять на підприємство, оприбутковуються матеріально відповідальними особами (завідувачами складами, комірниками та іншими особами) на підставі товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур та інших супроводжувальних документів, і оформляються прибутковим ордером типової форми № М-3 або № М-4.

Якщо в результаті приймання виробничих запасів будуть встановлені кількісні та якісні розбіжності з даними супроводжувальних документів постачальника, а також при прийманні запасів, що надійшли без документів комісія підприємства складає акт про приймання матеріалів типової форми № М-7.

Для скорочення обсягів роботи дозволяється замість виписування прибуткових ордерів оформляти приймання запасів способом відміток (штамп) відповідальної особи на супроводжувальних документах.

Приймання запасів від власних підрозділів підприємства (невикористання матеріалів, відходів оформляється накладними на внутрішнє переміщення матеріалів (ф. № М-11).

Упровадження запасів у виробництво оформляється лімітно-забірними картами (ф. № М-8 і 9) і накладними-вимогами (ф. № М-11).

Лімітно-забірні картки призначені для оформлення відпускання матеріалів, які систематично споживаються під час виготовлення продукції, а також для поточного контролю за дотриманням установлених лімітів відпускання запасів на виробничі потреби. Вони також використовуються для оперативного обліку відпускання запасів у межах затвердженого ліміту.

Лімітно-забірні картки виписують у двох примірниках відділом постачання або плановим відділом, один з яких передається цеху-одержувачу, а другий — на склад. У названій картці вказується ліміт (норма) відпускання запасів (на певний період — місяць, квартал), а під час відпускання матеріалів робиться запис про фактичну кількість відпущених матеріалів і визначається залишок ліміту.

Кожного місяця лімітно-забірні картки передаються до бухгал­терії для списання матеріалів на виробництво.

Накладна-вимога на відпускання (внутрішнє переміщення) матеріалів (ф. № М-11) використовується для оформлення операцій разового (не систематичного) відпускання матеріалів для господарських цілей, а також для оформлення внутрішнього переміщення запасів зі складу на склад, з цеху на склад.

Відпускання запасів, їх використання можуть оформлятися й іншими первинними документами: актом-вимогою на заміну (додаткове відпускання) матеріалів (ф. № 10); накладною на відпускання товарно-матеріальних цінностей (ф. № М-20), актом про витрату давальницьких матеріалів (ф. № М-23) тощо.

Усі первинні документи на оприбуткування та відпускання запасів матеріально відповідальними особами в установлені строки за реєстром приймання-здачі документів (ф. № М-13) передаються для обробки до бухгалтерії.

Дата добавления: 2014-01-07