Інкасова форма розрахунків

Інкасо – доручення експортера своєму банку отримати від імпортера безпосередньо або через інший банк визначену суму чи підтвердження того, що ця сума буде виплачена у встановлені строки.

В залежності від видів документів, що підлягають інкасуванню, виділяють:

1). Документарне інкасо – це інкасування через банк суми, що належить отримати від покупця проти вручення пакету документів:

- фінансових документів, що супроводжуються комерційними документами;

- комерційних документів, що не супроводжуються фінансовими документами.

2). Чисте інкасо – це інкасування через банк суми, що належить отримати від покупця проти вручення пакету фінансових документів, що не супроводжуються комерційними документами.

Умови та порядок проведення розрахунків по інкасо передбачаються в зовнішньоекономічному договорі (контракті) між бенефіціаром і платником. Розрахунки по інкасо регулюються Уніфікованими правилами по інкасо в редакції 1996 року (публікація Міжнародної торгової палати № 522).

Уніфіковані правила визначають:

- права та обов’язки сторін, що приймають участь в операції інкасо;

- види інкасо;

- порядок подання документів до платежу;

- порядок здійснення платежу та акцепту;

- механізм повідомлення про здійснення платежу/акцепту або неплатежу/неакцепту.

Правила і визначення уніфікованих правил є обов’язковими, якщо вони не суперечать:

- взаємним домовленостям між контрагентами;

- національному, державному, місцевому законодавству, від якого не можна відступити.

Специфічні особливості документарного інкасо

1. Виконуючи інкасове доручення продавця, банки не зобов’язанні забезпечувати експортеру обов’язковість отримання платежу за відвантажений товар.

2. За документарним інкасо банки несуть відповідальність лише за те, що документи переслані та вручені, а сплачені кошти спрямовані покупцю.

3. Банк-ремітент не зобов’язаний перевіряти правильність оформлення документів; він перевіряє тільки їх наявність та відповідність переліку, що додається.

4. Інкасуючий банк перевіряє отримані документи на відповідність за зовнішнім виглядом інкасовому дорученню і не має зобов’язань виконувати їх подальшу перевірку. Він не несе відповідальності за справжність будь-яких підписів чи за повноваження особи, що підписала акцепт, на подібний підпис.

5. Банки не несуть відповідальність:

- за дії третіх сторін (компанії-перевізники, страхові компанії, митні служби, інші банки), які приймають участь у виконанні інкасової процедури;

- за затримки, що виникли не з їх вини в передачі повідомлень;

- наслідки стихійних лих.

6. Всі розбіжності у відношенні кількості та якості товарів, що постачаються, повинні вирішуватися напряму між продавцем та покупцем.

7. Якщо інкасове доручення залишається несплаченим чи вексель неакцептованим та інкасуючий банк не отримує нових інструкцій протягом дев’яноста днів, він уповноважений повернути документи в той банк, з якого прийшли документи на інкасо.

Переваги документарного інкасо:

1. Для імпортера:

- він реалізує платіж (акцептує трату) і майже одночасно з цим отримує відвантажений товар у своє повне розпорядження;

- не відбувається відволікання грошових коштів з його активного обігу;

- можливість інспектування товару при отриманні попередньої згоди експортера.

2. Для експортера:

- документарне інкасо менш ризиковане, ніж розрахунки банківським переказом, оскільки документи не переходять у розпорядження імпортера до здійснення ним платежу чи акцепту трати;

- зниження ризику втрати документів в дорозі або ризику їх отримання несанкціонованими сторонами;

- у випадку неоплати/неакцепта інкасуючий банк при наявності відповідних інструкцій експортера може організувати зберігання, страхування та перепродаж товару.

Дата добавления: 2014-01-07