Поняття та види сімейних правовідносин

Сімейні правовідносини – це приватні відносини, врегульовані нормами сімейного права. Таке визначення є досить загальним, оскільки як уже зазначалося, переважна більшість таких відносин є власне сімейними, деякі правильніше було б називати винятково родинними, а частина з них – лише прирівняні до сімейних, оскільки їм не властиві усі конститутивні ознаки сім’ї, визначені статтею 3 СК України. Не є сімейно-правовими відносинами ті, які врегульовані нормами СК України, інших актів сімейного законодавства, однак, мають публічний характер (наприклад, щодо процедури реєстрації народження дитини, порядку встановлення опіки, піклування та призначення відповідно опікуна, піклувальника тощо). Вони виникають за участі членів сім’ї, однак, ці відносини є адміністративними, а не сімейно-правовими.

Залежно від об’єктів, з приводу яких особи вступають у сімейні правовідносини, вони поділяються на:

1) особисті немайнові правовідносини сім’ї (щодо визначення прізвища, імені та по батькові, виховання дитини, спілкування дитини з іншими родичами тощо);

2) майнові правовідносини членів сім’ї (щодо володіння, користування та розпорядження спільним та особистим (роздільним) майном членами сім’ї, щодо взаємного утримання між членами сім’ї), які залежно від способу реалізації інтересів управомоченої особи поділяються на:

1. Речові:

- відносини власності;

- відносини щодо прав на чужі речі.

2. Зобов’язальні:

- з приводу майна;

- щодо утримання.

За суб’єктним складом сімейні правовідносини поділяються на:

1) відносини між подружжям (особами, які проживають у конкубінаті);

2) відносини між батьками та дітьми;

3) прирівняні до правовідносин між батьками та дітьми

- повністю (відносини усиновлення);

- частково (відносини опіки, піклування тощо);

4) відносини між іншими членами сім’ї та родичами.

За структурою зв’язків суб’єктів сімейні правовідносини поділяються на:

1) абсолютні, в яких визначена особа є носієм суб’єктивного сімейного права, а невизначене коло осіб є носіями суб’єктивного сімейного обов’язку. Наприклад, у відносинах щодо особистої приватної власності одного із подружжя чітко визначений носій права, натомість усі інші особи мають обов’язок утримуватися від порушення цього права, неправомірних посягань на це майно;

2) відносні, в яких чітко визначені носії права та обов’язку. Наприклад, у зобов’язаннях щодо утримання, які можуть виникати між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім’ї та родичами чітко визначені носії прав та кореспондуючих їм обов’язків.

Дата добавления: 2014-01-07