Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Західно-українські землі у міжвоєнний період знаходились під владою Польщі, Румунії і Чехословаччини

Під владою Польщі знаходились Східна Галичина, Західна Волинь, Полісся, Холмщина, Підляшшя, де проживало 5,6 млн. українців. Під Румунією знаходилися Північна Буковина і Бессарабія, до складу яких входили етнічні українські землі – Ізмаїльський, Аккерманський, Хотинський повіти. На території, підвладній Румунії, проживало 790 тис. українців. Закарпаття у 1920 р. було приєднане до Чехословаччини, де проживало 725 тис. українців. Українські землі у складі іноземних держав не мали власного автономного устрою. Іноземні держави проводили політику колоніального гноблення, асиміляції українського народу.

Політика Польщі була спрямована на знищення всього українського. Територію називали Східна Малопольща, «русини».У 1924 р. Польща видала закон про заборону української мови у всіх державних установах. Польща у 1935 р. офіційно відмовилась від своїх зобов’язань перед лігою Націй щодо забезпечення прав національних меншин. Почався процес асиміляції.

Політика Румунії. Румунська влада здійснювала щодо українського населення політику тотальної румунізації, вдаючись до відкритих насильницьких дій. З 1919 р. по 1928 р. на території Буковини діяв воєнний стан. У 1920 р. було заборонено вживання української мови, української преси і православ’я. Українців називали «громадянами румунського походження, які забули рідну мову»

Політика Чехословаччини була більш поміркована. Але влада все ж намагалась переконати, що українське населення не має батьківщини і що українська мова є для нього чужа.

Побоюючись зростання національної свідомості українців, іноземні уряди всіляко перешкоджали розвитку освіти: закривались українські школи (до 1927 р. на Буковині не було жодної української школи). У Польщі вступати до університету могли тільки лояльні до Польщі громадяни. Наприклад, до Львівського університету могли вступити тільки 5% прихильних до Польщі українців. Всього ж освіту мали лише 40% дорослих громадян Закарпаття, 30%- Галичини і Волині, 20%- Буковини.

Щоб забезпечити доступ української молоді до вищої освіти вчені наукового товариства ім.. Т.Г. Шевченка заснували у Львові таємний український університет.

2. Польський уряд розділив свою територію на дві частини: Польщу «А» і Польщу «Б». До першої входили корінні польські землі, до другої – переважно західнобілоруські і західноукраїнські землі. Промислове виробництво розвивалось у Польщі «А», а у Польщі «Б» існувало 85% тільки дрібних підприємств, де працювали не більше 20 осіб. Тут переважали такі галузі як нафтодобувна, деревообробна,харчова, переробка мінеральної сировини, які давали високі прибутки при невеликих капіталовкладеннях.

Буковина була відсталою окраїною Румунією. Тут існувала лише харчова промисловість та кустарне виробництво.

На Закарпатті у1926 році нараховувалося лише 92 підприємства і6,7 тис. робітників. За 20 років тут не було побудовано жодного підприємства.

Визначальну роль в економіці західно-українських земель відігравав аграрний сектор, хоч і його розвиток гальмувався колонізаторською політикою іноземних держав Аграрні реформи1919 року привели до передачі земель польським, румунським і чеським колоністам. Економіка українських земель знаходилась у застої.

Тяжким було і соціальне становище населення: низький життєвий рівень, жорстока експлуатація, високий рівень безробіття, захворюваності,смертності. Таке становище українців спонукало їх до еміграції, особливо із Галичини. За 1919 – 1939 рр. емігрувало 190 тис. чол..

3. У центрі політичного життя західноукраїнських земель стояли такі головні питання:

- визначення шляхів національного визволення;

- побудова суверенної української держави;

- утвердження у ній справедливого соціально-економічного ладу.

Галичина і Волинь. Національно-визвольний рух очолювали різні політичні сили, погляди яких на майбутнє України не збігались, а іноді були навіть протилежними.

Наймасовішою партією було Українське національно-демократичне обєднання (УНДО) – центристського спрямування, яке опиралось на інтелектуальну еліту, використовувало легальні методи боротьби, вели погоджувальну політику відносно польської влади. Головна мета:незалежна демократична Україна.

Радикальна партія опиралася на селян, сільську інтелігенцію та сільськогосподарських робітників і прагнула поєднати принципи демократичного соціалізму з національним відродженням України.

Компартія Західної України (КПЗУ) вела боротьбу за національне і соціальне визволення українського народу і возз’єднання з Радянською Україною. Вона критикувала керівництво СРСР за політичні репресії. Тому за вказівкою ВКП(б) Комінтерн прийняв рішення про її розпуск.

Найбільш активною була діяльність Організації українських націоналістів, яка утворилась у 1929 році на базі Української військової організації. Її керівником з 1929 до 1938 року був Є. Коновалець. Ідеологією ОУН був інтегрований націоналізм, який проголошував перевагу національних інтересів над індивідуальними, а вищою метою боротьби розглядалось досягнення державної незалежності будь-яким способом. Мета ОУН – утворення соборної української держави з багатоукладною економікою. В основі політичної системи розглядалась тільки одна партія – націоналістична. На чолі держави повинен бути лідер з не обмеженою владою. Методи боротьби – пропагандистські, агітаційні, диверсійні і терористичні. Методи застосовувались не тільки до іноземців, а і до до тих українців, які не погоджувались з націоналістами. На початку 30-х років ОУН організували понад 60 замахів на польських і українських діячів. ОУН спиралась в основному на молодь, схильну до самопожертви.

Напередодні Другої світової війни ОУН нараховувала до 20 тис. чол.. Після вбивства Є.Коновальця в ОУН відбувся розкол на дві течії: революційне крило очолив С. Бандера (ОУН-Б) і помірковане – на чолі з А. Мельником (ОУН-М). Значний вплив на ОУН мав митрополит А, Шептицький, який був арештований у 1923 році.

Буковина. Тут українські політичні партії і громадські організації існували підпільно, а після приходу до влади у 1938 році військових, вони були повністю заборонені.

Закарпаття. Тут існували певні особливості політичного життя. Українські партії тут окремо не існували, а українські політичні групи входили до чехословацьких політичних партій. Серед цих груп існували три групи: москвофіли, які вважали, що карпатоукраїнці – це частина російського населення, денаціоналізоване під впливом історичних умов. Русинство – вважали жителів краю окремим словянським народом. Українофільство передбачало розвиток всього українського.

У 1938 році у результаті мюнхенського зговору західних держав з Гітлером Чехословаччина була розчленована. 11 жовтня 1938 року була утворена карпато-українська автономія. Уряд її очолив А. Волошин У лютому 1938 року було створено Сейм Карпатської України і сформовано Карпатську січ – військову організацію чисельністю 5 тис. чол.. Але 14 березня 1939 року почалася окупація Закарпаття Угорщиною. 15 березня було проголошено незалежність Карпатської України, але захистити себе від окупантів вона не змогла. Угорщина захопила Карпатську Україну.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Музичні надбання старокиївської культури | Системи виховання та педагогіки
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 785; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.