Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Намагаючись зміцнити становище України та козаків, Сагайдачний проводив компро­місну політику щодо Речі Посполитої




Посилення Польщею соціального, на­ціонального та релігійного гніту, зміц­нення українських сил призвело до активізації в Україні антифеодаль­ного і визвольного руху. Головними силами цього руху стало селянство та козацтво.

З першої пол. XVI ст. в Західній Україні (Галичина, Закарпаття, Буковина) ширить­ся рух опришків - народних месників (вперше згадуються у 1529 р.).

У кінці XVI ст. надзвичайно широкого роз­маху набуло два козацько-селянських повстан­ня: повстання 1591-1593 рр. під проводом гетьмана реєстрових козаків Криштофа Косинського (охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля, Волинь) та повстання 1594-1596 рр. під проводом козацького сотника Северина Наливайка (охопило майже всі українські землі). По­встання Наливайка поставило під загрозу існування польської влади в Україні.

Северин Наливайко виношував проект ство­рення незалежного від Речі Посполитої укра­їнського князівства. Цій ідеї не судилося реалізуватися: її автор після жор­стоких тортур був четвертований. Масштаб повстання викликав серйозне занепокоєння правлячих кіл Речі Посполитої.

Придушивши повстання, польський сейм у 1597 р. проголосив козаків ворогами дер­жави і прийняв рішення "винищити їх до останку".

Але рішення залишилося на папері - здійснити його вже було Польщі не під силу. До того ж, на поч. XVII ст. Польща ув'язнула в майже безперервних війнах з Москвою та Туреччиною і потребувала допомоги козаків.

Багато зусиль для мирного розвитку сто­сунків з Польщею доклав Петро Конашевич-Сагайдачний.

Родом він був із дрібної української шляхти. Навчався в Острозі, у 1616 р. при­був на Запорозьку Січ. На чолі з ним коза­ки здійснили кіль­ка успішних по­ходів проти татар і турків. Особли­ву славу здобув походом на Кафу (Феодосію) у 1616 р., захопивши її і визволивши з неволі полонених.

Історики оціню­ють П.Конашевича-Сагайдачного як найви­значнішого гетьмана до Б. Хмельницького.

Він здійснив реформу козацького війська, вперше перетворивши його на регулярне війсь­ко з жорсткою дисципліною. Козацьке військо піднялося до рівня кращих європейських армій.

Найбільшою заслугою Сагайдачного було те, що він навернув козаків до підтримки укра­їнської культури та православної церкви, об'єднав військову силу козаків з політично слабкою церковною та культурною верхівкою України. Так, у 1620 р. Сагайдачний разом з усім козацьким військом вступив до Київ­ського братства, відраховуючи на його діяль­ність значні кошти. Цього ж року гетьман за­просив до Києва єрусалимського патріарха, який відродив в Україні православну церкву (уряд офіційно визнав її у 1632 р.).

У 1620 р. розпочалася війна між Туреч­чиною та Річчю Посполитою. Річ Поспо­лита опинилася на межі втрати державної незалежності. У битві під Хотином у 1621 р. військо Сагайдачного врятувало Польщу від політичної катастрофи. Але сам гетьман був важко поранений і помер у Києві в 1622 р.

 

Козацько-селянські повстання 20-30-х рр. XVII ст.

Після смерті Сагайдачного козаки від­мовилися від політики компромісів з Поль­щею. Посилення тиску з боку польського уряду (заборона нереєстрового козацтва, будівництво для контролю над козаками фортеці Кодак на Дніпрі та ін.) викликало нову хвилю козацько-селянських повстань.

Найбільш відомі з них - повстання 1625 р. під проводом гетьмана Марка Жмайла, повстан­ня 1630 р. під проводом гетьмана Тараса Федоровича (Трясила), повстання 1635 р. під проводом гетьмана Івана Сулими і по­встання 1637-1638 рр. під проводом гетьманів Павла Бута (Павлюка), Якова Острянина і Дмитра Гуні.

Придушивши повстання, Польща вжила жорстокі заходи проти козаків:

v нереєстрові козаки оголошувалися під­даними;

v втеча до козаків каралася смертю;

v скасовувалося самоуправління у реєстро­вих козаків: замість виборного гетьмана король призна­чав комісара;

v проти українців як етносу здійснювалася політи­ка жорстокого терору.

Та спокій тривав в Україні лише десять років (“золоте десятиліття” Речі Посполитої) - у 1648 р. спалахнула грандіозна Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького.

Повстання козаків та селян у 20-30-х роках ХVІІ століття хоч і зазнали поразки, але сприяли зростанню національної свідомос­ті українців та накопиченню ними досвіду для майбутніх визвольних змагань.

 

Значення козацтва

Козацтво стало провідною суспільною силою в боротьбі за національне визво­лення України.

Діяльність козаків торкалася усіх сфер життя українського на­роду: вони боро­нили українські землі, освоювали південні степи, підтримували українську куль­туру і православну церкву, брали участь в антифеодальних виступах, зробили го­ловний внесок у визволення України з-під влади Речі Посполитої. Козаки створили Запорозьку Січ, яка стала важливим етапом у формуванні української державності і витоком Української держави.

 

 

Завдання і запитання

1. Визначте причини, які призвели до виникнення українського козацтва;

2. Де, як і коли виникла Запорозька Січ?;

3. Політика гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного була поміркованою щодо польсько­го уряду. Чи принесла вона користь українському народу? Відповідь обґрунтуйте;

4. Зробіть висновок про історичне значення козацько-селянських повстань кін. XVI -поч. XVII ст.

 

Література

 

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академія, 2001;

2. Історія України / За заг. ред. В.Смолія - К.: 2000;

3. Історія України. Курс лекцій у 2-х книгах. - К.: 1991-1992.

 

 

Тема 8. Культура України ХІV - першої половини ХVІІ століття.

 

Розвиток української культури після втра­ти незалежності Галицько-Волинським князів­ством відбувався в складних умовах:

· українські землі були роз'єднані і опинилися під владою іноземних держав. Над Україною на­висла загроза, з одного боку, ополячення, з ін­шого, - омос-ковлення;

· спустошливі ординські напади нищили край, забирали тисячі людей у неволю;

· втратила своє привілейоване становище українська православна церква - важливий чинник культурного процесу. Проти неї і проти укра­їнської культури вів уперту боротьбу католи­цизм, підтримуваний польською адміністрацією;

· поглиблювалася денаціоналізація української знаті, дедалі більша кількість якої переходила в католицизм і ополячувалася.

Незважаючи на це, українська культура продовжувала свій поступовий розвиток, і на­прикінці XVI - поч. XVII ст. в ній відбувають­ся якісні зміни. Україна переживає справжнє національно-культурне піднесення. Обумовле­не воно було різними факторами, серед них: зростання ролі і значення козацтва, діяльність братств, ідеї Гуманізму та Реформації, що, проника­ючи в Україну.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 518; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.