Культурницька діяльність української інтелігенції справила визначальний вплив на піднесення національної свідо­мості народу, на активізацію процесів на­ціонального відродження

Опозиційність масонських лож

На поч. XIX ст. після війни 1812 р. з На­полеоном, яка, як вже зазначалося, радикалізувала суспільство, в Україні виника­ють перші таємні організації - масонські ложі. Найбільше значення мала Полтавсь­ка ложа " Любов до істини " (1818-1819 рр.), серед членів якої були Іван Котляревський, Григорій Тарнавський, Семен Кочубей і в якій сповідувалася ідея відокремлення України від Росії.

На її базі у 1821 р. утворилося таємне " Малоросійське товариство " на чолі з предводителем дворянства Переяславського повіту Полтавської губернії Василем Лукашевичем. Члени товариства виступали за державну незалежність України.

Масонські ложі започаткували організо­ваний опозиційний царизму рух в Україні.

Діяльність декабристів

У 20-і р. XIX ст. в Україні засновуються таємні декабристські організації:

· " Південне товариство "(1821-1825рр.) з центром у Тульчині, очолюване полков­ником П. Пестелем.

· " Товариство об'єднаних слов'ян " у Новограді-Волинському (1823-1825 рр.) на чолі з офіцерами братами Борисовими.

Членами декабристських організацій були переважно російські дворяни, офіце­ри, діячі літератури. Основні вимоги - ліквідація самодержавства та кріпосного права. Серед декабристів не було єдності щодо вирішення національного питання. " Південне товариство " виступало за "єди­ну і неподільну" Росію, не визнаючи за ук­раїнським та іншими народами Російської імперії права на самовизначення; " Товари­ство об'єднаних слов'ян " передбачало ство­рення федерації слов'янських народів, од­нак воно не розглядало Україну об'єктом цього федеративного союзу. Після невда­лого повстання в грудні 1825 р. декаб­ристські організації були розгромлені.

На поч. 40-х років XIX ст. з відкриттям університету центром національно-визвольного руху став Київ.

Кирило-Мефодіївське товариство

У 1845-1847 рр. в Києві діяла перша суто українська таємна політична організація - Кирило-Мефодіївське товариство (брат­ство). Нараховувала 12 чоловік, серед них - Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Василь Білозерський.

Програмні завдання організації викла­дено в " Законі божому " (Книзі буття укра­їнського народу) та "Статуті".

Основні цілі братства:

v ліквідація самодержавства і кріпос­ного права;

v національне визволення України;

v утворення на демократичних прин­ципах федерації слов'янських народів з цен­тром у Києві.

Програмні документи наголошували на мирному характері перетворень, досягненні стратегічних завдань через освіту та вихо­вання, поширення літератури, залучення до своїх рядів нових членів.

Поміркована програма братства виклика­ла критичне ставлення Т.Шевченка та ради­кально налаштованих братчиків, які поділя­ли його революційно-демократичні погляди.

За доносом члени братства були заареш­товані і засуджені до різних строків ув'яз­нення та заслання.

Дата добавления: 2014-01-07