Відновлення вилучених об'єктів

Одним із варіантів відновлення випадково знищених об'єктів є відміна операції зни- щення шляхом виконання команди Отменить меню Правка того вікна, з якого виконува- лась операція знищення. Те саме можна отримати, натиснувши клавіші “Ctrl+Z”. Однак найкращий спосіб відновлення — це використання об’єкту Корзина. Якщо довго не очища- ти Корзину, — є велика вірогідність знайти там випадково вилучений об'єкт навіть через великий проміжок часу і відновити його.

Для відновлення об'єктів спочатку потрібно відкрити Корзину. Далі потрібно вибрати ті об'єкти, які необхідно відновити, відкрити меню Файл і вибрати рядок Восстановить. Вибрані об'єкти повертаються у те саме місце, звідки вони були вилучені.

Відмічені об'єкти можуть бути скопійовані (переміщені) з об’єкта Корзина в будь-яку папку звичайним способом: методом перетягування чи через буфер обміну.

Використовуючи меню Файл вікна Корзина, можна також безповоротно знищити з

неї відмічені об'єкти (рядок Удалить) або повністю очистити її, для чого призначена ко-

манда Очистить корзину.

ЛЕКЦІЯ 4. СЕРВІСНІ ОПЕРАЦІЇ

Один з недоліків магнітних носіїв інформації полягає в тому, що вони не забезпе- чують абсолютну збереженість інформації. Вона може бути зруйнована частково або повністю внаслідок фізичного псування носія, внаслідок дії зовнішніх магнітних полів, старіння магнітного покриття або випадково.

Ці обставини вимагають від користувача мати на дисках архівні копії документів. Причому доцільно вихідну інформацію попередньо стиснути, а потім уже створювати її копії. Такий процес створення архівних копій називається архівацією. При архівації до- сягається економія дискового простору, що дає змогу на одному і тому ж носії зберігати значно більший обсяг інформації.

Архів — це файл, куди у стиснутому вигляді поміщають інші файли. Для архівації файлів використовують спеціальні програми, які називаються архіваторами.

Можливості сучасних архіваторів широкі і різноманітні, але можна виділити функ- ції, які є загальними. До них відносяться: можливість додавання файлів в архів, понов- лення архіву, перегляд файлів в архіві, знищення файлів в архіві, захист файлів від неса- нкціонованого доступу, вилучення файлів з архіву, перевірка цілісності архіву тощо.

Архівний файл може використовуватись лише після того, як він буде відновлений у початковому вигляді, тобто розархівований. Розархівацію виконують або ті самі архі- ватори, або окремі програми, які називаються розархіваторами.

Для архівування файлів використовують програми-архіватори Arj, Rar тощо. Якщо скористатись програмою Windows Commander, то вона сама пропонує назву архівному файлу (користувач може внести іншу назву), дописує йому розширення arj чи rar і роз- ташовує у папці, відкритій у сусідньому вікні. Щоб виконати архівування, файли виби- рають і застосовують до них команду Pack з меню File. Зворотну дію виконують так: ви- бирають файл-архів і застосовують до нього команду Unpack з меню File.

Ще простіше файли чи папки можна занести в архів і вибрати файл з нього за до- помогою програми WinZip. Для занесення в архів достатньо піктограму об’єкта опусти- ти на ярлик програми WinZip і ввести назву архіву. Щоб виконати зворотну дію, достат- ньо клацнути на піктограмі архіву, вибрати потрібні об’єкти і виконати команду Extract, зазначивши адресу папки-клієнта. Всі ці дії виконуються ще простіше — за допомогою команд Добавить в архив (Add to Zip) чи Розархивировать (Exctract files) в контекстних меню вибраного файлу чи основному меню програми відповідно, якщо програма WinZip інстальована на комп’ютері.

Найбільш поширеною сьогодні є програма-архіватор WinRAR. Ця програма забез-

печує:

• повну підтримку архівів RAR ZIP;

• високий ступінь стиснення інформації завдяки ефективному алгоритму;

• стиснення мультимедіа файлів за допомогою спеціального алгоритму;

• керування архівами форматів CAB, ARJ, LZH;

• підтримку неперервних архівів;

• підтримку багатотомних архівів;

• створення звичайних і багатотомних архіві, що саморозпаковуються (SFX);

• відновлення фізично пошкоджених архівів.

Для запуску програми WinRAR необхідно двічі клацнути мишею на її значку або ярлику. При цьому на екрані з’являється головне вікно програми.

Програма-архіватор WinRAR працює в режимі керування файлами, який активізу-

ється при завантаженні програми (рис. 1.8.) або в режимі керування архівами.

Рис. 1.8. Головне вікно прорами WinRAR (режим керування файлами)

Щоб увійти в режим керування архівами, треба двічі клацнути мишею на імені ар-

хіву, перебуваючи в режимі керування файлами.

Головне вікно програми WinRAR містить смугу заголовка, рядок меню, панель ін-

струментів, рядок стану та робочу ділянку.

ОБСЛУГОВУВАННЯ ДИСКІВОбслуговування дисківкористувач виконує з такою метою:

„ сканування поверхні диска і усунення помилок у файловій системі (програма ScanDisk), що часто трапляються у випадку неправильного вимикання комп’ютера;

„ усунення фрагментації диска (програма Defrag) під час інтенсивної його екс-

плуатації;

„ “ лікування” збійного диска, щоб домогтися доступу до файлів (програма

Norton Disk Doctor, скорочено Ndd);

„ зняття копій з системних областей дисків для наступної реставраціїї файлової системи у випадку її значного пошкодження (програма Rescue);

„ отримання інформації про наявні системні ресурси (програма Rescue Meter)

тощо.

Для обслуговування дисків використовують системні програми або спеціалізова-

ний пакет програм Norton Utilities for Windows.

АНТИВІРУСНІ ПРОГРАМИ. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Комп’ютерний вірус — це, як правило, невелика за ємністю пам'яті програма, яка може проникати в інші програми (заражати їх) і виконувати різні деструктивні дії.

Комп’ютерні віруси класифікуються: по середовищу перебування, способу зара-

ження, по деструктивним можливостям та по особливостях алгоритму.

За середовищем перебування — це мережеві, файлові (знаходяться в файлах, що виконуються, з розширенням.com та.exe), завантажувальні (знаходяться в завантажува- льних секторах дисків).

За способом зараження: резидентні (при інфікуванні комп’ютера залишають в оперативній пам’яті свою резидентну частину) та нерезидентні (не заражають пам’ять комп’ютера і є активними протягом обмеженого часу).

По деструктивним можливостям: нешкідливі та безпечні (не впливають на робо- ту комп’ютера, крім зменшення вільної пам'яті на диску в зв’язку розповсюдженням то- що), небезпечні та дуже небезпечні (викликають серйозні збої в роботі комп’ютера, мо- жуть призвести до втрати програм, знищення даних та необхідної для роботи комп’ютера інформації, записаної в системних областях пам’яті).

За особливостями алгоритму: компаньон-віруси, віруси-черв’яки, паразитичні,

студентські, поліморфні, стелс-віруси або віруси-невидимки.

Спочатку дія віруса зовнішньо ніяк не проявляється. Він поступово руйнує файли і проникає у програми, розміщені на жорсткому диску. Коли вірус проник у багато про- грам, тоді раптом виявляється, що одна програма зовсім не працює, друга працює непра- вильно, третя видає на екран незрозумілі повідомлення тощо.

Джерелом віруса можуть бути:

„ дискета, з якої ви копіюєте заражену програму;

„ комп’ютерна мережа, за якою разом з файлами передаються і віруси;

„ вінчестер, на який потрапив вірус у результаті роботи із зараженими програ-

мами.

Як уникнути вірусів? Для цього потрібно дотримуватись певних рекомендацій:

„ не користуватися випадковими програмами, а лише ліцензійними. Слід пам’ятати, що найчастіше заражені ігрові комп’ютерні програми;

„ завжди мати архівні копії файлів, в абсолютній чистоті яких ви впевнені;

„ не передавати своїх дискет для користування іншим особам;

„ закривати дискету на запис, на жорсткому диску доцільно мати логічні диски,

захищені від запису;

„ не довіряти стороннім особам комп’ютер з жорстким диском. Допускаючи їх до роботи, не дозволяти їм користуватись дискетами, які не були перевірені антивірусними програмами.

Навіть в тому випадку, коли виконуються ці та деякі додаткові рекомендації не можна бути абсолютно впевненими, що вірус не проникне у ваш комп’ютер.

Для виявлення та ліквідації вірусів розроблені сотні різних антивірусних програм. Однак жодна з них не може гарантувати стовідсоткового виявлення та усунення віруса. До того ж самі антивірусні програми іноді є джерелами нового віруса. Один вірус вони можуть знищити, а інший, новіший, — ввести.

Найбільш поширені сьогодні антивірусні програми: Aidstest, Doctor Web, AVP

лабораторії Касперського, Adinf, MSAV, комплекс Norton Anti Virus та ін.

Розглянемо дещо детальніше можливості програми AVP лабораторії Касперського.

Ця програма:

• виявляє та знищує віруси всіх типів в файлах на вказаних для перевірки дис-

ках, в завантажувальних секторах та оперативній пам’яті;

• виявляє та вилучає віруси з упакованих файлів;

• виявляє віруси в архівах (ZIP, ARJ, LHA, RAR тощо);

• виявляє віруси в поштових ящиках найбільш поширених поштових систем;

• використовує вдосконалений еврістичний аналізатор коду.

На рис. 1.9. наведено головне вікно програми. Основними елементами вікна є: ря- док заголовка, Рядок меню, що містить пункти: Файл, Сканирование (Поиск вирусов), Сервис, Справка.

Пункт Файл включає команди збереження, завантаження та налаштовування про-

грами, а також виходу з неї;

Пункт Сканирование (Поиск вирусов) містить команди запуску програми для пошуку вірусів та її зупинки;

Пункт Сервис містить команди для автоматичного поновлення антивірусної бази із файлів або через мережу Internet.

Пункт Справка забезпечує доступ до довідкової системи програми AVP.

Рис. 1.9. Головне вікно програми AVP лабораторії Касперського

У головному вікні є вкладки: Объекты, Параметры, Настройка, Статистика.

Вкладка Объекты надає список об’єктів для перевірки.

Вкладки Параметры та Настройка виконують налаштовування програми AVP на різні режими перевірки: попередження, виявлення невідомого вірусу, звіт про чисті (без вірусів) об’єкти, звукові ефекти під час виявлення вірусів, створення файлу-звіту тощо.

Вкладка Статистика відображає результати роботи програми. Вона стає активною після закінчення перевірки програми.

Дата добавления: 2014-01-07