Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Введення даних

 

При введенні даних необхідно переміщатися від комірки до комірки. Найпростіший спосіб —вибирати комірку за допомогою миші. Набираючи з клавіатури, часто зручніше користатися клавішами. У табл. 1 зібрано кілька способів такого переміщення комірок.

 

Таблиця 1

 

Дія Клавіші
Переміщення на комірку вниз <Enter> чи <↓>
Переміщення на комірку догори <Shift> + <Enter> чи <↑>
Переміщення вправо <Tab> чи <→>
Переміщення вліво <Shift> + <Tab> чи <←>

Дані, що вводяться, з'являються одночасно в комірці й у рядку формул, що розташо- ваний над таблицею. Знизу в рядку стану повинен з'явитися напис Готово. Перехід до ін- шої комірки закінчує введення даних.

Для досить великих таблиць виникає необхідність швидкого переміщення по арку-

шу. Способи такого переміщення представлені в табл. 2.

 

Таблиця 2

 

Переміщення Чи дії клавіші
У межах видимого вікна Мишею
Прокручування на одне вікно вниз <Page Down>
Прокручування на одне вікно уверх <Page Up>
Прокручування на одне вікно вправо <Alt> + <Page Down>
Прокручування на одне вікно вліво <Alt> + <Page Up>
Переміщення в кінець активної області <Ctrl> + <End>
Переміщення в комірку A1 <Ctrl> + <Home>
Переміщення в перший комірку у рядку <Home>
Переміщення в останній комірку у рядку <End>, потім <→>

Переміщення Чи дії клавіші
Переміщення в перший комірку у стовпці <End>, потім <↑>
Переміщення в останній комірку у стовпці <End>, потім <↓>

Для переміщення по таблиці можна використовувати команду Перейти, що знахо- диться в меню Правка чи клавішами <Ctrl>+<g> (<Ctrl>+<п>). Відкриється вікно переходу, у полі Ссылка якого треба вказати адресу необхідної комірки, і натиснути на “ OK ”.

Введення тексту звичайно не викликає труднощів. Необхідно буває вибрати параме- три шрифту і скорегувати розміри комірки. Часто текст використовується для заголовків таблиці, при цьому нерідко він не вміщається у видиму частину комірки, хоча і міститься в ній цілком. Наступні дані, наприклад, числові, мають значно менші розміри. Для виведення всього заголовка стовпця по ширині даних можна скористатися одним із двох способів форма- тування комірки: указати перенос за словами чи розташувати текст заголовка вертикально.

Введення чисел можна проводити у форматі тексту і форматі чисел. Звичайно Excel автоматично вводить числа у форматі чисел, але в ряді випадків це не потрібно. Якщо серед цифр увести букви, то такі дані будуть сприйматися як текст. Можна примусово змусити сприймати числа текстом, відформатувавши комірку текстом. У числовому форматі числа відображаються в найпростішій формі. Якщо число вводиться з нулями після коми, то воно після уведення виявиться округленим.

В Excel числа можуть включати тільки наступні символи:

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 + — (), / $ %. E e

Знаки, що стоять перед числом, плюс (+) ігноруються, а кома інтерпретується як роз- дільник десяткових розрядів. Всі інші сполучення клавіш, що складаються з цифр і нециф- рових символів, розглядаються як текст.

Введення дробів. Перед раціональним дробом варто вводити 0 (нуль), щоб уникнути його інтерпретації як формату дати; наприклад, вводьте 0 ½.

Введення від’ємних чисел. Перед від’ємним числом необхідно вводити знак мінус

(–) чи включити його в круглі дужки ().

Формат числа, призначуваний для комірки, визначає спосіб перегляду числа на арку- ші. Якщо число вводиться в комірку, що має загальний числовий формат, то може бути ви- користаний інший формат. Наприклад, якщо вводиться 14,73 грн., то буде використаний грошовий формат. Щоб змінити числовий формат, виділіть комірку, що містять числа, ви- беріть команду Ячейки в меню Формат, а потім на вкладці Число виберіть необхідний фо-

рмат.

В комірках, що мають загальний числовий формат, відображаються цілі числа (789), десяткові дроби (7,89) або числа, представлені в експонентній формі (7,89E+08), як- що число довше ширини комірки. Використовуючи загальний формат, можна вводити до 11 розрядів, включаючи десяткові коми і такі символи, як "E" і "+." Щоб використовувати чис- ла з великою кількістю розрядів, послуговуйтесь вбудованим експонентним числовим фор- матом (експонентне представлення числа) чи користувальницьким форматом.

Незалежно від кількості відображуваних розрядів, числа зберігаються з точністю до

15 розрядів. Якщо число має більше 15 значущих знаків, то розряди після 15-го перетво-

ряться в нулі (0).

Число зберігається в числовому форматі, навіть якщо була використана команда Ячейки, щоб призначити текстовий формат осередкам, що містять числа. Для інтерпретації чисел, наприклад, інвентаризаційних номерів, як тексту, необхідно призначити текстовий


формат незаповненим осередкам. Тільки після цього слід вводити числа. Якщо числа вже введені, то призначте осередкам текстовий формат і, виділяючи кожен комірку, натискайте клавішу <F2>, а потім – клавішу < Enter >, щоб ввести заново дані.

Символи, сприймані як числа, залежать від обраних установок у властивостях “Языки и стандарты” на панелі керування. Обрані параметри також визначають стандартний фор- мат для чисел — наприклад, у системі з американським стандартом крапка (.) використову- ється як десятковий роздільник.

Введення дати і часу вимагає врахування наступного. Щоб Excel правильно оперу- вав з датами і часом, необхідно їх вводити у форматі дати і часу. Звичайно, якщо формат комірки не заданий і вводити дати, наприклад, у вигляді 16-4-01, 16.4.01 чи 16/4/01, комірку автоматично встановлюється у формат дати. Аналогічно для часу при введенні — 1:27. Можна одночасно задати формат і дати, і часу — 16.4.01 1:27. Кожна введена дата зано- ситься у вигляді кількості днів з 1 січня 1900 року, що дозволяє виконувати з датами ариф- метичні дії. Для часу початок відліку — з 12 годин ночі.

Для правильного введення грошових або фінансових чисел необхідно установити відповідний формат для комірок введення, число знаків після коми і грошову одиницю. Якщо в установках Windows визначена грошова одиниця, наприклад, гривня — грн., то во- на автоматично буде призначатися числу в грошовому і фінансовому форматах.

Якщо вносяться числа відсотки і надалі передбачається проведення обчислень з ни- ми, то необхідно осередкам введення і результату задати процентний формат. При уведенні відсотків варто врахувати, що треба вводити число у вигляді десяткового дробу, що пере- твориться потім у відсоток. Наприклад, 0,25 у 25,00%., 25 у 2500,00%. Звичайно, спочатку можна ввести числа, а потім завданням формату комірок перетворити у відсотки. Можна відразу вводити число зі знаком %, але треба врахувати, що Excel сам призначить формат відсотка з уведеним числом знаків після коми.

Нерідко після введення даних виявляється необхідним провести зміну вмісту комі- рок. Для виправлення помилки чи додавання даних, не набираючи знову, слід двічі лівою кнопкою миші клацнути по комірці, після чого в комірці починає мигати курсор. Потім тре- ба перемістити курсор у потрібну позицію, провести зміни і перейти до іншої комірки. Ін- ший спосіб — активізувати комірку і натиснути клавішу <F2>. Дані з комірки видаляються за допомогою пунктів Очистить меню Правка або клавіші <Delete>.

Копіювання комірки чи виділеного блоку проводиться будь-яким звичайним спосо- бом, наприклад, використовуючи команди копіювати і вставити з контекстного меню. Ко- піювати можна не тільки на даному аркуші, але і на будь-який інший аркуш книги. Копію- вати з одного аркуша на інший можна способом перетягування. Для цього на екрані треба розташувати відразу два аркуши. Це можна зробити, створивши нове вікно в меню Окно і вибравши Новое. Наступним кроком треба вибрати там же Расположить все й у діалого- вому вікні вибрати спосіб розташування: поруч, зверху вниз, зліва направо, каскадом. Ма- ючи два вікна, неважко, розташувавши комірки, що копіюються, в одному вікні і цільові в іншому, перетягнути їх з одного вікна в інше. Копіювання в Excel можна провести за допо- могою операції Автозаполнение, коли треба провести копіювання у сусідні комірки. Для цього спочатку треба виділити область, що копіюється. У правому нижньому куті з'явиться невеликий квадрат, що називається маркером заповнення. Установивши покажчик миші на цей маркер, де він перетвориться в жирний хрестик, треба тягти хрестик у потрібний бік до заповнення нової області і відпустити кнопку миші. Програма Excel може автоматично продовжити послідовність днів тижня, назви місяців, повних дат і довільних чисел. При


перетягуванні вправо і вниз числове значення в наступних комірках збільшується, а при перетягуванні вліво і нагору – зменшується. Якщо потрібно заповнити за більш складним законом зміни послідовності, треба в меню Правка викликати Заполнить і потім через Прогрессию відкрити вікно “Прогрессия”. Тут можна вказати напрямок заповнення, пара- метри прогресії, а на панелі “Тип” вибрати тип значень. Панель “Единицы” дає змогу зада- ти додаткові умови, якщо заносяться дати. У нижній частині вікна задається крок прогресії і граничне значення заповнення. Для занесення даних треба натиснути “OK”.

Копіювання форматів одних комірок на інші. При повторенні обчислень, але з ін- шими даними, доводиться заново форматувати нову область даних. Для прискорення цієї процедури в Excel введена команда операція форматів, що дає змогу зробити перенос фор- мату комірки, групи комірок, діапазону чи всього аркуша на нову область обчислень.

ƒ Виділіть комірку чи діапазон комірок, формат яких необхідно скопіювати.

ƒ На панелі інструментів “Стандартная натисніть кнопку “Формат по образцу”

 

 
.

ƒ Виділіть комірку чи діапазон комірок, в який необхідно скопіювати формат.

Для копіювання формату обраної комірки чи діапазону комірок у кілька місць — дві- чі клацніть кнопку “Формат по образцу”, а після завершення копіювання знову натисніть цю кнопку.

Кнопку “Формат по образцу” можна використовувати також і для копіювання шири- ни стовпця. Для цього виділіть заголовок стовпця, ширину якого необхідно копіювати і на- тисніть , а потім виділіть заголовок стовпця, ширину якого потрібно змінити.

При складанні досить великих таблиць неможливо із самого початку усі передбачити

і не змінювати структуру таблиці. Одним з таких змін є додавання і видалення комірок. Можна додати одну комірку. Для цього треба виділити комірку, поруч з якою повинна з'яв- итися нова, викликати правою кнопкою миші контекстне меню і виконати Добавить ячей- ки. З'явиться діалогове вікно “Добавление ячейки”, де вибрати місце додавання комірки: виділену комірку і всі інші підуть вправо від того, що з'явилася, чи вниз. Часто весь стов- пець або весь рядок використовуються для обчислень і, щоб зберегти можливість застосу- вання заданої формули, слід вставити новий стовпець чи рядок. Можна скористатися попе- реднім способом і у вікні “Добавление ячейки” вибрати додати рядок чи стовпець. Прості- ше виділити весь стовпець чи рядок, натиснути праву кнопку миші, викликавши контекстне меню, і потім виконати “Добавить ячейки”. Аналогічним чином проводиться видалення комірки, стовпця чи рядка, але необхідно вибрати команду Удалить. Використовуючи мо- жливість додавання комірок, можна створювати великі і помітні заголовки аркуша після створення таблиці. Для цього треба додати вище таблиці ще один рядок, якщо передбача- ється один заголовок. Нехай таблиця займає п'ять стовпців. Тоді в новому рядку слід виді- лити в блок п'ять комірок. Після виклику контекстного меню і команди Формат ячеек тре- ба зайти на вкладку “Выравнивание”, внизу відзначити галочкою “Объединение ячеек” і натиснути “OK”. Над таблицею з'являється одна велика комірка, куди можна записати заго- ловок, вибравши для нього шрифт, розмір, колір і формат букв.

Закріплення заголовків. Якщо аркуш містить велику кількість даних, що виходять за межі вікна, то при прокручуванні заголовки ідуть за поле видимості. Програма дозволяє зафіксувати заголовки у верхній частині вікна і весь час мати їх у полі зору. Для цього тре- ба виділити комірку у першому стовпчику нижче заголовків і в меню Окно вибрати коман- ду Разделить. З'явиться потовщена лінія, що створює границю між нерухомим заголовком і


набором даних. Якщо виділити комірку не з першого стовпця, а, наприклад, другого, але в першому рядку, то відділений і зафіксований буде перший стовпець. Відповідно, якщо ви- ділити довільний комірку, що знаходиться не в першому рядку і не в першому стовпці, то будуть зафіксовані верхні рядки і ліві стовпці. Згодом можна відмовитися від нерухомих областей і знову об'єднати області, вибравши команду Снять разделение у меню Окно.

У Excel є ще один спосіб закріплення областей. Робиться все аналогічно тому, що описано для команди Разделить, але в меню Окно слід вибрати команду Закрепить обла- сти. Замість потовщених ліній закріплена область буде відділена більш жирною лінією. Для об'єднання областей треба виконати команду Снять закрепление областей у меню Окно.

Пакет Microsoft Office комплектується програмами перевірки правопису для англій-

ської, російської мов, а в останніх версіях Windows — і багатьох інших, серед яких — українська. В старих версіях Windows, якщо є можливість, можна встановити програми для перевірки українського правопису. Перевірка правопису може бути проведена кількома способами. В меню Сервис є пункт Проверка орфографии. Можна натиснути кнопку “Орфографія” (галочка з буквами) на Стандартній панелі інструментів або натиснути клавішу <F7>. В усіх випадках, якщо на аркуші є помилки, з'являється вікно “Проверка орфографии”. У ньому вгорі напис: “Нет в словаре:” і слово з помилкою. У полях “Заменить на” і “Варианты” пропонується вибір слів зі словника. При необхідності треба замінити мову перевірки і запустити знову програму орфографії.

Перед виведенням на друк аркуша слід спочатку провести попередній перегляд ар- куша за допомогою пункту Предварительный просмотр меню Файл чи кнопки “Поперед- ній перегляд” на стандартній панелі (білий аркуш із загнутим кутом і збільшувальним склом) і за необхідності зробити установку параметрів сторінки. На вікно “Параметры страницы” можна потрапити з меню Файл. Це вікно має чотири закладки. На вкладці “Страница” встановлюються орієнтація сторінки, масштаб друку, розмір паперу. На вкладці “Поля” — розміри всіх чотирьох полів, спосіб центрування на сторінці виведеної на друк таблиці: горизонтально та/чи вертикально, якщо встановлені прапорці. Тут же задаються розміри верхнього і нижнього колонтитулів. На вкладці “Колонтитулы” можна створити один чи два колонтитули, вибравши вид напису з пропонованого списку чи зробити свій власний. У колонтитулі можна задати номер сторінки, вивести поточні дату і час, ім'я файла й ім'я аркуша, розташувавши ці дані ліворуч, у центрі або праворуч на аркуші, що друку- ється. Написи в колонтитулах можна вивести шрифтом відмінним від шрифту даних у таблицях. На вкладці “Лист” можна задати на друк не всі дані в таблиці, а частину, установивши для цього визначений діапазон, задати друк звичайно схованої сітки таблиці, а також формат друку заголовків рядків і стовпців.

Перед друкуванням таблиць необхідно установити параметри сторінки за допомогою команди Параметры страницы меню Файл. У вкладці “Страница” (рис. 3.4.) встановлю- ється орієнтація і розміри аркуша паперу, масштаб зображення і якість друкування. На вкладці “Ориентация” встановлюється орієнтація аркуша:

книжная – вертикальне розташування аркуша паперу;

альбомная – горизонтальне розташування.

Якщо встановлено прапорець “установить”, то таблиця буде зображена при друку-

ванні в масштабі, зазначеному в полі праворуч (без зміни розміру аркуша на екрані).

Якщо встановлено прапорець “разместить не более чем на”, то таблиця або виділення буде зменшено так, щоб результат заповнював у точності визначену кількість сторінок, стр. в ширину і стр. в высоту.


 

Рис. 3.4. Вікно "Параметры страницы" з закладкою "Страница"

 

У полі “Размер бумаги” вибирається формат аркуша паперу, а в полі “Качество печа-

ти” – графічна спроможність принтера.

Для установлення полів сторінки слід вибрати вкладку “Поля” і в полях верхнее, ни- жнее, левое і правое потрібні значення полів. У полях верхнего колонтитула і нижнего колонтитула вибирається відстань від верхнього краю аркуша до верхнього колонтитула і нижнього краю аркуша до нижнього колонтитула відповідно.

Для встановлення колонтитулів використовується вкладка “Колонтитулы”. Вміст ко- лонтитулів або вибирається у прихованих переліках верхний колонтитул і нижний колон- титул, або вводиться після натискання кнопок “Создать верхний колонтитул” і “Создать нижний колонтитул”.

Після установки усіх параметрів у вікні “Параметры страницы” необхідно натиснути кнопку “ОК”.

Для перегляду таблиці перед друком слід вибрати пункт Предварительный просмотр у меню Файл або натиснути кнопку . У цьому режимі, щоб збільшити зображення, слід навести покажчик миші, який матиме вигляд лупи, на потрібний фрагмент і натиснути кнопку миші. Наступне натискання кнопки миші віддаляє зо- браження. Вийти з режиму попереднього перегляду можна за допомогою кнопки “За- крыть” або клавіші <Esc>.

Для друкування таблиці необхідно в меню Файл вибрати команду Печать. У діало- говому вікні “Печать” (рис. 3.5) у полі прихованого переліку “Имя” потрібно вибрати прин- тер, якщо можливо друкувати на декількох принтерах.

У рамці “Печатать”, діалогового вікна “Печать” указуються сторінки, що будуть на-

друковані:

все – усі сторінки;

страницы – тільки сторінки, зазначені в полях с і по.

У рамці Вывести на печать зазначається об’єкт друкування:

выделенный диапазон – друкувати тільки виділену ділянку;

выделенные аркушы – друкувати виділені аркуші (для виділення 2-х і більше аркушів необхідно натискати мишею на їх ярлики при натиснутій клавіші < Ctrl >);

всю книгу – друкування усієї робочої книги.


 

Рис. 3.5. Вікно "Печать"

 

У полі “Число копий” вказується кількість копій. Щоб надрукувати цілком першу ко-

пію, потім другу й інші, слід увімкнути прапорець разобрать по копиям.

 

 
Щоб надрукувати одну копію активних аркушів досить натиснути кнопку.


ЛЕКЦІЯ 2. ОБЧИСЛЕННЯ В ПРОГРАМІ MS EXCEL

 

Перевага електронної таблиці полягає в тому, що над заданими основними даними можна робити обчислення і створювати похідні дані. Для цього в комірках таблиці, куди поміщаються результати обчислень, створюються формули. Excel розглядає вміст комірки як формулу, якщо першим у неї вноситься знак рівності =. У виділену комірку його можна набрати з клавіатури або натиснути на кнопку з цим знаком в рядку формул. Після цього знака записуються числа, адреси комірок, позначення функцій, знаки арифметичних опера- цій і дужки.

Більшість обчислень вимагає використання тільки арифметичних операцій, що мають вигляд +, –, *, /. У найпростішому випадку, не використовуючи основних даних, формула буде мати тільки числа і знаки операцій, наприклад: =(25+35)/5–2. Після натискання на

<Enter> чи в рядку формул кнопки 9 в комірці з'явиться число 10. Формулу можна запи- сувати як у саму комірку, так і в рядку формул. Щоб використовувати занесені в таблицю дані, у формулі замість числа записується адреса комірки. Адресу комірки можна внести вручну з клавіатури, але швидше задати посилання на цю комірку клацанням миші під час уведення формули. Наприклад, якщо в комірках A3, A4, B3 і B4 записані числа 25, 35, 5 і 2, формула буде мати вид: =(A3+A4)/B3–B4. Використання Excel навіть для окремих обчис- лень створює ряд переваг завдяки можливості запам'ятати вихідні дані і результат, наочнос- ті послідовності обчислень і можливості детальної перевірки і виправлень.

Переваги стають ще більшими при роботі з масивами даних чи багаторазовому вико- ристанні тих самих даних у різних формулах. Наприклад, у перші 12 комірок стовпця А внесемо непарні числа від 1 до 23. В комірку B1 напишемо формулу =5*А1 і натиснемо

<Enter>. Потім виділимо комірку B1 і маркером заповнення протягнемо вниз до комірки B12. В комірку C1 запишемо формулу =А1+B1 і аналогічно нею заповнимо стовпець від C1 до C12. На рис. 3.6 послідовно показано одержання результату.

 
 

 

Рис. 3.6. Приклад отримання результату обчислень

 

Якщо спочатку в комірку B1 задавалася адреса А1, а в C1 — адреси А1 і B1, які нази- ваються для формул абсолютні адреси, то в нижче розташованих комірках програма при- власнює відносні адреси, що входять у формули. Таке копіювання формул називається ме- тодом заповнення, і воно використовує відносну адресацію. Формулу =А1+B1 можна ско- піювати в будь-яку іншу комірку, наприклад, у H16, і тоді вона там прийме вигляд

=F16+G16, використовуючи в якості початкових даних комірки, що розташовані лівіше.

Іноді необхідно фіксувати абсолютну адресу комірки, щоб використовувати його у всіх формулах, що копіюють. Для цього перед позначенням номерів стовпця і рядка ста- виться знак $. Наприклад, у попередньому прикладі в першій формулі задавалося число 5.


Його можна було помістити в комірку D1 і тоді формула прийняла би вигляд: =$D$1*А1. При обчисленнях, що проведені вище, можна одержати той же результат, якщо записати попередні формули інакше: =5*$А1 і =$А1+$B1, фіксуючи номер стовпця, але залишаючи відносним номер рядка. У цьому випадку, скопіювавши формулу зі стовпця C у стовпець H, одержимо той же результат, що й у стовпці C. Задати абсолютну адресу комірки після вне- сення її у формулу можна натиснувши на клавішу <F4>.

Часто доводиться підсумовувати масиви чисел, наприклад, при бухгалтерських роз- рахунках. Значно прискорює цю процедуру кнопка “Автосумма зі знаком Σ, розташована на стандартній панелі. Якщо виділити комірку, то програма буде підсумовувати всі числа в комірках вище виділеного і безпосередньо йому попередніх до першого порожнього. Якщо над виділеним коміркою буде порожній, то сумуватися будуть усі комірки ліворуч до по- рожнього. Наприклад, в комірки від А1 до А3 минулі записані числа 6, 3 і 1, комірку А4 був виділений і натиснута кнопка “Автосумма . В А4 автоматично занесена формула

=СУММ(A1:A3), і вона показана на рис. 3.7. Натиснувши на < Enter >, одержимо в комірки

число 10. При підсумовуванні кнопкою “Автосумма використовується функція СУММ. Це одна зі стандартних функцій програми Excel. Для функції СУММ у круглих дужках запи- сують її аргумент. При застосуванні кнопки “Автосумма програма вибирає діапазон роз- ташованих вище чи ліворуч комірок, наприклад, A1:A3 у наведеному прикладі. Цю функ- цію можна набрати з клавіатури. Крім одного діапазону комірок, можна записати інші діа- пазони й окремі комірки, відокремивши їх одна від іншої крапкою з комою, наприклад,

=СУММ(A1:A3; B1:B3; C2) (див. рис. 3.8). Зробити це треба самому вручну. Ім'я функції можна вводити і малими буквами — програма сама їх перетворить у великі.

 

 

 

 

Рис. 3.7. Формула, що вставлена Автосумою Рис. 3.8. Заповнення діапазону, що підсумовується

 


 

 

Рис. 3.9. Приклад використання імені діапазону


Одним зі способів програми Excel фік- сувати комірку чи діапазон комірок є при- своєння їм імені. Якщо комірка А4 з резуль- татом суми буде використовуватися в по- дальших обчисленнях у посиланнях на неї, то може трапитись, що для звільнення місця чи розширення масиву доведеться його пе-

ремістити в інше місце. Щоб уникнути по-


слідовності виправлень адресів, такій комірці привласнюють унікальне ім'я і це ім'я викори- стовується в подальших обчисленнях, не звертаючи увагу на адреси комірок. Присвоєння імені виділеній комірці або діапазону комірок виконується командою Имя в меню Встав- ка. У результаті відкривається меню, де слід вибрати команду Присвоить, яка відкриває вікно “Присвоение имени”. У поле Имя треба задати ім'я комірки чи діапазону. При ство- ренні імені слід врахувати, що починатися воно може тільки з букви, знака підкреслення “_” чи зворотної косої риски “\”, а також ім'я не повинне містити пробіли. Наприклад, на- звемо діапазон чисел в комірках від А1 до А3 ім'ям “Разом” і одержимо суму цих чисел за допомогою “Автосумма (рис. 3.9.). Якщо в комірки вище чи лівіше зроблений текстовий


напис, то цей напис буде запропонований як ім'я. Це іноді має сенс застосовувати. Після призначення це ім'я завжди буде з'являтися замість адреси комірки або при виділенні діапа- зону в полі імен рядка формул. Усі привласнені на аркуші імена будуть знаходитися в спис- ку імен і їх можна переглянути і перейти до відповідного осередкам. Це ще один спосіб швидкого переходу до комірок, і як його варто використовувати. Викликати список імен можна двома способами: натиснувши мишею стрілку праворуч від адреси комірки в рядку формул, або на клавіатурі <F5>.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Рование | Повідомлення про помилки
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1117; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.078 сек.