Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Місцеві органи влади. Провідну роль у місцевому управлінні відігравали сеймики – зібрання шляхти певної адміністративно-територіальної одиниці

Читайте также:
  1. F 3.4. Характеристика объекта бизнеса организации
  2. G. ОРГАНИЗАЦИЯ МУЛЬТИПРОЦЕССОРНЫХ И МУЛЬТИКОМПЬЮТЕРНЫХ СИСТЕМ
  3. I. Административно-правовые и организационные основы управления отраслями экономики
  4. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  5. II. Организационные мероприятия
  6. II. РАСПРЕДЕЛЕНИЕ ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ В ОРГАНИЗМЕ. БИОЛОГИЧЕСКИЕ БАРЬЕРЫ. ДЕПОНИРОВАНИЕ
  7. III. Организационные компоненты ИС
  8. III. По способу организации
  9. IV. СТРАТЕГИЯ УПРАВЛЕНИЯ ПЕРСОНАЛОМ ОРГАНИЗАЦИИ
  10. V. Определение влияния положений или движений тела на организм.
  11. VI Типы предприятий. Производственная и организационная структура предприятий. Инфраструктура предприятия.
  12. VII Типы производства и организация производственного процесса

Провідну роль у місцевому управлінні відігравали сеймики – зібрання шляхти певної адміністративно-територіальної одиниці. На них вирішувалися усі найважливіші питання щодо воєводства або повіту, обиралися депутати до державних інституцій, через них шляхта приймала участь виборах короля. Головував на сеймиках обраний маршалок.

Участь у сеймиках була не обов’язкова. Проте для місцевої шляхти участь діяльності сеймиків була вкрай важливою. Для великої і середньої шляхти участь у політичному житті була і громадським обов’язком, і привілеєм, і можливістю вирішення якихось власних питань.

Найвищим земським урядником був воєвода, який обов’язково входив до Сенату. Важливу роль відігравав також каштелян, який очолював гродську або замкову округу (так звану каштелянію). Також до складу земських урядників входили підкоморій, староста, хорунжий, земський суддя, стольник, чашник, підсусідок, підстольний, підчашник, ловчий, восковий, писар, мечник.

Функції воєводи охоплювали всі сфери суспільного життя на теренах воєводства. Тож на цю посаду традиційно обиралися представники найзначніших князівських родин. Воєводи були найвищими представниками королівської влади на місцях. В південних українських воєводствах приділяли особливу увагу стану оборони міст і фортець.

До компетенції каштеляна входили: збір натуральних податків із військово-службового населення, яке підлягало урядові замку; командування замковою залогою, а також рицарством каштелянії; розслідування злочинів, суд (у т. ч. особливий суд на торгу) і покарання злочинців. Після Люблінської унії 1569 р. в кожному воєводстві, що було створене на теренах інкорпорованих українських земель, було запроваджено по одному уряду каштеляна, що мали такий само статус, як і статус польського «великого» каштеляна. Як правило, ці уряди посідали впливові князі й пани (так, в українських воєводствах каштелянами були, зокрема, представники родів князів Заславських, Вишневецьких, Сангушків, панів Семашків, Гойських).

Виконавчою та судовою владою на місцях (староствах і гродах) керували старости, або ж королівські намісники. Спочатку їх обов’язком був збір податків для короля, але з часом їхні повноваження розширилися. Старости поділялися на гродових і негродових, в залежності від того, чи було у їхньому старостві місто. «Негродовий» не мав права судочинства, а тільки наглядав за королівськими маєтностями. Кожний староста мав заступників – підстаросту, або бургграбія та гродського суддю. Підстароста разом з войським відповідав за перебування військ у замку під час посполитого рушення, він мав слідкувати за порядком в окрузі та за замком, безпекою на дорогах і виконанням кримінальних вироків гродського суду.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Місцеві органи влади. Провідну роль у місцевому управлінні відігравали сеймики – зібрання шляхти певної адміністративно-територіальної одиниці

Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 83; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2018) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление ip: 54.81.102.236
Генерация страницы за: 0.002 сек.