Дослідимо структуру адміністративного процесу по горизонталі

Адміністративний процес складається з проваджень.

Треба визнати, що термін «адміністративне провадження» несе в собі різне смислове навантаження.

По-перше, це певні правовідносини, що охороняються названим провадженням та відрізняються предметною характеристикою і спорідненістю з відповідними матеріальними відносинами.

По-друге, під терміном «провадження» розуміють і відмінну від інших проваджень порядок розгляду юридичних справ.

По-третє, цей термін означає прийняття по справі рішення, яке розрізняється з рішенням в іншому провадженні.

Відповідно до наведеного вибудовується структура того чи іншого процесуального інституту.

Провадження будь-якого процесу – це закріплена відповідним нормативно-правовим актом (Цивільним процесуальним кодексом, Кодексом адміністративного судочинства, Кодексом України про адміністративні правопорушення) сукупність специфічних правил, за якими у межах конкретного виду процесу розглядається та вирішується справа у певній судовій інстанції; це система процесуальних дій, об’єднаних кінцевою процесуальною метою (розгляд і вирішення справи) ^[97].

Провадження – це головний елемент процесу, який становить системне утворення, комплекс взаємопов’язаних і взаємообумовлених процесуальних дій, що: а) утворюють певну сукупність процесуальних правовідносин, які відрізняються предметною характеристикою і взаємозв’язком із відповідними матеріальними правовідносинами; б) викликають необхідність встановлення, доказування, а також обґрунтування усіх обставин і фактичних даних відповідної юридичної справи; в) обумовлюють необхідність закріплення, офіційного оформлення отриманих процесуальних результатів у відповідних актах-документах ^[98].

Отже, адміністративне провадження – це послідовна діяльність публічної адміністрації, урегульована адміністративно-процесуальними нормами, по розгляду та вирішенню тих чи інших однорідних груп адміністративних справ.

Адміністративні провадження різноманітні за своєю предметною характеристикою, саме тому не втихають суперечки щодо їх класифікації.

Наприклад, Ю.М. Козлов до видів адміністративних проваджень відносить: а) провадження з питань організації апарату державного управління; б) провадження за заявами і пропозиціями громадян; в) провадження за скаргами; г) провадження у справах про застосування примусових заходів (дисциплінарних, матеріальних або адміністративних); д) провадження у справах, пов'язаних із застосуванням матеріальних норм трудового, фінансового, земельного права.

Ю.П. Битяк і В.В. Зуй виділяють такі види проваджень адміністративного процесу: 1) з розробки і прийняття нормативних актів; 2) з прийняття індивідуальних актів управління; 3) із застосування адміністративно-процесуальних заходів і заходів припинення; 4) у справах про адміністративні правопорушення; 5) із застосування дисциплінарних стягнень; 6) реєстраційно-дозвільне; 7) наглядово-контрольне; 8) у справах про звернення громадян; 10) у земельних, пенсійних, податкових, бюджетно-фінансових справах; 11) у справах про відшкодування матеріальної шкоди та інші.

Л.В. Коваль ділить провадження адміністративного процесу залежно від сфери, на яку поширюється дія відповідних адміністративно-процесуальних норм, на дві групи. Перша – це група проваджень, які реалізують дії дозвільно-реєстраційного, контрольно-наглядового характеру; надають процедури дозволу земельних, податкових та інших справ; створюють процесуальний режим за рішенням справ про адміністративні правопорушення. Інша група проваджень – процедури, які направлені на реалізацію дій щодо виконавчо-розпорядчої діяльності в самих державних органах (діловодство, провадження стосовно прийняття індивідуальних актів управління, провадження із застосування дисциплінарних стягнень і інші).

Особливу позицію з цього питання займає Д.М. Бахрах, який пропонує розглядати три частини адміністративного процесу: 1) процес адміністративної правотворчості; 2) оперативно-розпорядчий процес; 3) адміністративно-юрисдикційний процес. Кожна з цих трьох частин адміністративного процесу, на думку Д.М. Бахраха, складається з більш дрібних частин – проваджень. Так, в оперативно-розпорядчому процесі він виділяє такі провадження: а) з комплектування особового складу (заклик на військову службу, прийом у вузи та ін.); б) з приватизації державного і муніципального майна; в) заохочувальне; г) дозвільне та інші.

В адміністративно-юрисдикційному процесі Д.М. Бахрах виділяє такі провадження: а) за скаргами і заявами громадян; б) у справах про адміністративні правопорушення; в) із застосування адміністративних запобіжних заходів (примусового лікування та ін.); г) дисциплінарне.

Одну із розгорнутих структур адміністративного процесу запропонував В.К. Колпаков, який класифікував провадження на три види: нормотворчі, засновницькі та правозастосовчі. Для нормотворчих найхарактернішим є провадження з видання нормативних актів управління.

Для засновницьких найхарактернішими, на думку В.К. Колпакова, є такі провадження: 1) провадження зі створення, реорганізації і ліквідації організаційних структур у сфері державного управління; 2) провадження з комплектування організаційних структур у сфері державного управління персоналом.

Правозастосовчі провадження є найбільшою групою адміністративних проваджень, до яких, на думку В.К. Колпакова, належать:

1) провадження із застосування заходів примусу в державному управлінні: а) дисциплінарне провадження; б) провадження у справах про адміністративні правопорушення; в) провадження із застосування заходів матеріального впливу;

2) провадження із застосування заходів заохочення і стимулювання в державному управлінні: а) провадження у справах про нагородження державними нагородами, відзнаками Президента, грамотами і т.п.; б) провадження у справах про привласнення почесних та інших звань; в) провадження у справах про преміювання; г) провадження у справах про зняття стягнень і т.д.;

3) провадження з реалізації громадянами своїх прав і обов’язків: а) провадження щодо пропозицій, скарг, заяв громадян; б) провадження з отримання громадянами дипломів, авторських свідоцтв, патентів і т.д.; в) провадження з виконання громадянами військового обов’язку; г) провадження з виконання обов'язку громадянами мати паспорт; д) провадження з отримання громадянами житла; е) провадження з реалізації громадянами права користуватися комунально-побутовими послугами і т.п.;

4) провадження з реалізації юридичними особами своїх прав і обов’язків: а) провадження з легалізації юридичних осіб; б) провадження з виділення юридичним особам кредиту; в) провадження з оформлення і видачі юридичним особам ліцензій; г) провадження з виділення юридичним особам земельних ділянок;

5) провадження зі здійснення контролю і нагляду (контрольно-наглядове провадження) та інші.

Достатньо обґрунтованою є позиція В.Д. Сорокіна. Враховуючи положення чинного російського законодавства, він виділяє такі провадження: 1) провадження з пропозицій і заяв громадян та звернень організацій у сфері державного управління; 2) провадження щодо прийняття нормативних актів державного управління; 3) провадження з адміністративних скарг і спорів; 4) провадження у справах про заохочення; 5) провадження про адміністративні правопорушення; 6) провадження з дисциплінарних справ; 7) реєстраційне провадження; 8) ліцензійне провадження; 9) виконавче провадження.

Критерієм запропонованого варіанту класифікації адміністративних проваджень є характер індивідуально-конкретних справ, де під характером розуміються властивості, що притаманні відповідній категорії справ (наприклад, справи щодо розгляду скарг громадян органами виконавчої влади). Для всіх скарг, незалежно від їх змісту, в кожному конкретному випадку загальним є інформація про порушення права громадянина, при цьому не завжди відомо чи це реальне порушення, чи таке, що тільки припускається. Ця інформація і породжує в результаті звернення громадянина певні правові наслідки.

Як бачимо, кожен вчений називає свою кількість проваджень та виділяє їх за своїми певними критеріями.

На нашу думку, система адміністративного процесу будується відповідно до змісту діяльності, яку виконує публічна адміністрація її посадові та службові особи.

Таким чином можливо вести мову про три види адміністративних проваджень в системі адміністративного процесу: адміністративно-процедурні; адміністративно-деліктні; адміністративно-судочинськи.

При чому кожний з зазначених видів проваджень має структурні підвиди.

Розглянемо їх зміст та особливості.

Дата добавления: 2014-01-07