КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Концепція української державності В.Старосольского 1878-1942
Сутність права і держави в концепції М.Палієнка. 1869-1937 Ідеї природного права Ф.Тарановського. 1875-1936 Проблеми національного самовизначення українського народу в творчості С.Дністрянського.1870-1935 Сутність права та держави в творчості Б.Кістяківського.1868-1920 АКАДЕМІЧНА ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА ДУМКА 4 ГОД ЛЕКЦІЯ 11. СЛАЙД Припинення підприємницької діяльності Діяльність підприємця припиняється:· з власної ініціативи підприємця;· на підставі рішення суду у випадках, передбаченихзаконодавством України; (Абзац третій статті 11 в редакції Закону N 2684-12 від 14.10.92, із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV (762-15) від 15.05.2003)· у разі закінчення строку дії ліцензії або її анулювання;· (Абзац четвертий статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762/97-ВР від 23.12.97) · (Абзац п'ятий статті 11 виключено на підставі Закону N 2684-12 від 14.10.92) · на інших підставах, передбачених законодавчими актами України. Нормативні акти: Конституція України Господарський кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Цивільний кодекс України Закон України „Про власність” Закон України „Про господарські товариства” Закон України „Основи законодавства охорони здоров`я” Література Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Основи правознавства: Навч. посібник. – К., 2004. – стор.144-171. Щербина Г.А. Господарське право України: Навч. посібник. – К., 2002./ 1. Зміст політико-правових поглядів О.Кістяківського 1833-1885 6. Розробка теорії правової держави М. Ковалевський 1851-1916, В.Гессен (1868-1920), С.Котляревський (1873-1939)
Витоки теорії правової держави беруть початок з пошуків мислителів античності принципів взаємодії особистості і держави, влади і права. У XVIII ст. ідеї свободи і невідчужува-них природних прав людини, меж права держави, верховенства закону, подолання політичного відчуження громадян держави були розвинуті діячами європейського Просвітництва. Класичних форм набули доктрини прав людини і громадянина, всесилля розумного закону, поділу влади, теорія представницької демократії та ряд інших.
По суті однаковими були ідеали Канта і Гегеля: «Найбільша проблема для людського роду, вирішити яку змушує його природа, — підкреслював Кант, — досягнення загального правового громадянського суспільства». Ніхто так, як Кант логічно не поєднував правову особистість і правову державу: моральна свобода, що є сутністю людини, автономія і самоцінність особистості вимагають вищих умов їх реалізації, що створюється рівним для всіх правом, яке забезпечує загальну свободу; з необхідності права випливає існування держави, що не має іншої мети, крім підтримки й охорони свободи і рівності людей. Люди керуються правом, якому повинна бути підлеглою і сама держава. Пізніше саме німецька школа права сприйняла юридичне завершене поняття «правової держави». У 1829 p. P. Моль дав її визначення як конституційної держави, що повинна грунтуватися на закріпленні в Конституції прав і свобод громадян, на забезпеченні судового захисту особистості. Теорія правової держави почала активно розроблятися ліберальною думкою в Західній Європі і США, а з кінця XIX — початку XX ст. -в Україні і Росії. 1. Зміст політико-правових поглядів О.Кістяківського Зародження фахової юридичної науки в Україні пов'язане з появою перших вищих навчальних закладів. Більшість вчених-правників зосереджувались на юридичних факультетах Львівського, Харківського, Київського, Новоросійського університетів і відповідно розвивали свої дослідження в руслі офіційної російської або австро-угорської юриспруденції. Проте це не завадило появі в другій половині XIX - початку XX ст. багатьох глибоких досліджень, які посіли гідне місце в історії світової правової науки.
Зокрема в Україні розпочалась діяльність Л. Петражицького - всесвітньовідомого засновника психологічної школи права. В Київському університеті зусиллями І. Даниловича, М. Іванишева та їх учнів склалася одна з найкращих у Російській імперії школа істориків права. З критикою царського кримінального законодавства із загальнодемократичних позицій, палкою боротьбою за скасування смертної кари і піонерськими дослідженнями звичаєвого права виступив О. Кістяківський. А його син, Б. Кістяківський, став одним із перших у Росії поборників популярної сьогодні концепції правової держави. Правознавець Олександр Кістяківський (1833-1885) - фахівець в галузі кримінального права і процесу та історії права, один із дослідників права України. Він проводив лінію поміркованого лібералізму Київської громади. Автор праць: «Богова відповідальність наслідника в римському праві», «Поняття про суб'єкт права» «Дослідження про смертну кару» «Елементарний підручник загального кримінального права» та ін. Досліджував українське звичаєве право, історію права та судовий устрій Гетьманщини. Зібрав і видав збірник законів «Права, за якими судиться малоросійський народ» (1879). Вчений з критичним складом розуму, усталеними принципами, О. Кістяківський намагався поєднати західноєвропейські традиції криміналістики з українським правом. Один з керівників українського національного руху 60-х років, він поступово відійшов від "українофільського фанатизму", залишаючись вірним своєму народові. Ставлячись до українського питання з "холодним розсудком", О. Кістяківський переконався в неспроможності його розв'язання за тодішніх умов як в Росії, так і в Австрії, незважаючи на конституційність останньої. Одним із основних недоліків українського руху вважав відсутність єдності серед українських діячів, де кожний прагнув стати свого роду гетьманом. Основні сподівання покладав на еволюційний шлях розвитку суспільства, проведення ліберальних правових реформ, ідеалом яких вважав встановлення панування в суспільному житті законів, а в державі — конституції, тобто розбудову громадянського суспільства і правової держави, ідеї яких будуть пізніше розвинуті його сином Б. Кістяківським.
Вчений був одним із перших, хто обґрунтував вчення про кримінальне покарання, що базувалось на принципі невідворотності покарань. Своє державно-правове вчення виклав на основі юридичного позитивізму, однак, на противагу прибічникам цієї концепції, виступав проти визнання закону як єдиного джерела права. Він підкреслював, що судова практика є більш дієвою (порівняно із законом) формою правоутворення. О. Кістяківський розробив теорію, яку назвав «теорією прогресивного конституціоналізму», вбачаючи у конституційній монархії перший крок до політичної свободи Росії. Вчений послідовно проводив думку, що саме в конституційній державі домінують демократичні засади: місцеве та державне самоврядування; недоторканність особи, крім випадків скоєння нею злочину; право зборів і об'єднань, свобода слова і віросповідування; відповідальність правителя перед підданими. Згідно із його вченням, реальними умовами реалізації вказаних засад є загальний виборчий процес, право відозви посадових осіб, судова підзвітність чиновників, законність у діяльності органів влади і управління.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 316; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |