Заводське виробництво – основа індустріалізації будівництва. Наукові основи організації промислового виробництва будівельних конструкцій і виробів

Здатність тканин до формування при волого-тепловій обробці (ВТО).

Формувальна властивість тканин характеризується тим, наскільки легко тканина приймає просторову форму і наскільки стійко зберігає її в процесі експлуатації. Ця здатність тканин залежить від їх волокнистого складу, структури, режиму ВТО.

Під режимом ВТО розуміють відповідну температуру, ступінь зволоження, величину тиску праски на тканину, тривалість обробки.

При виготовленні одягу з шерстяних тканин форма виробам може бути надана шляхом спрасування (примусового зсідання) або відтягування (примусового розтягування) окремих ділянок тканини. Здатність тканин до примусового зсідання або відтягування характеризує її пластичні властивості. Найвищі пластичні властивості мають рихлі сукняні чистошерстяні тканини.

При ВТО необхідно враховувати характер структури лицевої поверхні тканин. Так, ворсові тканини (велюр, бобрик, бархат, вельвет) і тканини з випуклим рельєфним рисунком (типу „Космос”) обережно прасують з виворітної сторони, на м’якій підкладці, на вису, кардочесальній стрічці.

Плісе і гофре – види ВТО для одержання великої кількості складок різної форми. Для цього тканини обробляють запарюванням протягом 20 хв. при температурі термостійкості волокон: лавсанових – 200⁰С, нітронових – 180⁰С, льону – 150⁰С, віскозних – 140⁰С, бавовни – 130⁰С, капронових – 120⁰С, шерсті – 110⁰С, натурального шовку – 100⁰С, ацетатних – 90⁰С.

Дефекти ВТО:

- підпали (від жовтого до бурого кольору), які призводять до втрати міцності тканин на 50-100%;

- плями, які не виводяться, зміна кольору, щільності;

- оплавлені ділянки або блискучі ділянки (ласи);

- забивання ворсу – ласи – ліквідуються відпарюванням.

Капитальное строительство – одна из важнейших отраслей народного хозяйства, в которой создаются основные фонды производственного и непроизводственного назначения; промышленных предприятий, культурно-бытовых и жилых объектов.

На технический уровень капитального строительства определяющее внимание оказывает его материально-техническая база, обеспечивающая строительство индустриальными изделиями и конструкциями, прогрессивными материалами и полуфабрикатами.

Современное производство – сложная многоцелевая динамическая структура с десятками и сотнями связей, которые обеспечивают взаимодействие средств труда, орудий труда и труда рабочих при их перемещениях в пространстве и во времени. Установлено, что эффективность одного и того же технологического процесса может изменяться до 30 – 50% в зависимости от степени учета всех конкретных условий производства, углубления его специализации, концентрации, комбинирования и кооперирования. Поэтому в настоящее время для решения изложенных задач актуальной является проблема выбора наиболее эффективного и оптимального способа производства с прогнозированием его основных параметров; повышением надежности производственных систем; повышением эффективности механизированных технологических процессов.

Изготовление строительных материалов, изделий и конструкций – единая система, включающая технику, технологию, организацию, экономику и управление.

Предметом курса «Заводское изготовление строительных конструкций» являются методы и закономерности развития производства на основе современного уровня развития науки, техники и технологии.

Задачей курса является изучение теоретических основ и научных методов хозяйствования и применяемых технологий, обеспечивающих: выпуск высококачественной продукции; повышение эффективности производства строительных материалов, изделий и конструкций; снижение трудоемкости производства, повышение производительности труда; улучшение качества продукции и повышение ее эксплуатационной надежности, снижение себестоимости продукции, повышение рентабельности предприятий.

Дата добавления: 2014-01-07