Види факторингу

Факторингові операції

Факторинг і форфейтинг

Основні причини, що стримують розвиток лізингу в Україні.

1. Фінансова слабкість лізингових компаній, що багато в чому залежать від банків-засновників. Останні дуже часто використовують лізингові компанії як одну з форм кредитування підприємств. Це позначається на проведенні самостійної стратегії розвитку лізингової компанії і веде до великої залежності від своїх засновників. При погіршенні фінансового положення банку одночасно погіршуються умови діяльності лізингової компанії.

2. Кредитні ресурси вкрай дорогі.

3. Нерозвиненість заставного законодавства, коли лізингове майно не можна швидке забрати назад при розірванні лізингової угоди. У зв'язку з цим одну з важливих переваг лізингу, при якому майно виступає як забезпечення угоди, не реалізується. Тому лізингодавцям приходиться посилювати вимоги по забезпеченню угоди, що практично виключає малий бізнес зі споживачів лізингових послуг.

4. Відсутність вторинного ринку устаткування.

5. Несприятливі умови податкового, митного і валютного законодавства.

6. Недостатня кваліфікація кадрів, зайнятих у лізинговому бізнесі.

Факторингові операції вперше стали застосовуватися американськими банками.

Факторинг — різновид посередницьких операцій, проведених банками і спеціальними компаніями, що представляє собою покупку грошових вимог експортера до імпортера і їхню інкасацію.

Компанія, що купує грошові вимоги, називається фактором-фірмою, чи факторинговою компанією.

За допомогою факторингу рефінансуються вимоги експортера терміном не більш 360 днів.

Факторингове кредитування відрізняється від комерційного кредитування експортера. У випадку факторингових операцій експортер одержує за проданий товар платіж наявними, а у випадку комерційного кредиту — вексель, що потім враховується в банку, де обслуговується експортер. При цьому сума, отримана експортером при дисконті векселя, буде менше, ніж при пропажі рахунка-фактури.

Розрізняють 2 види факторингу: схований і відкритий.

При відкритому факторингу, купуючи вимоги, фактор-фірма застосовує відкриту сесію, тобто повідомляє покупцю (імпортеру) про поступку вимог експортером. У випадку використання схованого факторингу покупець не інформується про продаж зобов'язань фактору-фірмі, не повідомляється такі нікому з контрагентів експортера про кредитування його продажів факторною компанією.

Використання факторингу найбільше ефективно для невеликих, і середніх підприємств, що розширюють обсяги чи продажів вихідних на нові ринки, а також для знову створюваних компаній, що випробують недолік коштів через несвоєчасність надходження платежів від дебіторів, наявності надмірних запасів, труднощів в організації виробничого процесу. Факторинг дає можливість експортеру прискорити оборот капіталу. Часто зазначені фірми мають несприятливу структуру балансу, через що їхній кредитний статус не дозволяє одержувати доступ до банківського кредиту. Посередництво факторів-фірм у цьому випадку дозволяє вирішити проблему короткострокового кредитування.

Крім цього, посередництво факторингової компанії дозволяє скоротити управлінські витрати, підвищити ефективність комерційної роботи, тому що поряд з бухгалтерським обслуговуванням фактор-фірма здійснює кредитний контроль по угодах клієнта, проводить загальний аналіз господарської діяльності фірми, її збутової стратегії, кон'юнктури ринку і т.п.

Експортний факторинг будується на широких взаємних зв'язках факторингових компаній.

Таким чином, використання факторингу для експортера забезпечує майже повну безпеку платежу.

Дата добавления: 2014-01-07