Основні поняття

Напрямки політики державного регулювання економіки

Державне регулювання стає вкрай необхідним враховуючи:

- високу зношеність основних фондів, підвищену ресурсомісткість;

- необхідність розвитку конкуренції, з одного боку, і державного розподілу ресурсів – з другого;

- слабкість грошового обігу, який диктує здійснення системи заходів що­до стабілізації і зміцнення гривні;

- відсутність чіткої соціально-економічної перспективи;

- монополізм, тіньову координацію, а інколи і безпосередній контроль еко­номіки мафіозними структурами.

Основні принципи активізації державного регулювання економіки:

• узгодження короткострокових і перспективних цілей при прийнятті управлінських рішень;

• узгодження фундаментальних і поточних завдань;

• оволодіння механізмами реалізації цілей.

Макроекономічна політика держави – це політика уряду, спрямована на регулювання економіки в цілому з метою забезпечення її стабільності та ди­намічного розвитку.

Дослідники виділяють такі основні напрямки державної політики:

Інституційна політика – цілеспрямовані дії держави з перетворення або усунення економічних інститутів, формування нових.

Структурно-інвестиційна політика забезпечує форму­вання ринкових суб’єктів, надає державну підтримку виробнику продукції, на яку є і буде в найближчому майбутньому попит.

Промислова політика охоплює: встанов­лення конкретних цілей у результаті аналізу реальних можливостей розвитку; встановлення системи пріоритетів у розвитку; конкретизацію етапів досягнення стратегічних ці­лей.

Фінансова політика – це необхідні перспективні програми, узгоджені з організаційно-інституційними перетвореннями.

Соціальна політика – це насамперед соціальний захист найменш забез­печених верств населення.

Державна політика в широкому розумінні охоплює всі дії держави у сферах податкової, цінової, кредитної, дотаційної, зовнішньоекономічної політики, реформування відносин власності та інших, що мають вплив на розвиток промисловості; у вузькому розумінні - управління окремими га­лузями і підприємствами, зміна обсягів випуску продукції, структури ви­робництва, створення нових галузей, сприяння малому бізнесу, економії ресурсів тощо.

Суб’єкти державного регулювання. Об’єкти державного регулювання. Методи державного регулювання. Принципи державного регулювання. Функції державного регулювання. Державне регулювання економіки. Макроекономічна політика. Інституційна політика. Структурно-інвестиційна політика. Промислова політика. Фінансова політика. Соціальна політика.

ЩО ПОВИННІ ЗНАТИ СТУДЕНТИ

Розуміти, в чому полягає суть і роль державного регулювання. Знати, що є суб’єктами та об’єктами державного регулювання економіки. Характеризувати принципи, методи та функції державного регулювання еко­номіки. Знати основні напрями політики державного регулювання економіки.

Дата добавления: 2014-01-07