Небезпека кризи існує завжди і її необхідно передбачати і прогнозувати

Криза – це надзвичайне, найбільше загострення протиріч у соціально-економічній системі (організації), що загрожує її життєстійкості в навколишньому середовищі.

Регіональні та місцеві органи управління та сили цивільного захисту.

До регіональних та місцевих органів управління цивільного захисту належать: Рада міністрів АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, органи місцевого самоврядування, структурні підрозділи з питань цивільного захисту цих державних адміністрацій та виконавчих органів рад.

Координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту здійснюють Рада національної безпеки і оборони України Кабінет Міністрів України.

Фінансування заходів у сфері цивільного захисту, забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та організацій, цільових програм, ліквідації наслідків НС здійснюється з державного та місцевих бюджетів, інших джерел відповідно до законодавства.

Відповідальність за порушення законодавства у сфері цивільного захисту. За створення перешкод у діяльності посадових осіб державного нагляду у сфері цивільного захисту винні особи притягаються до дисциплінарної, цивільно-правової, кримінальної відповідальн6ості згідно із законом(1, с.19-27)

1.Стеблюк М.І. Цивільна оборона підручник: К.: «Знання» 2006 р.487с.

Причини криз можуть бути:

Об'єктивні: - потреба в модернізації і реструктуризації;

суб'єктивні: - відбивають помилки в управлінні;

природні: - характеризують явища клімату, землетрусу та ін.;

Зовнішні: – пов'язані з тенденціями і стратегією макроекономічного розвитку, розвитку світової економіки, конкуренцією, політичною ситуацією в країні;

внутрішні – пов’язані із внутрішніми конфліктами, недоліками в організації виробництва, недосконалістю управління, інноваційною та інвестиційною політикою.

Сучасний світ розвивається під впливом процесів глобалізації. Глобалізація – це більш розвинута форма інтернаціоналізації Це пов”язано із сучасними технологіями, інвестиціями, робочою силою, інтелектуальними та фінансовими ресурсами, сучасними методами і технологіями менеджмента.

Процеси глобалізації проявляються через:

-зростаючу роль світової торгівлі та інвестицій;

-диверсифікацію(поєднання широкого кола видів діяльності) світових фінансових ринків та ринків робочої сили;

-зростаючу роль і значення транснаціональних корпорацій у міжнародних господарських процесах;

-загострення глобальної конкуренції.

Основні ознаки і показники процесу глобалізації:

· зростаюча взаємозалежність економік різних держав;

· зростаюча єдність світового господарства;

· посилення відкритості національних ринків;

· поглиблення міжнародного розподілу і кооперації праці.

Негативні тенденції глобалізаційних процесів:

· загроза глобальної ядерної катастрофи;

· виникнення парникового ефекту;

· втручання генної інженерії у природні дані людини;

· неконтрольоване збільшення народонаселення планети;

· можливість клонування.

Глобалізація є негативною для країн, що розвиваються, оскільки вони відчувають нестачу у кваліфікованих кадрах, господарській інфраструктурі, інституціях, економічно обґрунтованих програмах щодо реалізації наявних можливостей.

Розвинуті країни в результаті глобалізації мають можливість постійно замінювати малокваліфіковану робочу силу за рахунок інших країн: завдяки торгівлі, інвестуванню, доступу до зовнішніх джерел ресурсів.

Дата добавления: 2014-01-07