Лекція 8

План.

Лекція 24 Облік доходів та витрат банку.

Тема 11. Облік доходів, витрат і фінансового результату діяльності банку

ІV. Підсумок уроку.

ІІ варіант.

І варіант.

Друга частина. Розв’язування задач.

Перша частина. Перевірка теоретичного матеріалу.

ІІІ. Самостійна робота.

1. Сформулюйте постулати СТВ та поясніть їхній зміст.

2. У чому полягає відмінність першого постулату СТВ від принципу відносності в механіці І. Ньютона.

3. Чому дорівнює швидкість поширення світла у вакуумі? Яким символом її позначають?

4. Що таке подія? Коли вважають, що подія визначена7

5. Наведіть формулу, яка виражає релятивістський закон додавання швидкостей.

6. За якою формулою змінюються лінійні розміри предметів під час їхнього руху?

7. У чому полягає ефект уповільнення часу? Формула.

8. Наведіть формулу залежності кінетичної енергії тіла від швидкості його руху.

1. Знайдіть масу протона в системі відліку відносно якої він рухається із швидкістю 0,7 швидкості світла.

2. При якій швидкості маса електрона, який рухається, у 3 рази більше маси цього електрона у стані спокою?

3. При якій швидкості релятивістська маса тіла збільшується у 5 разів?

4. Довжина лінійки, яка нерухома відносно земного спостерігача, 4 м. Яка довжина цієї лінійки, відносно цього спостерігача, якщо вона рухається із швидкістю 0,6 швидкості світла?

5. У скільки разів уповільнюється час при швидкості руху 29000 км/с?

1. З якою швидкістю повинен рухатися космічний корабель відносно Землі, для того, щоб годинник йшов у 3 рази повільніше, ніж на Землі?

2. Знайдіть швидкість руху протона у прискорювачі, якщо його маса збільшилась у 8 разів?

3. Довжина тіла, яке знаходиться у стані спокою, 50 м. Знайдіть його довжину, якщо тіло рухається із швидкістю 0,7 швидкості світла.

4. При якій швидкості маса електрона, який рухається, у 6 разів більше маси нерухомого?

5. З якою швидкістю повинен рухатися космічний корабель відносно Землі, щоб його розміри для земного спостерігача були у 1,5 разів менше, ніж дійсні?

Домашнє завдання: повт. §46, 47, 48.

1. Облік доходів банку.

2. Облік витрат банку.

Правила обліку доходів (витрат)

Загальні правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України затверджені Постановою Правління НБУ від 18 серпня 2003 р. № 255. Зміни до зазначеної постанови затверджені Постановою Правління НБУ від 17 червня 2004 р. № 279.

Усі доходи банку з огляду на ймовірність їх сплати боржником поділяються на:

- нараховані доходи, що фіксують суму, належну до отримання при настанні термінів, визначених угодами. Отож, за рахунками нарахованих доходів обліковуються ті суми, терміни погашення яких ще не настали (обліковуються за рахунками класів 1, 2, 3);

- прострочені нараховані доходи - виникають у разі непогашений боржником заборгованості за нарахованими доходами у строк, передбачений угодою. На рахунках прострочених нарахованих доходів класів 1, 2, 3 (вони передбачені за тими самими групами рахунків, за якими обліковуються нараховані доходи за відповідним активом) не сплачені у строк суми починають обліковуватися наступного робочого дня;

- безнадійні нараховані доходи - списуються з балансу за рахунок сформованих резервів, коли ймовірність їх сплати практично неможлива (значне погіршення фінансового стану боржника, його збиткова діяльність).

Перелічені категорії щодо нарахованих доходів відображаються у таких правилах обліку доходів:

1. Обліковий запис з нарахування доходів (витрат) здійснюється не рідше одного разу на місяць таким проведенням:

- за нарахованими доходами:

Дебет рахунків нарахованих доходів

Кредит рахунків класу 6 «Доходи»;

- за нарахованими витратами:

Дебет рахунків класу 7 «Витрати»

Кредит рахунків нарахованих витрат.

Обов'язкова умова - відповідність рахунків нарахованих доходів (витрат) і рахунків класу 6 і класу 7 назві активу чи зобов'язання, щодо яких виконується операція з нарахування.

Наприклад, нарахування процентних доходів здійснюється за кредитом групи 206 «Кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктами господарювання». Цій процедурі відповідає бухгалтерський запис:

Дебет рахунка 2068 А «Нараховані доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання»

Кредит рахунка 6026 АП «Процентні доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання».

2. Якщо доходи (витрати) отримані (сплачені) на дату складання балансу, то суми не обов'язково проводити через рахунки нарахованих доходів (витрат), тобто в обліку фіксується запис:

Дебет рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання»

Кредит рахунка 6026 АП «Процентні доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання».

Економічний зміст операції: позичальник сплатив проценти за кредит, наданий на поточні потреби за поточний місяць у цьому самому місяці.

3. Статті доходів (витрат) за тими самими операціями протягом року не згортаються.

4. На нетто-основі обліковуються доходи (витрати), що виникають унаслідок здійснення торговельних операцій (група рахунків 620 «Результат від торговельних операцій»).

5. Облік доходів (витрат) ведеться наростаючим підсумком з 1 січня до 31 грудня поточного року. Станом на 1 січня наступного року перевищення загальної суми доходів над загальною сумою витрат або загальної суми витрат над загальною сумою доходів починає обліковуватися відповідно за рахунком 5040 П «Прибуток звітного року, що очікує затвердження» або 5041 А «Збиток звітного року, що очікує затвердження».

6. Отримані доходи та сплачені витрати, які належать до майбутніх періодів, обліковуються як доходи (витрати) майбутніх періодів за рахунками відповідно 3600 і 3500,

7. У разі непогашення заборгованості за нарахованими доходами у терміни, визначені угодами, наступного банківського робочого дня така заборгованість починає обліковуватися як прострочені нараховані доходи:

Дебет рахунка 2069 А «Прострочені нараховані доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання»

Кредит рахунка 2068 А «Нараховані доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання».

8. Визнання заборгованості за нарахованими доходами не призупиняє процесу подальшого нарахування процентних доходів, але суми нарахованих доходів обліковуються на позабалансових рахунках здійсненням таких бухгалтерських записів:

Дебет рахунків: 9602 А «Нараховані та не отримані доходи за операціями з банками».

9603 А «Нараховані та не отримані доходи за операціями з клієнтами».

Кредит рахунків групи 991.

Критерії, строки та порядок визнання заборгованості за нарахованими доходами сумнівною та безнадійною визначаються обліковою політикою банку відповідно до нормативно-правових актів НБУ, складених з урахуванням вимог законодавства України.

При розрахунку сум процентних доходів і витрат за кредитними і депозитними угодами враховується перший і не враховується останній день дії договору. У банківській практиці можуть використовуватися три методи визначення кількості днів, які беруться в розрахунок під час нарахування сум процентних доходів і витрат:

1) метод «факт/факт» — при нарахуванні процентів виходять з фактичної кількості днів у місяці та у році;

2) метод «факт/360» — при розрахунку виходять з фактичної кількості днів у місяці, а кількість днів у році приймають умовно за 360;

3) метод «30/360» — при розрахунку суми відсотків умовно приймають кількість днів у місяці за 30, а в році — за 360.

Метод визначення кількості днів для нарахування процентів указують в угоді.

Процентні доходи і витрати та прирівняні до них комісії повинні обліковуватися регулярно, не рідше одного разу на місяць, незалежно від періодичності розрахунків, указаній в угоді.

Наприкінці кожного місяця (або щоденно — залежно від облікової політики банку) в обліку здійснюються такі бухгалтерські записи.

При нарахуванні доходів:

Д-т «Нараховані доходи».

К-т «Доходи».

При нарахуванні витрат:

Д-т «Витрати».

К-т «Нараховані витрати».

При отриманні банком сум нарахованих доходів:

Д-т «Поточний рахунок клієнта» (або кореспондентський рахунок банку, або каса).

К-т «Нараховані доходи».

При сплаті банком сум нарахованих витрат:

Д-т «Нараховані витрати».

К-т «Поточний рахунок клієнта» (або кореспондентський рахунок банку, або каса).

У разі непогашення боржником заборгованості за нарахованими доходами в строк, передбачений угодою, наступного робочого дня несплачена сума обліковується на відповідних рахунках з обліку прострочених нарахованих доходів класів 1, 2, 3.

При неотриманні банком сум нарахованих доходів в обумовлений в угоді термін:

Д-т «Прострочені нараховані доходи».

К-т «Нараховані доходи».

Якщо банк не має впевненості в погашенні заборгованості за основним боргом і процентами, ураховуючи фінансовий стан боржника (контрагента банку), то така заборгованість має бути визнана та відображена в обліку як сумнівна щодо отримання.

Якщо заборгованість за нарахованими доходами, що обліковується за відповідними рахунками класів 1, 2, 3, визнана безнадійною, то банк списує її за рахунок сформованих резервів.

Заборгованість, що списана за рахунок спеціальних резервів, банк обліковує за позабалансовими рахунками групи 960 «Не сплачені в строк доходи». Критерії, строки та порядок визнання заборгованості за нарахованими доходами сумнівною, безнадійною визначаються обліковою політикою банку.

Облік процентних доходів. До процентних доходів відносять проценти за користування банківськими кредитами, проценти за придбаними борговими цінними паперами і прирівняні до процентів комісії (які обраховуються так само, як проценти, тобто пропорційно терміну і сумі активу). Комісійні доходи, подібні за природою до процентних, підлягають щомісячному відображенню в банківському обліку, незалежно від періодичності розрахунків за ними, зазначеній в угоді з контрагентом.

Облік комісійних доходів. У складі комісій, які банк одержує за надані послуги, виділяють:

· комісії за одноразові послуги;

· комісії за послуги, які надаються протягом періоду, що обумовлений в угоді;

· комісії за послуги з обов’язковим результатом.

Комісії за одноразові послуги. До цього виду комісій відносять комісії за послуги з обміну валют, за видачу готівкових коштів, за видачу поручительства тощо.

Одержання комісії відображається в обліку записом:

Д-т «Поточний рахунок клієнта» або «Каса»;

К-т «Комісійні доходи».

Облік комісії за послуги постійного характеру. До них належать комісії за розрахунково-касове обслуговування, інкасаторські послуги, орендні платежі тощо.

Облік результатів від торговельних операцій. Результат від торговельних операцій відображається на активно-пасивних рахунках.

Облік дивідендного доходу. Дивіденди, які підлягають одержанню банком за інвестиціями, відображаються в банківському обліку після їх оголошення на загальних зборах акціонерів:

Д-т «Нараховані дивіденди»;

К-т «Дивідендний дохід за акціями та іншими вкладеннями».

Надходження дивідендів на кореспондентський рахунок у банку:

Д-т «Кореспондентський рахунок»;

К-т «Нараховані дивіденди».

Облік процентних витрат. Більша частина процентів до виплати припадає на депозитні операції і за борговими цінними паперами, випущеними банком (векселі, ощадні сертифікати).

Нарахування процентних витрат здійснюється щомісячно:

Д-т «Відсоткові витрати»;

К-т «Нараховані витрати».

У разі перерахування процентів на користь клієнтів:

Д-т «Нараховані витрати»;

К-т «Поточний рахунок клієнта або коррахунок банку».

За борговими цінними паперами, емітованими банком, до складу процентних витрат відносять власне проценти, а також амортизацію дисконту (знижки) чи премії (надбавки) за борговими зобов’язаннями банку. У банку щомісячно нараховують проценти, а також амортизацію дисконту і премії за борговими цінними паперами, емітованими банком. Амортизація дисконту збільшує процентні витрати, а амортизація премії зменшує процентні витрати за цінними паперами власного боргу.

Облік комісійних витрат. У разі сплати комісій у момент отримання послуги банком:

Д-т «Комісійні витрати»;

К-т «Коррахунок банку».

У разі сплати послуг авансом:

Д-т «Витрати майбутніх періодів»;

К-т «Коррахунок банку».

При отриманні послуги банком:

Д-т «Комісійні витрати»;

К-т «Витрати майбутніх періодів».

Облік негрошових витрат. Негрошові витрати пов’язані з формуванням резервів для покриття можливих збитків від кредитних операцій, резервів під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами, резервів під знецінення цінних паперів, резервів під можливі втрати за сумнівною дебіторською заборгованістю, резервів на покриття ризиків і втрат.

При формуванні резерву роблять запис за дебетом відповідного рахунка 770 групи «Відрахування в резерви»:

Д-т «Відрахування в резерв»;

К-т «Резерв».

У разі поліпшення якості активу і зменшення ризиковості коригують розрахункову суму резерву:

Д-т «Резерв»;

К-т «Відрахування в резерв».

У разі списання безнадійної заборгованості з балансу за рахунок резерву:

Д-т «Резерв»;

К-т «Сумнівна заборгованість» (приклади 2, 7).

Облік витрат на утримання персоналу банку. У кожній установі банку розробляється штатний розклад працівників та схема посадових окладів і на їх основі, залежно від рівня кваліфікації та складності робіт, формується фонд основної та додаткової заробітної плати.

Усі витрати на оплату праці, у тому числі доплати за кваліфікацію та за обсяги робіт, відносяться на витрати того звітного періоду, коли вони мали місце.

Тема: Визначення геометричних фігур, їх використання при виконанні вправ на розпізнавання геометричних фігур. Операції над геометричними фігурами.

фізико-математичних дисциплін

_____________ Н.В.Назаренко

м. Берислав,

2009 р.

Тема лекції: Визначення геометричних фігур, їх використання при виконанні вправ на розпізнавання геометричних фігур. Операції над геометричними фігурами.

Знати:

- означення геометричних фігур;

- операції над геометричними фігурами.

Вміти:

- виконувати операції над геометричними фігурами.

Тип лекції: тематична

Ключові поняття: геометрична фігура, ламана лінія, кут, коло, круг.

План

1. Визначення геометричних фігур.

2. Властивості площини.

3. Задачі на побудову.

Основна література

1. Кухар В.М., Білий Б.М. Теоретичні основи початкового курсу математики: Навч. посібник для педучилищ. – К.: Вища школа, 1987. – 319 c.

2. Стойлова Л.П., Пишкало А.М. Основы начального курса математики: Учеб. пособие для учащихся педучилищ. – М.: Просвещение, 1988. – 320 c.

Структура лекції

1. Вступна частина:

Оголошення теми, мети і завдань лекції.

Ознайомлення з планом лекції, основною та додатковою літературою.

2. Виклад лекційного матеріалу (згідно плану та вимог до лекції).

І. Визначення геометричних фігур.

Означення 1. Геометричною фігурою називається будь-яка непорожня множина точок.

Основні поняття, які не означаються - це точка, пряма, площина, відстань.

Точка – це абстрактне поняття, яке утворилося сві­домістю людини внаслідок тривалого спостереження і вивчення конкретних, реальних об'єктів, надто малих за розміром.

Пряма – це теж абстрактне поняття, яке не може мати ширини.

Будь-яка точка О прямої розбиває множину точок прямої, що відрізняються від точки О, на дві непорожні множини так, що:

1) точка О лежить між будь-якими двома точками, що належать різним множинам;

2) із двох точок, що належать одній множині, одна лежить між другою і точкою О.

3) кожна з цих двох множин, на які точка О розбиває пряму, називається відкритим променем з початком О.

Означення 2. Перерізом двох або кількох даних геометричних фігур називається фігура, яка містить усі ті і тільки ті точки, які належать кожній із цих фігур.

Означення 3. Об'єднанням двох або кількох даних фігур називається фігура, що містить усі ті точки, які належать хоча б одній із цих фігур.

Означення 4. Об'єднання відкритого променя з його початком, точкою О, називається променем з початком О.

Означення 5. Об'єднання двох різних точок і всіх точок, що лежать між ними називається відрізком.

Означення 6. Ламаною лінією називається об'єднання відрізків таких, що кінець першого є початком другого і т д (крім останнього) і суміжні відрізки не лежать на одній прямій.

Означення 7. Фігура, що є об'єднанням двох різних променів з спільним початком і обмеженої ними частини площини називається кутом.

Означення 8. Коло позначається як множина точок площини, що знаходяться на певній відстані від даної точки О цієї площини (яка називається центром).

ІІ. Властивості площини.

Будь-яка пряма розбиває множину точок площини, що не належать цій прямій, на дві непорожні множини так, що:

1. Будь-які дві точки, що належать різним множинам розділені прямою q.
2. Будь-які дві точки, що належать одній множині не розділені прямою q.

Обидві ці множини точок називаються відкритими півплощинами з межею q.

Об'єднання відкритою півплощини і її межі (прямої q) називається півплощиною з межею q.

Для позначення точкових множин у геометрії вводиться спеціальна символіка

1. Відрізок [АВ] а ≤ х ≤ в.

2. Інтервал або відкритий проміжок ]АВ[, а < х < в.

3. Напіввідкритий промінь [АВ[ а ≤ х < в, а < х ≤ в.

4. Відкритий промінь

]АВ) х < а;

(АВ[ х < в.

5. Промінь або проміжок

[АВ) х ≥ а;

(АВ] х ≤ в.

6. Точка х лежить на відрізку АВ х[АВ].

7. Точка х не лежить на відрізку АВ х[АВ].

8. Пряма а лежить на площині а

9. Пряма а не лежить на площині а

Дві фігури будуть рівними тоді і тільки тоді, коли вони являють собою ту саму множину.

Фігури, що займають різне положення в площині, хоч їх можна сумістити між собою, не можна вважати рівними, бо вони складаються з різних точок площини (різних елементів), такі фігури називаються конгруентними.

- Два відрізки конгруентні тоді і тільки тоді, коли їх довжини рівні.

- Кола конгруентні тоді, коли довжини їх радіусів рівні.

- Всі промені конгруентні.

- Всі прямі конгруентні.

ІІІ. Задачі на побудову.

Задачі на побупову – важливий засіб формування геометричний уявлень.

У процесі геометричних побудов учні в практичному плані знайомляться з властивостями геометричних фігур і відношень, вчаться користуватись креслярськими інструментами, набувають графічних навичок.

У правильності математичних тверджень учні впевнюються у процесі геометричних побудов.

Наприклад:

У початювій школі терміни «відрізок», «трикутник», «чотирикутник» роз'яснюються за допомогою задач на побудову.

Накреслити по клітинках фігури. У 1 – 4 класі розв'язують метричні задачі на побудову, в яких звертають увагу на розміри і форму шуканої фігури.

Задачі на побудову дають можливість закріпляти раніше ще вивчений матеріал, встановити нові математичні факти і сприяють виробленню в учнів навичок правильних роздумів, пошуку розв'язку за­дач. Процес розв’язку задач на побудову має 4 етапи: аналіз, побудова, доведення, дослідження.

3. Заключна частина:

Загальний висновок.

Відповіді на запитання студентів.

Д/з: конспект.