КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Основні групи устаткування
Тема 24: Устаткування робочих постів і потокових ліній технічного обслуговування та ремонту автомобілів. Лекція 30 Заняття1: Обладнання потокових ліній.
Навчальні питання: 1.Основні групи устаткування. 2.Розрахунок кількості та вибір устаткування. 3.Показники використання устаткування. 4.Інтенсифікація використання устаткування.
Устаткування ВАТ АТП за виробничим призначенням поділяють на: · загально-виробниче, · профілактичне, · ремонтне, · підйомно-оглядове · і складське. Загально-виробниче устаткування призначене для забезпечення нормальної діяльності всього підприємства. Основні групи цього устаткування, наприклад, такі: · технічна (котельня, вентиляційні установки таін.), · транспортна (електрокари, крани-балки, візки тощо), · допоміжна (вогнегасники, насосні установки та ін.), · канцелярська (столи, шафи, стільці, друкарські машини тощо), · допоміжна (табельні часи та ін.). Профілактичне устаткування призначене для здійснення ТО автомобілів і поділяється на підгрупи залежно від видів обслуговування та діагностування (устаткування зони ЩО, ТО-1, ТО-2, Д-1, Д-2). Ремонтне устаткування використовують на робочих постах поточного ремонту автомобілів (постове устаткування) і в цехах (спеціальне цехове устаткування). Підйомно-оглядове устаткування (канави, підйомники та ін.) застосовують при ТО і ремонті автомобілів, тому його доцільно виділити в самостійну групу. Складське устаткування (цистерни, посудини, стелажі тощо) використовують у складських приміщеннях. Устаткування робочих постів і потокових ліній становить значну частку профілактичного, ремонтного і підйомно-оглядового устаткування.
Воно призначене для забезпечення вільного доступу до всіх елементів автомобіля, створення безпечності й зручності при одночасному виконанні операцій кількома робітниками збоку, знизу і зверху автомобіля, забезпечення зручності, надійності та маневрування автомобіля на постах ТО і ремонту. Від устаткування робочих постів і потокових ліній багато в чому залежать якість виконання ТО і ремонту автомобілів, продуктивність та умови праці ремонтно-обслуговуючих робітників. Устаткування постів і потокових ліній можна поділити на такі основні групи: · оглядові канави, · естакади, · гаражні підйомники і домкрати, · підйомні й вантажотранспортні пристрої, · конвеєри · і мастильно-заправне устаткування. Оглядові канави поділяють на: · вузькі і широкі залежно від ширини робочого простору. Канави вузького типу за будовою поділяють на: · міжколійні, · бокові · та комбіновані. Міжколійні розміщують посередині між колесами автомобіля, бокові — з обох боків від нього, а комбіновані є поєднанням міжколійних і бокових оглядових канав. Вузькі канави за способом за'їжджання і з'їжджання поділяють на: · тупикові · й проїзні. Будова проїзної канави забезпечує наскрізний проїзд. Якщо вузькі канави розміщені паралельно, то їх сполучають траншеєю або тунелем. Розміри канав залежать від типу обслуговування автомобілів та встановленого устаткування. Канави бокові вузького типу — це всі канави завширшки не менш як 0,6 м і завглибш ки не менш як 0,8 м, між якими встановлюється автомобіль. Відстань між канавами на 0,25 м більша від габаритної ширини автомобіля. Канави застосовують в основному для прибирально-мийних роботах, оскільки вони не пристосовані для виконання робіт під автомобілем. Дуже поширені комбіновані канави (мал. 1). Вони створюють добрі умови праці для обслуговуючих робітників при виконанні різних видів допоміжних робіт.
Розміри канави, розміщеної між колесами автомобіля, такі самі, як і міжколійної, а двох бокових канав — менші, ніж бокових канав вузького типу
Мал..1. Оглядова канава вузького типу (комбінована), обладнана канавним гідравлічним підйомником Канави вузького типу прості за будовою і недорогі. Вони дають змогу одночасно виконувати роботи знизу, збоку, зверху, можуть бути використані для ТО і поточного ремонту різних моделей автомобілів, не потребують приміщень великої площі й висоти. Недоліки канав вузького типу такі: обмежений робочий простір і утруднений доступ до автомобіля збоку; канави для робіт, пов'язаних із вивішуванням коліс, зняттям і встановленням мостів і ресор, треба обладнувати підйомними пристроями; слабка освітленість природним світлом і погана вентиляція не забезпечують нормальних санітарно-гігієнічних умов праці для виконавців робіт. Цих недоліків не мають канави широкого типу (мал..2) із колісним мостом або з вивішуванням коліс. Ширина канав цього типу — 1,4— З м, а довжина на 1—1,2 м більша від довжини автомобіля, який обслуговують. Для виконання роботи збоку передбачені знімні трапи (решітки). Широкі канави з вивішуванням коліс універсальні і, природно, більше застосовуються у ВАТ АТП, ніж канави з колійним мостом. Порівняно з канавами вузького типу широкі канави мають обмежене застосування. Це пояснюється тим, що вони дорожчі, конструктивно складніші, займають більшу виробничу площу, працювати на перекидних містках незручно, ставити автомобіль на канаву важко.
Мал. 2. Оглядова канава широкого типу: 1 — освітлювачі; 2 — кут облицювальний; 3 — облицювальні білі плитки; 4 — ніші для устаткування; 5 — опора рейкової колії
Стіни канав усіх типів роблять із бетону, цегли, каменю; облицьовують глазурованою або метлаською плиткою. Іноді стіни облицьовують склом, покритим білою фарбою. Дно канав має ухил 2—3° у бік стічного трапу, який потрібний для стікання води, палива і масел. На підлозі канав установлюють дерев'яні решітки. Іноді підлогу посипають тирсою, що поліпшує умови праці робітників. У стінках канав є малі й великі ніші для розміщення в них освітлювальних пристроїв, інструментів та устаткування. Вентиляція канав здійснюється підведенням свіжого повітря по одному каналу і відсмоктуванням забрудненого повітря по іншому. У зимову пору повітря, що підводиться, підігрівають до 40—50°С. Канави мають батарейне опалення. Відпрацьовані гази при регулюванні двигунів видаляють спеціальними витяжними пристроями.
Естакади (мал..3) застосовують для обладнання відкритих постів ЩО автомобілів, постів ТО і поточного ремонту на відкритих майданчиках у ВАТ АТП в польових умовах, а також за високого рівня ґрунтових вод у ВАТ АТП. Це колійні мости, розташовані вище рівня підлоги робочого приміщення на 0,7—1,4 м, з рампами (похилими напрямними для за'їжджання і з'їжджання автомобіля), що мають ухил 12—25°. Для зменшення висоти виробничих приміщень будують напівестакади, підвищені над рівнем підлоги не більш як на 0,7—0,8 м, а під ними обладнують невеликі оглядові канави
Мал. 3. Пересувна естакада: 1 — шасі; 2 — пересувна опора; 3 — каркас; 4 — задня опора; 5 — правий опорний міс 6 — передня опора містка; 7 — привід обмежника; 8 — обмежник; 9, 12 — ролики; 10 поперечина; 11 — лівий похилий місток; 13 — рухомі площадки; 14 — підйомний механі" 15 — привід підйомного механізму; 16 — візок Розрізняють естакади стаціонарні і пересувні, тупикові і проїзні. Їх виготовляють із металу, залізобетону, бетону, цегли, деревини та інших матеріалів. У польових умовах кращим варіантом є пересувні розбірні естакади. Вони дешеві, прості у виготовленні, зручні для здійснення ТО і ремонту ав мобілів. Недоліки естакади такі: · велика площа, яку займають рампи; · не зручність вивішування коліс для заміни вузлів і агрегатів автомобіля; · потребує високих виробничих приміщень.
Гаражні підйомники і домкрати призначені для піднімання автомобі над рівнем підлоги на потрібну висоту (зручну для ТО і ремонту автомобілів). ВАТ АТП широко застосовують стаціонарні й пересувні гаражні підйомники. Гаражні підйомники мають низку переваг порівняно з оглядовими канавами й естакадами. Вони дають змогу регулювати висоту піднімання автомобіля, що значно полегшує працю робітників, гарантує її безпеку.
Недоліки гаражних підйомників такі: · утруднене застосування при потоковому методі ТО, · неможливість одночасного виконання робіт зверху і знизу автомобіля та ін. Серед стаціонарних підйомників найбільше поширені: · електрогідравлічні, · електромеханічні · й гідропневматичні (мал. 4—7) вантажопідйомністю від 1,5 до 14 т і більше, одно- і багатоплунжерні, одно- і багатостоякові. Вони дають змогу піднімати автомобіль на висоту 1,5—1,8 м за 1—2 хв. Для бокового нахилу автомобіля застосовують електромеханічні перекидачі, які дають змогу нахиляти автомобіль масою до 2 т на кут до 60° за 1,5 хв, а також перекидачі з ручним приводом (у невеликих ВАТ АТП). При нахилянні автомобіля на кут понад 40° з автомобіля треба знімати акумуляторні батареї і повітряний фільтр, герметизувати отвори, щоб не допустити переливання електроліту, масла і гальмової рідини. Автомобіль перекидають у бік, протилежний від горловини паливного бака і мас-лоналивної горловини двигуна. Перекидачі застосовують при митті днища автомобіля перед ТО або поточним ремонтом, зварювальних роботах, нанесенні антикорозійних покриттів з боку днища та інших роботах.
Мал..4. Електромеханічний підйомник одностояковий Стаціонарний електромеханічний перекидач для легкових автомобілів показаний на мал. 8. Його характерна особливість — поворотна рама має Г-подібну форму, що забезпечує хороший доступ до нахиленого автомобіля з боку днища. Перекидач складається зі стояка 5, рами 9, двох захватів 6. Стояк змонтований на шарнірній опорі, яка забезпечує кочення стояка в поперечному напрямі. У стояку розміщені привод каретки (гвинт-гайка), а також каретка 7. На верхньому торці стояка встановлений черв'ячний редуктор 2 з електродвигуном 1. Мал 8 Перекидач для легкових автомобілів. Мал..5. Електромеханічний підйомник двостояковий
Вихідний вал редуктора з'єднаний пружною муфтою з вантажонесучим гвинтом. Каретка висить на вантажонесучій гайці, зафіксованій від прокручування. Рама, що має в плані Г-подібну форму, шарнірно закріплена на фундаменті. Поперечина рами шарнірно з'єднана з кареткою стояка. На рамі встановлена пересувна площадка 8, яка фіксується пальцем і має заїзні трапи. До рами перекидача шарнірно кріпляться заїзні трапи. Є страхувальний пристрій 3. Пульт керування 4 встановлений на стояку в окремому корпусі. Передбачений переставний башмак 10 для обмеження руху автомобіля при заїжджанні. Для вивішування мостів автомобіля при ТО і поточному ремонті на оглядових канавах застосовують гідравлічні й електромеханічні канавні підйомники з одним і двома стояками. У рідкісних випадках для великовантажних автомобілів можуть застосовуватись канавні підйомники з чотирма стояками. На наземних площадках, обладнаних оглядовими канавами, у ВАТ АТП застосовують гідравлічні підйомні пристрої і гаражні домкрати вантажопідйомністю від 1 до 20 т з пневматичним, пневмогідравлічним і гідравлічним приводами (рис. 9 а, б). Найбільше поширені пневматичні і пневмогідравлічні домкрати. Пневматичний домкрат. Його основа складається з опорної пластини з котками і трубчастої рукоятки. На опорній пластині закріплена гумотканинна сильфонна камера, верхня частина якої закрита кришкою зі знімним підхватом. Обмеження робочого ходу сильфонної камери здійснюється спрацюванням перепускного клапана. Кран керування змонтований на трубчастій рукоятці. До нього підведений гнучкий рукав, який з'єднує домкрат із блоком підготовки повітря. Трубкою рукоятка сполучена з камерою.
Мал..6. Електромеханічний підйомник чотиристояковий
У середньому положенні рукоятки крана керування магістраль стиснутого повітря перекривається. Це дає змогу фіксувати підхват у будь-якому положенні. При повертанні рукоятки крана вгору повітря з магістралі надходить у сильфонну камеру і вона, розправляючись, піднімає вантаж за 2—3 с. При нижньому положенні рукоятки крана повітря з камери виходить в атмосферу. Магістраль стиснутого повітря перекривається. Пневмогідравлічний домкрат складається з вантажопідйомного телескопічного циліндра, пневмогідравлічного мультиплікатора, поручнів, гнучкого рукава і крана керування. До магістралі стиснутого повітря домкрат підключається через блок підготовки повітря, який складається з фільтра і регулятора тиску. Робочу рідину заливають у бак мультиплікатора через горловину. На баку мультиплікатора закріплена вісь із котками. Повне піднімання підхвату домкрата виконується робочим ходом поршнів мультиплікатора за 4—6 с. Підхват на потрібній висоті зупиняють перекриттям повітряної магістралі (установленням рукоятки крана в середнє фіксоване положення), а опускають встановленням рукоятки в нижнє положення. Такі домкрати дуже рухомі, легко встановлюються під автомобілями, дають змогу уникнути важкої фізичної роботи при обслуговуванні автомобільної техніки.
Мал..7. Електрогідравлічний підйомник Вантажопідйомні й транспортні пристрої призначені для піднімання і транспортування агрегатів. У зоні ТО і поточного ремонту автомобілів застосовують різні підйомно-транспортні пристрої: · пересувні крани, · вантажні візки, · талі, · електротельфери; · крани-балки та ін. (мал. 10). Пересувні крани застосовують для знімання, встановлення і транспортування агрегатів автомобіля на невеликі відстані, якщо немає монорейкових підйомних пристроїв або кранів-балок. Вантажні візки призначені для знімання і встановлення на автомобіль агрегатів (наприклад, візки для знімання і встановлення коліс автомобіля). Для обслуговування робочого простору зони ТО і поточного ремонту в трьох взаємно перпендикулярних напрямах застосовують підвісні або опорні крани-балки з ручним або електричним приводом. Конвеєри за характером руху поділяють на ковеєри неперервної (для ЩО) і періодичної (для ЩО, ТО-1, ТО-2) дії, а за способом передачі руху автомобілів — на тягнучі, несучі та штовхальні. Тягнучі конвеєри мають тяговий безкінечний ланцюг, розташований уздовж потокової лінії знизу або зверху (під або над автомобілем). До тягового ланцюга автомобіль приєднують передньою віссю або буксирним гаком за допомогою спеціальних захватів. З поста на пост автомобіль пересувається на колесах. У кінці лінії обслуговування захвати автоматично скидаються. Через додаткові затрати ручної праці на причеплення і перенесення звільнених захватів на початок лінії тягнучі конвеєри мають обмежене застосування. Несучі конвеєри — це транспортуюча безкінечна ланцюгова стрічка, що рухається по напрямних коліях за допомогою приводної станції. Такі конвеєри можуть мати одну або дві ланцюгові стрічки, на які автомобіль установлюють колесами або вивішують, спираючи на ланцюги передніми і задніми мостами. Автомобілі на несучих конвеєрах можуть установлюватись поздовжньо і поперек на осі. Конвеєр із поперечним розміщенням автомобілів майже вдвічі коротший, ніж з поздовжнім, що є істотною його перевагою. У разі потреби автомобілі можна зняти з постів ТО, відправивши їх на пости поточного ремонту (рис. 11), не порушуючи при цьому технологічного процесу ТО автовтомобілів. Несучі конвеєри з поперечним переміщенням автомобіля в основному застосовують для обладнання потокових ліній ТО-2, а з поздовжнім - для ЩО. у деяких ВАТ АТП застосовують кругові конвеєри (рис. 12). Несучий оргал конвеєра - поворотний круг із розміщеними радіусами рівновіддалено один від одного х вщ центра прорізами (за кількістю робочих постів). Периметри прорізи відповідають периметрам стандартної оглядової канави. Коли проріз поворотного круга збігається з виступом, утворюється стандартна оглядова канава. Простори під кругом між виступами використовуються як робочі зони. Тут містяться верстаки, стелажі для запасних частин і деяких вузлів, шафи для обтирального матеріалу. Концентрація постів на одному повороткому крузі зменшує відстані транспортування вузлів та деталей і дає змогу оперативніше керувати постами.
Мал..9. Підйомні пристрої: а — гідравлічні підйомні пристрої; б — пневматичні підйомні пристрої
Мал. 10. Вантажопідйомні й транспортні пристрої Штовхальні конвеєри (мал. 13) переміщують автомобілі за допомогою штовхального важеля (штовхача) або несучого візка. Тяговим органом у пітов-хальних конвеєрах є втулково-роликовий ланцюг або жорстка штанга з гнучкими елементами на кінцях. Штовхані можуть передавати зусилля автомобілям, впираючись у передній міст, через одну з точок заднього моста (подушки ресор, трубу півосі та ін.) в переднє або заднє колесо. Перевага штовхаючих конвеєрів порівняно з тягнучими — автоматичне з'єднання і роз'єднання автомобіля з конвеєром.
Мал. 11. Схема конвеєра з поперечним розташуванням автомобілів: 1 — вогнегасник; 2 — повітряна завіса; 3 — забірник відпрацьованих газів; 4 — монорейка; 5 — гідропідйомник; 6 — верстак; 7 — лещата; 8 — привід гідропідйомника; 9 — маніпулятор для знімання задніх мостів; 10 — пристрій для прокачування гальм; 11 — гальмівний стенд; 12 — механізм пересування автомобілів; 13 — забірник відпрацьованих газів; 14 — повітряна завіса; 15 — ворота; 16 — монорейка; 17 —пульт керування; 18 — маслороздавальна колонка; 19 — лійка для зливання масел; 20 — візок; 21 — прилад для перевірки кутів установлення коліс; 22 — приладовий щиток; 23 — електомеханічний підйомник; 24 — маніпулятор для знімання коробок передач; 25 — постовий пульт керування; 26 — лійка для зливання води; 27 — стелаж для кріплення; 28 — конвеєр; 29 — ящик з піском
Мал. 12. Схема колового конвеєра: 1 — поворотний круг; 2 — отвір; 3 — маточинапо осі обертання круга; 4 — коток; 5 —робоче приміщення; 6 — ланцюг; 7 — зірочка; 8 — редуктор із кутовою передачею; 9 — редуктор; 10 — електродвигун
Мал. 13. Штовхальниий конвеєр: 1 — натяжна станція; 2 — 4 — візки несучий, виштовхальний і напрямний відповідно; - приводна станція; 6 — тяговий орган Мастильно-заправне устаткування призначене для виконання мастильних та інших робіт. Організовують пости мащення на потокових лініях (звичайно це передостанній пост) або в спеціальному приміщенні. Залежно від призначення пости мащення обладнують стаціонарним і пересувним устаткуванням, що поділяється на устаткування для заправлення автомобілів маслами для двигунів, трансмісійними і пластичними мастильними матеріалами. Устаткування може мати пневматичний, електричний, пневмоелектричний, ручний, ножний приводи. Основна особливість устаткування для рідких масел (для двигуна і трансмісії) — висока продуктивність при відносно низькому робочому тиску. Устаткування для пластичних мастильних матеріалів має низьку продуктивність, але розвиває високі тиски. На великих ВАТ АТП організують пости для централізованого мащення і заправки автомобілів стиснутим повітрям і водою. Централізація мастильних робіт дає змогу економніше використовувати виробничі площі, підвищувати культуру ТО і зменшувати затрати на експлуатацію рухомого складу. На таких постах застосовують комплексно змонтовані установки (мал. 14) Мал..14. Установка з пневматичним приводом централізованого мащення і заправка автомобіля Часто при експлуатації автомобілів у важких дорожніх умовах і за нерегулярного мащення старий мастильний матеріал на тертьових з'єднаннях твердне і втрачає свої мастильні властивості. Для його видалення доводиться вводити свіжий мастильний матеріал під тиском 1-105 кПа і більше або розбирати вузли. У таких випадках для прочищання мастильних каналів на постах мащення застосовують роздавальні пістолети, які підвищують тиск мащення (у пістолеті вмонтований ручний плунжерний насос, який включається додатково в роботу при мащенні автомобіля звичайним нагнітачем), або гідравлічні пробійники. Пости мащення обладнують стаціонарними зливальними пристроями для збирання відпрацьованого масла. На спеціалізованих постах для заміни агрегатів автомобілів, призначених для збирання відпрацьованого масла, застосовують пересувні установки. Місткість установленої у них тари 50—100 л. Масло вивільняється пневматичною системою з ежектором або самопливом. Подача при відсмоктуванні гарячого масла — 1,5—2 л/хв. Для обслуговування гальмівних систем із гідроприводом застосовують пересувні установки. Установка має вигляд візка, на якому розміщені повітряний балон (резервуар) для збирання відпрацьованої гальмівної рідини, прилад для перевірки герметичності й тиску (максимального і залишкового) в гальмовій системі. Тиск повітря у повітряному балоні — 8-102 кПа, при прокачуванні — 2,5- 10 2кПа. Для накачування шин і контролю тиску застосовують автоматичні повітро-роздавальні колонки (мал. 15). Вони ідентичні. Складаються з пульта, самона-мотувальних шлангів, наконечників для накачування, стояка, основи кріплення пульта на стіні. Контрольно-вимірювальним приладом колонок є електроконтактний манометр. Коли тиск у шині досягає заданого рівня, манометр автоматично відключає подачу повітря. Накачують шини у двох режимах. Для легкових автомобілів перший імпульс 10 с, другий — 4 с; для вантажних автомобілів і автобусів — відповідно 25 і 6 с. Обладнання для АЗС зображено на мал. 16. Модель 952 АТ становить одинарну колонку, що освітлюється; вона відзначається надійністю та низькими витратами на догляд. Колонка працює безшумно і відпускає точну дозу палива. На зовнішній вигляд та за основними технічними параметрами колонка «ТОКХЕЙМ» відповідає найвищим вимогам.
Мал..15. Стенд воздух-минор типу 2 253
Мал. 16. Паливно-роздавальні колонки Застосування нержавіючої сталі скорочує до мінімуму витрати на фарбування та догляд за колонками. Подвійні колонки — це рішення для АЗС, де заїзд автотранспорту щільний. Завдяки двом роздаточним кранам обслуговування клієнтів значно прискорюється. Подвійна колонка моделі 1052 поставляється у двох варіантах: модель 1052-А-1 — розрахована на відпуск одного виду продукту; модель 1052-А-З — розрахована на відпуск двох видів продукту. Бензороздавальна колонка АДАСТ з роликовим лічильником витрат та оплати призначена для рідкого палива. її характеристики — гарний зовнішній вигляд, гарантована точність, простота обслуговування, експлуатаційна надійність, ефективність заправки. Офіційно перевірена точність ±0,25 % забезпечується у діапазоні витрат від 5 л/хв до 75 л/хв. На мал. 17 як приклад показано типове обладнання АЗС VILS.
Мал. 17. Обладнання АЗС VILS: 1 — технологічна арматура для ємкостей;2 — вентиляційні та пали вігі трубопроводи; З — вентиляційна арматура;4 — обладнаних для автомийок;5 — паливно-роздавальні колонки (ПРК);в — пульти дистанційного керування ПРК; комп'ютерні ситеми керування; система безготівкового розрахунку;7 — островки для ПРК; 8 — резервуари для нафтопродуктів
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 2464; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |