Виборча система

У Великій Британії діє загальне, рівне, пряме виборче право з таємним голосуванням.

Активне виборче право належить усім громадянам Великої Британії, які досягли 18 років. Внесення до реєстраційного списку – обов'язкова умова реалізації активного виборчого права. До 29 листопада цей список вивішується для загального огляду в бібліотеці чи в будь-якій іншій громадській установі.

З 1985 р. право брати участь у парламентських виборах мають британські громадяни, які живуть за кордоном і подали заяву до певної дати згідно з чинним законодавством. Вони мають право голосувати на тій виборчій дільниці, де були зареєстровані перед виїздом за кордон. Але це право діє тільки протягом п'яти років з того дня, коли людина виїхала з Великої Британії.

З метою гарантування активного виборчого права громадян, які перебувають у день проведення виборів за межами постійного місця проживання або за кордоном, передбачене голосування поштою або за дорученням.

Активним виборчим правом не володіють такі особи: іноземці; громадяни з психічними розладами; пери і преси (за винятком перів Ірландії); особи, які перебувають у місцях позбавлення волі.

Пасивне виборче право надається британським громадянам, які досягли 21 року. Закон позбавляє пасивного права такі категорії населення: громадян з тяжкими психічними захворюваннями; банкрутів; осіб, винних у використанні незаконних методів боротьби на виборах; осіб, які відбувають покарання за державну зраду; громадян, посади яких несумісні з депутатським мандатом (професійні судці, міністерські чиновники, дипломатичні службовці, військовослужбовці (крім офіцерів у відставці));керівників громадських корпорацій; працівників місцевих рад.

На парламентських виборах висуваються у середньому 2300– 2500 кандидатів. Більшість із них – кандидати від Консервативної і Лейбористської партій. Процедура висування дуже проста. Кандидат повинен подати чиновнику з виборів заяву, підписану10 виборцями, й оплатити виборчу заставу в 500 фунтів стерлінгів, яка не повертається, якщо кандидат не набере більше ніж 5 % голосів виборців свого округу.

При формуванні Палати громад країна поділяється на 659 округів. Від кожного округу обирається один депутат. На відміну від інших країн у Великій Британії немає спеціальних центральних органів з проведення виборів. Немає їх і у виборчих округах. Загальне керівництво організацією виборів у масштабі всієї країни здійснює Міністерство внутрішніх справ, а на місцях – чиновник з виборів.

Інститут референдуму має у Великій Британії обмежене практичне застосування. За всю її історію було проведено три референдуми, при цьому в двох випадках – на регіональному рівні. У 1979 р. проводилися референдуми в Шотландії і Уельсі, на яких ставилося питання про автономію з власними парламентами й органами виконавчої влади. Але на жодній з цих територій це питання не отримало потрібних 40 % голосів зареєстрованих виборців. Отже, рішення на референдумі не було прийнято, і статусу автономних одиниць ні Шотландія, ні Уельс тоді не отримали.

Дата добавления: 2014-01-07