Тема № 7. Деліктне судочинство

Вступ

Донецьк

Спеціальність «Правознавство» 7.03040101

Лекція

Червня 2012 р.

Є.В. Петров

МВС УКРАЇНИ

кафедра цивільно-правових дисциплін

курс: “Розгляд окремих категорій цивільних справ”

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін ДЮІ МВС України

канд. юрид. наук, доцент

Напрям підготовки «Право» 0601

освітньо-кваліфікаційний рівень «Спеціаліст»

для студентів 5 курсу денної форми навчання факультету права

(господарсько-правова спеціалізація)

Тема № 7: «Деліктне судочинство»

Підготував: Лапін О.О., викладач кафедри

Обговорена та схвалена на

засіданні кафедри цивільно-правових

дисциплін ДЮІ МВС України

Протокол № 20

від 26 червня 2012 р.

Деліктом є заподіяння майнової (матеріальної) та мо­ральної шкоди іншій особі.

Внаслідок заподіяння шкоди виника­ють зобов'язання, змістом яких є право потерпілого (кредитора) на відшкодування завданої йому шкоди і обов'язок особи, що завдала шкоду, її відшкодувати.

Ці правовідносини регулюються главою 82 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК).

Неправомірні дії (правопорушення, делікти) як юридичний факт цивільного права характерні тим, що можуть бути лише та­кими, які створюють правовідносини; у деяких випадках — таки­ми, що змінюють їх, або такими, що перешкоджають виникнен­ню правовідносин, але ніколи не бувають такими, що припиня­ють правовідносини, або такими, що поновлюють права і обо­в'язки.

Як у договірних, так і у деліктних зобов'язаннях законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду.

Проте, у деліктних зобов'язаннях є виняток із загального правила, коли допускається покладання обов'язку на особу без її вини (ст. 1187 ЦК).

Розмежування договірної і деліктної відповідальності спрямоване на виключення конкуренції позовів, що з них випливають. Однак в окремих випадках законодавство допускає пред'явлення позову з делікту за наявності договору між сторонами

Так, при заподіянні шкоди життю або здоров'ю громадянина при виконанні договірних зобов'язань (перевезення пасажирів) та у разі заподіяння шкоди громадянину-споживачу внаслідок недоліків товару (роботи, послуги) потерпілий одержує право вибору позову.

Ознаки зобов'язання щодо відшкодування шкоди:

1) правова форма реалізації цивільно-правової відповідальності заподіювача шкоди або засіб захисту потерпілого;

2) основні функції — поновлення майнового становища потерпілого, що було до завдання шкоди, а також виховно-запобіжний вплив;

3) засоби відповідальності, реалізовані через це зобов'язання, не впливають безпосередньо на правопорушника, а діють через обмеження його майнових інтересів;

4) зобов'язання виникає за наявності передбачених законом умов і, як правило, лише за наявності протиправної поведінки.

Підстава виникнення зобов'язань — це правопорушення, тобто протиправна винна поведінка заподіювача шкоди.

Склад правопорушення містить чотири елементи — умови відповідальності:

1. Заподіяння матеріальної чи (або) нематеріальної (моральної) шкоди потерпілому.

2. Протиправність поведінки заподіювача шкоди.

3. Причинний зв'язок між поведінкою заподіювана шкоди та заподіяною шкодою;

4. Наявність вини заподіювача. У випадках, передбачених цивільним законодавством, обов'язок відшкодування як виняток із загального правила може бути покладений на заподіювача шкоди незалежно від наявності його вини, тобто і за випадкове заподіяння (наприклад відповідальність власника за шкоду, що була заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, яке йому належить).

Метою лекції є з’ясування правової природи деліктних зобов’язань.

Завданнями: аналіз нормативно-правових актів, наукових підходів до розгляду справ щодо відшкодування шкоди.

Методологія лекції включає діалектичний метод, метод аналізу та синтезу, індукції і дедукції, а також метод порівняльного правознавства.

ПЛАН

1. Спори про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.

2. Відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов’язків.

3. Відшкодування шкоди, заподіяної особами з дефектами волі (малолітніми, неповнолітніми, недієздатними, особами, які не розуміли значення своїх дій).

Дата добавления: 2014-01-07