Оцінка ліквідності балансу

Важливою характеристикою фінансового стану кожного підприємства є його платоспроможність. Аналіз платоспроможності необхідний не тільки для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності, але і для зовнішніх інвесторів і контрагентів.

Платоспроможність – можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання.

Оцінка платоспроможності проводиться на основі характеристики ліквідності поточних активів.

Поняття ліквідності:

– ліквідність балансу – ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошові кошти відповідає терміну погашення зобов'язань;

– ліквідність активу – його здатність швидко приймати грошову форму;

– ліквідність підприємства – здатність підприємства завдяки його стійкому фінансовому стану залучати позикові засоби для погашення своїх поточних зобов'язань.

Оцінка платоспроможності підприємства здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних активів, тобто можливості швидкого перетворення їх у грошову форму.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів (актив балансу), згрупованих за ознакою зниження ліквідності, з капіталом і зобов'язаннями (пасив балансу), згрупованими за ознакою зменшення терміновості їхнього погашення.

У залежності від ступеня ліквідності виділяють групи активів:

– найбільш ліквідні активи (А1) – грошові кошти і них еквіваленти (ф. 1, ряд. 220, 230, 240);

– активи, що швидко реалізуються (А2) – дебіторська заборгованість у широкому розумінні (включаючи видані аванси) (ф. 1, ряд. 150-210, 250);

– активи, що повільно реалізуються (А3) – виробничі запаси і витрати (ф. 1, ряд. 100-140, 270);

– активи, що важко реалізуються (А4) – необоротні активи (ф. 1, ряд. 080).

Пасиви підприємства підрозділяються на групи в залежності від термінів погашення:

– термінові пасиви (П1) – кредиторська заборгованість і позички, не погашені в термін (ф. 1, ряд. 520-610);

– короткострокові пасиви (П2) – короткострокові кредити і позики (ф. 1, ряд. 500, 510, 630);

– довгострокові пасиви (П3) – довгострокові кредити і позики (ф. 1, ряд. 480);

– постійні пасиви (П4) – власний капітал і забезпечення наступних витрат та платежів (ф. 1, ряд. 380, 430).

За результатами такого групування будується баланс ліквідності (табл. 4.2).

Таблиця 4.1

Баланс ліквідності

Актив	Сума	Пасив	Сума	Платіжний надлишок (+), нестача (-)
На початок року	На кінець року	На початок року	На кінець року	На початок року	На кінець року
А1	А1п	А1к	П1	А1н	П1к	А1п – П1п	А1к – П1к
А2	А2п	А2к	П2	А2н	П2к	А2п – П2п	А2к – П2к
А3	А3н	А3к	П3	А3н	П3к	А3п – П3п	А3к – П3к
А4	А4н	А4к	П4	А4н	П4к	А4п – П4п	А4к – П4к
Баланс			Баланс			–	–

Баланс вважається ліквідним, якщо:

А1 ≥ П1, А2 ≥ П2, А3 ≥ П3, А4 ≤ П4.

Виконання цих чотирьох позицій свідчить про дотримання мінімальної умови фінансової стійкості, тобто наявність у підприємства власних оборотних коштів і збалансованість окремих груп активів і пасивів.

Зіставлення підсумків А1 і П1 (терміни до 3 місяців) відбиває співвідношення поточних платежів і надходжень. Порівняння А2 і П2 (терміни від 3 до 6 місяців) показує тенденцію збільшення або зменшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому. Зіставлення А3 і П3 (від 6 до 12 місяців), а також А4 і П4 (більше 12 місяців) відбиває віддалене майбутнє.

Дата добавления: 2014-01-07