Граничні норми сумарної ваги вантажу для підлітків у розрахунку на 1 годину робочого часу

Граничні норми підіймання та переміщення вантажів неповнолітніми під час короткочасної та тривалої роботи

вік (років)	Граничні норми ваги вантажу (кг)
короткочасна робота	тривала робота
юнаки	дівчата	юнаки	дівчата
		2,5	-	-
			8,4	4,2
			11,2	5,6
			12,6	6,3

Примітки:

1. Короткочасна робота – 1-2 підняття та переміщення вантажу; тривала – більше ніж 2 підняття та переміщення протягом 1 години робочого часу.

2. Календарний вік визначається як число повних років, що відраховується від дати народження.

3.У вагу включається вага тари і упаковки.

4.Докладене м’язове зусилля при утриманні або переміщенні вантажу з використанням засобів малої механізації не повинно перевищувати граничні норми ваги вантажу, його тривалість – не більше 3 хв., подальший відпочинок – не менше 2 хв..

вік (років)	Граничні норми ваги вантажу (кг)
короткочасна робота	тривала робота
юнаки	дівчата	юнаки	дівчата
				3,5

Примітки:

1. Сумарна вага вантажу дорівнює добутку ваги вантажу на кількість його підйомів (переміщень).

2. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, верстата, конвеєра і т.д..

3. Висота підіймання не повинна перевищувати 1 метра.

4. Відстань переміщень вручну не повинна перевищувати 5 метрів.

Для неповнолітніх щорічна основна відпустка встановлюється тривалістю 31 календарні дні. Вона повинна надаватися, в основному, влітку, а за бажанням працівника в інший час. Право на відпустку в перший рік роботи неповнолітні отримують до настання шестимісячного терміну роботи, необхідного для нарахування від­пустки дорослим.

«Оплата праці працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій три­валості щоденної роботи здійснюється в такому ж розмірі, як працівникам від­повідних категорій при повній тривалості щоденної роботи» (ст. 194 КЗпПУ).

Крім того звільнення неповнолітнього з роботи теж має певні особ­ли­вості. Коли відбувається звільнення за ініціативою роботодавця, то потрібна на це згода не лише профкому, а й комісії в справах неповнолітніх. Участь комісії у справах неповнолітніх при розгляді справи про звільнення неповнолітнього за ініціативою роботодавця не зводиться лише до дачі згоди чи відмови в цьому. Комісія повинна перевірити законність, обґрунтованість вимог власника, а також виявити причини, по яких роботодавець звільняє підлітка з роботи, вживати заходів по їх усуненню. Коли не­пов­но­літ­ній звільняється за власним бажанням, то повинен попередити про це робото­давця не за два тижні (як для дорослих), а за три дні. В тих випадках, коли роботодавець порушує законні інтереси неповно­літ­нього (залучає його до нічних і надурочних робіт або до робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, примушує працювати повний робочий день, не надає відпустки встановленої тривалості та ін.), не забезпечує належних умов для охорони здоров’я або продовження навчання неповнолітнім, його батьки (осо­би, які їх замінюють), компетентні державні органи та їх посадові особи, гро­мадські організації мають право вимагати від роботодавця покращення умов пра­ці. Коли ж продовження чинності трудового договору загрожує здоров’ю не­по­внолітнього або порушує його законні інтереси, то, на вимогу названих вище осіб і організацій, роботодавець зобов’язаний розірвати трудовий договір з неповнолітнім.

Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з молодим спе­ціалістом, направленим на роботу по персональному розподілу можливе лише за по­п­­е­редньої згоди профкому і з дозволу міністерства або відомства, якому підпорядковане дане підприємство або організація.

Отже, неповнолітні мають вагомі права по трудовому законодавству.

Так, за порушення трудової дисципліни до неповнолітніх, як і до дорослих, можуть бути застосовані заходи дисциплінарного або громадського впливу. За систематичне порушення трудової дисципліни, прогул (в тім числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом дня) без поважних причин і дозволу роботодавця, появи на роботі в нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп’яніння, до неповнолітніх може бути застосовано і такий захід, як звільнення з роботи.

Допускається прийняття учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шко­ди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по до­сяг­ненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або осіб, що йо­го замінює. Учні належать до неповнолітніх і на них поширюються ті самі норми законодавства про працю, про які ми вже говорили. Учні віком 14-15 ро­ків, які працюють у канікулярний період мають право на скорочену тривалість ро­бочого часу – 24 години на тиждень: по чотири години щоденно.

Можуть, але якщо вони працюють протягом навчального року у вільний від навчання час – то тривалість робочого часу не може перевищувати поло­вину визначеної максимальної тривалості робочого часу для відповідного віку (тобто для 14-16 річних – 12 годин на тиждень, по дві години на день, а для 16-18 річних – 18 годин на тиждень, по три години на день).

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, проводиться пропорційно відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.

Учням, які працюють, надається відпустка тривалістю 31 календарних дня влітку з оплатою пропорційно відпрацьованого часу: по два робочі дні за кожен місяць роботи. Учень може звільнитися з роботи, попередивши про це за три дні. Крім того з учнем може бути розірваний трудовий договір на вимогу адміністрації навчального закладу, в якому він навчається, якщо робота негативно впливає на його успішність.

При припиненні трудового договору роботодавець видає учню довідку про його виробничу діяльність, де вказується спеціальність, кваліфікація, посада і час роботи. Цей час включається в трудовий стаж у відповідності з діючим зако­но­давством. На підставі даної довідки на підприємстві, де надалі він буде працю­вати, зобов’язані внести відповідний запис у трудову книжку.

Відповідно до законодавства України «молоддю» вважаються особи віком від 15 до 28 років. Громадянам цього віку після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчаль­них закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служ­би надається перше робоче місце на строк не менше двох років. А молодим спеціалістам, направленим на роботу по направленню – не менше трьох років. До перелічених особливостей праці молоді можна додати також пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням, адже це головним чином саме представники молоді.

Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням.

Серед пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням необхідно виділити такі:

Ø при підготовці робітничих професій навчання здійснюється у межах робо­чого часу на виробництві;

Ø для таких категорій працівників може встановлюватися скорочений робочий час (вільний день);

Ø встановлюється додаткова відпустка у зв’язку з навчанням у таких розмірах:

· на не денних відділеннях загальноосвітньої школи на період:

ü випускних іспитів в основній школі – тривалістю 10 календарних днів, у старшій школі – 23 календарних дня;

ü іспитів у перевідних класах – від 4 до 6 календарних днів без урахування вихідних;

ü для здачі екзаменів екстерном за основну школу – 21 календарний день, за старшу школу – 28 календарних днів;

· для підготовки і здачі іспитів у ПТУ – 35 календарних днів протягом року;

· у Вузах:

ü на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів:

v з вечірньою формою навчання для Вузів І-ІІ рівня акредитації – 10 календарних днів щорічно для 1 і 2 курсу та 20 календарних днів – на наступних курсах;

v для ІІІ і IV рівнів акредитації на 1 і 2 курсах – 20 календарних днів та 30 календарних днів – на наступних курсах;

v з заочною формою навчання – 30 календарних днів незалежно від рівня акредитації для 1 і 2 курсів, 40 календарних днів – на наступних курсах;

ü на період складання державних іспитів у Вузах незалежно від рівня акредитації – 30 календарних днів;

ü на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) для Вузів І-ІІ рівня акредитації – два місяці, для ІІІ і IV рівня акредитації – чотири місяці;

· працівникам, які вступають на навчання в аспірантуру надається один раз на рік відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожен іспит. Тим, хто навчається в аспірантурі, – 30 календарних днів.

Чинне законодавство не обмежує у правах на надання всіх вищезазначених відпусток працівників, які:

Ø одержують другу вищу освіту;

Ø навчаються у Вузах державної чи інших форм власності;

Ø одержують вищу освіту за рахунок бюджету чи коштів юридичних, фізичних осіб або за рахунок своїх власних коштів.

Дата добавления: 2014-01-07