Підстави і порядок припинення провадження у справі

Відкладення розгляду справи. Зупинення провадження у справі та його поновлення

Відповідно до ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.

Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

За загальним правилом, розгляд справи закінчується прийняттям рішення. Проте, за наявності визначених у законі підстав можливе закінчення провадження у справі без прийняття рішення.

За характером підстав і процесуальними наслідкам існують дві форми закінчення провадження у справі без прийняття рішення:

1) припинення провадження у справі;

2) залишення заяви без розгляду.

Перелік підстав припинення провадження у справі (ст. 80 ГПК України) і залишення позову без розгляду (ст. 81 ГПК України) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Принципова відмінність наслідків цих дій полягає в тому, що в першому випадку (припинення провадження у справі) повторне звернення до господарського суду про спору між тими самими сторонами, з того самого предмету і з тих самих підстав не допускається, а в другому (залишення заяви без розгляду – після усунення обставин, які зумовили залишення позову без розгляду) позивач має право знову звернутися до господарського суду з тим самим позовом у загальному порядку.

Припинення провадження у справі – це закінчення розгляду справи без винесення рішення по суті спору внаслідок виявлення обставин, за яких надалі розгляд спору в господарському суді є неможливим або недоцільним.

Згідно зі ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Мова йде про непідвідомчість спору суду та про помилкове порушення справи за позовом особи, яка не має статусу юридичної особи і не володіє процесуальною правоздатністю. Наприклад, позов поданий на користь позивача іншими, крім органів прокуратури, юридичними особами, державними або іншими органами (ст. 2 ГПК України). При цьому потрібно мати на увазі, що звернення до господарського суду України прокурорів з інших держав на користь господарюючих суб’єктів цих держав не передбачено чинним законодавством або відповідними міждержавними угодами і договорами України. Тому такі спори вирішенню господарськими судами України не підлягають (п. 1 ст. 62 ГПК України).

Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (п. 5 ст. 80 ГПК України). Таку угоду сторони мають право укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на п. 5 ст. 80 ГПК України. Якщо ж така угода укладена до порушення провадження у справі, в прийнятті позовних матеріалів потрібно відмовити на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України або припинити провадження у справі з посиланням на п. 1 ст. 80 ГПК України;

2) відсутній предмет спору. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/612 від 23.08.1994 р. «Про деякі питання практики застосування ст. ст. 80 і 81 Господарського процесуального кодексу України» вказує, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору (п. 1-1 ст. 80 ГПК України) зокрема, в таких випадках:

– припинення існування предмету спору (наприклад, проведене в установленому порядку скасування оспорюваного акту), якщо між сторонами у зв’язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

– спір врегульований самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна або усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання;

3) є рішення господарського суду або іншого органу який у межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими самими сторонами, з того самого предмету і з тих самих підстав. У даному випадку мова йде про тотожність позовів. Якщо у судді є сумнів у тотожності позову на момент прийняття заяви, то він приймає заяву, і питання про тотожність вирішується в ході судового розгляду, прийняття відповідного рішення;

4) позивач відмовився від позову, і відмова прийнята господарським судом. Відмова позивача від позову не є підставою для безумовного припинення провадження. У випадках відмови позивача від позову господарському суду потрібно керуватися ч. 6 ст. 22 ГПК України, тобто перевірити, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб. Відповідно до ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. Ця заява підписується відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб’єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. За наявності відомостей про ліквідацію підприємства або організації, які є сторонами у справі, господарському суду потрібно враховувати, що підприємство (організація) вважається ліквідованим з моменту його виключення з ЄДРПОУ. Таким чином, при вирішенні питання щодо припинення провадження у справі на підставі п. 6 ст. 80 ГПК України господарський суд повинен витребувати докази виключення підприємства з державного реєстру. У справах про визнання недійсним акту, раніше виданого ліквідованим органом, господарський суд має право замінити його іншим органом, на який покладено видання таких актів;

7) сторони уклали мирову угоду, і вона затверджена господарським судом. Мирова угода – це розпорядча дія сторін, направлена на врегулювання господарського спору на взаємоприйнятних умовах і припинення порушеної судом справи. Мирова угода може бути укладена тільки між сторонами і не може бути здійснена іншими особами, які беруть участь у справі.

Можливість мирового врегулювання господарських спорів є важливою передумовою рівноважного стану господарських відносин. Цей процесуальний інститут:

а) економить час, сили і засоби держави і учасників процесу;

б) основує вирішення спору на соціально-економічних чинниках, які всебічно враховують інтереси сторін, а не тільки на формалізованих принципах;

в) усуває конфліктний стан господарських відносин, оскільки сторони спору, мирно вирішивши господарський спір, більшою мірою, ніж при розгляді судом спору, схильні до продовження господарської співпраці.

Згідно зі ст. 78 ГПК України, умови мирової угоди сторін висловлюються в адресованій господарському суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. Ця заява підписуються відповідно позивачем, відповідачем або обома сторонами.

До затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на здійснення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав та обов’язків сторін щодо предмету позову. Про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

У випадках припинення провадження у справі, повторне звернення до господарського суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій повинні бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути вирішені питання про стягнення штрафів, передбачених у пп. 4 і 5 ч. 2 ст. 83 ГПК України. Ухвала про припинення провадження у справі може бути оскаржена.

Дата добавления: 2014-01-07