Пам'ятки політичної думки Київської держави

Очищення нафтопродуктів

Отримані нафтопродукти в більшості випадків не готові до використання, оскільки містять різні домішки, які впливають на стабільність властивостей. Щоб позбутися цих домішок використовують хімічні та фізико-хімічні способи очищення. Вибір способу очищення залежить від природи домішки і від цільового призначення нафтопродукту.

Нафтопродукти очищають такими способами:

• Хімічне очищення - обробка нафтопродуктів хімічними реагентами, кислотами (і/^О.*) або лугами (іУаОД), що взаємодіють зі смолистими, сірчистими, азотистими речовинами та ін.

• Адсорбційне очищення - полягає у використання адсорбентів, так званих відбілюючи глин. Домішки адсорбуються на поверхні глин і видаляються з нафтопродуктів.

• Селективне очищення - очищення екстракцією. Засноване на вибірковому розчиненні у визначеному розчиннику продукту, що очищується та домішок.

• Каталітичне очищення - використання відповідних каталізаторів. Найпоширеніший метод - гідроочищення. Проводиться з метою видалення сірчистих сполук і ненасичених вуглеводнів. Продукт, що очищується обробляється воднем при підвищеному тиску (5-7МПа) і при температурі 250-430°С. При цьому використовується алюмокобальтомолібденовий каталізатор.

Очищення нафтопродуктів робить їх дорожчими, але якіснішими.

Політична думка Київської держави розвивалася під впливом політичної думки Візантії. Основними творами, в яких відображені політичні ідеї, були:

"Слово про закон і благодать" митрополита Іларіона,

"Руська Правда" Ярослава Мудрого,

"Повчання дітям" Володимира Мономаха,

"Повість минулих літ" літописця Нестора,

"Ізборник 1076р." та ін.

Двома головними концепціями суспільно-політичної думки княжих часів була концепція "богоугодного володаря" (представники - ігумен Феодосій Печерський і літописець Нестор ) і концепція "князівського одновладдя" (представники - митрополити Іларіон та К. Смолятич ). Автори першої концепції сформулювали ідею "духовного проводу над світською владою", ідею необхідності об'єднання київських князів навколо церкви, а не навколо великокнязівського престолу, а також ідею божественної природи влади.

Київський митрополит Іларіон вбачав у сильній монархічній владі князя запоруку територіальної цілісності держави; церква, на його думку, повинна служити державі, охороняючи загальнодержавний централізм. Він вважав, що "закон" і "благодать" суперечать одне одному: закон роз'єднує народ, бо підносить одних й принижує інших, а благодать подарована всьому людству. На думку митрополита Іларіона, християнство повинно служити консолідації країни, а церква - державі та володарю.

Праця Володимира Мономаха "Повчання дітям" (1096) - це, насамперед, настанови державному діячеві, князеві, який повинен бути відповідальним, справедливим, мудрим, здатним до протистояння ворогам, тримати у покорі бояр і удільних князів. Володимир Мономах прагнув прищепити дітям християнську мораль, людяність, благочестивість, схильність до науки, стриманість. Суд і покарання повинні бути справедливими: "Ні правого, ні винуватого не вбивайте і не веліть убивати його. Якщо навіть заслуговуватиме смерті, і то не погубляйте жодного християнина". Мономах всіляко підкреслював, що володар має бути взірцем досконалості. Він закликав князів до примирення, подолання міжусобиць заради єдності Русі.

Важливе місце у розвитку державно-політичної думки у Київській Русі мало "Слово о полку Ігоревім" (XII ст.), у якому розвинена ідея необхідності політичного об'єднання руських земель і припинення міжусобної боротьби.

Дата добавления: 2014-01-07