Виталий

Правила 3-ї фігури:

– менший засновок має бути стверджувальним судженням;

– висновок – завжди часткове судження.

Четверта фігура ніколи не використовується в природному мисленні, вона є виключно штучною, тому рідко вивчається логікою.

Її правила такі:

– якщо більший засновок є стверджувальним судженням, то менший має бути загальним судженням;

– якщо один із засновків є заперечним, то більший має бути судженням загальним;

– якщо менший засновок – стверджувальне судження, висновок повинен бути частковим.

Модуси фігур силогізмів виводяться методом послідовного перебору всіх можливих комбінацій суджень, які би відповідали переліченим правилам.

Наприклад, за правилами першої фігури більший засновок має бути загальним судженням, а менший стверджувальним. Згадаймо, що більший засновок в фігурах простого категоричного силогізму завжди стоїть першим.

Нам відомо, що до загальних належать судження типу А (загальностверджувальне) та типу Е (загальнозаперечне), а до стверджувальних відносяться судження типу А та І (частковостверджувальне).

Відповідно, одержимо чотири комбінації засновків: АА, АІ, ЕА та ЕІ. Що стосується висновків, то вони виводяться згідно правил засновків. Оскільки в випадку АА немає ні заперечних, ні часткових суджень, то висновок буде стверджувальним і загальним, тобто загальностверджувальним.

Таким чином одержимо модус ААА. Засновки АІ дадуть модус АІІ, оскільки, згідно правил засновків, якщо один із засновків частковий, то і висновок буде частковим. Засновки ЕА дають модус ЕАЕ, оскільки один із засновків заперечний, а це значить, що і висновок мусить бути заперечним. Оскільки в комбінації ЕІ один із засновків заперечний, а один частковий, то висновок буде частковозаперечний, що дасть модус ЕІО.

В другій фігурі нема потреби виясняти, яким буде висновок за якістю Він завжди буде заперечним тому, тому що за правилом другої фігури один із засновків має бути заперечним. Отже треба слідкувати тільки за тим, чи висновок буде частковим, чи загальним. Комбінація АЕ дасть модус АЕЕ, оскільки обидва засновки загальні. ЕІ дає висновок О, оскільки серед засновків є як заперечне судження (Е), так і часткове (І). Тпаким чином, одержуємо модус ЕІО. В випадку АО, коли один із висновків частковозаперечний, будемо мати модус АОО. Очевидно, що коли в засновку є О, то висновок завжди буде частковозаперечним, оскільки судження типу О є одночасно і заперечним, і частковим. Сполучення ЕА дасть модус ЕАЕ.

В третій фігурі нема потреби визначати яким за кількістю буде засновок, оскільки за правилом третьої фігури, висновок має бути завжди частковим судженням. Тобто, навіть коли обидва засновки є загальними судженнями, наприклад, АА, висновок все одно буде частковим: ААІ. Комбінация ЕА дасть модус ЕАО. Наступні модуси – ЕІО та АІІ – співпадають з модусами першої фігури. Третя фігура відрізняється від перших двох тим, що в ній більшим засновком можуть бути не тільки загальні, а й часткові судження. Тому тут можливі ще й модуси ІАІ та ОАО. Могло би здатися, що можна задати також засновки ІІ або ОІ, але вони порушували б правила засновків, згідно яких із двох часткових засновків не може бути ніякого висновку.

Застосувавши правила четвертої фігури, одержимо ще п'ять правильних модусів:

ААІ, АЕЕ, ІАІ, ЕІО, ЕАО.

Таким чином, маємо 19 правильних модусів фігур простого категоричного силогізму.

Всі інші формально можливі модуси (а всього формально можливі 64 модуси) є неправильними і можуть давати правильні висновки тільки випадково.

В Середні віки вважалося, що єдино можливим методом правильно мислити є знання схем модусів фігур силогізмів напам'ять з метою будувати власні міркування згідно цих схем.

Для полегшення запам'ятовування цих формул, були придумані спеціальні мнемонічні формули: фантоми слів, голосні букви яких позначали типи суджень за кількістю та якістю.

Наприклад, для модусів першої фігури: Barbara, Celarent, Darii Ferio.

Звичайно, тепер ніхто не пробує підігнати живе мисленя під готові схеми модусів фігур. Адже куди легше при потребі вивести ці модуси, виходячи з правил, як запам'ятовувати, не розуміючи при цьому їх змісту.

За допомогою правил силогізму та правил фігур ми маємо змогу як будувати правильні умовиводи, так і перевіряти на логічну правильність вже готові тексти.

Візьмемо засновки:

Всі люди смертні

Їжачок -- не людина

____________________

Хоча формально тут і напрошується висновок про те, що їжачок безсмертний, але ніяка людина в своєму розумі такого висновку робити не стане, оскільки очевидна його абсурдність, невідповідність дійсності.

Але далеко не очевидною є хибність подібного ходу думки. Візьмемо трохи інший приклад:

Бандити погані люди

Наш кандидат – не бандит

_________________________

Дуже багато людей, якщо навіть не буде проговорювати висновок про те, що даний кандидат – непогана людина, але буде діяти згідно цієї досить підозрілої логіки, особливо якщо засновки будуть наполегливо повторюватися в засобах масової інформації.

Багато в чому сучасна недобросовісна реклама (і не тільки політична) побудована на двох "китах" – на тому, що люди не розбираються в політиці і економіці, і на тому, що вони не володіють навичками навіть формально правильного мислення.

Чому міркування наведеного вище типу неправильні. Для того, щб це вияснити, треба спочатку визначити, до якої фігури силогізму вони належать. Для цього виясняємо, як розташовані терміни.

Найлегше побачити середній термін, оскільки він повторюється в обох засновках. В останньому прикладі таким буде слово "бандит". Якщо ми позначимо його буквою М, більший термін (предикат висновку) – буквою Р, а менший (суб'єкт висновку) – буквою S, і намалюємо схему, то побачимо, що ми маємо справу з першою фігурою.

Згадавши правила першої фігури, побачимо, що в нашому прикладі порушене друге правило, згідно якому менший засновок має бути стверджувальним судженням.

Здебільшого порушення одного правила тягне за собою, як мінімум ще одне порушення. В даному випадку порушеним виявиться ще й правило термінів, за яким термін не розподілений в засновку не може бути розподіленим в висновку. Роблячи з вищезазначених засновків висновок про те, що "наш кандидат – не погана людина", ми одержали би загальнозаперечне судження, в яких, як відомо, предикат завжди розподілений. Але в засновку "бандити – погані люди", цей термін стояв на місці предиката в загальностверджкувальному судженні і явно не був розподілений, оскільки, крім бандитів, є, звичайно, багато інших категорій поганих людей.

Таким чином, якщо виконання правил формальної логіки і не може складати основу для правильного мислення, то, по меншій мірі, воно убезпечує від найпростіших помилок, які, на жаль, в практиці зустрічаються дуже часто, як тільки людям приходиться мати справу з предметами, сутності яких вони не знають.

Дата добавления: 2014-01-07