Допомога на поховання

Допомога на поховання надається у разі смерті застрахова­ної особи, а також членів її сім'ї, які перебували на її утриманні:

1) дружини (чоловіка);

2)дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків - за умови, що вони не мають праце­здатних батьків), а також студентів та учнів середніх професій­но-технічних і вищих навчальних закладів з денною формою навчання - до 23 років;

3) батька, матері;

4) діда та баби за прямою лінією спорідненості.

Не вважаються такими, що перебували на утриманні застра­хованої особи, члени сім'ї, які мали самостійні джерела засобів існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо).

Допомога надається застрахованій особі, члену її сім'ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.

Допомога на поховання застрахованої особи призначається сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання, на підставі свідоцтва про смерть, виданого органом реєстрації актів грома­дянського стану.

Допомога на поховання члена сім'ї застрахованої особи при­значається застрахованій особі на підставі свідоцтва про смерть, виданого органом реєстрації актів громадянського стану, та до­відки з місця проживання про перебування померлого члена сім'ї на утриманні застрахованої особи.

Згідно зі ст.46 Закону України від 18 січня 2001 р. № 2240 до­помога на поховання застрахованої особи чи особи, яка перебу­вала на її утриманні, надається в розмірі, встановленому прав­лінням ФСС ТВП, але не менше розміру прожиткового мініму­му, встановленого законом.

Звернутися за допомогою, що виплачується з бюджету ФСС ТВП, можна коли завгодно, оскільки строків давності немає. Суму допомоги визначають на дату смерті.

Виплачують цю допомогу не пізніше дня, наступного за днем звернення. При цьому виплату здійснюють:

— у разі смерті застрахованої особи (крім виплати допомоги на поховання застрахованих осіб, які були пенсіонерами або померли внаслідок нещасного випадку на виробництві) – за останнім місцем її основної роботи перед смертю;

— у разі смерті члена сім'ї, який знаходився на утриманні застрахованої особи, – за місцем основної роботи застрахо­ваної особи.

Випадки, коли допомогу на поховання не виплачують з бюд­жету ФСС ТВП:

1 Допомога на поховання пенсіонерів, за якою необхідно звертатися до органів Пенсійного фонду або міськвійськомату за місцем проживання пенсіонера. Розмір допомоги на похован­ня пенсіонерів дорівнює двом місячним пенсіям померлого.

2 Допомога на поховання безробітного призначається Фон­дом соціального страхування на випадок безробіття. Розмір до­помоги визначено на рівні прожиткового мінімуму для пра­цездатної особи.

3 Допомога на поховання з місцевих бюджетів надається місцевими органами влади у разі смерті: аспіранта, докторанта, клінічного ординатора, студента вузу І - IV рівнів акредитації ста­ціонарної форми навчання, учня професійно-технічного навчаль­ного закладу.

Таку саму допомогу виплачує місцева державна адміністрація або виконком ради за рахунок коштів місцевих бюджетів у разі смерті особи, яка не належить до перелічених категорій і не застрахова­на у системі державного соціального страхування.

3.4.7 Порядок планування, обліку та видачі путівок на санаторно-курортне

лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей,

придбаних за рахунок коштів ФСС ТВП

Для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї мають право на отримання санаторно-курорт­ного лікування, оздоровлення у спеціалізованих оздоровчих за­кладах.

Правління ФСС ТВП щорічно розглядає та затверджує план розподілу путівок для застрахованих осіб і членів їх сімей, гра­ничну вартість путівки на ліжко-день у санаторно-курортних закладах, а також розмір часткового фінансування на оздоров­лення дітей у дитячих оздоровчих закладах.

Питання фінансування оздоровчих закладів вирішуються правліннями відділень ФСС ТВП за поданням профспілкових органів, комісій із соціального страхування підприємств, уста­нов, організацій та робочих органів відділень.

Для санаторіїв-профілакторіїв, які частково фінансуються за рахунок коштів ФСС ТВП, гранична вартість путівки на ліжко-день вирішується їх власниками з урахуванням пропозицій комісій із соціального страхування та затверджується виконав­чими дирекціями відділень.

Асигнування на придбання путівок для застрахованих осіб і членів їх сімей плануються в бюджеті ФСС ТВП у межах коштів, передбачених статтею «Оздоровчі заходи».

Планування путівок здійснюється Виконавчою дирекцією ФСС ТВП у розрізі відділень. Проект плану розподілу путівок визначає загальну їх кількість з урахуванням чисельності пра­цюючих в еквіваленті повної зайнятості та фінансового стану ФСС ТВП. Проектом плану передбачаються путівки:

—для застрахованих осіб і членів їх сімей;

—для доліковування застрахованих осіб у відповідних відділен­нях реабілітації на базі санаторно-курортних закладів;

—для створення резерву у виконавчій дирекції та відділеннях ФСС ТВП.

За кошти соціального страхування придбаються путівки лише до санаторіїв та оздоровчих закладів України.

Проект плану розподілу путівок направляється до 1 червня виконавчим дирекціям відділень ФСС ТВП для узгодження. Останні до 1 серпня повертають виконавчій дирекції проект плану із зауваженнями і пропозиціями робочих органів, комісій із соціального страхування. Виконавча дирекція узагальнює отримані матеріали та узгоджує проект плану розподілу путівок з комісією правління з питань страхових виплат та надання со­ціальних послуг. Виконавча дирекція спільно з комісією подає до 1 вересня правлінню проект плану для затвердження.

Плани розподілу путівок відділень ФСС ТВП затверджують­ся на правліннях відділень у двотижневий строк після отриман­ня затвердженого правлінням плану на наступний рік і доводять­ся до робочих органів відділень, які доводять план розподілу путівок до страхувальників.

Застрахованій особі путівка дається за основним місцем ро­боти на підставі рішення комісії із соціального страхування. За­страхована особа отримує її в бухгалтерії страхувальника, яка здійснює облік путівок.

Путівка до дитячого оздоровчого закладу видається безкош­товно або за 10% її вартості, путівка для членів сім'ї — з частко­вою оплатою за 30%; 50% її вартості з урахуванням матеріально­го стану застрахованої особи.

Кошти за часткову оплату вартості путівки вносяться у касу страхувальника за місцем роботи застрахованої особи з подальшим перерахуванням на рахунок ФСС ТВП, за відсутності каси — через установу банку за місцем реє­страції страхувальника.

Путівки, які надходять до бухгалтерії страхувальника, підля­гають зберіганню та обліку нарівні з грошовими коштами. Стра­хувальник, лікувально-профілактичні установи щоквартально звітують перед робочими органами ФСС ТВП про видані путів­ки.

Правління ФСС ТВП, виконавча дирекція, виконавчі ди­рекції відділень, робочі органи відділень, комісії із соціального страхування здійснюють контроль за правильністю зберігання, обліку, використання путівок, своєчасністю оприбуткування і відображення у звітності часткової оплати за путівки.

3.5 Управління соціальним страхуванням з тимчасової втрати

працездатності

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати праце­здатності є органом, який здійснює:

— керівництво та управління загальнообов'язковим держав­ним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втра­тою працездатності та витратами, зумовленими народжен­ням і похованням;

— збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забез­печення та соціальних послуг;

— надання допомог та соціальних послуг, а також контролює використання коштів.

ФСС ТВП є некомерційною самоврядною організацією.

Дер­жава виступає гарантом надання матеріального забезпечення і соціальних послуг застрахованим особам та стабільної діяльності ФСС ТВП, який має права юридичної особи з дня реєстрації ста­туту у спеціально уповноваженому центральному органі вико­навчої влади. Він не може провадити будь-яку іншу діяльність, використовувати страхові кошти не за цільовим призначен­ням. Діяльність регулюється Законом та статутом, який затвер­джується правлінням.

Найвищим органом ФСС ТВП є його правління, яке працює на громадських засадах. Контроль за цільовим використанням коштів соціального страхування здійснює Наглядова рада, до складу якої входять представники від держави, профспілок і ро­ботодавців.

Основними завданнями ФСС ТВП є:

—забезпечення надходження та акумуляції збору на обов'яз­кове соціальне страхування та інших коштів, призначених для фінансування видатків на виплату допомоги з тимчасо­вої непрацездатності, інших видів допомоги, встановлених законодавством, а також на санаторно-курортне лікування та оздоровлення працюючих і членів їх сімей;

—контроль за цільовим використанням коштів, що знаходять­ся на рахунку ФСС ТВП;

—здійснення організаційно-управлінських заходів щодо забез­печення виплати допомоги із соціального страхування, опла­ти витрат на санаторно-курортне лікування і оздоровлення працюючих та членів їх сімей.

Управління ФСС ТВП здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Управління провадять правління та виконавча дирекція. В АР Крим, областях та в містах Києві і Севастополі безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відпо­відних відділень.

До складу правління входять по 15 представників держави, застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов'яз­ки на громадських засадах. Представники від держави призна­чаються Кабінетом Міністрів України, представники застрахо­ваних осіб та роботодавців обираються (делегуються) сторона­ми самостійно. Строк повноважень членів правління становить шість років і закінчується в день першого засідання нового складу правління.

Правління ФСС ТВП:

— визначає поточні та перспективні завдання;

— затверджує документи, що регламентують внутрішню діяльність;

— подає на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо визначення розміру внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими наро­дженням та похованням;

— розглядає та затверджує річний бюджет ФСС ТВП, звіт про його виконання;

— визначає порядок фінансування та умови надання путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення у спе­ціальних оздоровчих закладах (у тому числі і дитячих);

— здійснює контроль за цільовим використанням коштів, ве­денням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надхо­дження та використання;

— вирішує питання щодо формування і використання резерву коштів для забезпечення фінансової стабільності ФСС ТВП у сумі, необхідній для фінансування матеріального забезпе­чення в розрахунку на місяць;

— спрямовує та контролює діяльність виконавчої дирекції, правлінь і виконавчих дирекцій відділень ФСС ТВП;

— обирає голову правління та його заступників;

— розглядає кандидатури і затверджує на посадах директора виконавчої дирекції ФСС ТВП та його заступників, а також приймає рішення про їх звільнення;

— затверджує структуру органів ФСС ТВП, чисельність їх пра­цівників, асигнування на адміністративно-господарські ви­трати;

— представляє ФСС ТВП у взаємовідносинах з органами дер­жавної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян з питань соціального захисту громадян, а також органами соціального страхування зарубіжних країн, міжнародними організаціями, діяльність яких пов'язана із захис­том соціальних прав людини;

— затверджує положення про правління відділення;

— здійснює інші функції, передбачені статутом.

Виконавчим органом правління, який забезпечує виконан­ня його рішень, є виконавча дирекція.

Виконавча дирекція ФСС ТВП здійснює такі повноваження:

— забезпечує збір та акумуляцію внесків на загальнообов'яз­кове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасо­вою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;

— здійснює оперативне розпорядження страховими коштами у межах затвердженого бюджету;

— здійснює матеріальне забезпечення та надає соціальні по­слуги;

— здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчас­ною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загально-обов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;

— представляє інтереси страховика у судових та інших орга­нах;

— готує та подає на розгляд правління: пропозиції щодо роз­міру страхових внесків на наступний рік; проект бюджету та звіт про його виконання; пропозиції щодо розміру резерв­них коштів.

Наглядова рада ФСС ТВП, яка діє відповідно до законодавства України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів.

3.6 Контрольні запитання

1 Що передбачає загальнообов'язкове державне соціальне страху­вання з тимчасової втрати працездатності?

2 За якими принципами здійснюється страхування з тимчасової втрати працездатності?

3 Хто належить до суб'єктів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?

4 Які особи підлягають загальнообов'язковому державному соціаль­ному страхуванню з тимчасової втрати працездатності?

5 Які є джерела формування коштів соціального страхування з тим­часової втрати працездатності?

6 Хто належить до платників обов'язкових внесків до ФСС ТВП?

7 Який порядок реєстрації платників страхових внесків?

8 Які розміри внесків на соціальне страхування з тимчасової втра­ти працездатності?

9 Який порядок нарахування страхових внесків?

10 У які строки здійснюється сплата страхових внесків?

11 Які права та обов'язки мають страхувальники?

12 Яка відповідальність покладається на страхувальників?

13 Яким чином провадиться контроль за надходженням коштів до ФСС ТВП?

14 Як здійснюється матеріальне забезпечення за страхуванням з тимчасової втрати працездатності?

15 Які умови та порядок надання допомоги з тимчасової непраце­здатності?

16 Який порядок обчислення середньої заробітної плати для роз­рахунку виплат за соціальним страхуванням?

17 Як нараховується та виплачується допомога у зв’язку з вагітністю та по­логами?

18 Який порядок надання допомоги при народженні дитини?

19 Які умови та порядок надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку?

20 Яким чином надається допомога на поховання?

21 Який порядок планування, обліку та видачі путівок на санатор­но-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей?

22 Як здійснюється управління соціальним страхуванням з тимча­сової втрати працездатності?

23 Які функції правління ФСС ТВП?

24 Які повноваження виконавчої дирекції ФСС ТВП?

Тема 4 Страхування від нещасного випадку на виробництві та

професійних захворювань

4.1 Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань: завдання, принципи та особливості.

4.2 Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань: структура, завдання та повноваження.

4.3 Доходи бюджету Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань.

4.3.1 Джерела формування доходів ФСС НВВ.

4.3.2 Платники страхових внесків.

4.3.3 Страхові внески та тарифи.

4.3.4 Обов'язки та відповідальність платників.

4.3.5 Контроль за надходженням коштів до ФСС НВВ.

4.4 Матеріальне забезпечення та соціальні послуги у разі виникнення нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань.

4.4.1 Загальні положення.

4.4.2 Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

4.4.3 Одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого.

4.4.4 Щомісячна страхова виплата.

4.4.5 Виплата грошової суми за моральну (немайнову) шкоду.

4.4.6 Страхова виплата потерпілому при тимчасовому переведенні його на більш легку роботу.

4.4.7 Страхова виплата потерпілому під час його професійної реабілітації.

4.4.8 Виплата одноразової допомоги у разі смерті потерпілого.

4.4.9 Щомісячні страхові виплати особам, які мають на це право у разі втрати годувальника.

4.4.10 Відшкодування витрат на поховання потерпілого.

4.4.11 Інші види матеріального забезпечення та соціальні послуги.

4.5 Контрольні запитання.

4.1 Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань: завдання, принципи та особливості

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюються соціальний захист, охоро­на життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяль­ності.

Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підляга­ють:

- особи, які працюють на умовах трудового договору (кон­тракту);

- учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

- особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяль­ності на виробництві цих установ або на інших підприєм­ствах за спеціальними договорами.

Заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування на вироб­ництві або професійного захворювання жінки під час її вагіт­ності, у зв'язку з чим дитина народилася інвалідом, прирівнюєть­ся до нещасного випадку, який трапився із застрахованим. Така дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахо­ваною та до 16 років або до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років, їй надається допомога з ФСС НВВ.

На добровільних засадах можуть бути застраховані:

- священики, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;

- особи, які забезпечують себе роботою самостійно;

- громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.

Завданнями страхування від нещасного випадку є:

— проведення профілактичних заходів, спрямованих на усу­нення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, за­побігання нещасним випадкам на виробництві, професій­ним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;

— відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на ви­робництві від нещасних випадків або професійних захворю­вань;

— відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахо­ваним і членам їхніх сімей.

Основними принципами страхування від нещасного випад­ку є:

— паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;

— своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;

— обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які за­безпечують себе роботою самостійно та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності;

— надання державних гарантій реалізації застрахованими гро­мадянами своїх прав;

— обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків;

— формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі;

— диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та профе­сійної захворюваності на кожному підприємстві;

— економічна зацікавленість суб'єктів страхування в по­ліпшенні умов безпеки праці;

— цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

У даному виді страхування використовуються спеціальні по­няття

Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застрахо­вані громадяни, а в окремих випадках члени їхніх сімей та інші особи, страхувальники і страховик.

Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюєть­ся страхування. Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках — застраховані особи.

Страховик — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (ФСС НВВ).

Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя за­страхованого, його здоров'я та працездатність.

Роботодавцем вважається:

— власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю;

— власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародних), філії або представництва, який використовує найману працю.

Страховий ризик — обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок.

Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричини­ли застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психоло­гічну травму за обставин, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника не­безпечного виробничою фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним тру­дових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Професійне захворювання — захворювання, що виникло внаслідок професійної діяль­ності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших чинників, пов'язаних із роботою.

Професійне захворювання є страховим випадком також у разі його встановлення чи виявлення у період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, а також види професійних захворювань, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого цен­трального органу виконавчої влади.

Нещасний випадок або професійне захворювання, яке ста­лося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком.

Порушення пра­вил охорони праці застрахованим не звільняє страховика від ви­конання зобов'язань перед потерпілим.

Нещасний випадок на виробництві або професійне захворю­вання розслідується у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілі­тації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного ви­падку або професійного захворювання за встановленою формою.

4.2 Фонд соціального страхування від нещасного випадку на

виробництві та професійних захворювань: структура, завдання та

Дата добавления: 2014-01-07