Основні стратифікаційні тенденції у сучасній Україні

Для характеристики різних типів соціальної структури у науці використовуються два поняття: сильне та слабке суспільство.

Сильне суспільство характеризується:

- досить стабільною та міцною соціальною структурою з явною тенденцією до органічної солідарності різних груп, з відносно низькою диференціацією у доходах;

- широкими можливостями індивідуальної мобільності;

- усталеною шкалою престижу професій, роду занять тощо.

Слабке суспільство - це суспільство, у якого:

- відсутня чітка диференціація між групами, єдина та стабільна шкала престижу професій;

- для якого характерна наявність нестійких соціальних спільностей, зв'язки між якими носять переважно конфліктний характер, що унеможливлює ефективну взаємодію на солідарність.

Соціальна структура такого суспільства характеризується високою диференціацією у доходах, масовою нисхідною соціальної мобільності, знедоленням основної маси населення, надмірним подовженням профілю стратифікації.

Сучасна Україна відноситься до слабких суспільств. Як справедливо зазначає відомий український дослідник проблем соціальної структури С.Макеєв, соціологами ще не проведена реконструкція картини нової соціальної структури, не вироблена загальна концепція її, але тенденції стратифікаційних зсувів можуть бути означені.

Провідні тенденції стратифікаційних змін в Україні:

1. В Україні наявний процес демократизації та лібералізації соціальної структури, який зумовлений руйнуванням старого суспільства, відсутністю провідних ідеологічних важелів колишньої соціальної структури.

Наслідком цих процесів є урізноманітнення соціальних груп, вільний вибір місця проживання, працевлаштування, способу життя, володіння правом власності тощо.

2. Для України характерна ситуація паралельного існування двох різних соціальних структур: старої, представленої традиційно солідарними утвореннями (робітничим класом, селянством та інтелігенцією), які також зазнали певних змін, та нової, що склалася внаслідок інституційних змін і представленою такими соціокультурними одиницями, як підприємці, банкіри, фермери, особи вільних професій, безробітні, групи протиправної поведінки тощо.

Наслідком такого співіснування, а також кількісних та якісних змін, що відбулися у робітничому класі, селянстві та інтелігенції стала надмірна атомізованість, розпорошеність суспільства, строкатість та мозаїчність його соціальної структури.

3. Суттєві зміни відбулися також у системі визначальних чинників соціального статусу індивідів. За даними соціологічних досліджень, самоідентифікація соціального статусу відбувається переважно за єдиним критерієм: економічним, за умов зниження ролі інших критеріїв: освітніх, кваліфікаційних, престижних тощо.

Як відомо, тенденція зведення багатоманітних чинників соціальної стратифікації до економічного є провідною ознакою саме для бідних країн.

4. Наявний брак бажаної інтеграції, солідарності у суспільстві та розшарування населення на групи з діаметрально протилежними інтересами, представленими опозиціями: багаті - бідні, вищі - нижчі тощо.

Дана тенденція є передбачуваною, адже ринкові реформи своїм наслідком завжди мають поляризацію населення. Проте в Україні вона досягла безпрецедентних розмірів і є небезпечною, оскільки виникає загроза втрати керованості соціальними процесами. За даними експертів, на початку нового століття співвідношення прибутків 10 відсотків найбагатших громадян в Україні і 10 відсотків найбідніших складає 20 разів, тоді як вже восьмикратний розрив вважається соціально небезпечним.

5. Наслідком стрімкої висхідної соціальної мобільності у сфері матеріального добробуту є поява страти багатих.

Вона має свої особливості, оскільки багатство було набуте нею протягом дуже короткого історичного періоду. Сучасна бізнес-еліта формується за рахунок поєднання носіїв капіталу та бюрократії і формування фінансово-промислових груп.

6. Формування верстви бідних як наслідок нисхідної мобільності більшості населення - ще одна суттєва тенденція у соціальній структурі українського суспільства.

Бідність визначається як неможливість через брак коштів підтримувати спосіб життя, який вважається нормальним та звичним для даного суспільства.

Особливості субкультури бідності в Україні:

- висока частка витрат на харчування у загальній структурі всіх витрат (> 60%);

- низький рівень життя населення в цілому;

- висока питома вага тих, хто самоідентифікує себе з групою бідних (> 65% населення);

- поширеність бідності серед працюючого населення;

- масова участь у сільгоспроботах на присадибних ділянках з метою вироблення продуктів для власного споживання (своєрідне "натуральне господарство") та інші.

7. Низькі темпи формування "середнього класу" - дуже небезпечна тенденція у соціальній структурі України

Невірно говорити про його повну відсутність, тому що впровадження ринкових реформ - закономірний наслідок появи середнього класу. Але кількісні та якісні показники його зростання не можуть задовольнити розвинуте суспільство. Середній клас в Україні формується переважно від обслуговування багатих, а не від реального виробництва. Той середній клас, а фактично його зародок, який є в Україні, неспроможний виконувати роль буферу в дихотомії "багаті - бідні".

8. Маргіналізація суспільства як наслідок посилення нисхідної соціальної мобільності.

Маргінал - це людина, яка знаходиться між двох культур, не інтегруючись у жодну з них. Характерними рисами такої людини є:

- невизначеність соціального статусу;

- посилені рольові конфлікти;

- амбівалентність поведінки;

- психологічний дискомфорт тощо.

Таким чином, для соціальної структури України є характерною низка тенденцій, які в сукупності можуть бути охарактеризовані як негативні. Подальший розвиток соціальної структури безпосередньо залежатиме від процесів соціально-економічного та соціально-політичного реформування.

Література: 9 (с. 44-123); 8 (с. 73-120); 2 (с. 70-112); 7 (с. 116-153); 6 (с. 199-234); 1 (с. 125-188); 19; 23; 30; 31; 55; 57; 61; 71; 76; 100; 106; 108; 127.

Контрольні питання та завдання

1. Дайте визначення терміна "суспільство" та охаракте¬ризуйте його основні ознаки.

2. Чому суспільство вважають самовідтворюваною систе¬мою?

3. Чим системно-механічний підхід до розуміння суспіль¬ства відрізняється від системно органічного?

4. Охарактеризуйте суть синтетичного підходу до розу¬міння суспільства.

5. Чим відрізняється традиційна спільнота (гемайн-шафт) і сучасне суспільство (гезельшафт) (терміни Ф. Тьон-ніса)?

6. Охарактеризуйте основні теорії походження суспіль¬ства.

7. Що таке "аномія"? Охарактеризуйте основні ознаки цього стану суспільства.

8. Чим теорія аномії Р. Мертона відрізняється від теорії аномгі Е. Дюркгейма?

9. Поясніть різницю між поняттями "соціальний прогрес" і "соціальна еволюція".

10. У чому полягає відмінність між соціальною реформою

і революцією? Які види соціальних революцій вам відомі?

11. Назвіть відомі Вам критерії типології суспільств.

12. Охарактеризуйте марксистську концепцію типології

суспільств.

13. Порівняйте традиційне та індустріальне суспільства.

14. Охарактеризуйте постіндустріальне суспільство.

15. Порівняйте постіндустріальне та індустріальне су¬спільства.

16. Чи можна українське суспільство вважати постіндустріальним?

Дата добавления: 2014-01-07