Вимоги до вибору форм

Форма організації навчання – спільна навчальна діяльність педагога і дітей, що здійснюється в певному порядку і встановленому режимі.

Значною мірою вона виражає характер зв’язку між педагогом і дитиною, їхньої діяльності, місце заняття і час його проведення. У дитячому садку використовують: фронтальні, групові, індивідуально-групові, індивідуальні форми організації навчання. Розрізняють такі форми навчання: дидактична гра, заняття, екскурсія.

Необхідним компонентом процесу навчання є дидактичні засоби, оптимальне поєднання яких робить навчальний процес ефективним. Такими дидактичними засобами є: слово, образ, дія.

Форми організації роботи (навчання), що використовуються для ознайомлення дітей з природою дещо ширші. До них відносяться: заняття, екскурсії як особливий вид занять, повсякденні та цільові прогулянки в природі. П роте, слід зазначити, що значною частиною інформації діти оволодівають без спеціального навчання, у повсякденному спілкуванні з дорослими, іншими дітьми, під час ігор, спостережень. Отримана інформація може невірно інтерпретуватися дітьми, носити хаотичний, безсистемний характер. Тому завдання вихователя і батьків полягає в тому, щоб надати знанням системності і обґрунтованості. Цьому слугують організовані форми навчання, перераховані вище. За умов постійного спілкування вихователя з невеликою групою дітей (до 15 осіб) можливе здійснення навчання в процесі повсякденної діяльності дітей, без спеціально організованих занять.

· Повага до особистості дитини (стаття Кумаріна про Тр. Лисенко)

· Доцільність (восени краще провести екскурсію до лісу, парку, ніж розглядати все це на картинці)

· Доступність (в молодшому дошкільному віці перевага надається ігровим формам організації занять, повсякденній діяльності. Переважають індивідуальні форми роботи; в старшому дошкільному віці перевагу віддають екскурсіям, груповим формам роботи, організованим заняттям, як таким, що допомагають дитині в наступному адаптуватися до шкільного навчання)

· Почерговість використання

· Простота організації

Від правильно підібраної форми залежить якість засвоєння дітьми навчального матеріалу. Форми організації навчального процесу добираються в залежності від змісту навчальної інформації, віку дітей та їх індивідуальних особливостей, а також від індивідуальних особливостей педагога.

Різноманітні методи — наочні, практичні, словесні — можуть застосовуватися під час різноманітних форм організації роботи по ознайомленню дошкільників з природою.

Форма організації навчання – спільна навчальна діяльність педагога і дітей, що здійснюється в певному порядку і встановленому режимі.

Такими формами є за­няття, екскурсії, як особливий вид занять, цільові і повсякденні прогулянки.

Заняття – форма дошкільного навчання, за якої вихователь, працюючи з групою дітей встановлений режимом час, організовує і спрямовує пізнавальну діяльність з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини.

Заняття розглядаються як важлива форма роботи по ознайом­ленню дошкільників з природою. Це зумовлене тим, що заняття дають змогу формувати знання у всіх дітей одночасно, у певній послідовності з урахуванням можливостей дітей і природного ото­чення. Під керівництвом вихователя відповідно до програми у ді­тей формуються системні знання, розвиваються пізнавальні проце­си, здібності, формується правильне ставлення до природи.

Розрізняють кілька типів занять залежно від дидактичної мети, яка вирішується на заняттях.

П е р ш и й т и п занять - первинно-ознайомлювальні. Діти вперше знайомляться з певними об'єкта­ми або явищами природи. На них у дітей формуються конкретні уявлення про неживу природу, рослини, тварин, особливості їхнього розвитку за певних умов. Діти вчаться впізнавати за зовнішніми ознаками кімнатні, са­дові, лісові, лучні рослини, диких і свійських тварин, знайом­ляться із способом їхнього життя, живленням, сезонними зміна­ми тощо.

Основними методами проведення цих занять є спостереження, досліди, а також розглядання картин, показ діапозитивів, діа-, кінофільмів у поєднанні із словесними методами. Організаційним різновидом таких занять часто є екскурсія в природу чи на сіль­ськогосподарські об'єкти.

Другий тип занять спрямований на уточнення, розширен­ня, поглиблення знань, формування практичних навичок догляду за живими об'єктами у ході вирощування їх. Важливе значення на таких заняттях має використання, поряд із зазначеними вище методами праці в природі, ігор, читання творів дитячої природо­знавчої літератури тощо.

Третій тип занять спрямований на узагальнення і система­тизацію знань дітей про природу. Це поглиблено-пізнавальні за­няття, змістом яких є встановлення причинних зв'язків, залежнос­тей, систематизація знань. Основними методами їх проведення ви­ступають бесіди, дидактичні ігри, узагальнюючі спостереження, демонстрація моделей, які розкривають взаємозв'язок рослинного і тваринного світу і зовнішнього середовища.

Четвертий тип занять — комбіновані, на яких розв'язую­ться два дидактичних завдання — засвоєння нових знань і уточ­нення раніше засвоєних.

Останнім часом набули поширення інтегровані (неординарні) заняття, їх впровадження пов'язане з рядом причин, серед яких протест проти проникнення у навчання дошкільників шкільних ме­тодів, прагнення зробити навчальний процес більш цікавим через введення нетрадиційного змісту і поєднання різних методів. Інте­гровані заняття дають змогу вихователю творчо перерозподілити час для засвоєння програми з тих чи інших розділів, логічно об'єднуючи їх. Важливе значення має урізноманітнення діяльності дітей на таких заняттях. Завдання по ознайомленню з природою можуть здійснюватися в процесі занять з розвитку мови, образо­творчої діяльності. Одночасно в процесі ознайомлення з природою можна здійснювати завдання по формуванню початкових матема­тичних уявлень (величини, форми, тощо), розвитку мови і т. д. Інтеграція надзвичайно важлива для впровадження принципу між­дисциплінарного підходу у здійсненні екологічного виховання. Фор­мування ставлення до навколишнього середовища повинне зді­йснюватися на заняттях з усіх розділів, пронизувати всю роботу дитячого садка.

Інтегровані заняття найчастіше вирішують завдання поглиблен­ня, закріплення знань.

Комплексні заняття — це сполучення занять з двох розділів, об'єднаних однією темою. Наприклад, ознайомлення з весняними рослинами і малювання пролісків і підсніжників. Таке об'єднання дозволяє оптимізувати процес засвоєння дітьми знань. Новий ма­теріал на таких заняттях не може бути з обох розділів. Доцільно планувати з одного — знайомий, з іншого — новий.

Ефективність занять залежить від їх підготовки і проведення. Намітивши тему заняття, вихователь повинен розробити програмні завдання. Вони включають освітні, виховні завдання та завдання на розвиток особистості.

У визначенні змісту програмних завдань вихователь виходить з вимог програми, рівня розвитку дітей і особливостей природно­го оточення дошкільного навчального закладу. Слід уточнити місце даного заняття в системі роботи (чи йде на занятті процес формування початко­вих знань, чи їх збагачення, систематизація, вправляння у засто­суванні знань і т. д.). Міцність засвоєння знань вимагає поступо­вого оволодіння ними дітьми через первинне ознайомлення, збага­чення, закріплення і узагальнення.

Важливий етап підготовки до заняття — вибір методу. Він залежить від дидактичної мети, змісту пізнавального матеріалу, особливостей природного оточення, вікових можливостей дітей. Вибраний метод або їх сукупність повинні забезпечити повноту виконання програмних завдань і активну розумову діяльність ді­тей. В ознайомленні дітей з природою необхідно забезпечити прі­оритет методам, що забезпечують безпосередній контакт з при­родою.

Важливе значення в проведенні занять має розміщення дітей. Для розглядання тварин, кімнатних рослин, картин до­цільніше дітей садити півколом. Це дозволяє всім брати активну участь у занятті. За наявності роздавального матеріалу для спо­стережень краще посадити дітей за столами. Під час занять з пра­ці столи розміщують буквою «П» або стрічкою. При цьому діти мають змогу краще бачити показ прийомів роботи, а вихователю легше контролювати роботу дітей.

Готуючись до занять, вихователь повинен підібрати наочні посібники: картини, малюнки, гербарії тощо. Під час розгля­дання тварин — відповідні корми, предмети догляду. Після цього вихователь продумує хід заняття: послідовність роботи, систему прийомів, що активізують розумову діяльність дітей (пошукові за­питання, порівняння, ігрові прийоми тощо).

У ході заняття важливо залучати до виконання завдань усіх дітей.

Наприкінці заняття вихователь, як правило, користується педа­гогічною оцінкою навичок і умінь, ставлення дітей до заняття, їх­ньою пізнавальною активністю. Диференціація оцінки залежить від віку дітей.

За організацією дітей заняття поділяють на:

- фронтальні (з усіма дітьми групи);

- групові (10-12 дітей дошкільного віку);

- індивідуально-групові (4-6 дітей дошкільного віку);

- індивідуальні (1-4 дітей дошкільного віку).

Дата добавления: 2014-01-07