Пароніми у діловому тексті

ПАРОНІМИ – це слова, які близькі за звучанням, але різні за значенням (адресат – адресант, стильний – стилістичний – стильовий).

Переважно вони розрізняються суфіксами, рідше – префіксами та закінченнями: паливо – пальне, кампанія – компанія, покажчик – показник, громадський – громадянський, виконавський (дисципліна, майстерність) – виконавчий (орган, лист), приводити – призводити (до чогось небажаного).

Слова можуть мати спільні корені, але відрізнятися різними префіксами або наявністю / відсутністю префіксів. Найчастіше це дієслова або похідні від них утворення, напр.:

ознайомити — дати відомості, інформацію (зі станом справ, з планом, з проектом) - познайомити - представити, рекомендувати (з приятелем, зі співробітниками);

вирізнятися — виділятися серед інших, бути помітним (зростом, силою, голосом) - відрізнятися - характеризуватися особливостями, які не властиві подібним іншим (від своїх колег, один від одного);

засвоювати - сприймаючи нове, робити його звичним і звичайним для себе (матеріал, ідеї, правила) — освоювати — робити придатним для використання, використовувати (землі, космос, кошти), за допомогою навчання опановувати щось (виробництво, нову техніку);

зумовлювати - бути причиною чогось, створювати передумови (перемогу, тенденції, якість) - обумовлювати - визначати умови, обмежувати певною умовою (пунктом договору);

заснований - закладений, розпочатий будівництвом, організований (університет, товариство) — оснований — який ґрунтується на чомусь (на принципах, на вченні);

Паронімічна пара (або й більша кількість слів) може відрізнятися суфіксами, напр.:

адресант - „той, хто посилає лист, телеграму, відправник" - адресат - „той, кому адресується лист, телеграма, одержувач";

Серед слів-паронімів, що відрізняються суфіксами, є дуже багато прикметників. Знати їхні значення або й невеликі значеннєві відтінки важливо, тому що можна допустити помилку тоді, коли вони вступають у зв'язки з іншими словами, на рівні синтаксичних сполучень. Прикметники тут є важливим засобом уточнення інформації, напр.:

виборний - орган, посада, особа; виборчий - округ, дільниця, комісія, бюлетень, голос, кампанія;

військовий - комісаріат, патруль, частина, госпіталь, квиток, звання; воєнний - стан, кампанія, тактика, стратегія, період, роки, маневр;

гарантійний - лист, паспорт, талон, ремонт, кредит, договір, зобов'язання; гарантований - заробіток, оплата, право, свобода, доходи;

громадський - активіст, діяч, орган, діяльність, думка, робота, доручення; громадянський - обов'язок, позиція, свідомість, права, свободи, почуття;

інформативний - характер, лекція, функція, перевантаженість; інформаційний - агентство, бюро, служба, новини, канал, технології;

книжковий - видавництво, магазин, графіка, полиця, шафа, форум; книжний - мова, стиль, лексика, зворот, вислів, відтінок, забарвлення;

У мовній практиці відбувається змішування паронімічних пар, слова в яких відрізняються наявністю / відсутністю постфікса -ся, напр.:

вибачати - „виявляти поблажливість до когось, прощати провину" - вибачатися - „просити вибачення, усвідомлюючи свою провину";

додержувати - „виконувати щось точно, забезпечувати наявність чогось (слова, обіцянки, порядку)" — додержуватися - „бути прихильником якихось думок, певних поглядів (курсу, переконань)";

нервувати - „хвилювати когось" - нервуватися - „хвилюватися самому".

У паронімічні ряди можуть поєднуватися споріднені слова і випадково співзвучні. У багатьох випадках вони відрізняються голосними чи приголосними звуками, звукосполученнями, наявністю / відсутністю закінчення, напр.:

в'язи - „шийні хребці, задня частина шиї; шия" -м'язи - „тканина живого організму, здатна скорочуватися, забезпечуючи функцію руху";

глуз - „уїдливе насміхання з когось, з чогось; глузування" - глузд -„розум, розумний зміст чого-небудь; смисл";

талан - „доля, щастя, удача " - талант - „видатні природні здібності, високий ступінь обдарування";

їда - „споживання їжі" - їжа - „харчі"

Якщо орієнтуватися на широке розуміння паронімії, до таких паронімічних пар можна зарахувати й такі, у яких близькозвучність сумнівна, але частотність вживання у невластивому значенні велика, напр.:

виключно - лише, тільки (виключно для працівників банку);

винятково - дуже, особливо, надзвичайно (практика має винятково важливе значення);

завдання - те, що вимагає виконання; складне питання, проблема, яка потребує вирішення, дослідження;

задача - вправа, яку розв'язують шляхом обчислення та умовиводів.

Якщо значення близькозвучних слів розмежовуються повністю, їх вважають повними паронімами. Однак є й такі, у яких процес розмежування за значенням не завершився, вони можуть навіть взаємно замінюватись, напр.: міфічний /міфологічний; заклик / поклик; виноградний / виноградовий; психологічний / психічний та ін.

Отже, пароніми одночасно можуть бути:- синонімами, напр.: повінь - повідь; будівля - будинок; антонімами, напр.: прогрес - регрес; еміграція - імміграція; - словами, семантично близькими, напр.: свідчення - свідоцтво; суперечка - суперечність; людський - людяний; черепаховий - черепашачий; словами однієї тематичної групи, напр.: ніготь - кіготь; ківш - кіш; боцман - лоцман.

Причиною лексичних, а отже, й семантичних помилок стає також нерозрізнення міжмовних паронімів, особливо належних до близькоспоріднених мов. Пор. українсько-російські паронімічні групи сумління — сомнение, останній — остальной, вродливий — уродливый, лихий — лихой, дурний — дурной, удавитися — удавиться, калитка — калитка.

5. Іншомовні слова, доцільність їх використання, явище багатослів’я.

До запозичень належать інтернаціоналізми, екзотизми та варваризми.

Інтернаціоналізми – слова, які засвоєні більшістю мов світу з мови народу, що створив або ввів у загальний вжиток позначені ним предмети: спорт, філософія, комбайн…

Екзотизми – слова і вирази, які засвоєні з інших мов, але позначають предмети, явища неукраїнської дійсності, у їх семантиці відображені поняття з життя інших народів: назви установ і організацій (сейм, меджліс); грошових одиниць (євро, фунт стерлінгів); назви одягу (кімоно, чалма).

Варваризми – іншомовні слова або вислови, які не стали загальновживаними, повністю не засвоєні мовою: авеню, місіс. Варваризми не тільки не перекладаються, а й часом зберігають на письмі чужомовну графічну передачу: тет-а-тет і tête-a-tête, альма матер і alma mater.

Причини запозичень дуже різні: іноді слово засвоюється разом з поняттям. Такі слова зазвичай не мають українських відповідників. Наприклад, іменники політика, пальто, університет, футбол, курорт. Інші випадки запозичень допомагають деталізувати уявлення про предмет, назва якого вже існує в мові, чи точніше охарактеризувати його. Скажімо, джем – різновид варення, десерт – солодощі, які подаються після обіду, госпіталь – лікувальний заклад для військовослужбовців, лайнер – велике швидкохідне повітряне чи морське судно, спринтер – бігун на короткі дистанції, стаєр – бігун на довгі дистанції.

Часто слова запозичуються з інших мов, коли треба замінити описовий зворот чи словосполучення якимось одним словом: транспорт – замість „ засоби пересування ”, мотель – замість „ готель для автотуристів ”, круїз – замість „ подорож на теплоході ”, вакансія – замість „ вільна посада ”, дебют – замість „ перший виступ ” тощо.

Іншомовні слова в українській мові можуть бути єдиними назвами понять або виступати синонімами власне українських, як-от: пам’ятник-монумент, обмежувати-лімітувати, передовий-прогресивний тощо.

Своєрідним різновидом запозичень в українській мові є кальки. Калька - це слово або вислів, скопійовані засобами української мови з іншої мови, тобто значуща частина оригіналу буквально перекладена і займає в перекладі таке ж місце, як і в оригіналі. Наприклад, українське слово прамова постало з німецького Ursprache, а слова відмінник, співробітник виникли під впливом російських отличник, сотрудник. Розрізняють кальки лексичні, семантичні, фразеологічні.

Калькування є одним із шляхів збагачення словникового складу мови. Однак у багатьох випадках воно стає причиною порушень мовної норми на лексичному рівні. Наприклад, поширене в українській мові неправильне вживання слів роздивляти, губити у словосполученнях роздивляти закон в першому читанні, губити впевненість замість слів розглядати, втрачати виникло в результаті калькування російських висловів рассматривать закон в первом чтении, терять уверенность. Невиправданим є використання таких кальок з російської мови, як добрий чоловік, рахувати своїм обов 'язком, дана проблема, біля тисячі сторінок, не дивлячись ні на що, директор знаходиться у відпустці. Треба прагнути до використання українських слів і конструкцій, зокрема у цьому випадку добра людина, вважати своїм обов 'язком, ця проблема, близько тисячі сторінок, незважаючи ні на що, директор перебуває у відпустці.

Питання про використання слів іншомовного походження в українській діловій мові є складним і вирішується неоднозначно. Вживання необхідних запозичених слів не вважають негативним явищем, але надмірне, неправильне їх застосування однозначно оцінюють негативно. Звичайно, безоглядний мовний пуризм, який веде до збіднення лексичного складу, обмеження виражальних засобів мови, не завжди бажаний.

Добір, вживання слів іншомовного походження часто диктують обставини, умови та стиль спілкування. Недоречно вжиті слова не лише з мов віддалених, але й близькоспоріднених засмічують літературне мовлення. Однаково неприємно чути вислови прийняти міри" чи „є пропозиція припинити дебати, бо нас лімітує час".

Які саме слова іншомовного походження є необхідними в мові? Насамперед ті, які не можна точно перекласти рідною мовою. Здебільшого це загальноприйняті науково-технічні терміни. Серед запозичених слів-термінів виділяють пласт інтернаціоналізмів - міжнародних слів, які вживають з тим самим значенням не менше, ніж у трьох неспоріднених мовах, і які мають греко-латинську основу. Терміни-інтернаціоналізми залишаються єдиними назвами, як правило, тоді, коли були запозичені разом із поняттям, напр.: конус, перпендикуляр, бланк, штраф, аванс.

При використанні запозиченої лексики варто керуватися такими правилами:

1. Не вживати слів, які мають українські відповідники (не в термінологічному значенні), напр.:

аргумент – підстава, мотив, обґрунтування, доказ

авторитет – повага, пошана, вага

економія — ощадливість, заощадження

компенсація — відшкодування, оплата, покриття

експеримент — дослід, спроба

пріоритет — перевага, першість, переважне право

реальний - дійсний, справжній, можливий для виконання

ідентичний — тотожний, рівнозначний, однаковий

інцидент — випадок, пригода, непорозуміння, неприємна подія, оказія

лаконічний — стислий, короткий, небагатослівний

симптом — ознака, риса, прояв, знак

стимул — поштовх, причина, рушійна сила, заохочення.

2. Іншомовні слова повинні бути зрозумілими для тих, хто їх слухає або читає, напр.:

апелювати – звертатися, домінувати – переважати, координувати — погоджувати, лімітувати — обмежувати.

3. Вживати слова точно, відповідно до значення.

4. Не вживати в одному контексті і запозичене слово, і український відповідник - зупинити вибір на одному із них, наприклад:

патент — авторське свідоцтво, санкція — непорушна постанова

Формами мовленнєвої надмірності є плеоназм і тавтологія.

Плеоназмом (від грецьк. pleonasmos — надмірність, надлишок) називають частковий збіг значень слів, що утворюють словосполучення: пам'ятний сувенір (сувенір — "подарунок на пам'ять"), передовий авангард (авангард— "ті, хто попереду"), спільне співробітництво (співробітництво —"спільне вирішення проблем, спільна робота"), народний фольклор(фольклор — "народна творчість"), прейскурант цін (прейскурант —"довідник цін"), вільна вакансія (вакансія — "вільна, незайнятапосада"), основний лейтмотив (лейтмотив — "провідний мотив, основнаотив — "провідний мотив, основнадумка твору"), дублювати двічі (дублювати — "повторювати"), демобілізуватися з армії (демобілізуватися — "увільнитися зі збройних сил"); у березні місяці, 200 гривень грошей. До плеоназмів належить також немотивоване поєднання у вузькому контексті синонімів, які дублюють значення один одного: схвалити рішення одностайно і однодушно, виявляти до когось неповагу і непошану,неослабно і пильно контролювати тощо.

Деякі плеонастичні словосполучення закріпилися у мові і не вважаються сьогодні порушенням лексичних норм. Це такі вирази, як: букіністична книга (від фр. bouquin — стара книга), експонат виставки (від лат.ехропо — виставляю напоказ), монументальний пам'ятник (від лат.monumentum — знак пам'яті), реальна дійсність (від лат. realis —дійсний).

Тавтологія (від грецьк. tauto — те саме, logos — слово) — змістові повтори, які виникають у випадках, коли в реченні вживаються поряд спільнокореневі слова, наприклад: Користь від використання цих приладівє незаперечною; Приймаючи на роботу нових працівників, необхідно при їх прийомі враховувати знання іноземних мов; У наведених прикладах досить легко уникнути тавтології, виключивши одне із спільнокореневих слів або замінивши йогосинонімом чи займенником: Вигода від використання цих приладів є незаперечною; Коли приймають на роботу нових працівників, обов'язково враховують знання іноземних мов.

Дата добавления: 2014-01-07