Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Групова характеристика асортименту




Напівфабрикати багатоцільового призначення

Санітарно – технічне обладнання та арматура

Товари для скління

Кріпильні матеріали

Будівельні товари для облицювання та оздоблення

· шпалери

· плівки декоративні оздоблювальні на паперовій основі, полі хлорвінілові, ізопрен

· декоративні пластинки

· пластинки на дерев’яній основі

· плитка облицювальна (керамічна, пластмасова, скляна й азбестоцементна).

 

· дріт

· цвяхи

· сітки з дроту

· скоби будівельні

· шурупи

· болти

· костилі

 

 

· скло віконне

· скло візерунчасте

· скло армоване

· скло спеціальне

· скло вітринне

· скло поліроване

 

 

· унітази

· ванни і комплекти до них(переливи, сифони, випуски з пробкою)

· раковини

· мийки

· змивні бачки

· крани водосмішувальні

· водонагрівачі і прилади до них

· прилади для опалення (радіатори, печи чавунні та пічне приладдя, плити чавуні.

 

 

· профільні матеріали зі сталі та алюмінієвих сплавів

· круглі лісоматеріали (колоди, жердини, стовпчики деревини)

· пиломатеріали (бруски, дошки, пластини)

· фанера

· деревоволокнисті плити (ДВП)

· деревостружкові плити (ДСП)

Матеріали і вироби із скла

 

Будівельні матеріали і вироби із скла мають високу прозорість, довговічність, хімічну стійкість, хороші теплозахисні і естетичні властивості. Основними недоліками скла і виробів із нього є крихкість і невисока термічна стійкість.

В залежності від призначення будівельні матеріали із скла ділять на матеріали для склиття, облицювальні, тепло- і звукоізоляційні, стінні і конструкційні.

 

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ОСТЕКЛІННЯ

 

До матеріалів для остікліня відносять віконне, вітринне, поліроване, загартоване, армоване і візерунчасте матове скло.

Віконне скло випускають товщиною 2; 2,5; 4; 5; 16 мм, розміри листів від 400´400 мм до 1600´220 мм.

Вітринне скло виготовляють товщиною 6-10 мм, розміром листів

Поліроване скло відрізняється від іншого листового скла більш рівною поверхнею, яку одержують в результаті додаткового шліфування і полірування, не викривляє предмети при розгляданні їх під любим кутом як в прямому, так і відображеному світлі.

Загартоване скло в порівнянні з віконним має більш високу термічну стійкість і механічну міцність, його опір згинанню в 5-8 раз вище опору згинанню простого скла, межа твердості на стискання в 2-3 рази вища в порівнянні зі звичайним склом.

Армоване скло являє собою лист з запресованою в скломасу металевою сіткою. Характеризується підвищеною вогнестійкістю і безпекою, утримує осколки при руйнуванні скла.

Візерунчасте скло має на одній або двох поверхнях рельєфні або матові візерунки.

 

ОБЛИЦЮВАЛЬНІ ВИРОБИ ІЗ СКЛА

 

До облицювальних виробів із скла відносять стеманіт, марбліт, коврово-мозаїчні плитки.

Стеманіт являє собою плити і панелі із загартованого скла, які покриті з однієї сторони керамічними фарбами більш як 25 кольорів і відтінків. Поверхня може бути полірованою і візерунчастою. Використовується для облицювання зовнішніх стін будинків, вестибюлей і холів.

Марбліт – це прозоре, пофарбоване в масі потовщене листове скло чорного, світло-кремового і молочно-білого кольору з полірованою або візерунчастою поверхнею.

Коврово-мозаїчні плитки виготовляють із заглушеного скла різноманітних забарвлень розміром 30´15, 25´25, 20´30 мм і наклеюють на папір. Використовують для зовнішнього і внутрішнього облицювання стін будівель.

 

ТЕПЛО- І ЗВУКОІЗОЛЯЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ІЗ СКЛА

 

Для тепло- і звукоізоляції будівель застосовують піноскло, скловолокно і скловату. Піноскло має високу механічну міцність, вогне- і біостійкість, стійкість до агресивного середовища, високі теплозахисні властивості.

 

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ СТІН І КОНСТРУКЦІЙ ІЗ СКЛА

 

При спорудженні стін, перегородок, пройомів між сходами, поличних перекриттів застосовують склопрофіліт і скляні блоки.

Склопрофіліт випускають у вигляді швелерів і коробчастих балок наступних марок: СПК-180, СПК-250, ПШ-250, ШП-250. Марка встановлюється в залежності від форми профілю і його ширини в мм.

Скляні блоки являють собою дві спресовані коробки, зварені або склеєні між собою. Випускаються по формі квадратні, прямокутні і кутові, по кольору – безкольорові і кольорові, по фактурі – з рельєфною і гладкою поверхнею, по характеру первинної обробки – обпалені і загартовані.

Мінеральні в’яжучі речовини

 

Мінеральні в’яжучі речовини – порошкоподібні речовини мінерального походження, які утворюються після змішування з водою пластичної маси, яка поступово твердіє до кам’яноподібного стану. В будівництві застосовують суміш мінеральних в’яжучих з водою і заповнювачем. Наповнювач вводять для підвищення міцності і зниження вартості будівель. Суміш в’яжучого і води (без наповнювача) називають будівельним тістом; суміш в’яжучого, води і дрібного наповнювача (піску) – будівельним розчином; суміш в’яжучого, води і великого наповнювача (щебеню, гравію) – бетоном.

В залежності від умов затвердіння і зберігання міцності розрізняють повітряні і гідравлічні в’яжучі речовини.

 

ПОВІТРЯНІ МІНЕРАЛЬНІ В’ЯЖУЧІ РЕЧОВИНИ при змішуванні з водою твердіють і довгий час зберігають міцність лише в повітряному середовищі. До будівельних матеріалів цієї групи відносяться повітряне вапно, гіпс та магнезіальні в’яжучі речовини.

Повітряне вапно. Одержують повіряне вапно випалюванням не до спікання вапняків, доломіту і інших кальцієво-магнієвих гірських порід, які мають не більше 60 % глиняних домішків. Основними активними компонентами повітряного вапна є окиси кальцію і магнію.

Випускають повітряне вапно у вигляді негашеного комового, негашеного меленого і гашеного (гідратного) вапна.

Гашене комове вапно являє собою куски різної величини білого або сірого кольору.

Негашене молоте вапно має вигляд порошку білого кольору з сіруватим відтінком, яке одержують в результаті механічного подрібнення комкового. Негашене вапно при погашенні виділяє певну кількість тепла, тому розчини на його основі швидше затвердівають і використовуються при роботі в зимову пору року. По швидкості гасіння негашене вапно буває швидкогашене (не більше 8 хвилин), середньогашене (не більше 25 хвилин) і повільногашене (більше 25 хвилин). Чим більша швидкість гашення, тим вища якість вапна, так як вона втримує меншу кількість непогашених зерен і дає більший вихід вапняного тіста. По якості негашене комкове і молоте вапно ділять на 3 гатунки: перший, другий і третій. Гатунок залежить від вмісту активних оксидів кальцію і магнію, вуглекислоти, непогашених зерен, втрат при накалюванні.

Гідратне вапно (пушонка) являє собою порошок білого кольору, який отриманий в результаті погашення комкового вапна. За якістю гідратне вапно випускається 2-х гатунків: першого і другого. Недоліками вапняних розчинів є низька міцність (2,5 кгс/см2) і уповільнене затвердіння.

Повітряне вапно застосовують для приготування розчинів для кладки і штукатурення, виготовлення силікатної цегли, для білення стін, боротьби з шкідниками садів і городів і інших заходів.

 

ГІПСОВІ В’ЯЖУЧІ РЕЧОВИНИ

Гіпсові в’яжучі речовини одержують обпалюванням двоводяного гіпсового каменю СаSО4 2О природного ангідриту СаSО4 або відходи хімічної промисловості; які мають сірчанокислий кальцій. Основними видами гіпсових в’яжучих є: будівельний гіпс, формововий гіпс, високоміцний гіпс, ангідритовий цемент.

Будівельний гіпс являє собою порошок білого кольору з різноманітними відтінками. Будівельний гіпс характеризується швидким затвердінням (4-30 хвилин), невисокою міцністю на зжимання (35-55 кгс/см2), низькою водостійкістю.

За якістю гіпс ділять на 3 гатунки. Гатунок визначають по межі міцності на стиснення і на згинання стандартних зразків, термінам застигання і дрібноті помолу. Використовують його для приготування розчинів для штукатурення, виготовлення сухої штукатурки і бетонних виробів, легких архітектурних деталей.

Формовий гіпс має вигляд порошку білого кольору. Використовується для архітектурного оздоблення будівель, в керамічному виробництві і для медичних цілей.

Високоміцний гіпс характеризується більш високою твердістю, міцністю виробів, виготовлених з нього. По міцності на стискання стандартних зразків, виготовлених з гіпсового тіста, високоміцний гіпс випускають п’яти марок: 100, 200, 250, 300, 400. Використовують його для отримання штукатурних розчинів, штучного мармуру, підготовки підлог під лінолеум.

Ангідритовий цемент береться і затвердіває повільніше, аніж будівельний гіпс (від 30 хвилин до 24 годин). Він вміщує додатки вапна та молотого шлаку. Застосовують його для виготовлення штукатурних розчинів, бетонних каменів і теплоізоляційних матеріалів.

Полімергіпс в своєму складі має фенолфурфурольні смоли домішки. Від будівельного гіпсу відрізняється великою водо- і морозостійкості, міцністю на стискання (до 300 кг/см2). Полімергіпс застосовують для нанесення штукатурки в приміщеннях з підвищеною вологістю для виготовлення облицювальних плиток і інших виробів.

 

ГІДРАВЛІЧНІ МІНЕРАЛЬНІ В’ЯЖУЧІ РЕЧОВИНИ

 

Гідравлічні мінеральні в’яжучі речовини здатні затвердівати і тривалий час зберігати міцність як на повітрі, так і на воді. До них відносяться гідравлічне вапно і цементи.

Гідравлічне вапно. Гідравлічне вапно одержують обпалюванням кальцієво-магнієвих карбонатних порід, які вміщують від 6 до 20 глиняних домішків. На відміну від повітряного, гідравлічне вапно окрім окисів кальцію і магнію (СаО і МgО), має низькоосновні силікати 2СаО•SIO2 і алюмінати кальцію (СаО•Аl2О3). В залежності від якості гідравлічне вапно ділять на малогідравлічне і сильногідравлічне (за міцністю і дрібнотою помолу, змісту активних окисів). Застосовують гідравлічне вапно для приготування розчинів для кладки і штукатурення, бетонів низьких марок, деяких видів цементу.

Цементи. Цементи являють собою гідравлічні в’яжучі речовини, основною складовою частиною яких є силікати і алюмінати кальцію, які утворюються в процесі обпалювання сировинних матеріалів. Цемент є найважливішим будівельним матеріалом. Його називають «хлібом будівництва».

Випускається близько 30 видів цементів, 65 % загального випуску приходиться на портландцемент.

Портландцемент. Портландцемент має вигляд порошку сірого кольору з зеленуватим відтінком. По міцності на стискання стандартних зразків портландцемент випускається марок 300, 400, 500, 600, 700, 800. На гатунки його не ділять. Портландцемент використовують для приготування будівельних розчинів, бетонів, залізобетонних, азбестобетонних виробів. Його не можна застосовувати в умовах морської і мінеральної води (для кладки фундаментів, будівництва дамб). Різновидами портландцементу є шлакопортландцемент, який має підвищену стійкість до дії агресивних мінеральних середовищ, пластифікований портландцемент, який надає підвищену пластичність і морозостійкість розчину; гідрофобний портландцемент, який має водостійкі властивості; білий портландцемент, який характеризується високою білизною; декоративний портландцемент, який володіє різноманітними кольорами і ін.

При зберіганні цементів необхідно пам’ятати, що активність цементу через 3 місяці знижується на 20 %, через 6 – на 30, через 12 – на 40 %. Активність лежачого цементу можна відновити вторинним помолом. Мінеральні в’яжучі речовини при транспортуванні і зберіганні необхідно охороняти від забруднення і взаємодії атмосферних опадів.

Вироби на основі мінеральних в’яжучих речовин

 

Вироби на основі мінеральних в’яжучих речовин одержують із суміші в’яжучого, води і наповнювача. В якості наповнювачів використовують кварцевий пісок, шлак, золу, деревинну тирсу, деревинні волокна, паперову макулатуру. По виду мінеральних в’яжучих речовин виділяють вироби на основі гіпсу, вапна і цементу.

 

ВИРОБИ НА ОСНОВІ ГІПСУ

На основі гіпсу виготовляють гіпсові облицювальні листи, плити і панелі для перегородок, стінні камені, теплоізоляційні вироби, декоративні деталі. В торговій сітці реалізуються лише гіпсові облицювальні листи.

Гіпсові вироби характеризуються малою об’ємною масою, досить великою міцністю, високими тепло- і звукоізоляційними властивостями, можливістю механічної обробки (легко підлягають розпилюванню, свердленню, різанню, забиванню цвяхів). Гіпсову суху штукатурку легко обклеювати шпалерами або фарбувати фарбами без спеціальної підготовки поверхні. Недоліки гіпсових виробів – висока повзучість (збільшення пластичної деформації при незмінному навантаженні), зниження міцності при зволоженні. Гіпсові вироби рекомендовано застосовувати в приміщеннях з відносною вологістю повітря не більше 60 %.

 

ВИРОБИ НА ОСНОВІ ВАПНА

 

На основі вапна випускаються вапняно-піщану (силікатну), вапняно-золяну і вапняно-шлакову цеглу. В залежності від призначення силікатна цегла випускається облицювальна – для кладки зовнішніх стін будинків і рядова – для внутрішніх робіт стін будівель. По будові цеглу розрізняють – повнотіла (суцільна) і пустотіла (з пустотами, які виходять на одну сторону). За розмірами цеглу ділять на одинарну (250´120´65 мм) і модульну (250´120´88 мм). В залежності від міцності на стискання силікатну цеглу випускають шести марок: 75, 100, 125, 150, 200, 250.

Собівартість силікатної цегли в 5 разів дешевша, ніж глиняної. Її використовують для кладки основних стін багатоповерхових і інших будівель, як і глиняну цеглу. Недоліки силікатної цегли – недостатня водо- і морозостійкість, недостатній опір до дії агресивного середовища (грунтових вод). Силікатну цеглу не можна застосовувати для кладки фундаментів і цоколів будівель, пічок, труб і інших частин конструкцій, які зазнають тривалу взаємодію високих температур.

Вапняно-шлакова і вапняно-золяна цегла дешевша за силікатну, має меншу теплопровідність, що дозволяє зводити стіни будівель меншої товщини, ніж із силікатної. Міцності на стискання вони поступаються силікатній цеглі і випускаються трьох марок: 25, 50, 75. Вапняно-шлакова і вапняно-золяна цегла застосовується для кладки стін будівель не вище 3-х поверхів і для зведення верхніх поверхів багатоповерхових будинків.

 

ВИРОБИ НА ОСНОВІ ЦЕМЕНТУ

 

На основі цементу випускають азбестоцементні і цементно-піщані вироби.

Азбестоцементні вироби мають високу водостійкість, негорючість, довговічність, морозостійкість, можливість легко оброблятись і фарбуватися. Недолік азбесто-цементних виробів – невисока стійкість до удару. В залежності від призначення азбесто-цементні вироби випускаються для покрівель (плитки азбестоцементні типу ПК-1, ПК-2; листи азбестоцементні хвильові типів ВО і УВ і деталі до них), облицювальні (облицювальні азбестоцементні плити і плитки), вироби спеціального призначення (водопровідні і каналізаційні труби і муфти до них, вентиляційні короби).

Цементно-піщані вироби характеризуються високою водостійкістю, морозостійкістю, довговічністю, стійкістю до корозії. Цементно-піщана черепиця в процесі експлуатації покрівлі не потребує підфарбування. Основним недоліком є порівняно висока питома вага 1 кв.м покриття з неї.

 

 

Керамічні матеріали і вироби

 

Керамічні матеріали і вироби мають високу водостійкість, стійкість до дії агресивного середовища, вогнетривкість, механічна стійкість, довговічність, гігієнічність, біостійкість, гарний зовнішній вигляд. Недоліком керамічних будівельних матеріалів є їх велика маса. В залежності від призначення будівельні матеріали ділять на матеріали для стін, облицювальні, для підлог, покрівельні і санітарно-технічні вироби.

 

СТІНОВІ МАТЕРІАЛИ

 

Для спорудження стін використовують глиняну цеглу і камені керамічні. Глиняну цеглу по ступеню міцності випускають звичайну (повнотілу) і ефективну. Ефективна цегла може бути пустотілою, яка має пустоти, що утворюються при формуванні цегли і легковага, яка має пори, що утворюються при вигоранні органічних добавок. Пустотіла і легковагова цегла, як і звичайна, застосовується для кладки зовнішніх і внутрішніх стін будинків за виключенням кладки фундаментів і цоколів будинків, печей і димових труб, де їх використання не допускається.

По розмірам глиняну цеглу ділять на одинарну 250´120´65 і модульну 250´120´88 мм, по морозостійкості – на чотири марки: Мрз-15, Мрз-25, Мрз-35, Мрз-50, по тривкості на зжимання – на сім марок: 75, 100, 125, 150, 200, 250 і 300. Пустотіла цегла випускається чотирьох марок – 75, 100, 125, 150; легкова цегла – марок: 35, 50, 75, 100.

Камені керамічні відрізняються від цегли розміром – 250´120´138 мм. Їх випускають марок: 75, 100, 125, 150.

 

 

ОБЛИЦЮВАЛЬНІ І ОЗДОБЛЮВАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

 

До матеріалів для облицювання і оздоблення відносять лицеву облицювальну цеглу, плитки фасадні і для внутрішнього облицювання стін.

Лицева облицювальна цегла відрізняється від звичайної цегли більш старанною обробкою лицевої поверхні, правильністю форм і граней, однорідністю кольору від білого, трохи кремового, до коричневого тонів, більшою морозостійкістю. Випускається семи марок: 75, 100, 125, 157, 200, 250, 300.

Фасадні плитки виготовляють з пористим черепком, неглазурованими і глазурованими некольоровою або кольоровою глазур’ю, з гладкою і рельєфною поверхнею.

Плитки для внутрішнього облицювання стін на відміну від фасадних плиток завжди глазуровані: одно- і багатокольоровою глазур’ю.

 

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПІДЛОГ

 

Плитки для підлог мають запечений черепок, утворений із тугоплавких каолинових глин. Плитки для підлог мають високу стійкість до витирання, ударотривкість, вогнестійкість, водостійкість, стійкість до дії агресивних середовищ, біостійкість, довготривкість, високі естетичні властивості. Недолік керамічних плиток для підлог – висока теплопровідність, що робить підлогу холодною, і підвищена слизькість гладких плиток.

 

ПОКРІВЕЛЬНІ ВИРОБИ

 

Для покриття покрівель малоповерхових будинків використовують глиняну черепицю. Глиняна черепиця випускається п’яти типів: пазова штампована, позова стрічкова, пласка стрічкова, хвиляста стрічкова, ковзанкова. Глиняна черепиця відрізняється вогнетривкістю, водостійкістю, біостійкістю, довговічністю, гарним зовнішнім виглядом. Основними недоліками глиняної черепиці є велика вага 1 кв.м і трудомісткість укладки покрівлі із неї.

 

КЕРАМІЧНІ ВИРОБИ САНІТАРНО-ТЕХНІЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

 

До цієї групи виробів відносять умивальники, раковини, ванни, змивні бачки, унітази і ін. Виготовляють їх із фаянсових, полуфарфорових або фарфорових глин способом лиття в гіпсових формах. Вироби мають білий черепок, покритий білою або кольоровою глазур’ю. Мають довготривкість, високу гігієнічність, красивий гарний зовнішній вигляд.

Металеві матеріали і вироби

 

Металеві будівельні матеріали мають високу механічну стійкість, достатню хімічну стійкість, довготривкість, здатність до різних видів обробки. Основним їх недоліком є зазнавання корозії і велика маса. За призначенням металеві матеріали і вироби ділять на конструкційні, покрівельні, для кріплення і санітарно-технічне обладнання.

 

КОНСТРУКЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

До конструкційних матеріалів відносять гатунковий прокат, а саме профільні матеріали, які мають простий переріз (коло, квадрат, прямокутник, кут, шестигранник) і фасонний прокат, який має складний переріз (швелер, рельси, балки таврові і двотаврові). По розміру гатунковий прокат ділиться на дрібногатунковий і великогатунковий.

 

 

ПОКРІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

До покрівельних матеріалів відносять сталь листову покрівельну і черепицю стальну. Сталь листова кровельна випускається чорна і оцинкована розміром 710´1420 мм, товщиною від 0,5 до 0,8 мм. Черепиця стальна виготовляється з відходів покрівельної сталі у вигляді пластин прямокутної форми з двома продольними рифами.

 

ВИРОБИ ДЛЯ КРІПЛЕННЯ

Вироби для кріплення включають цвяхи, шурупи, глухарі, болти, гвинти, шайби і шплінти.

Цвяхи по способу виробництва можуть бути штамповані (проволочні), різні і ковані. Проволочні цвяхи в залежності від особливостей використання можуть бути будівельні, покрівельні, штукатурні, оздоблювальні і шиферні. Відрізняються вони поміж собою довжиною. Формою і діаметром головки і стержня. Цвяхи використовуються для прикріплення дерев’яних або яких-небудь інших матеріалів (листової сталі, шиферу, штучної шкіри) до дерева.

Шурупи використовують для приєднання дерев’яних або металевих деталей і виробів (петлі, ручки) до деревини. Шурупи мають загострений стержень з нарізкою, зручною для вкручування в деревину з продольною канавкою (шлицем) для загвинчування за допомогою вивертки. Головка шурупу по формі буває потаємною, полупотаємною і полукруглою.

Глухарі мають вигляд великого шурупу з квадратною або шестигранною головкою. Використовують їх для скріплення дерев’яних деталей меблів.

Болти і гвинти застосовують для кріплення металевих деталей. Вони мають стержень з тупим кінцем з різьбою, на який нагвинчується гайка. У болтів головка квадратної або шестигранної форми, у гвинтів – потайна або полукругла.

Шайби і шплінти використовують для усунення самовідкручування болтів та гайок.

Шайби являють собою пластинки квадратної або круглої форми, шплінти – зігнуті відрізки проволоки.

 

САНІТАРНО-ТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ

В цю групу включають вироби для обладнання кухонь (раковини, мийки), ванних кімнат (ванни, піддони душеві, колонки водонагрівні), туалетних кімнат (бачки змивні), побутових печей (в’юшки, дверцята, полудверцята, колосники, плити, духові шафи), вироби для обладнання і ремонту водопровідних, каналізаційних і опалювальних систем (водогазопровідні і каналізаційні труби і деталі до них, радіатори і опалювальні печі).

 

НОВІ ОПАЛЮВАЛЬНІ СИСТЕМИ

Все частіше в наших міських будинках зустрічаються квартири, в яких відсутні звичайні батареї опалення, але де все одно, тепло і затишно. Несвідомо виникає запитання: яким чином можна добитися такого ефекту? Відповідь проста – в цих квартирах гріє підлога. Так, так – підлога, яка включається за бажанням хазяїв, та виникає неймовірне відчуття комфорту і затишку в домі. Ще на світанку нашої цивілізації стародавні римляни обігрівали підлогу в банях безпосередньо паром, який пропускали через труби, прокладені в підлозі. Та і наші, не менш давні, предки опалювали церкви за допомогою димоходів, які проходили під підлогою.

Як діють наші сучасні локалізовані джерела тепла типу батарей центрального опалення? Перш за все вони нагрівають повітря в невеликому обсязі навколо радіатора, який, як завжди, розміщений біля фрамуги. Це повітря піднімається вверх і нагріває стелю. В результаті того, що маса нагрітого повітря збільшується, тепле повітря досягає висоти 160-180 см від підлоги, де знаходиться наша голова, а потім опускається нижче. В наслідок виникає наступне розподілення температури: у стелі 24-260С і 17-180С у підлоги. Нам жарко і нічим дихати, але в той же час по ногам гуляють протяги. Але давно відомо: тримай голову в холоді, а ноги – в теплі.

Датська фірма «ДЕ-В1», яка прийняла до відома цю пораду ще 40 років тому назад, розробила електричні нагрівальні системи, вмонтовані безпосередньо в товщину підлоги. До складу систем опалення входять:

– нагріваючий кабель;

– терморегулятор;

– монтажна стрічка.

Система дуже проста в монтажі і ще простіша в експлуатації. Електричний нагріваючий кабель, залитий в товщину цементної стяжки, нагріває підлогу до потребуємої вами температури, датчик температури контролює підтримання необхідної температури, а регулятор по сигналу датчика включає або відключає нагрів (примітимо – відключає, тобто система працює не всі 24 години на добу, а тільки тоді, коли це необхідно). Що ж ми отримуємо в такому випадку? Температура підлоги – 26-300С, температура повітря біля будь-якої точки підлоги – 22-240С, а на рівні грудей – 18-200С. Приємно опуститись босою ногою на підлогу із кахлів, відчути теплу і суху поверхню. Кудись поділися протяги, які гуляють по ногах; восени і весною, коли температура достатньо низька, ви самі, подібно деякому домашньому богові, створюєте тепло і затишок в вашому домі одним поворотом рукоятки регулятора. Зникають незграбні батареї центрального опалення, які загромаджують кімнату, збирають тони пилу і уродують дбайливо продуманий вами інтер’єр.

Навіть такий «холодний» матеріал, як керамічна плитка, мармурова плитка, яка лежить тільки не тільки в ванній, але і на кухні і в вітальні, стає приємним на дотик і одночасно дозволяє вашій господарці утримувати ці приміщення в ідеальній чистоті одним помахом вологої ганчірки.

Проте обігрівом нашого житла (як міських квартир, так і загородних котеджей і дач) можливості використання кабельних нагрівальних систем зовсім не вичерпуються. Вони застосовуються для захисту покрівель і водостоків від обмерзання, розтоплюють сніг і лід на сходинках сходів, на автомобільних стоянках, обігрівають теплиці, зимові сади, водо- і нафтопровідні труби.

Обладнання «ДЕ-В1» сертифіковано Держстандартом України.

 

ЖАЛЮЗІ

Цей товар з’явився на Україні порівняно недавно. Перевіривши його якість і властивості, місцевий споживач «дав добро» і ринок поступово став наповнюватися. З часом з’явилися все нові фірми, які займаються виробництвом і установкою жалюзі.

Жалюзі – товар специфічний. Їх застосування обумовлено цілим рядом переваг. Вони мають суворий і солідний зовнішній вигляд. Забезпечують декоративне вирішення інтер’єра, запобігають попаданню в кімнату прямих сонячних променів, не зменшуючи при цьому освітлення. Для офісу або іншого робочого приміщення більше підійдуть жалюзі вертикальні. Горизонтальні – в більшій мірі на любителя.

Безпосереднім виробником комплектуючих жалюзі є в своїй більшості німецькі, італійські, голландські, польські підприємства. На Україні їх виробництвом поки що не займається ніхто. Діяльність місцевих спеціалізованих фірм грунтується на самому виготовленні – вірніше кажучи, збірці і монтажі – віконних жалюзі і, при бажанні покупця, їх установці.

За останні роки змінилася схема поставки комплектуючих деталей для збірки. Раніше вони закупалися прямо в країнах-виробниках. Але з розвитком на Україні дилерської і посередницької сітки з’явилася можливість значно знизити покупні витрати, економити на цьому час і засоби.

На сьогоднішній день більш активними покупцями жалюзі є фірми, підприємства, організації. Для більшості рядових покупців, споживачів вони поки що залишаються недосяжними за рахунок своєї дорожнечі. Але, не зважаючи на це, жалюзна галузь розвивається і має багато можливостей і перспектив.

Деревинні будівельні матеріали

 

Деревинні будівельні матеріали мають невелику об’ємну масу, високу стійкість, хороші теплозахисні властивості, легко оброблюються, мають гарний зовнішній вигляд. Основними недоліками деревини є анізотропність (неоднорідність властивостей в різних напрямках), невисока твердість, низька стійкість до гниття і пошкоджень комахами, швидка можливість запалювання. По ступеню обробки і готовності до застосування розрізняють круглі лісоматеріали, пиломатеріали, полуфабрикати і вироби із деревини.

 

КРУГЛІ ЛІСОМАТЕРІАЛИ

Круглі лісоматеріали являють собою відрізки стволів дерев, очищені від сучків. Круглі лісоматеріали по товщині ділять на дрібні – від 8 до 13 см, середні – від 14 до 24 см і великі – 26 см і більше. За призначенням круглі лісоматеріали ділять на ті, які використовують в круглому вигляді, для розпилу, для лущення і стругання.

 

пиломатеріали

В цю групу включають матеріали, які одержали в результаті продовжнього розпилу круглих лісоматеріалів: пластини, четвертини, дошки, бруски і горбилі.

Пластини – це пиломатеріали, які одержані в результаті розпилювання колоди навпіл. Четвертини одержують розпилюванням пластин на дві частини. Дошки являють собою пиломатеріали товщиною до 100 мм, а шириною більше подвійної товщини. Бруски мають ширину менше подвійної товщини, не перевищуючи 100 мм. Бруси мають ширину і товщину від 100 до 250 мм. Горбиль – верхня частина колоди, яка виникає в результаті випилювання дошок.

 

напівфабрикати і вироби із деревини

 

В цю групу включають стругані погонажні деталі. Матеріали для підлог, покрівельні і штукатурні, столярні вироби і комплекти, збірні дерев’яні будинки.

Стругані погонажні деталі мають фігурну форму перерізу, оздоблювальну поверхню і велику довжину. До них відносять поручні, плінтуси, галтелі, наличники.

Матеріали для підлог включають паркет, дошки для підлог. Деревинностругані і деревинноволокняні плити. Паркет по формі і розміру може бути штучний, набірний і щитовий, по породі деревини – із дуба, бука, ясена, берези, клену і ін. Дошки для підлог випускаються струганими, шпунтованими, пропитаними антисептиками. Деревинностругані плити являють собою матеріал, одержаний в результаті пресування або екструзією суміші із деревинної тирси, стружки і фенолформальдегідних і аміноальдегідних смол. Деревинноволокняні плити одержують пресуванням суміші із деревинних волокон і фенолформальдегідних смол.

До матеріалів покрівельних і штукатурних відносять покрівельну і штукатурну дрань, плитки і гонт.

Столярні вироби і комплекти включають віконні рами, дверні полотна, блок-вікно і блок-двері.

Збірні дерев’яні будинки по конструкції можуть бути щитові, каркасні, брускові і зі стінами із місцевих матеріалів. В комплект збірного будинку входять деталі і блоки, виготовлені із деревини хвойних і листяних порід.

Матеріали на основі паперу

В цю групу будівельних матеріалів включають шпалери і лінкрусти.

Шпалери – це рулонні матеріали на паперовій основі, які застосовуються для внутрішнього оздоблення стін і стель будинків. Шпалери випускаються в рулонах шириною 500, 560 і 600 мм і довжиною 6,0; 10,5; 12,0; 18,0 м. Поділяють їх на наступні види: ІІВВ – друковані; БІБВ – друковані стиснені; ВВВ – друковані гофріровані; ГІГВ – дубльовані. В найменуванні марки індекс «В» означає, що шпалери вологостійкі. Вологостійкі шпалери мають поверхню, покриту водною дисперсією синтетичних смол, тили – полівінілхлоридною плівкою, завдяки чому їх можна протирати вологою ганчіркою і мити. За якістю шпалери ділять на 1-й і 2-й гатунки.

Лінкруст являє собою рулонний оздоблювальний матеріал на паперовій основі з нанесеним шаром полімерної пасти. На основі полівінілхлориду. На поверхні лінкруст має рельєфний малюнок, одержаний тисненням. Лінкруст має високу водо- і гниттєстійкість, механічну стійкість, довготривкість, гігієнічність, стійкість до світла, високі естетичні властивості.

Матеріали і вироби на основі пластичних мас

 

Матеріали і вироби на основі пластичних мас мають високу водо- і хімічну стійкість, механічну стійкість, довготривкість, гігієнічність, вогне- і біотривкість, легкість, гарний зовнішній вигляд. За призначенням товари на основі пластмас ділять на вироби для підлог, оздоблювальні, тепло- і звукоізоляційні, покрівельні, санітарно-технічні.

 

матеріали і вироби для підлог

В залежності від особливостей зовнішнього вигляду матеріали і вироби для підлог ділять на рулонні і плиточні. Рулонні матеріали для підлог називають лінолеумом.

Лінолеум в залежності від виду вихідної сировини може бути полівінілхлоридний, алкідний, нітроцелюлозний і гумовий. По будові лінолеум ділять на безосновний і на основі – тканій, повстяний, синтетичний вспінений. В залежності від кількості шарів полімерного покриття лінолеуми можуть бути одношаровими і багатошаровими, за виключенням гумового, який завжди – двошаровий.

Полівінілхлоридний лінолеум виготовляється безосновним, на ткано-повстяній і синтетичній вспіненій підоснові. Має гарний зовнішній вигляд, еластичний, гнучкий, водо- і хімічностійкий, до тертя достатньо стійкий. Недоліками його є здатність усадці і коробленню, зниження еластичності і гнучкості при низьких температурах. Алкідний лінолеум виготовляють нанесенням на ткану основу гліфталевої і пентафталевої смол. Відрізняється високою стійкістю до тертя. Недоліком її є крихкість і схильність до зломів та тріщин.

Нітроцелюлозний лінолеум являє собою безосновний рулонний матеріал, який одержують із суміші нітроцелюлози, пластифікаторів, наповнювачів, стабілізаторів і антипиренів. Має високу водостійкість, еластичність, гнучкість, стійкість до зношування. Недоліками його є низькі теплоізоляційні властивості і підвищена горючість.

Гумовий лінолеум являє собою безосновний двошаровий матеріал, верхній шар якого із кольорової гуми, нижній – із відходів гумового виробництва. мАє високу водостійкість, еластичність, гнучкість, стійкість до зношування, відсутня усадка, підвищені звукопоглинаючі і діелектричні властивості. Недоліком його є низькі теплоізоляційні властивості.

Плиточні матеріали в порівнянні з рулонним більш зручні в ремонті, при транспортуванні і зберіганні, дають дрібні відходи при настилі підлог, дозволяють створювати підлогу будь-якого малюнку і кольору. Недоліком їх є висока трудомісткість робіт по настилу, понижена гігієнічність. Плиточні матеріали по формі можуть бути квадратними, прямокутними, трапецієвидними, по фактурі поверхні – гладкими і рифленими. По виду вихідної сировини плиточні матеріали підрозділяють на полівінілхлоридні, азбесто-смоляні, гумові, фенолистові.

 

оздоблювальні матеріали

Оздоблювальні матеріали із пластмас випускають у вигляді рулонів, листів і плиток. Із рулонних матеріалів найбільше розповсюдження одержали декоративні полівінілхлоридні плівки. Їх випускають безосновними і на паперовій основі, на яку може бути нанесений невисихаючий шар. Декоративні полівінілхлоридні плівки мають гарний зовнішній вигляд, гарно миються, стійкі до дії хімічних реактивів, довговічні. Використовують їх для внутрішнього оздоблення стін житлових кімнат, кухонь, коридорів.

Із листових і плиточних матеріалів найбільш широко використовують декоративний паперово-шаровий пластик і облицювальні плитки на основі полістирола і його сополімерів.

 

 

металопластикові вікна і двері

Ще зовсім недавно в нашій огородженій від іншого цивілізованого світу країні ніхто і не підозрював про існування пластикових вікон. Житлове будівництво в приватних будівлях частіше всього використовувало сосну, приватні господарі по мірі можливості застосовували більш цінні породи. Але, в основному, як для індивідуальних забудовників, так і для житбудів, реально можливим було використання в якості віконного лише одного виду матеріалу – дерева. Інших альтернатив просто не було, не існувало. І ось декілька років тому на вітчизняному ринку з’явився новий товар. Його технічні характеристики, властивості і зручність в експлуатації здійснювали просто приголомшливий вплив. Скрізь неначе гриби після дощу виникали різноманітні фірми, ділери, посередники, регіональні представники, які пропонували послуги по збірці, монтажу і продажу пластикових віконних матеріалів. Внаслідок неволодінням ринку фірми зіткнулись з цілим рядом технологічних і організаційних проблем. Але головною з них було – пояснити споживачеві, в чому ж заключаються головні переваги пластикових вікон.

Існує два види металопластикових вікон: європейський і канадо-американський. Відмінності між ними – в системі відкривання. Система відкривання вікон європейського типу, як правило, або відкидна, або поворотна. Канадо-американський тип в своїй більшості пропонує вікна роздвижні – або по вертикалі, або по горизонталі.

Вікна з пластика (або точніше – із металопластика) мають цілий ряд переваг. Вони складаються із металевого корпусу (оцинковане залізо) і рами із полівінілхлориду. Задумка ця досить проста: залізна основа забезпечує міцність і тривкість, а пластикова рама – гарний і в той же час суворий і солідний зовнішній вигляд. Гумова система стиснення забезпечує герметичність, а також захист від шуму і протягів. А системи з внутрішнім трубчастим ущільненням, якими обладнані деякі вікна, додатково створюють перешкоди не тільки холодному повітрю і звукові, але і попаданню пилу ззовні. Є вікна з великою водозбірною камерою, яка не дозволяє атмосферним опадам проникати в ваш дім. Дощова вода просто збирається в дощовому спеціальному відсіку і через систему відводу витікає назовні. Результат – завжди сухе підвіконня.

Склопакети мають високі тепло- і звукоізоляційні властивості. Скло частіше використовують вітчизняне, але можуть використовувати і спеціального призначення – тоніровані або дзеркальні, нерозбірний «триплекс», броньовані і т.д. прошарки між склом в пакеті забезпечені сілікагелем, який має властивість поглинати вологу, що застерігає стекла від запотіння.

Установка вікна складається з ряду послідовних операцій. Клієнт приходить до магазину і заявляє про свої наміри. Йому безвідкладно пропонують на вибір найрізноманітніші види і форми: глухі або комбіновані вікна, з імпостом (вертикальною, рідше горизонтальною перегородкою) або без нього, у вигляді арки, круглі, трикутні, комбіновані. Крім вікон виготовляються також і двері – вхідні або балконні. Зробивши замовлення, ви сплачуєте частину його вартості (50-70 % – в кожній фірмі по-своєму). Спеціалісти, які виїхали на місце установки, роблять контрольні заміри, і тільки після цього розпочинається виготовлення вікна.

Термін виконання замовлення – 1-4 тижня, в залежності від ступеню складності і величини робіт. Готове вікно підлягає монтажу. Монтажні послуги, як правило, надає та ж організація, де було зроблено замовлення, але це все – за окрему платню. І, напевно ж, гарантії. Звичайно на саме вікно надається гарантія терміном на 5-7 років, на фурнітуру до нього – два роки. Крім того, всі фірми надають післягарантійне обслуговування.

Якщо говорити про ціни, то пластмасові вікна розраховані на споживача з достатком вище середнього. Ціна 1 кв.м готового виробу коливається від 75 до 300 $. Навряд чи рядовий покупець дозволить собі таку розкіш. Чому такі різні ціни? Квадратура – не єдиний показник оцінки вартості, існує і ряд інших. Вікно, яке відкривається, коштує дорожче глухого, а, скажімо, аркове – дорожче комбінованого. Крім того, ціна залежить від класу віконного профілю, типу склопакету, наявності імпосту, якості фурнітури. І ще одна особливість. Вартість 1 кв.м вікна прямо залежна від його розмірів. Простіше кажучи, якщо вікно побільше – 1 кв.м його коштує дешевше. І навпаки. Не треба дуже низькими цінами, тому що така орієнтація ризикує обернутися втратою якості.

Вікна на Україні звичайно виготовлялись із дерева, але з підняттям «залізної завіси» ми дізнались, що існують ще вікна і двері, виготовлені з пластика, металопластика, «теплого» і «холодного» алюмінію. Зі зростанням вимог до вікон по критеріям теплозахисту, пило- і вологопроникливості, з однієї сторони, і появою нових матеріалів (полівінілхлорид, алюміній і т.д.), з іншого боку, постійно розробляються нові конструкції вікон, які забезпечують встановлені критерії.

Сьогодні на ринку України різноманітні компанії виробляють вікна з усіх вищеперерахованих матеріалів.

Переваги хороших металопластикових вікон над дерев’яними і алюмінієвими безсумнівні, про них вже багато писалось і говорилось на всіляких будівельних виставках. Однак, вибираючи пластикові вікна, необхідно знати, що не всі вони однакові. Існує багато технологій їх виробництва, але найбільшим попитом користуються всього три: німецька, канадська і американська. Причому канадські і американські профілі виробляються з вінілового пластику, в той же час як «КІРРІ» – визнаний експерт в області пластиків і застосовує для своїх вікон полівінілхлоридний пластик (ПВХ) з арміруванням із оцинкованої сталі. Така технологія виявилась значно надійнішою, практичнішою і функціональнішою.

Як відомо, вікна і двері, так, як і будь-який інший товар, мають різний якісний рівень (клас): індивідуального будівництва, масового (громадянського) і для підсобних приміщень. По цим класам вироби значно відрізняються як по технічним показникам, так і по вартості. На сьогоднішній день в Україні є в наявності всі вищеперераховані групи. Тому, якщо не задумуватися про рівень при покупці товару, а вибирати його лише по ціновим показникам, можна придбати вікна саме останнього класу.

Фірма «KNIPPINY» дуже добре відома в себе в країні. Маючи 100-річні традиції, вона є однією з найбільш шанованих фірм в області віконно-дверних виробництв. Купуючи продукцію у «KNIPPINY», кожен німець впевнений в дуже високій якості і надійності придбаного товару. Від свого народження і до 50-х років фірма займалася виготовленням дерев’яної столярки. На початку 50-х років фірма розпочала випуск пластикових профілей і вікон із них. Постійно удосконалюючи систему профілей, грунтуючись на практичний досвід виробництва вікон, фірма добилася загального визнання як виробник дійсно елітний, високоякісної продукції.

Сучасна віконна система фірми «KNIPPINY» відрізняється потужністю профілю (65 мм), що дозволяє встановлювати вікна на висоті 100 м; середньою системою щільності (МД), яка є більш сучасною і надійною, аніж система з зовнішньою щільністю, це пояснюється тим, що неможливо добитися щільного прилягання створки до рами в двох місцях, одночасно працює лише один ущільнювач; великою водозбірною камерою, яка не дозволяє атмосферним опадам проникати в ваш дім; спеціальною дюбельною камерою, не зв’язаною з камерою підсилення, що забезпечує практично необмежений термін служби посилювача і виключає іржаві течі після чергового дощу. Завдяки оригінальній прижимній планці, вікна системи «KNIPPINY» мають елегантний, індивідуальний вигляд. Спеціальна сучасна технологія дозволяє не фрезерувати зварні шви, що дозволяє не послаблювати конструкцію і полегшує догляд за вікнами. В вікнах системи «KNIPPINY» немає пазів і канавок, в яких може накопичуватися грязюка.

 

захисно-декоративні плівки

На Заході такі плівки уже довгий час застосовуються як засіб захисту від зумисних проникнень, але і не тільки. Дякуючи ряду додаткових якостей (про які ми поговоримо нижче), така плівка знайшла своє застосування і в інтер’єрах багатьох магазинів, великих універмагів, банків і т.д.

На Україні уже з’явилася продукція компанії SolarYard Int, яка є лідером на протязі понад 20 років у виробництві віконних плівок. Компанія SolarYard Int була першою в своїй галузі, хто використовував таку новизну, як «метод розбризкування», при якому частинки металів і сплавів, які мають високу вирішуючу здібність (титан, нерж.сталь, мідь, алюміній), проникають в середину поліефірної плівки, і покриття, яке не піддається подряпинам, перетворюють віконне скло в монолітний прозорий щит.

По своїй специфіці плівки діляться на протиударні, сонцезахисні і декоративні. Частіше всього вони поєднують всі ці властивості. Наприклад, протиударна плівка є і сонцезахисною. Плівки також класифікують за функціональним призначенням і товщиною.

Протиударні плівки – їх назва говорить сама за себе. Вони витримують величезні навантаження на розрив (від 9 до 45 кг/см) при товщині, відповідно, від 80 до 380 мкм. Для наочності уявіть собі грати, які встановлюють на вікнах банківських закладів (переріз пруття 16 мм). Протиударна плівка товщиною 380 мкм здатна витримувати такі ж ударні навантаження, але при цьому не порушує архітектурне обличчя будинку. До речі, захисне остеклення, виготовлене ЗАТ «Лизард» (7 мм вітринне скло з нанесеними на зворотній стороні двома шарами протиударної плівки, 380+115 мкм),визнано Управлінням сертифікації ГУГ-СО при МВС України як еквівалент сталевої решітки класу захисту ІІІ-А, про що виданий відповідний сертифікат.

У сонцезахисних плівок товщина всього 50 мкм і опірність на розрив 6-8 кг/см, а призначені вони для захисту від шкідливих для людини ультрафіолетових і теплових випромінювань. Випускаються ці плівки в великій гаммі кольорів – золотий, голубий, яскраво-зелений, коричневий. Можуть бути слабо і сильно тонованими, це залежить від ваших потреб.

Декоративні плівки призначені прикрашати інтер’єр вашого магазину або офісу. Тут можна побачити самі різноманітні малюнки і кольори, наприклад, композиції з такими екзотичними назвами, як «Весняні квіти», «Срібна тінь», «Зимові квіти» і т.п.

Серед безлічі галузей застосування захисних плівок можна виділити головні:

– безпека і захист власності;

– захист від нещасних випадків;

– захист від пожару;

– захист від сонця.

Захисні плівка спершу були розроблені для використання в місцях, де існувала постійна загроза терористичних актів. Їх частіше можна було побачити в вікнах посольств, представництв, торгових представництв, будівель аеропорту.

Враховуючи сучасну криміногенну ситуацію, практично ніхто не застрахований від того, що йому в вікно не будуть намагатися кинути, наприклад, пляшку з горючою сумішшю. Крім того, така плівка надійно захистить вітрину приватного магазину або вікна квартири від злодіїв та крадіїв. Вона витримує удари, від яких звичайне скло розлітається на маленькі шматочки. При цьому, якщо покрите плівкою скло пошкоджено, воно не розсипається на шматки і все рівно залишається на місці як надійна перепона для злочинців.

Останні розробки в цій області дозволяють застосовувати комбінації із захисних плівок в якості повноцінного бронескла (звичайно, до певних меж). Останні випробування склопакетів (два 8-мм скла, встановлених в одному блоці і покритих кожне одним шаром плівки в 500 мкм), які проводили на базі Київського інституту сухопутних військ, показали, що такий склопакет елементарно протистоїть кулям ПМ. Аналогічний склопакет з трохи іншими вихідними даними витримує 1 ТТ.

Не є таємницею, що зараз широке розповсюдження одержали всі види шпіонажу з застосуванням апаратури для зчитування радіосигналів. Випромінювання устаткування електронної обробки даних (комп’ютерів, факсів, телефонів), які є в кожному офісі, може бути виявлено і записано на відстані від 50 до 100 м через незахищені вікна. Спеціально покриті металом плівка ефективно захищають від такого полювання на інформацію.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1668; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.137 сек.