Дорадництво в ринково-орієнтованої системі розповсюдження знань та інформації

Розповсюдження знань та інформації

Ринково-орієнтованої системі

Дорадча діяльність в

1. Дорадництво в ринково-орієнтованої системі розповсюдження знань та інформації

2. Роль та місце інформаційно-консультаційного забезпечення в системі державного управління

3. Іноваційна діяльність дорадчих служб на підприємницьких засадах

4. Визначення видів послуг в дорадчої діяльності

У найбільш загальному розумінні дорадництво можна розглядати як систему суспільно-організаційних заходів, спрямованих на відродження та розвиток сфери села відповідно до постійно змінюваних умов та динамізму законодавчих та економічних процесів у країні.

Дорадництво як суспільне явище. Як нове суспільне явище дорадницво відображає процес відродження сільськогосподарської сфери та її сталий розвиток на основі специфічних методів формування нового селянина, з новим типом економічного мислення, новою ринковою мотивацією та поведінкою, і надає можливість цим провідним факторам прогресу формувати нове сільськогосподарське виробництво і нове село.

Дорадництво як процес формування ринкової економіки на селі. Процес формування ринкової економіки на селі через дорадництво.

Дорадча діяльність передбачає тільки ті зміни в методах господарювання та соціально-економічній поведінці сільськогосподарських товаровиробників і сільського населення, які можуть допомогти їм у досягненні особистих цілей. При дорадництві виробники самі вирішують, виконувати чи ні рекомендації працівників дорадчої служби, вони мають на це право. Дорадництво - це не що інше, як "дорадчий вплив" стосовно до рішення товаровиробника. Специфіка впливу дорадництва на розвиток ринкової економіки на селі полягає саме в тому, що дорадник є одночасно громадським діячем і соціальним працівником, бо він впливає на світосприйняття, тип мислення, психологію селянина, а не прямо на виробничий процес.

Підхід до організації дорадчої діяльності, який ґрунтується на спонуканні виробника до самостійного ухвалення ним економічно виважених рішень. Обставини спонукання виробника:

По-перше, це дає можливість адаптувати пропозиції радника та відпрацьовані варіанти вирішення проблем до місцевої агрокліматичної та соціальної ситуації, а також ресурсів, цілей та інтересів самого виробника і потреб ринку.

По-друге, виробник буде мотивований виконувати свою роботу набагато краще, якщо він ухвалив рішення сам, виходячи із власного розуміння і потреб, аніж тоді, коли він робитиме те, що запропонувала, наприклад, дорадча служба. Отже, власні рішення будуть краще реалізовані, а мотивація праці підніметься на якісно новий рівень.

По-третє, саме виробники, а не спеціалісти дорадчої служби, матимуть справу з наслідками від ухвалення та реалізації рішення, якщо, наприклад, погодні умови, ціни чи будь-які інші обставини зумовлять неочікувані результати.

Дорадництво як інструмент формування людського капіталу. Інструмент у цьому сенсі виступає як знаряддя, за допомогою якого формується людський капітал нової якості, знання, вміння та навички якого відповідають вимогам ринкової економіки, постійно застосовуються у повсякденному житті і дають реальну віддачу як у матеріальній, так і в нематеріальний формі.

Основними сферами застосування цього специфічного інструменту формування людського капіталу є специфічні форми навчання, інформаційне забезпечення, безпосередня, зорієнтована на потреби практики взаємодія та демонстраційні покази, консультування. (рис. слайд)

Страктурна схема практичної сутності процесу дорадництва.

Специфічні форми навчання грунтуються на принципово нових підходах до навчання дорослого сільського населення із застосуванням активних методів. Останні передбачають одночасну наявність в учасників навчального процесу чотирьох обов'язкових умов:

1. Бажання навчатися. Для передачі практично орієнтованих знань, які б перейшли в навички та знайшли застосування, необхідно, щоб будь-який курс навчання сільського дорослого населення був підготовлений відповідно до потреб і бажань його учасників.

2. Задоволення від навчання. Будь-яку роботу, у тому числі й навчальну, необхідно організувати так, щоб слухачі виконували її із задоволенням, з радістю, в умовах внутрішнього психологічного комфорту, позитивних емоцій.

3. Ступінь сприйняття. Загальновідомим є той факт, що надмірна фізична та психологічна напруга різко знижує ефективність будь-якої діяльності, у тому числі й навчальної. Навчання в режимі внутрішньої напруги слухачів призводить до швидкої їх втомлюваності і дуже низького рівня сприйняття та засвоєння учбового матеріалу. Ця особливість має бути врахована, саме в середовищі селянської аудиторії, яка через специфіку сільського життя і праці в значній мірі обумовлює внутрішню напругу переважної більшості селян. Завдання організаторів навчання в цьому контексті - в кожному конкретному випадку, застосовувати прийоми і методи активного розслаблення та задіяння кожного слухача в процес навчання,

4. Увага слухачів. Основною передумовою ефективного навчання є те, що упродовж всього навчального процесу слухачі повинні бути повністю сконцентровані на навчальному матеріалі, тобто знаходитись "тут і зараз".

Інформаційне забезпечення процесу формування людського капіталу базується на розповсюдженні достовірної, перевіреної та практично корисної, виходячи з конкретних умов господарювання, інформації.

Створення інформаційної системи, що обслуговує село, на разі є досить важливим, але допоміжним заходом у формуванні людського капіталу, аїї наявність та ефективне функціонування аж ніяк не є гарантією того, що лише інформаційне обслуговування може спонукати селян та сільгоспвиробників до активної участі в аграрних перетвореннях та соціально-економічному розвитку села. Значно вагоміше на ці процеси впливають "живе" спілкування та передача адаптованої до практичних потреб інформації за принципом від "мізків до мізків", що здійснюється через консультаційні взаємовідносини.

Безпосередня, зорієнтована на потреби практики, консультаційна взаємодія. Для того щоб отримані знання вплинули на ухвалення рішень щодо їх практичного застосування, потрібно декілька років. Практика свідчить, що дуже мало сільгоспвиробників буде робити це самостійно, за власним бажанням та на свій розсуд. Наприклад, в кінці 80-х - на початку 90-х років, за часів планової економіки та добре налагодженої центранізованої системи запровадження досягнень науково-технічного прогресу в аграрне виробництво, лише 2 — 3% завершених та рекомендованих до запровадження розробок (з їх загальної середньорічної кількості) були реалізованими в обмежених обсягах та на обмежених площах, 4 - 5% - в одному-двох господарствах, а до 60 - 70% розробок через два-три роки взагалі не звертались ні розробники, ні споживачі науково-технічної продукції [103, с. 9].

Цей невтішний досвід свідчить, що для того щоб нові знання перетворились у капітал, який дає відчутну віддачу, необхідно організаційних, інтелектуальних та професійних зусиль не менше, ніж на їх розробку.

У цьому сенсі найбільш дієвим інструментом впливу на селянина є індивідуальна практична консультаційна взаємодія з професійним радником - співробітником дорадчої служби, а також з тими, хто успішно хазяйнує та використовує подібні інновації. Конкретне консультування з відпрацюванням альтернатив та з урахуванням конкретних умов господарювання на кожному окремому підприємстві або в індивідуальному господарстві чи бізнесі дає поштовх до реальних змін системи та методів господарювання, до впровадження нових знань у практику життя.

Демонстраційні покази, або, як ще їх іноді називають, польове консультування. Цей засіб впливу на формування людського капіталу, що забезпечує показ конкретних переваг нових знань та їх практичного значення в конкретних, не змодельованих умовах, виконує дві функції. По-перше, за допомогою демонстраційних показів здійснюється адаптування нових знань (інновацій, розробок) до конкретних суспільно-господарських умов з метою їх подальшого розповсюдження та використання в навчальних програмах. По-друге, демонстраційні покази служать сильним психологічним впливом на практичне засвоєння нових знань та мотивацію щодо їх застосування.

Таким чином, дорадництво за допомогою комплексного та гармонійного застосування інформаційного забезпечення, принципів і методів специфічного навчання дорослого населення, безпосередньої консультаційної взаємодії та демонстраційних показів стимулюють передачу нових знань, формування нових практичних навичок, підвищують кваліфікацію та вмотивованість сільськогосподарських виробників і сільського населення, здійснюють реальну підтримку в застосуванні цих знань, навиків та кваліфікацій на практиці та одержані реального результату через ухвалення власних раціональних рішень.

Практична сутність процесу дорадництва визначається його кінцевим результатом, а саме ухваленням господарюючим суб'єктом рішення щодо застосування на практиці нових знань, одержаних через навчання, консультації, інформацію і демонстрації. Тобто на практиці не повинна відбуватися підміна суб'єкта ухвалення та прийняття рішення щодо змін у системі господарювання, а дорадчий вплив не повинен мати явного або окритого примусового характеру.

Ця особливість практичної сутності дорадництва базується на ряді методологічних зазначених нижче принципів.

Дата добавления: 2014-01-07