Особливості створення та діяльності банківських об’єднань

Динамічний розвиток світової економіки висуває нові вимоги до діяльності банків, які повинні адаптуватися до сучасних умов господарювання, враховуючи конкурентне середовище у банківській системі.

Основною метою створення банківських об’єднань є:

· координація та узгодження дій;

· підвищення ефективності політики банків для захисту професійних інтересів;

· розробки етичних норм і правил взаємовідносин між банківськими установами, банками та їх клієнтами.

Основні шляхи створення банківських об’єднань

· злиття, яке базується на добровільному об’єднанні самостійних банків; · поглинання одним банком своїх конкурентів на правах власності, контролю та централізованого управління, прямого підпорядкування та залежності.

Згідно із ЗУ «Про банки і банківську діяльність» основними формами реорганізації банків є: злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми.

Злиття передбачає припинення діяльності двох або кількох банків як юридичних осіб та передачу всіх майнових прав і зобов’язань цих банків до новоствореного банку.

Приєднання передбачає припинення діяльності одного банку як юридичної особи та передачу всіх майнових прав і зобов’язань до іншого банку на правах філії чи без відкриття філії.

Виділення полягає у створенні одного чи більше банків, до яких згідно з розподільчим актом переходить частина майнових прав і зобов’язань банку, який підлягає реорганізації.

У результаті поділу припиняється діяльність одного банку як юридичної особи, відбувається передача всіх його майнових прав і зобов’язань до новостворених банків. Реорганізація може проводитися з ініціативи зборів акціонерів або за рішенням суду.

Залежно від цілей об’єднання: - комерційного типу; - некомерційного типу.

Залежно від складу учасників: - об’єднання змішаного типу; - суто банківські об’єднання.

Міжбанківські об’єднання

У результаті злиття самостійних банків та поглинань одним банком своїх конкурентів на основі об’єднання власності банків створюються банківські монополії, які мають назву банків-трестів. Банки, що входять в трест, втрачають юридичну та комерційну самостійність. Трест створюється на сонові пайової форми власності.

Вищою формою монополістичного об’єднання є створення банківського концерну, коли головне акціонерне товариство (материнська компанія) стає власником контрольного пакета акцій юридично самостійних банків, а через них – банків-онуків. До складу банківського концерну, крім банків, можуть входити також акціонерні товариства з різною специфікою діяльності, які незалежні одне від одного, але об’єднані під єдиним керівництвом контролюючого акціонерного товариства, якому належать контрольні пакети акцій усіх акціонерних товариств концерну. Таке об’єднання отримало назву банківської холдинг-компанії. Саме організації такого типу найбільш розповсюджені у світі.

Банківські холдинг-компанії – це об’єднання змішаного типу, основною метою яких є концентрація ресурсів, спрямування, контроль за діяльністю усього об’єднання і його складових частин, оптимізація прибуткової діяльності. До їх складу, крім банків, можуть входити різноманітні фінансово-кредитні установи.

Залежно від кількості банківських установ, що входять до складу холдингу, холдингові компанії можуть бути однобанківськими та мультибанківськими. Якщо до складу холдингу входить один банк та кілька небанківських установ, то це однобанківський холдинг.

До складу мультибанківського холдингу входять два та більше банків. У США майже всі банки перебувають під контролем холдингових компаній.

Банківські трести, концерни, холдинги часто укладають між собою угоди, на базі яких формуються об’єднання у формі банківських картелів та консорціумів (синдикатів).

Банківський картель – це група банків, між якими досягнута угода про проведення єдиної кредитної політики щодо процентних ставок, умов кредитування, виплати дивідендів. При цьому банки зберігають юридичну незалежність.

Банківський консорціум або синдикат – тимчасове об’єднання банків на договірній основі з метою спільного проведення окремих операцій: розміщення цінних паперів, кредитування та гарантування великих проектів. При такому об’єднанні юридичну самостійність банки, які входять до складу консорціуму, не втрачають, водночас відбувається концентрація ресурсів і розподіл ризиків між учасниками.

У банківській практиці синдикатами називають тимчасові банківські об’єднання, які створені для розміщення великих випусків цінних паперів, обслуговування емісійно-засновницької діяльності клієнтів.

Наприклад, у 1973р. «Рабобанк» (Нідерланди) та «Бенк оф Америка» утворили консорціум «Рабоамерика інтернешенел бенк» для фінансування різних проектів.

Процеси концентрації та централізації капіталів, інтернаціоналізації фінансових ринків зумовлюють появу транснаціональних банків.

Україна тримає курс на євроінтеграцію, тому для неї також характерні процеси концентрації та консолідації капіталу на основі процесів злиття, а також створення банківських об’єднань.

Одним із перших банківських холдингів в Україні був ТАС-Комерцбанк, до склау якого як дочірні банки ввійшли ТАС-Інвестбанк та банк «Муніципальний». Спочатку учасники групи ТАС планували розширити свій бізнес шляхом злиття і поглинання. Зокрема ТАС-Комерцбанк мав наміри приєднати до себе банк «Муніципальний» і створити на його базі власну запорізьку філію. У випадку об’єднання активів середніх за класифікацією НБУ ТАС-Комерцбанку і ТАС-Інвестбанку, а також малого банку «Муніципальний» утворився б досить великий за розмірами банк із сумарними чистими активами близько 1,3 млрд. грн. Однак акціонери групи вирішили, що краще залишити за кожним з банків статус юридичної особи. Позитивним моментом такого рішення є те, що збереглася спеціалізація кожного з банків. Нині ТАС-Комерцбанк відомий як корпоративний банк, а діяльність ТАС-Інвестбанку спрямована на обслуговування фізичних осіб, особливо у сфері іпотечного кредитування. Ідеї банківських холдингів розглядаються і в планах групи «Приват».

Фінансова холдингова група повинна складатися переважно або тільки з установ, що надають фінансові послуги. Серед них має бути щонайменше один банк, а материнська компанія повинна бути фінансовою установою.

З метою захисту та представлення інтересів своїх членів, розвитку міжрегіональних і міжнародних зв’язків, забезпечення наукового та інформаційного обміну і професійних інтересів, розробки рекомендацій щодо банківської діяльності банки мають право створювати неприбуткові спілки або асоціації. Вони не можуть бути створені з метою отримання прибутку і не мають права займатися підприємницькою або банківською діяльністю. Асоціації та спілки є договірними об’єднаннями банків і не повинні втручатися у діяльність банків-членів.

Прикладом організації такого типу в Україні єАсоціація українських банків, створена в 1990р. як всеукраїнська недержавна незалежна добровільна некомерційна організація, членами якої є 125 із 170 діючих в Україні комерційних банків. До її складу входять 6 регіональних банківських союзів:

1) Асоціація банків Львівщини;

2) Дніпропетровський банківський союз;

3) Київський банківський союз;

4) Кримський банківський союз;

5) Одеський банківський союз;

6) Харківський банківський союз;

а також Міжнародний інститут фінансів, Українська міжбанківська валютна біржа, Українська фінансово-банківська школа.

Об’єднуючи комерційні банки, Асоціація комерційних банків представляє їх інтереси у відносинах з Адміністрацією Президента, Верховним судом України, Верховною Радою, Державною податковою адміністрацією, Кабінетом Міністрів, національним банком, а також іншими державними і недержавними установами та організаціями. Основною метою асоціації українських банків є сприяння розвитку банківської системи України.

Дата добавления: 2014-01-07