Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Фізіологічна роль брасиностероїдів

Найбільше брасиностероїдів містять генеративні органи рослин. Однією з особливостей брасиностероїдів, що відрізняє їх від інших фітогормонів, є здатність стимулювати ростові процеси в дуже низьких концентраціях (10-6-10-12 М). Однак слід зазначити, що обробка брасиностероїдами не завжди викликає позитивний ефект в біотестах, характерних для ІОК, гіберелінів і цитокінінів. Найбільш специфічний для брасиностероїдів, ефект полягає в активації росту другого міжвузля квасолі або гороху. Ні ауксини, ні цитокініни не викликають такого ефекту, а гібереліни активують подовження міжвузля квасолі тільки в дуже високій концентрації. Ще більш чутливим біотестом на брасиностероїди, є зростання епікотилів маша. На цьому об'єкті стимулюючий ефект брасиностероїдів, проявляється в концентрації 10-10 М і нижче. Тому на відміну від гіберелінів брасиностероїди викликають не тільки подовження другого міжвузля ряду бобових рослин, але і його потовщення за рахунок активації клітинних поділів.

Брасиностероїди (як і ауксини) діють на паростки, посилюючи розтягнення. Однак якщо для ауксинів характерно швидке розтягування з активацією Н +-помпи через 10 хвилин і максимумом розтягування через 30 – 45 хвилин, то для брасиностероїдів типова більш уповільнена реакція, яка починається через 30 хвилин після впливу і продовжується 1,5 – 2 годин. Якщо додавати брасиностероїди разом з ауксином, то вони викликають набагато більший ефект, ніж при розділеному застосуванні.

На молекулярному рівні ефект розтягнення, мабуть обумовлений активацією генів ксилоглюканендотрансгликозилаз (КсЕТ) – це ген ТСН 4 арабідопсис, ген BRU 1 сої та ін Активація таких генів виявлена в різних рослинних об'єктах. Білки КсЕТ після біосинтезу направляються в апопласт і при взаємодії з ксилоглюканами розм'якшують матрикс клітинної стінки. Таким чином, ауксини запускають процес розтягування, а брасиностероїди важливі для його тривалої підтримки. Брасиностероїди взаємодіють і з гіберелінами, посилюючи розтягнення клітин.

При недостатньому синтезі брасиностероїдів спостерігається часткова і повна чоловіча стерильність. У мутантів по генам біосинтезу брасиностероїдів тичинкові нитки не досягають довжини, достатньої для самозапилення. Навіть якщо пилкові зерна потрапляють на рильця, зростання пилкової трубки дуже уповільнено. Паростки мутантів в темряві не утримують апікальну петельку в зігнутому стані, сім'ядолі передчасно розкриваються, і починається біосинтез хлорофілу. Всі ці реакції не характерні для рослин, вирощених без світла. Тому обумовлюють участь брасиностероїдів у передачі світлових сигналів і «перехресних розмов» шляхів фоторецепції і брасиностероїдів.

Брасиностероїди регулюють процеси клітинного диференціювання. У мутантів bri 1 порушено формування стовпчастого мезофіла та зменшено кількість провідних елементів ксилеми. Як і у випадку розтягнення, ауксини запускають процес диференціювання, а брасиностероїди підтримують його. У диференціюванні ксилемних елементів можна виділити три стадії: 1) первинна експресія генів, що призводить до накопичення фенілаланінамікаліази (ФАЛ) і гідроскилази коричної кислоти (ГКК), 2) зупинка експресії цих генів і переорієнтація актинових філаментів, 3) вторинний запуск синтезу ФАЛ і ГКК з сильною лігніфікацією і запрограмованим знищенням клітин. Перехід від стадії 2 до стадії 3 контролюють брасиностероїди. Встановлено, що рецептор брасиностероїдів BRI1 складається з 1196 залишків амінокислот, локалізованих в плазматичній мембрані і має типову структуру LRR-RL-кінази, широко поширену у рослинних і тваринних організмів.

Дія брасиностероїдів і ауксинів на кореневу систему протилежна: ауксини стимулюють ризогенез, а брасиностероїди інгібують виникнення коренів. Екзогенна обробка брасиностероїдами в низьких концентраціях впливає не тільки на процеси росту та розвитку рослин, вона може підвищувати їх стійкість до таких стресових впливів, як різкі коливання температури, посуха, засолення, аноксія і вплив патогенів. Тому брасиностероїди розглядаються як одна з найбільш перспективних груп ендогенних фітогормонів для рослинництва, оскільки їх можна використовувати в незначних кількостях не тільки для регулювання процесів росту і розвитку, але і для захисту рослин. При використанні в сільському господарстві найбільш ефективні комбінації брасиностероїдів з іншими фітогормонами – АБК, етиленом, цитокінінами. Можливо, дія брасиностероїдів на підвищення стійкості рослин пов'язана з посиленням синтезу жасмонової кислоти.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Брасиностероїди | Жасмонова кислота і її фізіологічна роль
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 497; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.