II етан міжнародного переміщення трудових ресурсів охоплює період з 80-х років XIX ст. до Першої світової війни

Сутність та етапи розвитку міжнародної трудової міграції. Причини та особливості розвитку ММРС.

Явище міжнародної міграції населення досить давнє і залишило помітний слід у розвитку людства. Тут можна згадати “велике переселення народів” або хоча б те, що більша частина населення деяких країн (зокрема США, Канади, Австралії) складається з нащадків колишніх емігрантів.

Міжнародна трудова міграція (міжнародна міграція робочої сили) – це переміщення працездатних людей з однієї країни в інші з метою пошуку роботи, з метою якнайвигіднішої реалізації своєї робочої сили. Також міжнародну міграцію трудових ресурсів можна визначити як форму міжнародних економічних відносин, яка полягає в переливі трудових ресурсів з одних країн в інші і відображає процес перерозподілу трудових ресурсів між ланками світового господарства.

Розрізняють внутрішню міграцію робочої сили, що відбувається між регіонами однієї держави, та зовнішню міграцію, що торкається кількох країн. Наука міжнародної економіки займається зовнішньою міграцією робочої сили й її економічними причинами.

Історично міжнародне переміщення трудових ресурсів проходить 5 етапів:

І етап міжнародної міграції безпосередньо пов'язаний з промисловою революцією, яка здійснились у Європі в останній тре­тині XVIII — середині XIX ст. Наслідком цієї революції стало те що накопичення капіталу супроводилося зростанням його ор­ганічної будови. Остання привела до утворення "відносного пере­населення", що викликало масову міграцію з Європи до Північної Америки, Австралії, Нової Зеландії. Цим було започатковано формування світового ринку праці.

Формування світового ринку праці сприяло:

• економічному розвитку в країнах імміграції, оскільки за­довольняло гостру потребу цих країн у трудових ресурсах в умовах високих темпів накопичення капіталу і відсут­ності резервів залучення робочої сили:

• колонізації малозаселених районів землі і втягуванню в систему світовою господарства нових країн.

В цей період значно зростають масштаби нагромадження капіталу, характерною рисою якою виступає посилення нерівномірності цього процесу в рамках світового господарства.

Високий рівень концентрації виробництва і капіталу в пере­дових країнах (США, Великій Британії та ін.) зумовлює підвище­ний попит на додаткову робочу силу, стимулює імміграцію з менш розвинутих країн (відсталих країн Європи, з Індії, з Китаю тощо). За цих умов змінюється структура та кваліфікаційний склад мігрантів. На початку XX ст. основну масу мігрантів стано­вила некваліфікована робоча сила.

Дата добавления: 2014-01-07