Ідентифікація продукції і послуг у сфері обслуговування. Ідентифікація продукції проводиться органом сертифікації або, за його дорученням, іншою уповноваженою ним організацією

Ідентифікація продукції проводиться органом сертифікації або, за його дорученням, іншою уповноваженою ним організацією, незалежною від заявника. За результатами оформлюється Акт ідентифікації – 1 примірник, який залишається в органі сертифікації.

Відібрані зразки продукції за рахунок заявника направляються до випробувальних лабораторій, які зазначені в рішенні за заявкою.

Споживчий ринок товарів і послуг є найбільшою сферою високорентабельного використання технологій штрихового кодування.

Головне функціональне призначення цих технологій полягає в ідентифікації товарів і використанні правдивої інформації в оперативному режимі. Основні технологічні операції штрихового кодування товарів складаються з таких дій:

— нанесення штрихового коду на товар, тару, упаковку та супроводжуючі документи;

— перифікація штрихового коду (контроль якості його нанесення);

— зчитування штрихового коду спеціальними пристроями (оптико-електронні зчитувачі або сканери);

— ідентифікація товару за результатами зчитування штрихового коду (цю задачу виконує комп'ютер);

— автоматизація процесів.

Нанесений на супроводжуючу документацію штриховий код вводиться у комп'ютерну базу даних і зберігається там під спеціальним ідентифікаційним номером, який і є символом штрихового коду. За цим номером комп'ютер виведе на екран, друкуючий пристрій або в інформаційну мережу інформацію про товар, що була занесена у супроводжуючі документи.

Таким чином, штриховий код на товарі — це ідентифікаційне число для введення, зберігання і виведення інформації про товар в комп'ютерну мережу. Кожен штриховий код є унікальним. Всесвітня унікальність коду гарантована Міжнародною асоціацією товарної нумерації.

ДСТУ 3144-95 "Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Терміни та визначення" дає таке визначення штрихового коду: "Штриховий код товару — це складене з вертикальних штрихів і проміжків зображення, в якому закодована послідовність символів, що є ідентифікаційним номером (кодом) товару".

З товару, що надійшов у продаж, зчитується штриховий код, і ця інформація передається у контрольно-касову машину (ККМ). Водночас завдяки штриховому коду із комп'ютерної бази даних в контрольно-касову машину передається повна (або часткова) інформація про даний товар.

Далі друкуючий пристрій ККМ видає покупцю касовий чек з відомостями про виробника товару, його продавця, про оплату товару і його споживчі властивості та ін.

Використання штрихового кодування дозволяє істотно зменшити витрати часу на операції зі вводу первинної інформації, значно скоротити кількість помилок при роботі оператора з ПЕОМ, підвищити точність та швидкість збору і обробки інформації по всьому товарному ланцюжку: виробник — посередник — роздрібний продавець — покупець.

Як показують статистичні дані, при ручному введенні первинної інформації з клавіатури одна помилка виникає у оператора у середньому на 300 символів, при введенні інформації за допомогою технічних засобів, що зчитують штрихові коди, імовірність появи помилки зменшується у 1000 разів.

Сучасні інформаційні технології дозволяють спростувати систему товарно-грошового обліку, перейти на якісно нові, більш ефективні форми організації праці і обслуговування споживачів.

Використовуючи технологію штрихового кодування разом з акустико-магнітною технологією, можна організувати якісний контроль за стовідсотковою оплатою куплених товарів. Поряд зі штриховим кодом наноситься "м'яка" мітка, яка являє собою резонатори, що збуджуються від поля постійного магніту, встановленого за касою у вигляді турнікетів. Дезактивувати мітку може тільки касир за допомогою спеціального пристрою. Електронне "проникливе око" буде миттєво реагувати на штрих-код з міткою, що не побувала під променями сканера касира. До того ж ці датчики можна підключити до пристрою, що блокує турнікет на виході, або до звукового сигналу.

У впровадженні систем штрихового кодування повинні бути зацікавлені і виробники товарів. Використання на виробничих підприємствах штрихових кодів значно підвищує рівень автоматизації управління підприємством, дає можливість мати точну інформацію про стан технологічних процесів на всіх етапах виробництва і реалізації готової продукції.

Цілком зрозуміло, що при вирішенні задач штрихового кодування товарів повинна бути побудована уніфікована система, яка не повинна допускати неоднозначного тлумачення і прочитання штрихових кодів ні в національній, ні в міжнародній сферах виробництва і споживання товарів і послуг.

Така єдина, уніфікована міжнародна система існує.

В середині XX ст. на міжнародному товарному ринку з'явилися універсальні системи ідентифікації товарів за допомогою унікальних і незначних номерів, які одержали назву систем товарної нумерації.

Система товарної нумерації США, що відома як американський стандарт ідентифікації товарів, була першою на товарному ринку США і Канади й одержала визнання як система UPC (Universal Produkt Code). Європейська Асоціація товарної нумерації (EAN) на принципах кодування американського стандарту UPC і німецької системи BAN розробила європейський стандарт, і на європейському ринку з'явилась система EAN. Пізніше європейська система товарної нумерації була перетворена у Міжнародну Асоціацію EAN, діяльність якої направлена на впорядкування товарно-грошового обігу в міжнародній економічній системі і в першу чергу на забезпечення ідентифікації, автоматизації і обліку товаропросування в інтересах Всесвітньої торгової організації (ВТО).

У світі нині існує і використовується понад 50 різних систем штрихового кодування, які умовно можна розподілити на:

• системи, що використовуються в торгівлі;

• системи, що використовуються в інших видах діяльності людини. Системи, що застосовуються в торгівлі, використовуються тільки

для ідентифікації товарів. Це такі системи, як:

• німецька система BAN (Bundeseinheitliche Artіkelnumber);

• американська система UPC (Universal Produkt Code);

• європейська система EAN (European Artikle Numbering);

• японська система Calra Code.

Система BAN була впроваджена у ФРН у 1968 р. і використовується як загальнодержавна система класифікації товарів з метою:

— спростити торговим підприємствам процес класифікації товарів для прискорення просування товарної маси;

— полегшити облік поставок товарної маси від виробників і розрахунки між підприємствами;

— полегшити персоналу оптових складів ідентифікацію та розміщення товарів у складах, а також контроль виконання договорів-поставок виробничими підприємствами.

Calra Code — найновіша система кодування товарів, яку впроваджено в Японії у 1987 р. Графічний код складається з 10 великих квадратів, кожен з яких поділений на менші, однакової величини. Кожному квадрату приписана певна, незмінно одна й та ж цифра.

Система Calra Code у порівнянні з загальноприйнятою в світі системою простіша у використанні. Вона містить більший обсяг інформації, більш дешевий пристрій для її зчитування і розшифровки, який може зчитувати інформацію за умовою недостатньо чіткого шрифту. Цей пристрій дозволяє зчитувати інформацію навіть при скривленні квадрату до 1 мм, в той час як у системі штриховий код повинен бути виконаний з точністю до 0,01 мм. Ця система використовується тільки в Японії, а в інших країнах поки що не одержала розповсюдження.

Для того, щоб вітчизняний товаровиробник міг бути рівноправним учасником міжнародного товарного ринку, Україна повинна бути членом EAN і керуватися в економіці держави стандартами EAN. Тоді всі категорії об'єктів господарювання повинні прийняти до виконання міжнародні норми і правила виробництва і реалізації товарів, які встановлені стандартами ЕАN

Дата добавления: 2014-01-07