КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Спробуємо зіставити героїв постмодернізму з героями попередніх літературних напрямів
Герой-романтик не сприймає навколишню реальність, він тікає від неї у світ мрій та ідеалів або одухотворює, перетворює її силою думки й фантазії. Герой реалістичних творів змушений жити у тих суспільних умовах, у яких він опинився, і діяти відповідно до певних соціальних законів. Герой модернізму й авангардизму, не сприймаючи довкілля, вибудовує у своїй уяві новий світ, де він тільки й може здобути волю і жити справжнім, тобто духовним, життям. А героєві постмодернізму і жити за тих умов, у яких він опинився, неможливо, і тікати нікуди, бо він уже ні у що не вірить, і будувати не здатний, бо втратив усі орієнтири й смисл існування. Тому, умовно кажучи, становище героя постмодернізму набагато гірше, ніж у його попередників. Єдине, що може допомогти йому подолати цю замкненість часу й простору, – це іронія і гра, які дають можливість не тільки піднестися над собою і обставинами, а й здобути ту міру свободи, без-якої особистість вже перестає бути особистістю. Іронічна гра – можливість поглянути на себе й світ ззовні та зсередини одночасно, шлях до розкріпачення духу, скутого суворими умовами й догмами. Поетика постмодернізму
Журналистика, зберігаючи в цілому вірність способам осмислення дійсності, звертається не стільки до постмодернізму – літературно-естетичного напряму, скільки до постмодерністської манери письма. Ця манера цікавить, мабуть своїм ставленням до мови як форми спротиву якому-небудь одному стилю. Утомленність від тоталітаризму і свідоме підкреслення своєї свободи від всіляких ідеологічних ритуалів проявляються в намаганні подолати канони публіцистичного тексту.
Для постмодернізму як художнього стилю
характерні такі особливості, як
• деканонізація всіх канонів і всіх офіційних умовностей, іронічна переоцінка цінностей; • мозаїчність; пристрасть до техніки бриколлажу (зібрано з кусків, шматків), або цитатного суміщення несумісного; • відмова від традиційного «я», стирання особистості, підкреслення множинності «я»; • гібридизація, мутантна зміна жанрів, що породжує нові форми; • карнавалізація як визнання імманентності сміху, «веселій відносності» предметів, як участь в дикому безпорядку життя; • метамовна гра, гра в текст, гра з текстом, гра з читачем, театралізація тексту; Метамова пом'якшує удари, які ми завдаємо один одному, дозволяє нам маніпулювати співрозмовником, (говориться одне(метамова), мається на увазі(думається) інше унікальна пропозиція – проблеми з продажем) • ігрове освоння Хаосу; • інтертекстуальність, опора на всю історію людської культури і її переосмислення; • плюралізм культурних мов, моделей, стилів, які рівноправно використовуються; • вияв плюралістичного типу мислення (передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві). • дво- або багаторівнева організація тексту, розрахована на елітарного і масового читача одночасно, використання жанрових кодів як масової, так і елітарної літератури, наукового дослідження і т. п.; поєднання розважальності і зверхерудованості; • орієнтація на множинність інтерпретацій тексту; • поява авторської маски, «смерті автора»; • принцип читацької співтворчості, створення нового типу читача; • универсалізуючий принцип зображення; • множинність думок і точок зору; • принципова асистематичність, незавершенність, відкритість конструкції; • використання принципу різоми (відсутність зв’язкового центру, корневища); Таким чином, постмодернізм відторгує перш за все модерністські цінності, що ж стосується «класичної» культури, то тут у наявності процес переосмислення, запозичення, експлуатація вже опрацьованих форм. Саме в цьому ключі варто розуміти появу таких нових прийомів у художній творчості, як інтертекстуальність, які склались в постмодерністський період і знайшли своє теоретичне обгрунтування в концепції Ю. Кристевой, що виникла не без впливу ідей М. М. Бахтіна, і розвинутих далі Р. Бартом.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 299; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |